Постанова

від 09.07.2020 по справі 371/228/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2963/2020

справа №371/228/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" на рішення Миронівського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Капшук Л.О. 20 листопада 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське", третя особа: Миронівська районна державна адміністрація Київської області про розірвання договору, скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

встановив:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати Договір оренди землі №185 від 17 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське"; скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі №185 від 17 січня 2014 року; зобов`язати ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,2658 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222984300:02:022:0010 в натурі.

В березні 2019 року позивач подав заяву про зміну підстав позову та вимоги обґрунтував наступним.

Зазначив, що позивач є власником зазначеної земельної ділянки, 17 січня 2014 року на підставі договору передав земельну ділянку в оренду ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське".

Згідно із умовами договору орендна плата на дату укладення договору становила 4787,12 грн. в рік та мала вноситися не пізніше 30 листопада, починаючи з 2014 року.

За 2017 та 2018 роки орендна плата здійснена не була, що відповідно до пункту 36 договору є підставою для його розірвання за рішенням суду, у зв`язку із чим і звернувся з цим позовом.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено:

Розірвати договір оренди землі № 185 , укладений ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" та ОСОБА_1 , за яким об`єктом оренди є земельна ділянка площею 4,2658 га, кадастровий номер 3222984300:02:022:0010, розташована на території Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Стягнути з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині вирішення вимог, у задоволені яких відмовлено, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, просить рішення суду про відмову у скасуванні державної реєстрації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

В апеляційній скарзі посилається на те, що законодавством визначено скасування державної реєстрації у разі скасування документів, на підставі яких вона проведена.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині розірвання договору скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

В апеляційній скарзі посилається на те, що поштовим переказом від 30 листопада 2018 року товариство на рахунок ОСОБА_1 перерахувало 11552 грн. плати за оренду землі за 2017-2018 роки, проте суд безпідставно відхилив цей доказ, а позивач його не спростовував. При цьому згідно із інформацією про переказ, отримувач відмовився від його прийняття.

Помилку в документі на поштовий переказ в частині прізвища одержувача ( ОСОБА_1/ОСОБА_2 ) вважає несуттєвою, оскільки дані про місце проживання дають змогу ідентифікувати одержувача.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське". У відзиві посилається на те, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасної сплати орендної плати за землю, а надані ним докази не підтверджують виконання цього обов`язку належним чином за 2017 рік, що дає підстави для розірвання договору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мильникова О.М. доводи апеляційної скарги позивача підтримала, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечувала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлені наступні обставини.

Позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, індексний номер 16258774, виданого реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 16 січня 2014 року, та даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ВАН номер 271379, індексний номер 16258920 від 16 січня 2014 року належить земельна ділянка площею 4,2658 га, кадастровий номер 3222984300:02:022:0010, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

17 січня 2014 року між сторонами укладено Договір оренди землі №185, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав товариству у строкове платне користування зазначену земельну ділянку.

28 січня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області здійснено державну реєстрацію права оренди, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №109147176 від 26 грудня 2017 року.

Відповідно до пунктів 9, 11 розділу 3 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що становить не менше 4% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 4787,12 грн. за кожен рік оренди. Орендна плата вноситься в термін не пізніше 30 листопада, починаючи з 2014 року.

Відповідно до пункту 36 договору його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

25 березня 2019 року товариством надано дані про перерахування орендної плати за 2017-2018 роки грошовим переказом, оформленим фіскальним чеком на суму 11725,28 від 30 листопада 2018 року, при цьому фіскальний чек оформлений на особу з прізвищем " ОСОБА_2 ".

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції установивши порушення умов, які є підставою для його розірвання, дійшов висновку про задоволення вимог в частині розірвання договору.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині скасування державної реєстрації, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягає тільки право оренди; на час укладення договору оренди його державна реєстрація не здійснювалася, а здійснена 01 лютого 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області державна реєстрація права оренди за укладеним сторонами договором. Згідно з вимогами частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Встановивши, що вимог про скасування запису про проведену державну реєстрацію права позивач не заявляв, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні таких вимог.

В частині передачі земельної ділянки суд встановив, що вона була передана позивачу та він нею користується, у зв`язку із чим суд відмовив у задоволенні цих вимог.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами статті 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, які підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно з частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 36 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Звертаючись до суду із позовом про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_1 як на підставу для задоволення позову посилався на той факт, що відповідачем не була виплачена орендна плата за 2017 та 2018 роки, тобто що має місце істотне порушення умов договору оренди у зв`язку з систематичною (два роки поспіль) несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди від 17 січня 2014 року.

Отже внаслідок несплати орендодавець значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, тобто на щорічну матеріальну вигоду, яку може використовувати для власних цілей. Захист цивільного права в суді із вимогами про стягнення суми прострочення, очікування такої оплати чи очікування до моменту повторної несплати призвело б до суттєвого звуження прав та інтересів власника земельної ділянки у договірних правовідносинах, що мають відповідати принципам добросовісності.

Згідно статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" в тій частині, що він, як орендар, вжив заходи для виконання грошових зобов`язань за договором оренди, відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

На підтвердження факту сплати орендної плати відповідачем надано копію фіскального чеку від 30 листопада 2018 року, оформлений на особу з прізвищем " ОСОБА_1 ".

Указані обставини підтверджуються довідкою АТ "УКРПОШТА" ф.122, згідно з відомостями якої причиною невручення є відмова від переказу.

Відповідно до пункту 105 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 визначено, що одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Відтак одержання грошових коштів за поштовим переказом можливо лише за умови пред`явлення документу, що підтверджує особу одержувача, на підставі цього документу уповноваженою на видачу коштів особою здійснюється ідентифікація особи одержувача, що унеможливлює отримання грошових коштів іншою особою, аніж вказано у грошовому переказі.

Із викладеного слід дійти висновку про недоведеність відповідачем факту виконання грошового зобов`язання за договором оренди, оскільки доказів про перерахування коштів на ім`я позивача ОСОБА_1 не надано, при цьому вчинення таких дій на ім`я особи з іншим прізвищем (а саме " ОСОБА_2 ") не може уважатися належним виконанням зобов`язання.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до положень статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Ураховуючи наведені вище висновки, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги власника земельної ділянки про розірвання договору ґрунтуються на вимогах закону та відповідають визначеним сторонами умовам договору,

Відхиляючи доводи апеляційної скарги позивача в частині скасування державної реєстрації договору, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Пунктом 9 частини 1 статті 27 цього Закону визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Розірвання договору оренди на підставі рішення суду є правою підставою для припинення права орендаря користуватися земельною ділянкою, тобто є припиненням іншого речового права на нерухоме майно, наслідком чого є проведення відповідної державної реєстрації припинення такого права, що не потребує від суду ухвалення рішення з цього питання.

Редакція частини 2 статті 26 зазначеного Закону як на час подання позову, так і на час ухвалення рішення, вказує, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав позивачем не заявлялось, в підставах позову не зазначалось, відтак вказана норма не підлягає застосуванню при вирішенні справи.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення суду залишається без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 липня 2020 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова