Постанова

від 15.07.2020 по справі 757/33439/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/33439/19-ц Головуючий 1 інстанція - Підпалий В.В.

Провадження № 22-ц/824/2128/2020 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 липня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Березовенко Р.В., Лівінського С.В.

за участю секретаря: Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду від 17 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до народного депутата України ОСОБА_1 , народного депутата України ОСОБА_3 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до народного депутата України ОСОБА_1 , народного депутата України ОСОБА_3 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі Парламентського телеканалу Рада під час трансляції програми Брифінги на своєму брифінгу народний депутат України ОСОБА_1 поширив недостовірну інформацію щодо ОСОБА_2 , а саме зазначив: … Мова йде про нечистих на руку юристів, які вважають, що можуть бути другий раз переобрані до цього вкрай важливого органу. Мова йдеться про адвоката ОСОБА_2 … ; … горе-юрист ОСОБА_2… ; … ця людина, ОСОБА_2 , вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера, бо я особисто передавав матеріали до Генеральної прокуратури, де він підозрюється, і абсолютно правильно підозрюється, в Генеральній прокуратурі в отриманні хабаря в півмільйона доларів… . Поширена інформація, а саме: … Мова йде про нечистих на руку юристів, які вважають, що можуть бути другий раз переобрані до цього вкрай важливого органу. Мова йдеться про адвоката ОСОБА_2… ; … горе-юрист ОСОБА_2… , прямо стосується обрання членів Вищої ради правосуддя з`їздом адвокатів України та є недостовірною, адже порядок обрання членів Вищої ради правосуддя, визначений чинним законодавством України, жодним чином не пов`язаний з прямим волевиявленням лише єдиної особи - позивача, а залежить від результатів таємного голосування делегатів з`їзду адвокатів України, які представляють всі регіони України. Єдине, що залежало від волевиявлення позивача - це подання документів як кандидата у члени Вищої ради правосуддя у порядку, встановленому Законом України Про Вищу раду правосуддя . Таке право ОСОБА_2 не обмежується жодним нормативно-правовим актом України. Більше того, подання відповідних документів не є абсолютною підставою для обрання позивача членом Вищої ради правосуддя. Також у поширеній недостовірній інформації позивач прямо називається злочинцем ( корупціонером ), а також звинувачується в отриманні хабаря ( … ця людина, ОСОБА_2 , вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера, бо я особисто передавав матеріали до Генеральної прокуратури, де він підозрюється, і абсолютно правильно підозрюється, в Генеральній прокуратурі в отриманні хабаря в півмільйона доларів… ), проте жодного обвинувального вироку щодо позивача не існує. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року ОСОБА_2 було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України.

Позивач зазначив, що така інформація є негативною для нього, оскільки створює негативні наслідки, ставить під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних принципів. Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація є фактичним твердженням.

Також позивач вважає, що відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка містить фактичні дані та підлягає спростуванню, у зв`язку з чим просив визнати інформацію, поширену відносно позивача народним депутатом України ОСОБА_1 у програмі Брифінги , що транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі Державного підприємства Парламентський телеканал Рада , а саме: … Мова йде про нечистих на руку юристів, які вважають, що можуть бути другий раз переобрані до цього вкрай важливого органу. Мова йдеться про адвоката ОСОБА_2 … ; … горе-юрист ОСОБА_2… ; … ця людина, ОСОБА_2 , вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера, бо я особисто передавав матеріали до Генеральної прокуратури, де він підозрюється, і абсолютно правильно підозрюється, в Генеральній прокуратурі в отриманні хабаря в півмільйона доларів… , недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 ; зобов`язати народного депутата України ОСОБА_1 протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення в ефірі Державного підприємства Парламентський телеканал Рада у програмі Брифінги резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів; зобов`язати Державне підприємство Парламентський телеканал Рада протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі надати народному депутату України ОСОБА_1 ефірний час в програмі Брифінги для спростування недостовірної інформації шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду у цій справі; судові витрати покласти на відповідачів.

Зокрема, у червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до народного депутата України ОСОБА_3 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації .Вказаний позов мотивований тим, що 08.02.2019 на пленарному засіданні Верховної Ради України у період часу з 12:37:00 по 12:40:05 відбувся виступ відповідача - народного депутата України ОСОБА_3 , під час якого він поширив наступну недостовірну інформацію щодо позивача: … сумнозвісний адвокат ОСОБА_2 намагається шляхом порушення Конституції України знову потрапити до Вищої ради правосуддя. Він вже пропрацював там один термін, йому, очевидно, сподобалося. І, мабуть, на його думку, це дає йому підстави нехтувати законом, який прямо забороняє йому висуватися на другий термін. Заради того, щоби знову потрапити до складу ради правосуддя, він пробує маніпулювати юридичними тонкощами, а саме - перейменуванням цього органу. Це прямий виклик українському правосуддю з боку ОСОБА_2. ОСОБА_2 підозрюється Генпрокуратурою в отриманні величезного хабаря. Вся країна була, спостерігала за цими подіями. Мотив ОСОБА_2 сьогодні полягає не в тому, щоби дійсно відновити систему, а максимально уникнути покарання та продовжити роботу у звичному йому стилі, який зовсім не передбачає прозорості та зниження корупційних ризиків. Ми не знаємо ОСОБА_2 в якості провідника позитивних змін, але українці знають його як фігуранта корупційних справ. Ми намагаємося сьогодні відновити довіру до усіх гілок влади, але ОСОБА_2 та йому подібні всіляко опираються та прагнуть залишитися... ; …Без такого, як ОСОБА_2 , ми отримаємо шанс для подальшого реформування системи. Але з ОСОБА_2 українське суспільство втрачає надії, можливості, втрачає своє терпіння . Поширена інформація, а саме: … сумнозвісний адвокат ОСОБА_2 намагається шляхом порушення Конституції України знову потрапити до Вищої ради правосуддя. Він вже пропрацював там один термін, йому, очевидно, сподобалося. І, мабуть, на його думку, це дає йому підстави нехтувати законом, який прямо забороняє йому висуватися на другий термін. Заради того, щоби знову потрапити до складу ради правосуддя, він пробує маніпулювати юридичними тонкощами, а саме - перейменуванням цього органу. Це прямий виклик українському правосуддю з боку ОСОБА_2 . Ми намагаємося сьогодні відновити довіру до усіх гілок влади, але ОСОБА_2 та йому подібні всіляко опираються та прагнуть залишитися... , …Без такого, як ОСОБА_2 , ми отримаємо шанс для подальшого реформування системи. Але з ОСОБА_2 українське суспільство втрачає надії, можливості, втрачає своє терпіння , прямо стосується обрання членів Вищої ради правосуддя з`їздом адвокатів України та є недостовірною, адже порядок обрання членів Вищої ради правосуддя, визначений чинним законодавством України, жодним чином не пов`язаний з прямим волевиявленням лише єдиної особи - позивача, а залежить від результатів таємного голосування делегатів з`їзду адвокатів України, які представляють всі регіони України. Єдине, що залежало від волевиявлення позивача - це подання документів як кандидата у члени Вищої ради правосуддя у порядку, встановленому Законом України Про Вищу раду правосуддя . Таке право позивача не обмежується жодним нормативно-правовим актом України. Більше того, подання відповідних документів не є абсолютною підставою для обрання позивача членом Вищої ради правосуддя. Також у поширеній недостовірній інформації позивач прямо називається злочинцем ( фігурантом корупційних справ ), а також звинувачується в отриманні хабаря ( … ОСОБА_2 підозрюється Генпрокуратурою в отриманні величезного хабаря. Вся країна була, спостерігала за цими подіями. Мотив ОСОБА_2 сьогодні полягає не в тому, щоби дійсно відновити систему, а максимально уникнути покарання та продовжити роботу у звичному йому стилі, який зовсім не передбачає прозорості та зниження корупційних ризиків. Ми не знаємо ОСОБА_2 в якості провідника позитивних змін, але українці знають його як фігуранта корупційних справ.… ), проте жодного обвинувального вироку щодо позивача не існує. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року позивача було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що позивач вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України.

Така інформація є негативною для позивача, адже створює негативні наслідки для нього, ставить під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних принципів. Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація є фактичним твердженням. Таким чином, на думку позивача, відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка містить фактичні дані та підлягає спростуванню, у зв`язку з чим просив визнати інформацію, поширену відносно позивача народним депутатом України ОСОБА_3 під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради України, що відбулось 08.02.2019 року, а саме: … сумнозвісний адвокат ОСОБА_2 намагається шляхом порушення Конституції України знову потрапити до Вищої ради правосуддя. Він вже пропрацював там один термін, йому, очевидно, сподобалося. І, мабуть, на його думку, це дає йому підстави нехтувати законом, який прямо забороняє йому висуватися на другий термін. Заради того, щоби знову потрапити до складу ради правосуддя, він пробує маніпулювати юридичними тонкощами, а саме - перейменуванням цього органу. Це прямий виклик українському правосуддю з боку ОСОБА_2. ОСОБА_2 підозрюється Генпрокуратурою в отриманні величезного хабара. Вся країна була, спостерігала за цими подіями. Мотив ОСОБА_2 сьогодні полягає не в тому, щоби дійсно відновити систему, а максимально уникнути покарання та продовжити роботу у звичному йому стилі, який зовсім не передбачає прозорості та зниження корупційних ризиків. Ми не знаємо ОСОБА_2 в якості провідника позитивних змін, але українці знають його як фігуранта корупційних справ. Ми намагаємося сьогодні відновити довіру до усіх гілок влади, але ОСОБА_2 та йому подібні всіляко опираються та прагнуть залишитися... ; …Без такого, як ОСОБА_2 , ми отримаємо шанс для подальшого реформування системи. Але з ОСОБА_2 українське суспільство втрачає надії, можливості, втрачає своє терпіння , недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 ; зобов`язати народного депутата України ОСОБА_3 на наступному з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі пленарному засіданні Верховної Ради України оголосити резолютивну частину рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів; зобов`язати державне підприємство Парламентський телеканал Рада забезпечити транслювання зазначеного виступу народного депутата України ОСОБА_3 з метою спростування ним недостовірної інформації шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду, яке відбудеться на наступному з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі пленарному засіданні Верховної Ради України; судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року було об`єднано в одне провадження позовні вимоги у цивільній справі №757/33441/19-ц за позовом ОСОБА_2 до народного депутата України ОСОБА_3 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації з цивільною справою № 757/33439/19-ц за позовом ОСОБА_2 до народного депутата України ОСОБА_1 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Об`єднаній цивільній справі присвоєно № 757/33439/19-ц.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 до народного депутата України ОСОБА_1 , народного депутата України ОСОБА_3 , Державного підприємства Парламентський телеканал Рада про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Визнано недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , поширену народним депутатом України Лубінцем Дмитром Валерійовичем, у програмі Брифінги , що транслювалася 05 лютого 2019 року у прямому ефірі Державного підприємства Парламентський телеканал Рада , а саме:

… Мова йде про нечистих на руку юристів, які вважають, що можуть бути другий раз переобрані до цього вкрай важливого органу. Мова йдеться про адвоката ОСОБА_2 … .

… горе-юрист ОСОБА_2…

…ця людина, ОСОБА_2 , вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера, бо я особисто передавав матеріали до Генеральної прокуратури, де він підозрюється, і абсолютно правильно підозрюється, в Генеральній прокуратурі в отриманні хабаря в півмільйона доларів…

Зобов`язано народного депутата України ОСОБА_1 протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення в ефірі Державного підприємства Парламентський телеканал Рада у програмі Брифінги резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Визнано недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , поширену народним депутатом України Курячим Максимом Павловичем, під час виступу на пленарному засіданні Верховної ради України, що відбулося 08 лютого 2019 року, а саме:

…сумнозвісний адвокат ОСОБА_2 намагається шляхом порушення Конституції України знову потрапити до Вищої ради правосуддя. Він вже пропрацював там один термін, йому очевидно, сподобалося. І, мабуть, на його думку, це дає йому підстави нехтувати законом, який прямо забороняє йому висуватися на другий термін. Заради того, щоби знову потрапити до складу ради правосуддя, він пробує маніпулювати юридичними тонкощами, а саме - перейменуванням цього органу. Це прямий виклик українському правосуддю з боку ОСОБА_2. ОСОБА_2 підозрюється Генпрокуратурою в отриманні величезного хабара. Вся країна була, спостерігала за цими подіями. Мотив ОСОБА_2 сьогодні полягає не в тому, щоби дійсно відновити систему, а максимально уникнути покарання та продовжити роботу у звичному йому стилі, який зовсім не передбачає прозорості та зниження корупційних ризиків. Ми не знаємо ОСОБА_2 в якості провідника позитивних змін, але українці знають його як фігуранта корупційних справ. Ми намагаємося сьогодні відновити довіру до усіх гілок влади, але ОСОБА_2 та йому подібні всіляко опираються та прагнуть залишитися… ;

… Без такого, як ОСОБА_2 , ми отримаємо шанс для подальшого реформування системи. Але з ОСОБА_2 українське суспільство втрачає надії, можливості, втрачає своє терпіння .

Зобов`язано народного депутата України ОСОБА_3 на наступному з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі пленарному засіданні Верховної ради України оголосити резолютивну частини рішення суду, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Зобов`язано Державне підприємство Парламентський телеканал Рада протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня набрання сили рішенням суду у цій справі надати народному депутату України ОСОБА_1 ефірний час в програмі Брифінги для спростування недостовірної інформації шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду у цій справі.

Зобов`язано Державне підприємство Парламентський телеканал Рада забезпечити транслювання виступу народного депутата України ОСОБА_3 з метою спростування ним недостовірної інформації шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду, яке відбудеться на наступному з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі пленарному засіданні Верховної Ради України.

Стягнуто з народного депутата України ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2 305 грн. 20 коп.

Стягнуто з народного депутата України ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2 305 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилався на те, що суд першої інстанціїпомилково дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки поширена ним інформація, яку просить скасувати позивач не містить жодного неправдивого факту, а лише виражає оцінку відповідачем позивача, що намагається потрапити до Вищої ради правосуддя. Апелянт зазначив, що повідомив про події, пов`язані з висуненням Генеральною прокуратурою підозри ОСОБА_2 у отриманні хабара, а термін корупціонер було вжито для означення особи, що підозрюється в отриманні хабара, оскільки одразу ж після його вживання йде пояснення подій пов`язаних з передачею матеріалів до Генеральної прокуратури та врученням підозри позивачу.

Апелянт вважає, що висловлював свої оціночні судження з приводу кандидата в члени Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 і можливості його участі реформування системи. Також ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін під тиском позивача з метою позбавити відповідачів можливості оскаржувати судові рішення в касаційному порядку, а тому такий суддя підлягав відводу.

Враховуючи викладене просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що народним депутатом України ОСОБА_1 у програмі Брифінги , що транслювалася 05 лютого 2019 року у прямому ефірі Державного підприємства Парламентський телеканал Рада , була поширена інформація, а саме:

… Мова йде про нечистих на руку юристів, які вважають, що можуть бути другий раз переобрані до цього вкрай важливого органу. Мова йдеться про адвоката ОСОБА_2 … ;

… горе-юрист ОСОБА_2…

…ця людина, ОСОБА_2 , вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера, бо я особисто передавав матеріали до Генеральної прокуратури, де він підозрюється, і абсолютно правильно підозрюється, в Генеральній прокуратурі в отриманні хабаря в півмільйона доларів… .

Факт поширення цієї інформації не спростований ОСОБА_1 та підтверджується відеозаписом програми Брифінги від ІНФОРМАЦІЯ_1 з виступом народного депутата України ОСОБА_1 , наданого листом Державного підприємства Парламентський телеканал Рада від 12.02.2019 року № 23-29/24.

Зазначена інформація поширена серед невизначеного кола осіб, що підтверджується даними медіа моніторингу за матеріалами Інтернет ЗМІ, ТВ, за якими лише за 06.02 - 07.02.2019 інформація була поширена у 21 публікації, а роздруківкою з YouTube-каналу Державного підприємства Парламентський телеканал Рада підтверджується, що цей виступ переглянули 188 глядачів.

Крім того, народним депутатом України ОСОБА_3 під час виступу на пленарному засіданні Верховної ради України, що відбулося 08 лютого 2019 року, у період часу з 12:37:00 по 12:40:05, була поширена інформація, а саме:

…сумнозвісний адвокат ОСОБА_2 намагається шляхом порушення Конституції України знову потрапити до Вищої ради правосуддя. Він вже пропрацював там один термін, йому очевидно, сподобалося. І, мабуть, на його думку, це дає йому підстави нехтувати законом, який прямо забороняє йому висуватися на другий термін. Заради того, щоби знову потрапити до складу ради правосуддя, він пробує маніпулювати юридичними тонкощами, а саме - перейменуванням цього органу. Це прямий виклик українському правосуддю з боку ОСОБА_2. ОСОБА_2 підозрюється Генпрокуратурою в отриманні величезного хабара. Вся країна була, спостерігала за цими подіями. Мотив ОСОБА_2 сьогодні полягає не в тому, щоби дійсно відновити систему, а максимально уникнути покарання та продовжити роботу у звичному йому стилі, який зовсім не передбачає прозорості та зниження корупційних ризиків. Ми не знаємо ОСОБА_2 в якості провідника позитивних змін, але українці знають його як фігуранта корупційних справ. Ми намагаємося сьогодні відновити довіру до усіх гілок влади, але ОСОБА_2 та йому подібні всіляко опираються та прагнуть залишитися… ;

… Без такого, як ОСОБА_2 , ми отримаємо шанс для подальшого реформування системи. Але з ОСОБА_2 українське суспільство втрачає надії, можливості, втрачає своє терпіння .

Факт поширення цієї інформації не спростований ОСОБА_3 та підтверджується роздруківкою стенограми виступу ОСОБА_3 на пленарному засіданні Верховної Ради України 08.02.2019 року з сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua, а також відеозаписом виступу народного депутата України ОСОБА_3 , наданого листом Державного підприємства Парламентський телеканал Рада від 25.02.2019 року № 23-29/28.

Зазначена інформація поширена серед невизначеного кола осіб, оскільки у сесійній залі Верховної Ради України під час виступу ОСОБА_3 були присутні 341 народних депутатів України, що підтверджується роздруківкою з сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua інформації щодо електронної реєстрації на пленарному засіданні Верховної Ради України 08.02.2019 року, а роздруківкою з YouTube-каналу Державного підприємства Парламентський телеканал Рада підтверджується, що цей виступ переглянули 311 глядачів.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог оскільки вважав, що інформація, поширена відповідачами містить фактичні дані, а відтак може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності і як наслідок може бути визнана недостовірною.Суд дійшов висновку, що поширення відповідачами інформації, що є предметом розгляду у цій справі, порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове про відмову у задовленні позову, проте в апеляційній скаргі наводить доводи для скасування рішення суду лише щодо поришеної ним інформації стосовно ОСОБА_2 ..

Відтак, з урахуванням вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольнячи позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, суд першої інстанції виходив з доведеності факту поширення ОСОБА_1 відносно позивача недостовірної інформації, яка порушує його особисті немайнові права, що є підставою для її спростування.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Конституції Українизакріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У силу статей 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12).

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року визначено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частинами першою, третьою ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Судом було достеменно встановлено, що народним депутатом України ОСОБА_1 у програмі Брифінги , що транслювалася 05 лютого 2019 року у прямому ефірі Державного підприємства Парламентський телеканал Рада , була поширена інформація, а саме: … Мова йде про нечистих на руку юристів, які вважають, що можуть бути другий раз переобрані до цього вкрай важливого органу. Мова йдеться про адвоката ОСОБА_2 … ; … горе-юрист ОСОБА_2… ; …ця людина, ОСОБА_2 , вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера, бо я особисто передавав матеріали до Генеральної прокуратури, де він підозрюється, і абсолютно правильно підозрюється, в Генеральній прокуратурі в отриманні хабаря в півмільйона доларів… .

Факт поширення цієї інформації підтверджується матеріалами справи та відповідачем спростований не був. Доказів спростування зазначеного не було надано ОСОБА_1 і у розпорядження апеляційного суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що поширена ОСОБА_1 інформація, яка є предметом спору у даній справі, стосовно ОСОБА_2 , є саме недостовірною, а не оціночним судженням як зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Частиною 4 ст. 14 Закону України Про інформацію передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як у формі фактичних тверджень, так і у формі оціночних суджень.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Зі змісту поширеної про позивача ОСОБА_1 інформації можна дійти висновку, що остання містить фактичні дані та викладена у категоричній стверджувальній формі, а відтак може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності і як наслідок може бути визнана недостовірною.

Оскільки інформація сформульована апелянтом способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних засобів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені, оскільки ОСОБА_1 суду не надано належних та допустимих доказів достовірності даної інформації, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання цієї інформації недостовірною, а доводи апеляційної скраги в цій частині спростовуються зазначеним вище.

Також правильним є висновок суду про те, що поширена відповідачем -1 інформація є такою, що порушує особисті немайнові права позивача, з огляду на таке.

Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка ратифікована Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Отже, межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Позивач є публічною особою, членом Вищої ради правосуддя, тому поширення інформації про нього як про нечистого на руку адвоката, горе - юриста, людини яка вже відома для всіх своїми витівками як корупціонера , однозначно негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточуючих та формує про нього негативну громадську думку, відтак правильним є висновок суду про визнання цієї інформації недостовірною та такою, що порушує право позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до ч.1 ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Фізична особа, відповідно до статей 270 , 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Крім того, стаття 299 Цивільного кодексу України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Враховуючи доведеність факту поширення апелянтом на невизначене коло осіб недостовірної інформації про позивача, яка формує негативне враження суспільства про нього як про людину, громадянина, його професійні якості, позбавляючи при цьому суспільство можливості самостійно надавати оцінку та складати враження стосовно особи позивача, що є порушенням особистих немайнових прав останнього, законним та обґрунтованим є висновок суду про визнання цієї інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не проаналізовано зміст оскаржуваної інформації та не взято до уваги те, що апелянт лише виразив свою оцінку як відповідача стосовно позивача, що намагається потрапити до Вищої ради правосуддя спростовуються змістом рішення, в якому суд дав оцінку даній інформації на предмет того, чи є вона фактичними твердженнями або ж являється оціночними судженнями, проаналізував наявність підстав до визнання її недостовірною та негативною.

Згідно з ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування (ч. 3 ст. 302 ЦК України ).

При цьому, фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело (ч. 4 ст. 302 ЦК України ).

Оскільки ОСОБА_1 є автором оспорюваної інформації, то саме він мав пересвідчитися в її достовірності та мати докази її достовірності на час поширення цієї інформації. У разі ж, якщо така інформація була отримана ним з офіційного джерела інформації, то при поширенні оспорюваної інформації він мав послатися на таке джерело інформації та надати беззаперечені докази, що ним зроблено не було.

Хибними є доводи апеляційної скарги у тому, що ОСОБА_1 лише повідомив про події, пов`язані з висуненням Генеральною прокуратурою підозри ОСОБА_2 у отриманні хабара, а термін корупціонер було вжито ним для означення особи, що підозрюється в отриманні хабара, оскільки одразу ж після його вживання йде пояснення подій пов`язаних з передачею матеріалів до Генеральної прокуратури та врученням підозри позивачу, оскільки ця обставина підтверджує лише факт проведення прокуратою досудового розслідування, що є таємницею слідства і жодним чином не підтверджує факт отримання ним хабара чи вчинення корупційних дій.

Отже саме ОСОБА_1 повинен був надати суду належні, допустимі та достовірні докази того, що поширена ним відносно позивача інформація є достовірною.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду в частині його оскарження, законності та обґрунтованості рішення суду в цій частині не спростовують, оскільки порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення і передбачені ч. 3 ст. 376 ЦПК України , апеляційним судом при перевірці законності та обґрунтованості рішення суду в частині його сокарження не встановлено.

Так, положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції матеріали справи не містять. Таких доказів не додано ОСОБА_1 до апеляційної скарги та не отримано таких доказів судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У кожному конкретному випадку суд повинен ретельно оцінити докази й мотиви заявника, уважно вивчити обставини справи та надати мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд у своєму рішенні навів мотиви з яких прийняв до уваги доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , дав вірну оцінку запереченням відповідача та дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в ці частині.

Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції дотримався вимог закону, повно та всебічно з`ясував обставин справи, надав правову оцінку доводам і запереченням сторін та зібраним у справі доказам, вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що, рішення суду першої інстанції в частині його перегляду є законним та обґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 у повному обсязі також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення в частині його оскарження, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині його оскарження відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування в частині його оскарження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині його оскарження залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а тому його законність і обґрунтованість судом апеляційної інстанції не перевірялася.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині його оскарження без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 367 , 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: С.В. Лівінський

Р.В. Березовенко