Рішення

від 20.07.2020 по справі 679/77/20

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/679/17/2020

Справа № 679/77/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

секретаря судового засідання Федорчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради, в якому просить поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2019 року №03/2019 та скасувати постанову начальника відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Форсюка В.М. по справі про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2019 року №03/2019.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою начальника відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Форсюка В.М. по справі про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2019 року №03/2019, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що на земельній ділянці, яка розташована на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснює реконструкцію гаража з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: розміщення гаража не відповідає містобудівній документації (генеральним планом не передбачено в цій зоні багатоповерхових гаражів: огородження будівельного майданчика не відповідає ПОБ та ПВР; не забезпечено 2 розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки; не передбачено опалення допоміжних приміщень; відсутня автоматична установка пожежної сигналізації та установка автоматичного пожежогасіння; відстань від осі стовбура дерев до зовнішньої стіни будинку менше ніж 3м.; не забезпечено комплексну безпеку будівництва, контроль якості будівельних робіт; відсутні виконавчі схеми, документи щодо випробувань та лабораторного контролю; не забезпечено проїзд пожежних автомобілів з протилежної сторони будівлі; не створені протипожежні перешкоди, не забезпечено евакуації людей; не проводились геодезичні роботи по поверхах; не здійснено заходів консервації (розконсервації) основ та фундаментів споруд незавершеного будівництва: не забезпечено міцність і стійкість будівлі.

Встановлено, що замовник реконструкції гаража здійснює будівельні роботи з недодержанням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, чим порушив вимоги частини 2 статті 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункти 4.1, 4.3, 4.8, розділ 7,8 ДБН А. 3.1-5.2016 Організація будівельного виробництва , ДСТУ Б.В.2.8-43:2011 Огородження інвентарних площ і ділянок виконання будівельно - монтажних робіт , пункти 6.19,8.28,8.49,8.50,8.51 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , табл. 11.1 пункту 11.2 ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів , розділи 6,7,8 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , розділи 4,5,6,7 ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві , розділи 5, 15 ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель і споруд .

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем не було встановлено те, що його дії чи бездіяльність є протиправними, а також не було з`ясовано чи винен особисто позивач у вчиненні правопорушення.

Крім того, позивач зазначає, що не є суб`єктом господарювання, тому застосування будівельних норм або їх окремих положень не є обов`язковим для нього.

Також, вказує, що більшість перелічених відповідачем у його постанові державних будівельних норм розпочали діяти уже після розроблення проекту реконструкції об`єкту будівництва та після фактичного виконання будівельних робіт, а перевірки здійснювалася 16 грудня 2019 року.

А тому, станом на час вчинення позивачем так званого порушення державних будівельних норм, про які зазначає відповідач у протоколі про адміністративне правопорушення, акті перевірки № 01-07/38-19 від 16 грудня 2019 року та оскаржуваній постанові, не діяли вказані перелічені ним державні будівельні норми та й останні не мають зворотної сили в часі. Тому, в порушення вказаних норм КУпАП, відповідач притягнув позивача до відповідальності за порушення вимог норм, які не діяли на час розроблення проектної документації та виконання будівельних робіт, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови.

Позивач вказав, що 02 грудня 2016 року відповідачем уже здійснювалась перевірка дотримання, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої порушень забудовником ОСОБА_1 законодавства у сфері містобудівної діяльності не виявлено. Разом з тим, в акті цієї перевірки зазначено, що станом на момент перевірки 02 грудня 2016 року на вищезазначеному об`єкті будівництва були виконані роботи з влаштування фундаментів, несучих та огороджуючих конструкцій 1-3 поверхів, а також закінчений монтаж покрівлі. При цьому зауважує, що з моменту перевірки 02 грудня 2016 року до перевірки 16 грудня 2019 року ніякі фактичні будівельні роботи на об`єкті не проводилися, про що було відомо відповідачу. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного відповідачем 02 грудня 2016 року під час інспектування вказаного об`єкта будівництва, а також загальним журналом.

Позивач вважає, що дії щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є незаконними. Крім того, у відповідача були відсутні підстави для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2019 року та притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення, оскільки в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, що згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття справи.

17.02.2020 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що оскаржувана постанова винесена межах чинного законодавства, а справа про адміністративне правопорушення розглядалася з дотриманням процесу, відповідно до ст.268 КУпАП.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, просили розгляд справи проводити за їх відсутності. Задовольнити позов з підстав наведених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи та наявні докази, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При таких обставинах, суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовом, а тому вважає можливим його поновити.

Частиною 1 статті 96 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

Судом встановлено, що в 2012 році на замовлення ОСОБА_1 ліцензійним проектувальником - начальником КП Архітектурно-планувальне бюро Бондарцем В.І . був виготовлений проект по будівництву об`єкта, зокрема: реконструкції гаража в м.Нетішин, вул.Набережна в районі житлового будинку №5.

В грудні 2019 року начальником відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Форсюком В.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 03/2019 від 28.12.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 1700 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що замовник реконструкції гаража здійснює будівельні роботи з недодержанням вимог пунктів 4.1, 4.3, 4.8 розділу 7,8 ДБН А. 3.1-5.2016 Організація будівельного виробництва , ДСТУ Б.В.2.8-43:2011 Огородження інвентарних площ і ділянок виконання будівельно-монтажних робіт , пунктів 6.19,8.28,8.49,8.50,8.51 ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , табл. 11.1 пункту 11.2 ДБН В.2.3-5-.2018 Вулиці та дороги населених пунктів , розділи 6,7,8 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , розділи 4,5,6,7 ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві , розділи 5, 15 ДБНВ.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель і споруд .

Відповідно до статті 1 Закону України Про будівельні норми (в редакції на час здійснення будівельних робіт) державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України Про будівельні норми (в редакції на час здійснення будівельних робіт) застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ч.5 ст.11 Закону України Про будівельні норми ).

Крім того суд звертає увагу, що більшість перелічених відповідачем у його постанові державних будівельних норм розпочали діяти уже після розроблення проекту реконструкції об`єкту будівництва та після фактичного виконання будівельних робіт, а перевірка здійснювалася 16 грудня 2019 року.

Таким чином, станом на час вчинення позивачем на думку відповідача, порушення державних будівельних норм, про які зазначає відповідач у протоколі про адміністративне правопорушення, акті перевірки № 01-07/38-19 від 16 грудня 2019 року та оскаржуваній постанові, не діяли вказані перелічені ним державні будівельні норми.

За приписом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає, що з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 гривень та в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

Керуючись, ст.ст.96, 268, 280, 283, 289, 293 КУпАП, ст.ст.2, 3, 5, 9, 77, 121, 122, 139, 229, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову начальника відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Форсюка Віктора Миколайовича по справі про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2019 року №03/2019, а справу провадженням закрити.

Стягнути з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 гривень.

Стягнути з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: відділ державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради (адреса місцезнаходження: вул.Шевченка,1, м.Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 40224680).

Суддя Стасюк Р.М.