Ухвала

від 24.07.2020 по справі 372/3305/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3305/16-ц

Провадження № 4-с- 21/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

при секретарі Ковшобі А.К.

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду в Київської області у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рибчинського О.В.,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року скаржник звернувся до Обухівського районного суду Київської області зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рибчинського О.В. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 372/3305/16-ц від 24.04.2020 року, виданим Обухівським районним судом Київської області і просив визнати вказану постанову незаконною та скасувати.

В обґрунтування заявлених вимог заявником скарги зазначено, що на виконанні в Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві знаходиться виконавче провадження ВП № 62141552, яке відкрите на підставі виконавчого листа 372/3305/16-ц від 24.04.2020 року, виданого Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених судових витрат у розмірі 15 000,00 грн. Скаржник вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню , оскільки відповідно до положень ст. 24 ЗУ Про виконавче провадження можуть вчинятись лише за місцем проживання, перебування боржника або за місцем його роботи, а на момент прийняття оскаржуваної постанови, в ній було зазначено адресу боржника, що є місцем розташування офісу, оренда якого припинена ще у 2014 році, а тому просить вимоги скарги задовольнити.

Заявник скарги та інші учасники по справі в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається судом у десятиденний строк у судовому засіданні за участі стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обмежений строк для розгляду скарг встановлений законом та неявку за викликом до суду учасників по справі без повідомлення про поважність причин такої неявки, суд визнав за можливе розглянути скаргу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів.

Судом встановлено, що на виконанні в Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві знаходиться виконавче провадження ВП № 62141552, яке відкрите постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рибчинського О.В. про відкриття виконавчого справдження від 26.02.2020 року на підставі виконавчого листа 372/3305/16-ц від 24.04.2020 виданого Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених судових витрат у розмірі 15 000,00 грн.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як розяснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні Іванов проти України , право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції ). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії). Необґрунтована затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі Бурдов проти Росії ).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження , право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ Про виконавче провадження , виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Розділ V Наказу Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень (далі по тексту -Інструкція) передбачає, що у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви стягувача виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, зазначеному у заяві стягувача.

Пунктом 6 розділу V Інструкції передбачено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що доводи заявника скарги щодо незаконності постанови винесеної старшим державним виконавцем Рибчинським О.В. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 372/3305/16-ц від 24.04.2020 року, виданим Обухівським районним судом Київської області в ході судового розгляду не були доведені належними доказами, оскільки судом встановлено, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень на підставі вимог встановлених ч. 1 ст. 24 ЗУ Про виконавче провадження та Розділу V Наказу Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень та на виконання рішення суду виніс вказану постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_2 , відповідно до реквізитів боржника, в тому числі адреси боржника, яка зазначена в виконавчому листі № 372/3305/16-ц від 24.04.2020 року як АДРЕСА_1 .

Правовий механізм передачі виконавчого провадження в звязку із зміною місця проживання чи перебування боржника передбачений діючим законодавством, тому будь-яким чином не порушує права заявника.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Крім того, у відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги скарги не доведенні, оскільки не знайшли своє підтвердження та обґрунтування, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447, 449, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рибчинського О.В. залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Висоцька Г.В.