Рішення

від 27.07.2020 по справі 914/597/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.2020 Справа № 914/597/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБЕРГБУД", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-КОМФОРТ", м.Краматорськ Донецької області

про: стягнення заборгованості у розмірі 1 503 656,45 грн., з яких 1 325 584,16 грн. - сума основного боргу, 128 967,39 грн. - пеня, 26 511,68 грн. - штраф, 12 965,30 грн. - 3% річних та 6 627,92 грн. - інфляційні витрати, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 02.07.2020 оголошено перерву до 27.07.2020 року.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБЕРГБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-КОМФОРТ" про стягнення заборгованості у розмірі 1 503 656,45 грн., з яких 1 325 584,16 грн. - сума основного боргу, 128 967,39 грн. - пеня, 26 511,68 грн. - штраф, 12 965,30 грн. - 3% річних та 6 627,92 грн. - інфляційні витрати.

Підставою звернення з даним позовом позивач зазначає невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК-КОМФОРТ" зобов`язань з оплати за поставлений товар, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 174, 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 20, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБЕРГБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-КОМФОРТ" про стягнення 1 503 656,45 грн. передано до Господарського суду Донецької області за територіальною підсудністю.

15 квітня 2020 року матеріали справи №914/597/20 надійшли до господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020 визначено головуючого суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 16.04.2020 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №914/597/20.

У підготовчому судовому засіданні 09.06.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №914/597/20 до розгляду по суті на 02.07.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2020 не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився,відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лембергбуд (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідністю ТСК - Комфорт (далі - Покупець) укладено договір поставки №36/10102016 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю товар згідно рахунку на передоплату та супровідної накладної, а Покупець зобов`язується прийняти даний товар і сплатити ціну, визначену у рахунку на передоплату відповідно до кожної поставки товару.

Відповідно до п.1.3. Договору загальна вартість, що є предметом даного Договору складається з суми вартостей поставленого товару, підтверджених документально, протягом всього строку дії цього Договору. Ціни на товар вказуються у Рахунку на передоплату та конкретних супровідних Накладних.

За приписами п.1.4. Договору Продавець поставляє товар окремими партіями у відповідності до заявок Покупця.

Згідно з п.2.1. Договору Покупець зобов`язаний провести передоплату за партію товару в розмірі 100% його вартості протягом 3(трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку на передоплату.

Передача товару Продавцем і прийняття його Покупцем оформлюється відповідними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, акти прийому - передачі, тощо), які підписуються повноваженими представниками Сторін договору (п.3.2. Договору).

Умовами п.5.1. Договору визначено, що у разі прострочення сплати за товар Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також, якщо прострочив сплату вартості поставленого товару більш як на вісімдесят календарних днів з моменту одержання товару штраф в розмірі двох відсотків від суми заборгованості.

Пунктом 8.1. встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від повного виконання всіх передбачених Договором зобов`язань. У разі, якщо жодна із Сторін не пізніше як за десять днів до закінчення терміну дії цього Договору не заявить про небажання продовжувати співпрацю, дія договору продовжена на наступний рік без обмеження кількості таких продовжень (п.8.2. Договору).

Договір підписано Сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатковою угодою від 01.04.2017 року до договору поставки №36/10102016 від 10.10.2016 сторони погодили можливість доставки товару транспортом Продавця, вартість якої сплачується Покупцем окремо від вартості товару відповідно до рахунку на оплату та акту наданих послуг (а.с.11).

На виконання умов договору №36/10102016 від 10.10.2016, позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача на суму 1 330 198,72 грн., що підтверджується видатковими накладними №1906 від 27.07.18, №1958 від 01.08.18, №2153 від 09.08.18, №2179 від 13.08.18, №2478 від 31.08.18, №2580 від 07.09.18, №2644 від 12.09.18, №2663 від 14.09.18, №2514 від 14.09.18, №2887 від 01.10.18, №2914 від 02.10.18, №2920 від 02.10.18, №2936 від 02.10.18, №2961 від 04.10.18, №3061 від 09.10.18, №3124 від 16.10.18, №3197 від 18.10.18, №3305 від 25.10.18, №3340 від 29.10.18, №3434 від 06.11.18, №3578 від 15.11.18, №3675 від 27.11.18, №3664 від 27.11.18, №3730 від 05.12.18, №3729 від 05.12.18, №3752 від 07.12.18, №3765 від 10.12.18, №3792 від 11.12.18, №3793 від 11.12.18, №3789 від 11.12.18, №3806 від 12.11.18, №3827 від 13.12.18, №3850 від 14.12.18, №3849 від 14.12.18, №3861 від 17.12.18, №3882 від 19.12.18, №3881 від 20.12.18, №3887 від 20.12.18, №3906 від 21.12.18, №3897 від 26.12.18, №31 від 16.01.19, №32 від 16.01.19, №78 від 24.01.19, №101 від 29.01.19, №107 від 29.01.19, №111 від 29.01.19, №121 від 30.01.19, №137 від 01.02.19, №140 від 01.02.19, №141 від 01.02.19, №158 від 05.02.19, №159 від 05.02.19, №160 від 05.02.19, №173 від 06.02.19, №175 від 06.02.19, №180 від 07.02.19, №192 від 08.02.19, №238 від 13.02.19, №239 від 13.02.19, №271 від 19.02.19, №272 від 19.02.19, №273 від 20.02.19, №373 від 01.03.19, №374 від 01.03.19, №378 від 01.03.19, №408 від 06.03.19, №409 від 06.03.19, №415 від 06.03.19, №520 від 15.03.19, №522 від 15.03.19, №580 від 22.03.19, №610 від 27.03.19, №726 від 04.04.19, №756 від 10.04.19, №810 від 12.04.19, №1102 від 17.05.19, які підписані уповноваженим представником відповідача.

Разом з цим, відповідачем підписані також товарно-транспортні накладні №1906 від 27.07.18, №2153 від 09.08.18, №2179 від 13.08.18, №2478 від 31.08.18, №2580 від 07.09.18, №2644 від 12.09.18, №2663 від 14.09.18, №2514 від 14.09.18, №2887 від 01.10.18, №2914 від 02.10.18, №2920 від 02.10.18, №2936 від 02.10.18, №2961 від 04.10.18, №3061 від 09.10.18, №3124 від 16.10.18, №3305 від 25.10.18, №3340 від 29.10.18, №3578 від 15.11.18, №3675 від 27.11.18, №3664 від 27.11.18, №3730 від 05.12.18, №3729 від 05.12.18, №3752 від 07.12.18, №3765 від 10.12.18, №3792 від 11.12.18, №3793 від 11.12.18, №3827 від 13.12.18, №3850 від 14.12.18, №3849 від 14.12.18, №3882 від 19.12.18, №3881 від 20.12.18, №3887 від 20.12.18, №3906 від 21.12.18, №31 від 16.01.19, №32 від 16.01.19, №78 від 24.01.19, №101 від 29.01.19, №00107 від 29.01.19, №111 від 29.01.19, №137 від 01.02.19, №140 від 01.02.19, №141 від 01.02.19, №158 від 05.02.19, №159 від 05.02.19, №160 від 05.02.19, №173 від 06.02.19, №175 від 06.02.19, №180 від 07.02.19, №192 від 08.02.19, №238 від 13.02.19, №239 від 13.02.19, №271 від 19.02.19, №272 від 19.02.19, №373 від 01.03.19, №374 від 01.03.19, №378 від 01.03.19, №408 від 06.03.19, №409 від 06.03.19, №415 від 06.03.19, №520 від 15.03.19, №522 від 15.03.19, №580 від 22.03.19, №610 від 27.03.19, №726 від 04.04.19, №810 від 12.04.19, №1102 від 17.05.19, що підтверджуються факт отримання відповідачем поставленого товару за спірним договором.

Крім того, між сторонами складені та підписані Акти надання послуг №3579 від 15.11.2018, №3676 від 27.11.2018, №3731 від 05.12.2018, №3766 від 10.12.2018, №3828 від 13.12.2018, №3883 від 19.12.2018, №33 від 16.01.2019 та №379 від 01.03.2019, що підтверджують надання позивачем відповідачу послуг з доставки товару на загальну суму 3840,00 грн.

Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2019 по 30.09.2019 підписаний сторонами без зауважень, встановлено, що заборгованість відповідача на користь позивача за договором №36/10102016 від 10.10.2016 станом на 30.09.2019 складає 1 325 584,16 грн. (а.с.12).

Претензією №1/11012020 від 11.01.2020 року позивачем звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором поставки №36/10102016 від 10.10.2016 у розмірі 1 325 584,16 грн. (а.с.164-166).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №36/10102016 від 10.10.2016 внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 325 584,16 грн., позивачем нараховані пеня, штраф, 3% річних та інфляційні витрати, на примусовому стягнення яких наполягає останній.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонукані відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором №36/10102016 від 10.10.2016 року.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1,3 Глави 54 ЦК України та статті 264 ГК України.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №36/10102016 від 10.10.2016 є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань з поставки товару у строк, визначений його умовами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання з поставки товару на користь відповідача виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №1906 від 27.07.18, №1958 від 01.08.18, №2153 від 09.08.18, №2179 від 13.08.18, №2478 від 31.08.18, №2580 від 07.09.18, №2644 від 12.09.18, №2663 від 14.09.18, №2514 від 14.09.18, №2887 від 01.10.18, №2914 від 02.10.18, №2920 від 02.10.18, №2936 від 02.10.18, №2961 від 04.10.18, №3061 від 09.10.18, №3124 від 16.10.18, №3197 від 18.10.18, №3305 від 25.10.18, №3340 від 29.10.18, №3434 від 06.11.18, №3578 від 15.11.18, №3675 від 27.11.18, №3664 від 27.11.18, №3730 від 05.12.18, №3729 від 05.12.18, №3752 від 07.12.18, №3765 від 10.12.18, №3792 від 11.12.18, №3793 від 11.12.18, №3789 від 11.12.18, №3806 від 12.11.18, №3827 від 13.12.18, №3850 від 14.12.18, №3849 від 14.12.18, №3861 від 17.12.18, №3882 від 19.12.18, №3881 від 20.12.18, №3887 від 20.12.18, №3906 від 21.12.18, №3897 від 26.12.18, №31 від 16.01.19, №32 від 16.01.19, №78 від 24.01.19, №101 від 29.01.19, №107 від 29.01.19, №111 від 29.01.19, №121 від 30.01.19, №137 від 01.02.19, №140 від 01.02.19, №141 від 01.02.19, №158 від 05.02.19, №159 від 05.02.19, №160 від 05.02.19, №173 від 06.02.19, №175 від 06.02.19, №180 від 07.02.19, №192 від 08.02.19, №238 від 13.02.19, №239 від 13.02.19, №271 від 19.02.19, №272 від 19.02.19, №273 від 20.02.19, №373 від 01.03.19, №374 від 01.03.19, №378 від 01.03.19, №408 від 06.03.19, №409 від 06.03.19, №415 від 06.03.19, №520 від 15.03.19, №522 від 15.03.19, №580 від 22.03.19, №610 від 27.03.19, №726 від 04.04.19, №756 від 10.04.19, №810 від 12.04.19, №1102 від 17.05.19 та актами надання послуг 15.11.2018, №3676 від 27.11.2018, №3731 від 05.12.2018, №3766 від 10.12.2018, №3828 від 13.12.2018, №3883 від 19.12.2018, №33 від 16.01.2019 та №379 від 01.03.2019.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з оплати за поставлений товар в строк згідно умов спірного договору.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань за договором поставки №36/10102016 від 10.10.2016 утворилась та має місце заборгованість останнього в сумі 1 325 584,16 грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 1 325 584,16 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

При цьому, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, за змістом п.п.5.1. спірного договору у разі прострочення сплати за товар Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також, якщо прострочив сплату вартості поставленого товару більш як на вісімдесят календарних днів з моменту одержання товару штраф в розмірі 2% від суми заборгованості.

Враховуючи, що домовленість продавця та покупця про застосування пені та штрафу у разі прострочення оплати сплату вартості поставленого товару безпосередньо у п.5.1. спірного договору, вимоги ст.547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання, видом якого у розумінні ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Таким чином, враховуючи тривалість наявності спірної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 26 965,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, перевіривши розрахунок пені за договором поставки №36/10102016 від 10.10.2016 за період з 01.10.2019 по 27.01.2020 суд дійшов висновку, що він є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивачем не враховано, що згідно приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені не повинно перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, приймаючи до уваги умови спірного договору, а саме п.2.1., яким визначено обов`язок відповідача провести передоплату за партію товару в розмірі 100% його вартості протягом 3(трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку, доказів отримання яких позивачем не надано.

Навіть враховуючи момент фактичного отримання товару, що зумовлює обов`язок відповідача сплатити товар, встановлений ст.232 ГК України строк сплинув.

Таким чином, підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за період з 01.10.2019 по 27.01.2020 у розмірі 128 967,39 грн. - відсутні.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за період з 01.10.2019 по 27.01.2020, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 12 965,30 грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо інфляційних витрат за період з жовтня 2019 по грудень 2019, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 6627,92грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано договір про надання адвокатом правової допомоги №23/12/19 від 23.12.2019, укладеного між Адвокатським бюро Масюк та Партнери та ТОВ ЛЕМБЕРГБУД ; Акт здачі-приймання виконаних послуг по договору про надання послуг у сфері права від 10.01.2020; платіжне доручення №8 від 10.01.2020 на суму 3 000,00 грн.

Так, Актом здачі-приймання виконаних послуг по договору про надання послуг у сфері права від 10.01.2020 визначено обсяг наданої правової допомоги та її вартість на загальну суму 3 000,00 грн., а саме: підготовка позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості за договором поставки №36/10102016 від 10.10.2016.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Отже, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи малозначність справи, часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає, що належна до компенсації відповідачем частина витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 2728,80 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБЕРГБУД", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-КОМФОРТ", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 1 503 656,45 грн., з яких 1 325 584,16 грн. - сума основного боргу, 128 967,39 грн. - пеня, 26 511,68 грн. - штраф, 12 965,30 грн. - 3% річних та 6 627,92 грн. - інфляційні витрати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-КОМФОРТ" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, буд.18; код ЄДРПОУ 37438209) на користь з обмеженою відповідальністю "ЛЕМБЕРГБУД" (79066, м. Львів, вул. Грунтова, буд.5; код ЄДРПОУ 40248785; п/р НОМЕР_1 в ПАТ КРЕДОБАНК , МФО 325365) заборгованість у розмірі 1 365 061,14 грн., з яких 1 325 584,16 грн. - сума основного боргу, 26 511,68 грн. - штраф, 12 965,30 грн. - 3% річних та 6 627,92 грн. - інфляційні витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2728,80 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 515,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України з урахуванням положень п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/