Рішення

від 21.07.2020 по справі 906/463/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/463/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Школьна А.В. - адвокат, ордер серії ВС №1024224 від 26.05.2020 року

від відповідача: не прибув

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет"

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"

про стягнення 379597,83 грн.

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 06.05.2020 року справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" до відповідача Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 379 597, 83 грн розглянута за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначено на 02.07.2020 року о 10:00.

В межах підготовчого провадження судом прийнято наступні ухвали: 02.07.2020 року про відкладення підготовчого засідання на 02.07.2020 року.

Ухвалою від 02.07.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначив справу №906/463/20 до судового розгляду по суті на 21.07.2020 року.

В засіданні розгляду справи по суті 21.07.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" звернулося з позовом до відповідача Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 379 597, 83 грн, з яких: 333 609, 00 грн основного боргу та 45 988, 83 грн пені.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання по сплаті коштів за отриманий товар згідно умов порядку та строків, визначених Договором поставки №11/07-2018 від 11.07.2018 року.

Правові підстави позову: 509, 629, 655, 692 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не подавав, наразі правова позиція по суті спору суду не відома.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються їх безпосереднього, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.07.2020 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" (постачальник) та відповідачем Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (покупець) уклали Договір поставки №11/07-2018, згідно якого постачальник зобов`язався виговити, поставити та передати у власність покупця самоклеючу етикетну продукцію в асортименті, узгодженому сторонами, а покупець зобов`язується приймати цей товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених договором (надалі за текстом - Договір №11/07-2018).

Поставка товару здійснюється партіями на умовах, визначених даним договором (п. 2.1. Договору №11/07-2018).

Постачальник поставляє товар на підставі заявок на поставку протягом 15 календарних днів з моменту отримання останньої за допомогою факсимільного зв`язку або електронним повідомленням. У заявці покупець повинен вказати: - асортимент товару; - обсяг кожної партії; - дати поставки кожної партії товару (п. 2.2. Договору №11/07-2018).

Датою поставки товару вважається дата його отримання покупцем, яка визначається датою видаткової накладної (п. 2.4. Договору №11/07-2018).

Доставка товару здійснюється за рахунок та силами постачальника (п. 2.5. Договору №11/07-2018).

На кожну партію товару постачальник зобов`язується надати покупцю наступні належним чином оформлення оригіналами документів на товар: - рахунок; - видаткова накладна; - податкова накладна; - на письмову вимогу покупця - сертифікат якості на партію товару (п. 2.9. Договору №11/07-2018).

Ціна товару є договірною, попередньо узгодженою сторонами, і зазначається у видаткових накладних при поставці кожної партії товару (п. 3.1. Договору №11/07-2018).

Загальна сума даного договору складається із вартості партій товару, поставленого постачальником згідно узгоджених сторонами заявок, протягом дії договору (п. 3.2. Договору №11/07-2018).

Покупець оплачує кожну передану партію товару у національній валюті України - гривні, за цінами, вказаними у видаткових накладних, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок постачальника, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.4. Договору №11/07-2018).

У випадку порушення покупцем строку оплати поставленої партії товару, який визначений п. 3.4. Договору, постачальник має право отримати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен календарний день прострочення, яка нараховується до моменту фактичного зарахування повної суми простроченої заборгованості на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.2. Договору №11/07-2018).

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії Договору починає свій перебіг з моменту, визначений п. 8.1., даного Договору, та діє до 31 грудня 2019 року (п.п. 8.1.-8.2. Договору №11/07-2018).

Факт належного виконання позивачем свого зобов`язання підтверджується видатковими накладними:

1) №201 від 29 липня 2019 року на суму 212 983, 97 грн (а.с. 18);

2) №228 від 22 серпня 2019 року на суму 91 535, 47 грн (а.с. 19);

3) №311 від 08 листопада 2019 року на суму 133 609, 00 грн (а.с. 20).

Відповідач, в свою чергу, частково виконав свої зобов`язання по сплаті коштів за отриманий товар на суму 104 519, 44 грн.

12 березня 2020 року за №30/03/а позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості на суму 333 609, 00 грн, однак яка залишилась відповідачем без задоволення (а.с. 21-22).

Зазначене зумовило позивача звернутися з позовом до суду про примусове стягнення заборгованості в сумі 333 609, 00 грн.

Додатково позивач заявив матеріально-правові вимоги про стягнення пені в сумі 45 988, 83 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 ГК України).

За приписами ч.7 ст. 265 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Предметом поставки за загальним правилом є визначена родовими ознаками продукція (ч.1 ст. 266 ГК України).

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч.2 ст. 266 ГК України).

Ціна у господарському договорі, в тому числі, договорі поставки, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, зокрема, ст.ст. 632 та 691 (ч. 5 ст. 180, ч.6 ст. 265 ГК України). За загальним правилом цих правових норм покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Строк дії договору поставки визначається за правилом ч.1 ст. 267 ГК України, згідно якої останній може становити один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

У договорі поставки можуть бути передбачені умови про кількість, якість, асортимент товару тощо (ст. ст. 266-270 ГК України).

Суд зазначає, що між сторонами спору виникли відносини поставки товару на підставі укладеного 11 липня 2018 року Договору поставки №11/07-2018.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

У частині 1 ст. 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, серед іншого, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Аналогічне правило містить стаття 197 ГК України.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання по поставці товару відповідачу, що підтверджується:

1) заявками: від 18.07.2019; від 13.08.2019; від 01.11.2019;

2) видатковими накладними: №201 від 29 липня 2019 року на суму 212 983, 97 грн; №228 від 22 серпня 2019 року на суму 91 535, 47 грн; №311 від 08 листопада 2019 року на суму 133 609, 00 грн;

3) рахунками на оплату: №204 від 29.07.2019, №232 від 22.08.2019, №319 від 08.11.2019;

4) податковими накладними: №31 від 29.07.2019, №24 від 22.08.2019, №10 від 08.11.2019.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визнає позивач, відповідач оплатив товар лише частково в сумі 104 519, 44 грн за видатковою накладною №201 від 29.07.2019, залишок боргу становить 108 464, 53 грн. Решта накладних №228 від 22.08.2019 року на суму 91 535, 47 грн та №311 від 08.11.2019 року на суму 133 609, 00 грн залишилися несплаченими.

З огляду на вказане, суд визнає зазначену обставину доведеною та задовольняє позовну вимогу про стягнення основного боргу в сумі 333 609, 00 грн у заявленому розмірі.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 45 988, 83 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося раніше, у п. 5.2. Договору №11/07-2018 сторони домовились, що випадку порушення покупцем строку оплати поставленої партії товару, який визначений п. 3.4. Договору, постачальник має право отримати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен календарний день прострочення, яка нараховується до моменту фактичного зарахування повної суми простроченої заборгованості на розрахунковий рахунок постачальника.

При безготівкових розрахунках обов`язок перераховувати грошові кошти за боржника покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов`язання, тому місцем виконання грошового зобов`язання є банк боржника, а момент його виконання є дата списання відповідної суми з кореспондуючого рахунку банку, що обслуговує боржника (ст. 198, 341 ГК і ст. 528, 623, 1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", оскільки інше в договорі не визначено.

Судом перевірено розрахунки пені, здійснені позивачем за видатковими накладними №201 від 29.07.2019 року за період з 29.08.2019 по 28.04.2020 року, №228 від 22.08.2019 року за період з 22.09.2019 року по 28.04.2020 року та №311 від 08.11.2019 року за період з 09.12.2019 року по 28.04.2020 року на загальну суму 45 988,83грн, визнано їх арифметично правильними, тому позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів обґрунтованість розміру позовних вимог, відповідач зазначеного не спростував.

Щодо відшкодування судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі на суму 5694, 15 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м. Житомир, вул. Святослава Рихтера, буд. 38, код ЄДРПОУ 00375504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Грушевського, буд. 33, код ЄДРПОУ 38352747):

- 333 609,00грн основного боргу;

- 4597783грн пені;

- 5694,15грн судового збору

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.07.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам (рек. з пов.)