Постанова

від 14.07.2020 по справі 910/18647/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Справа№ 910/18647/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 14.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т."

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.04.2020 (повний текст складено 28.04.2020)

у справі №910/18647/19 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т."

до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо"

3. Державного підприємства "СЕТАМ"

про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо", Державного підприємства "СЕТАМ" про:

- визнання недійсними результатів електронних торгів з реєстраційним номером лота 359447 щодо продажу земельної ділянки площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №416644 від 03.07.2019;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладеного між відповідачами1, -2;

- витребування земельної ділянки №27 загальною площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, цільове призначення: для розміщення торгівельно-розважального центру з гостьовою автопарковкою з незаконного володіння відповідача 2 на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю відчуження переданої в управління земельної ділянки, укладення договору купівлі-продажу з порушенням вимог закону, порушенням правил (процедури) проведення електронних торгів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19 відмовлено у задоволенні позову.

Мотивуючі рішення, суд дійшов висновку про відсутність порушень положень законодавства при проведенні електронних торгів та укладенні договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019, та відповідно про відсутність підстав для визнання електронних торгів та договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 недійсними. Також суд дійшов висновку, що права позивача не можуть бути захищені із зазначених ним підстав та в зазначений ним спосіб.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому, апелянт зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано наступне:

- Спірна земельна ділянка реалізована Національним агентством за відсутності ухвали слідчого судді або суду про передачу активів (земельної ділянки) для реалізації та без згоди власника земельної ділянки;

- Земельна ділянка не входить до переліку майна, визначеного частиною 4 статті 21 Закону України Про Національне агентство , яке підлягає реалізації;

- Національне агентство передало земельну ділянку на реалізацію за ціною, що більше ніж у 25 разів нижча за ринкову;

- Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не міг бути використаний при проведенні електронних торгів, що підтверджено, зокрема, і висновком судового експерта;

- Електронні торги з реалізації земельної ділянки проведені з грубим порушенням порядку проведення електронних торгів, оскільки Національним агентством скорочено строк підготовки до реалізації земельної ділянки з 30 днів (визначений нормативно строк підготовки до проведення торгів при реалізації нерухомого майна) до 5 днів (визначений нормативно строк підготовки до проведення торгів при реалізації рухомого майна);

- Ухвала слідчого судді про арешт майна та про передачу майна (земельної ділянки) в управління АРМА були визнані незаконними та скасовані, у зв`язку з чим такі ухвали не створюють будь-яких правових наслідків;

- Внаслідок протиправних дій позивач був позбавлений права власності на земельну ділянку і саме на захист цього права він звернувся з позовом до суду, обравши найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Право визначати спосіб захисту порушеного права належить позивачу і не може бути обмеженим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому відповідач 2 зазначає, що позивачем не доведено як факту наявності порушень порядку проведення аукціону, так і те, що при проведенні зазначеного аукціону було порушено його права або законні інтереси.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 3 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому відповідач 3 зазначає про те, що організатор електронних торгів здійснив усі необхідні дії в межах чинного законодавства для реалізації майна; позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушень правил проведення електронних торгів та порушень його законних прав та інтересів. Також у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем 2 викладено клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника Державного підприємства "СЕТАМ".

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому відповідач 1 зазначає про не доведення позивачем порушень порядку проведення аукціону та не дотримання сторонами договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 приписів законодавства при його укладенні, та не доведення позивачем порушення його права або інтересу взагалі тими обставинами, про які він зазначає. На думку відповідача 1, вимога про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння суперечить імперативним приписам кримінального процесуального законодавства, зважаючи на те, що права позивача як власника спірних активів щодо цього майна обмежено застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу у спосіб, встановлений законом.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача 3 не з`явився.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача 3.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.07.2020 представники позивача підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів 1, -2 заперечували проти апеляційної скарги, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

18.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." набуло право власності на нерухоме майно: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка", масив "Радужний", ділянка № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га.

Право власності на вищевказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №228645, який виданий 21.12.2012 відділом Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області.

18.03.2013 право власності ТОВ "С.П.Т." на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності - 404301, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 25174951237.

Слідчим відділом управлінням з розслідування кримінальних проваджень та слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42016160000000903, відомості про яке 01.11.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування з метою збереження, запобігання подальшого перепродажу, зміни території та складу майна, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 01.03.2019 у справі №522/25776/16-к накладено арешт на три земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка", масив "Радужний", ділянка №27, кадастровий №5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 05.04.2019 у справі №522/25776/16-к було визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42016160000000903 від 01.11.2016 шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (ЄДРПОУ 41037901), в управління майно, на яке ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.03.2019 у справі №522/25776/ 16-к (провадження № 1-кс/522/3214/19) накладено арешт у кримінальному провадженні № 42016160000000903 від 01.11.2016, на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка", масив "Радужний", ділянка № 27, кадастровий №5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га; зобов`язано Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт. Реєстрацію здійснити у суб`єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно. Надано право державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна лише за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб.

В межах проведення процедури управління майном Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами (далі за текстом - Агентство, АРМА) було прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки для реалізації на електронних торгах.

Так, 03.07.2019 Державним підприємством "Сетам" було проведено аукціон щодо продажу земельної ділянки за номером лота 359447, переможцем за якими було оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю "Пелучо".

За результатами проведення аукціонів за вищезазначеним номером, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ "Пелучо" (як переможцем аукціону за номером лоту №359447) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №23 від 19.07.2019, відповідно до пункту 1.1. якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) земельну ділянку площею 11,9356 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка", масив "Радужний", ділянки № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401.

Внаслідок укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу земельних ділянок державним реєстратором комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Манютою Сергієм Васильвичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2019 №47953765 про реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ТОВ "Пелучо" та внесено відповідний запис №32554621 до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними результатів електронних торгів з реєстраційним номером лота 359447 щодо продажу земельної ділянки площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №416644 від 03.07.2019; визнання недійсним договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладеного між відповідачами-1, 2 та витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння відповідача-2 на користь позивача.

Електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 (далі - Порядку), у редакції на момент проведення торгів.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку проведення торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на те, що спірна земельна ділянка реалізована Національним агентством за відсутності ухвали слідчого судді або суду про передачу активів (земельної ділянки) для реалізації та без згоди власника земельної ділянки; земельна ділянка не входить до переліку майна, визначеного частиною 4 статті 21 Закону України "Про Національне агентство", яке підлягає реалізації; Національне агентство передало земельну ділянку на реалізацію за ціною, що більше ніж у 25 разів нижча за ринкову; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не міг бути використаний при проведенні електронних торгів, що підтверджено, зокрема, і висновком судового експерта; електронні торги з реалізації земельної ділянки проведені з порушенням порядку проведення електронних торгів, оскільки Національним агентством скорочено строк підготовки до реалізації земельної ділянки з 30 днів (визначений нормативно строк підготовки до проведення торгів при реалізації нерухомого майна) до 5 днів (визначений нормативно строк підготовки до проведення торгів при реалізації рухомого майна); ухвала слідчого судді про арешт майна та про передачу майна (земельної ділянки) в управління Агентству були визнані незаконними та скасовані, у зв`язку з чим такі ухвали не створюють будь-яких правових наслідків; внаслідок протиправних дій позивач був позбавлений права власності на земельну ділянку і саме на захист цього права він звернувся з позовом до суду, обравши найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Правові та організаційні засади функціонування, порядок здійснення повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначається Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 19 Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Заходи з управління Національним агентством визначаються відповідно до статті Закону.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Згідно частин 4, 5 ст. 21 Закону майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішення про передачу для реалізації активів вартістю понад 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат погоджується спеціально створеною при Національному агентстві міжвідомчою комісією з питань реалізації активів. Положення про міжвідомчу комісію з питань реалізації активів та її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище положень Закону дає підстави для висновку, що Національне агентство відповідно до покладених на нього повноважень здійснює заходи з управління переданими йому активами шляхом володіння, користування та/або розпорядження активами або реалізації таких активів чи передачі їх в управління відповідно до цього Закону. Тобто правова природа управління Національним агентством переданим йому активами не зводиться виключно до дій з володіння та користування. Стаття 21 Закону визначає повноваження Національного агентства щодо реалізації переданих йому активів або щодо передачі їх в управління.

Виходячи зі змісту частини першої ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частин першої ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Пунктами 1-4 ч. 6 ст. 100 КПК України, передбачено вичерпний перелік дій, які можливо вчинити при визначенні порядку зберігання речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.

Згідно із абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Аналіз наведених вище положень правових норм дає підстави для висновку, що передача відповідних речових доказів для здійснення заходів з управління ними або для їх реалізації відбувається на підставі різних процесуальних рішень (ухвал) слідчого судді.

Зі змісту ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2019 у справі №522/25776/16-к вбачається, що нею визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42016160000000903 від 01.11.2016 шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону, в управління майно, на яке ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.03.2019 у справі №522/25776/16-к накладено арешт у кримінальному провадженні №42016160000000903, що належить на праві власності ТОВ "С.П.Т.".

Отже, Приморським районним судом м. Одеси не визначено можливість Національного агентства вживати заходи управління майном у формі його реалізації.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що в ухвалах слідчого судді від 01.03.2019 та від 05.04.2019, вказуючи у їх мотивувальних частинах на необхідності збереження речових доказів, взагалі не надано оцінку земельній ділянці, як активу, який може бути реалізовано, що виключає можливість навіть для припущення для реалізації земельної ділянки.

Так, із мотивувальної частини ухвали про арешт вбачається, що такий арешт накладено з метою встановлення агровиробничої групи земель на вказаних земельних ділянках та вирішення питання про відповідність висновку проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції слідством готується постанова про призначення експертизи ґрунту зазначених земельних ділянок; у зв`язку з тим, що вказані земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, та на підставі вищенаведеного у ході досудового розслідування з метою збереження, запобігання їх подальшого перепродажу, зміни їх території та складу виникла необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив Ульянівка , масив Радужний , ділянки № 26, 27, 30 .

Таким чином, арешт на спірну земельну ділянку було накладено у зв`язку з тим, що вона є предметом кримінального правопорушення та існує необхідність у її збереженні, запобіганні її подальшого перепродажу, зміни її території та складу.

Вказані обставини вказують на те, що Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за наявності лише повноважень здійснювати заходи з управління активів - забезпечення їх збереження/збереження їхньої економічної вартості, визначені частинами 2, 3 статті 21 Закону, які не передбачають можливості реалізації активів, незаконно та за відсутності належних повноважень прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки для її реалізації на електронних торгах.

Доводи відповідачів, з якими помилково погодився суд першої інстанції, про те, що майно, передане Національному агентству, може бути реалізоване за умови накладення на нього арешту в кримінальному провадженні та його передачі Національному агентству в управління, при цьому зазначення безпосереднього шляху управління цим майном відповідно до положень зазначеного вище законодавства не вимагається, посилаючись на пункт 2 Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №719 від 27.09.2017, є безпідставними, оскільки, як встановлено вище, для реалізації майна необхідно отримати спеціальний припис суду або згоду власника майна на його реалізацію.

А рекомендації, які містяться у настановах з управління арештованим майном, затверджених наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 29.11.2018 № 343, стосовно процедурних питань передачі АРМА майна в управління, на які посилався суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не можуть бути витлумачені як такі, що надають можливість протиправної реалізації майна його законного власника всупереч та поза межами законодавства.

Отже, реалізація активів, які не були конфісковані, без згоди власника та без рішення суду є прямим порушенням ст. 41 Конституції України, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, положень ст. 100 ч. 6 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону та є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним [...]. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля [...]; Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар [...]. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти [...](справа EAST/WEST ALLIANCE LIMITED проти України, Рішення від 23.01.2014 за заявою № 19336/04).

Також колегією суддів встановлено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.08.2019 (провадження №11- се/813/1043/19, номер справи місцевого суду: 522/25776/16- 1-кс/522/3215/19) було скасовано ухвалу про арешт. Підставою для скасування цієї ухвали стало істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.03.2019, якою було накладено арешт на спірну земельну ділянку, означає, що така ухвала про арешт не породжувала жодних правових наслідків з моменту її постановлення.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, від 13.06.2018 у справі №752/10760/13-ц, від 20.09.2018 у справі №466/9050/16-ц, від 22.03.2018 у справі №726/1126/17-ц, від 21.02.2018 у справі №726/1126/17-ц, від 16.01.2020 у справі №910/14522/18, де прямо визначено.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020 арешт на спірну земельну ділянку, накладений відповідно до ухвал слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 01.03.2019 та від 05.04.2019, скасовано в частині порядку зберігання земельних ділянок, шляхом їх передачі в управління АРМА.

Постановляючи відповідну ухвалу Вищий антикорупційний суд підкреслив, що як вбачається із аналізу змісту абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, передача відповідних речових доказів АРМА для здійснення заходів з управління ними або для їх реалізації відбувається на підставі різних процесуальних рішень (ухвал) слідчого судді ; арешт на земельні ділянки з кадастровим номерами 5123755800:01:001:0384 та 5123755800:01:001:0401 було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів ; клопотання підлягає частковому задоволенню [...] також з тих підстав, що арешт накладений необґрунтовано в частині зберігання вказаних земельних ділянок шляхом передачі їх [...] в управління Агентству .

Вказане підтверджує те, що арешт на земельну ділянку накладено саме з метою забезпечення збереження речових доказів, а також вказує на відсутність підстав для реалізації земельної ділянки за відсутності відповідної окремої ухвали слідчого судді.

Судом першої інстанції не були враховані наведені вище висновки Вищого антикорупційного суду, що призвело до неправильної оцінки обставин справи щодо наявності у АРМА повноважень реалізовувати спірну земельну ділянку.

Звсідси, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірна земельна ділянка правомірно була віднесена до Примірного переліку майна, що може бути передане для реалізації, оскільки відповідала наведеним нижче критеріям: майно, створення належних умов для зберігання якого потребує вжиття заходів протягом такого періоду у часі, що несумісний із збереженням властивостей майна (будівництво, створення відповідної інфраструктури, прийняття нормативних документів, одержання документів дозвільного характеру тощо); майно, під час управління яким виконання визначених законом умов ефективності, збереження та збільшення вартості такого майна потребує здійснення витрат, які співмірні з вартістю такого майна (витрати на заміну застарілого та фізично зношеного обладнання новим, більш продуктивним тощо), оскільки за жодних обставин передана Національному агентству в управління земельна ділянка не може бути реалізована за відсутності ухвали слідчого судді або суду про передачу майна для реалізації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." вказує, що при реалізації спірної земельної ділянки відбулось істотне заниження вартості земельної ділянки, що відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2019 становила 3529118,21 грн. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на висновок про вартість об`єкта оцінки від 03.12.2018, за яким вартість активу становила 94917489 грн, на визначену в пункті 5.3. Статуту TOB С.П.Т. вартість майнового внеску до статутного капіталу TOB С.П.Т. у вигляді спірної земельної ділянки в розмірі 107608033,00 грн; вказує, що у відповідності до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 06.02.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 206934898,68 грн.

Також позивач зазначає про те, що договір із суб`єктом оціночної діяльності було укладено не з Національним агентством, а з ДП "Сетам", звіт про оцінку земельної ділянки не підписаний керівником суб`єкта оціночної діяльності, оцінювач і суб`єкт оціночної діяльності відсутній в реєстрі оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а також про те, що на звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2019 відсутній підпис замовника оцінки на титульному аркуші звіту.

Частиною 4 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначено, що майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №710 затверджено Порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку електронні торги проводить організатор (організатори) електронних торгів - юридична особа, відібрана Національним агентством в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. №558 "Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів".

Згідно п. 6 Порядку, організатор забезпечує: проведення електронних торгів; розміщення інформаційних повідомлень про електронні торги та їх результати; формування організаційно-методичних матеріалів для учасників та потенційних учасників електронних торгів; реєстрацію потенційних учасників електронних торгів на своєму веб-сайті та подання ними заявок на участь в електронних торгах; функціонування свого веб-сайту у цілодобовому режимі та постійний доступ до нього учасників електронних торгів та інших користувачів Інтернету; організацію здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, включаючи забезпечення їх зберігання, оцінку активів , переміщення активів, демонстрацію активів, поширення відомостей про передані для реалізації активи, в обсязі та на умовах, визначених договором між Національним агентством та організатором.

Тобто Порядком встановлено, що під час реалізації арештованих активів на електронних торгах організації оцінки активів здійснюється організатором (ДП "СЕТАМ"), у зв`язку з чим, як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутній факт порушення законодавства в цій частині.

При досліджені звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2019, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до п. 3.1. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №2 від 09.01.2003 "Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок", результати роботи з оцінки оформляються у вигляді письмового документа - звіту про оцінку, що містить висновок про вартість об`єкта оцінки, розкриває зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки земельних ділянок.

Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку, і скріплюється печаткою та підписом, керівника суб`єкта оціночної діяльності.

При цьому, відповідно до положень абзацу 4 ст. 6 Закону України "Про оцінку земель", суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є, зокрема, юридичні особи - суб`єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та які зареєстровані у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Крім того, відповідно до положень абзацу 6 цієї статті закону суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є, зокрема, юридичні особи - суб`єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Як вбачається зі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, його підписано лише оцінювачем Слюсаренко Олександром Вікторовичем та скріплено печатками та підписом керівників TOB РМКонсалтинг та TOB Комплект Експерт .

В той же час, відповідно до оприлюдненої на офіційному сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відсутні відомості щодо Слюсаренка Олександра Вікторовича або будь-якого іншого сертифікованого інженера-розпорядника, місцем роботи яких є TOB РМ Консалтинг або TOB Комплект Експерт (інформація публічно доступна за посиланням.: https://land.gov.iia/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanvkh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/, копія листа додається), що перевірено судом апеляційної інстанції.

Як зазначено в листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.11.2019 № ПІ-671/0-0.23-1109/69-19 у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відсутні відомості щодо Слюсаренка Олександра Вікторовича або будь-якого іншого сертифікованого інженера-землевпорядника, місцем роботи яких є TOB РМ Консалтинг або TOB Комплект Експерт .

Таким чином, відсутність в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформації про інженерів-землевпорядників та/або оцінювачів, місцем роботи яких є TOB РМ Консалтинг та TOB Комплект Експерт , виключає можливість віднесення вказаних юридичних осіб до суб`єктів оціночної діяльності.

Також колегія суддів звертає увагу, що на невідповідність зазначеної на 1-й (першій) сторінці звіту про оцінку в розділі Умови проведення оцінки інформації (а.с. 136 т.1), а саме, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів діє в особі директора Пипко Руслана Петровича, що діє на підставі статуту, оскільки Пипко Руслан Петрович є директором TOB РМ Консалтинг , а не Національного агентства, у зв`язку з чим Пипко Р.П. не може діяти від імені Національного агентства на підставі статуту. Будь-яких підписів уповноважених у встановленому законом порядку осіб Національного агентства, яке визначається у звіті про оцінку як замовника, не міститься, що виключає правомірність звіту про оцінку земельної ділянки.

Вказане свідчить, що звіт про оцінку АРМА складений неуповноваженими на це особами, у зв`язку з чим суд критично відноситься до даного висновку.

До того ж наявним в матеріалах справи висновком експерта судової оціночно-земельної експертизи №9/07-20 від 10.03.2020 підтверджується, що звіт про оцінку АРМА, відповідно до проведеного рецензування класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний; встановлено, що орієнтир вартості земельної ділянки станом на 13.06.2019 [дата оцінки АРМА] міг складати 100839000 грн.

В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судового експерта Черніна Я.О. (судової оціночно-земельної експертизи №9/07-20 від 10.03.2020), суд знаходить його неясним, таким, що носить непевний характер, оскільки експертом вказано неконкретну вартість об`єкту оцінки, а зазначено орієнтир щодо вартості Земельної ділянки.

Водночас, у відповідності до наданих Фондом державного майна України своїм листом від 02.04.2019 за №10-58-6526 рекомендацій експертам щодо визначення вартості майна за умов різниці між датою визначення вартості та датою проведення дослідження, результат оцінки майна, за умов значної різниці між датою оцінки та датою складання звіту про оцінку (експертного дослідження), не може бути категоричним за висновком, а повинен відображати вірогідні значення вартості.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до висновку про вартість об`єкта оцінки від 03.12.2018 вартість спірної земельної ділянки складає 94917489,00 грн.

Надаючи оцінку висновку про вартість об`єкта оцінки від 03.12.2018, місцевий господарський суд зазначив, що даний висновок не може бути беззаперечним доказом продажу земельної ділянки за заниженою ціною, оскільки він був виконаний на замовлення TOB С.П.Т. для цілей використання самим замовником, а сама оцінка проводилась до арешту майна в кримінальному провадженні та передачі його в управління АРМА.

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що визначення ринкової ціни майна не має ставитися у залежність від замовника оцінки. Також така оцінка не може бути відхилена судом з посиланням на її проведення до арешту майна у кримінальному провадження та передачі його в управління АРМА, оскільки звіт про оцінку АРМА також не враховував ці обставини.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок про оцінку від 03.12.2018 був виготовлений TOB Ессет Експертайз та підписаний інженером-землевпорядником Кришевич Д .О. До вказаного звіту про оцінку від 03.12.2018 надано Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності TOB Ессет Експертайз , виданий ФДМУ від 29.05.2018, Сертифікат Bureau Veritas Certification Holding SAS - UK Branch про підтвердження, що система Управління TOB Ессет Експертайз перевірена та відповідає вимогам стандартів на системи управління ISO 9001:2015, Ліцензія Держгеокадастру TOB Ессет Експертайз на проведення землеоціночних робіт, Свідоцтво, видане Петровій Г.Г. про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Петрової Г.Г. , Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Петрової Г.Г. , Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача Петрової Г.Г. від 21.12.2016 року, Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача Петрової Г.Г. від 01.02.2017, Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника Кришевич Д.О. (документи долучені до матеріалів справи).

Таким чином, наведені вище обставини підтверджують істотне заниження вартості спірної земельної ділянки при її реалізації на електронних торгах.

Частиною 5 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що рішення про передачу для реалізації активів вартістю понад 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат погоджується спеціально створеною при Національному агентстві міжвідомчою комісією з питань реалізації активів (надалі - Комісія).

Проведеною судовою земельно-оціночною експертизою та іншими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується перевищення вартості земельної ділянки понад 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат (яке станом на проведення електронних торгів становило 20070000,00 грн), що свідчить про недодержання Національним агентством положень ч.5 ст.21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" в частині погодження реалізації активу з міжвідомчою комісією з питань реалізації активів .

Щодо тверджень позивача про те, що процедура електронних торгів проведена за умов безпідставного скорочення строку підготовки до електронних торгів, що у свою чергу зумовило незабезпечення можливості участі усіх заінтересованих осіб, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно п. 12 Порядку підставою для організації реалізації активів, включаючи здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, є заявка Національного агентства про передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах.

Згідно із п. 17 Порядку реалізації арештованих активів, строк підготовки до проведення перших електронних торгів визначається правилами електронних торгів та встановлюється у заявці, але не може бути меншим п`яти календарних днів для майна у вигляді товарів або продукції, яке піддається швидкому псуванню, п`ятнадцяти календарних днів - для рухомого майна, тридцяти календарних днів - для нерухомого майна.

Відповідно до заявки №20 Національного агентства від 04.06.2019 №4181/6.1-33-19/6 до ДП "Сетам", відповідно до якої Національне агентство звернулося до ДП "Сетам" із проханням надання послуг з організації та проведення електронних торгів арештованого майна., а саме земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Радужний", земельна ділянка №27, кадастровий номер: 5123755800:01:001:0401, з урахуванням листів Національного агентства № 4371/6.1.-33-19/6 від 12.06.2019 та № 4423/6.1.- 33-19/6 від 13.06.2019, строк підготовки до проведення перших електронних торгів складає лише п`ять календарних днів.

Таким чином, незаконне та безпідставне скорочення строку підготовки до електронних торгів зумовило незабезпечення можливості участі усіх заінтересованих осіб в електронних торгах, що унеможливило проведення конкурентних торгів та мало наслідком продаж спірної земельної ділянки на користь TOB Пелучо за істотно заниженою ціною.

Отже, допущені під час проведення торгів порушення Порядку, призвели до порушення прав ТОВ "С.П.Т." як власника майна, тобто наявні підстави для визнання недійсними результатів таких торгів на підставі частини 1 статті 203, статті 215 ЦК України.

За результатом проведення електронних торгів між Національним агентством та TOB "Пелучо" було укладено договір купівлі-продажу №23 земельної ділянки від 19.07.2019, відповідно до пункту 1.1. якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) земельну ділянку площею 11,9356 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, житловий масив "Улянівка", масив "Радужний", ділянки № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401.

19.07.2019 сторонами підписано Акт приймання-передавання об`єкту нерухомого майна.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 2 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що договір купівлі-продажу №23 земельної ділянки від 19.07.2019 укладений в письмовій формі без нотаріального посвідчення.

При цьому, як вбачається із укладеного договору купівлі-продажу, при його укладенні Національне агентство керувалося положеннями ст.ст. 1, 9, 21 Закону України Про Національне агентство , які не містять спеціальних приписів щодо можливості укладення таких договорів купівлі-продажу нерухомого майна у простій письмовій формі.

Натомість, єдиний припис, який дозволяє відійти сторонам від вимоги щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, передбачений частиною другою статті 23 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" для випадків управління конфіскованими активами.

Водночас, договір купівлі-продажу укладений саме на виконання статті 21 Закону України Про Національне агентство під час здійснення заходів з управління арештованим нерухомим майном, у зв`язку з чим до укладення такого договору підлягають застосуванню загальні приписи щодо форми договору, встановлені статтею 657 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пелучо" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17.12.2014 року у справі № 6-140цс14).

Частина 1 ст. 216 ЦК України щодо двосторонньої реституції не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Таким чином, зважаючи, що TOB С.П.Т. не є стороною укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а майно вибуло з володіння позивача не з його волі, то заявлена позивачем вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним правочину та ефективним способом захисту права власника при вказаних обставинах справи, з огляду на що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/18647/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсними результати електронних торгів з реєстраційним номером лота 359447 щодо продажу земельної ділянки площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 416644 від 03.07.2019.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №23 від 19.07.2019 земельної ділянки, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пелучо".

Витребувати земельну ділянку №27 загальною площею 11,9356 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, ж/масиву "Ульянівка", масив "Радужний", кадастровий номер 5123755800:01:001:0401, цільове призначення: для розміщення торгівельно-розважального центру з гостьовою автопарковкою з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т.".

Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.Т." 676192 (шістсот сімдесят шість тисяч сто дев`яносто дві) грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1012488 (один мільйон дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/18647/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.07.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир