Ухвала

від 28.07.2020 по справі 908/186/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.07.2020 року м. Дніпро Справа № 908/186/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020р. (суддя Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 23.06.2020 р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Метал плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30744427 (68118, м. Запоріжжя, вул.. Новокузнецька, 31, кв. 142; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 8, оф. 11)

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6) в особі Управління забезпечення реалізації повноважень у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020р. позов задоволено - внесено зміни до договору № 1214 купівлі-продажу об`єкта аукціону від 25.11.2011, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Метал плюс шляхом викладення підпункту а) пункту 6.3 розділу 6 Договору "Обов`язки покупця" в наступній редакції: "Завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію без зміни його цільового призначення до 03.05.2021".

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції оголошена у судовому засіданні 18.06.2020р., а повний текст рішення складено - 23.06.2020р.. Відповідно, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 13.07.2020р.

Апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020р. направлена апелянтом до суду поштою 16.07.2019р., про що свідчить відбиток календарного штемпелю поштового віддення на конверті, тобто з пропуском строку, встановленого для апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З положень ст. 119 ГПК України випливає, що суд поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, виключно за заявою учасника справи, в якій зазначаються причини пропуску цього строку з обґрунтуванням їх поважності. Отже, суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та самостійно зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звертаючись з апеляційною скаргою, не порушує питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020р. у справі № 908/186/20.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2020р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Матеріали справи свідчать, що при зверненні з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 153,00 грн.

Скаржником при поданні апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Водночас, в прохальній частині апеляційної скарги Апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення постанови по справі, посилаючись на складне матеріальне становище Відділення та відсутність грошових коштів.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Апеляційний господарський суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою ст. 8 вищезазначеного Закону.

Апелянт не довів його приналежність до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Крім того, апелянт не надав суду доказів свого скрутного матеріального становища.

Скаржником також не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 р. у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що ст. 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

За таких обставин, оскільки доводи апелянта в обґрунтування причин відстрочення, розстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відстрочення скаржнику сплати судового збору з викладених у клопотанні мотивів.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід заплатити судовий збір у сумі 3 153,00 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.

Відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До апеляційної скарги в якості доказів надсилання копії скарги на адресу Позивача у справі надано лише поштові квитанції, без додавання відповідного опису вкладення.

Відповідно до ст. 174, ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, залишається без руху.

За таких обставин, апеляційна скарга Відповідача підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.

Якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Регіональному відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2020р. у справі №908/186/20.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020р. у справі №908/186/20 залишити без руху.

Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях усунути недоліки апеляційної скарги та надати до апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн., письмову заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020р. у справі №908/186/20, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку, докази надсилання Позивачу у справі копії скарги і доданих до неї документів, які у Позивача відсутні, листом з описом вкладення.

Надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв