УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 678/393/19
Провадження № 22-ц/4820/1258/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.,
розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року, суддя Лазаренко А.В., у справі за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та зобов`язання повернути земельну ділянку,
встановив:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області із заявою про перегляд заочного рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19.11.2019 року у справі за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури до Меджибізької селищної ради Хмельницької області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою судді Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренка А.В. від 05.05.2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Враховуючи, що ОСОБА_1 недоліки зазначені в ухвалі судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 05.05.2020 року усунуто не було, ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 29.05.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було визнано неподаною та повернуто останньому.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскаржувана ухвала постановлена необґрунтовано, оскільки заявником зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої доводи щодо перегляду заочного рішення, зокрема вказав, що до участі у справі не було залучено ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, не досліджена процедура отримання земельних ділянок, що унеможливило повний та об`єктивний розгляд даної справи, не досліджено той факт, що документи до відповідних органів апелянт особисто не подавав, оскільки це робила його довірена особа ОСОБА_2 , який ввів ОСОБА_1 в оману.
У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури вказав, що подана апеляційна скарга необґрунтована, оскаржувана ухвала обґрунтована та постановлена з дотриманням вимог процесуального закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги проведено без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
Судом встановлено, що в березні 2019 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся в Летичівський районний суд з позовом до Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , у якому просив визнати недійсним рішення сесії Меджибізької селищної ради від 21.12.2018 року, №32-64/2018, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6823055400:02:012:0007, що знаходиться за межами населеного пункту смт. Меджибіж, Меджибізької селищної ради Летичівського району, та зобов`язати ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку у комунальну власність територіальної громади (а.с. 9).
Заочним рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 19.11.2019 року позов задоволено. Вирішено питання судових витрат (а.с. 51-54).
29.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення в обґрунтування якого вказав, що він не був повідомлений про розгляд справи, у зв`язку з чим просив визнати причину його неявки до суду поважною. Також вказав, що він був позбавлений можливості надати суду докази що мають значення для повного та всебічного розгляду справи, які будуть надані ним після призначення справи до розгляду (а.с. 72).
Ухвалою судді Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренка А.В. від 05.05.2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав відсутності обґрунтувань з посиланням на докази, якими відповідач заперечує проти вимог позивача та відсутністю клопотання про перегляд заочного рішення, тобто з мотивів недодержання заявником вимог передбачених п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 285 ЦПК України (а.с. 80).
28.05.2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків у якій зазначив, що усуває недоліки щодо подання клопотання про перегляд заочного рішення та надає обґрунтування з посиланням на докази щодо заперечень проти вимог позивача. Зокрема, вказав, що до справи не було залучено ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області для з`ясування обставин щодо отримання відповідної ділянки ОСОБА_1 . Судом не досліджено процедуру отримання земельних ділянок та не враховано, що документи до відповідних органів про отримання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 особисто не подавав, оскільки це зробила його довірена особа, ОСОБА_2 , який ввів ОСОБА_1 в оману та підписував заяви замість нього. Суд не звернув уваги на ту обставину, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом його фактичного виконання. Судом не досліджено питання дотримання справедливої рівноваги між інтересами держави та його особистими інтересами у випадку задоволення позовних вимог.
Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 29.05.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19.11.2019 року повернуто.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції вказав, що недоліки зазначені в ухвалі про залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не усунуто. Вказав, що подання доказів після призначення справи до розгляду, суперечить п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини застосовувані державою обмеження в доступі особи до національного суду не повинні звужувати чи зменшувати залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або такою мірою, що буде нівельована сама суть такого права.
Більше того, встановлене державою обмеження суперечитиме п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети і якщо не буде забезпечено пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 21.09.1994 року в справі Фаєд проти Сполученого королівства (п.65), рішення від 18.02.1999 року у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини (п.59), рішення від 10.05.2001 р. у справі Т .Р. та К.М. проти Сполученого Королівства (п.93), рішення від 12.07.2001 р. у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини (п.45)).
Відповідно до ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.
На підставі ч. 7 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Частиною 8 ст.285 ЦПК України встановлено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 3 наведеної норми якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строку виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на виконання ухвали судді Летичівського районного суду Хмельницької області про залишення заяви без руху подав до суду заяву про усунення недоліків, яка містить клопотання про перегляд заочного рішення, посилання на обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, заперечення проти вимог позивача та посилання на докази щодо підтвердження своєї позиції (а.с. 84).
Враховуючи, що ОСОБА_1 дотримано вимоги ч. 2 ст. 285 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішуючи питання про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не дотримався норм процесуального права та постановив помилкову ухвалу, не врахувавши, що заявник згідно вимог Закону послався на докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, які він згідно додатків до поданої заяви також долучив (а.с. 84).
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Висновки суду першої інстанції не можуть бути підставою для позбавлення заявника права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Європейської Конвенції прав людини.
У рішенні в справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 року та у рішенні в справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Ця обставина визнана порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та, діючи всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув заяву про перегляд заочного рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене ухвала Летичівського районного суду Хмельницької області від 29.05.2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 липня 2020 року.
Судді: Р.С. Гринчук
Л.М. Грох
А.М. Костенко
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2020 |
Оприлюднено | 28.07.2020 |
Номер документу | 90607959 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Гринчук Р. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні