Рішення

від 14.07.2020 по справі 910/2181/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/2181/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА"

до Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Альта"

про захист ділової репутації

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Волошенко О.В. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 14.07.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 28.07.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

14 лютого 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Концерт ЮА (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Приватного підприємства Аудиторська фірма Альта (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Товариства з обмеженою відповідальністю Концерт ЮА (ідентифікаційний код 41805984), на недоторканість ділової репутації, інформацію, що опублікована Приватним підприємством Аудиторська фірма Альта (ідентифікаційний код 35417282, адреса місцезнаходження: 03162, м. Київ, вул. Тулузи, будинок 22, квартира 81) у Висновку дослідженні спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 стосовно діяльності ТОВ Концерт ЮА , наступну інформацію:

При проведенні дослідження спеціаліста встановлено не нарахування та несплата в бюджет посадовими особами ТОВ Концерт ЮА (ідентифікаційний код 22868160) ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. на податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн. (сторінка 8 Висновку);

При проведенні дослідження спеціаліста наданих матеріалів встановлено порушення посадовими особами ТОВ Концерт ЮА (ідентифікаційний код 22868160) п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ від 02.12.2010 № 2755-VІ. (сторінка 8 Висновку);

- зобов`язати Приватне підприємство Аудиторська фірма Альта (ідентифікаційний код 35417282) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа на ГУ ДПС у м. Києві:

При проведенні дослідження спеціаліста встановлено не нарахування та несплата в бюджет посадовими особами ТОВ Концерт ЮА (ідентифікаційний код 22868160) ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. на податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн. (сторінка 8 Висновку);

При проведенні дослідження спеціаліста наданих матеріалів встановлено порушення посадовими особами ТОВ Концерт ЮА (ідентифікаційний код 22868160) п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ від 02.12.2010 № 2755- VІ. (сторінка 8 Висновку).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що негативно відображається на іміджі та діловій репутації позивача, тому підлягає спростуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2181/20, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2020 року.

В підготовчому засіданні 17.03.2020 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 17.03.2020 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, підготовче засідання у даній справі, призначене на 21.04.2020 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року підготовче засідання призначено на 21.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 року витребувано у Приватного підприємства Аудиторська фірма Альта належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують інформацію про те, які саме звітні документи були використані директором ПП Аудиторська фірма Альта ОСОБА_4 при формуванні Висновку дослідження спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 стосовно діяльності ТОВ Концерт ЮА , зокрема для формування висновків про фактичний дохід ТОВ Концерт ЮА в розмірі 300 млн. грн. за 2018 рік та 120 млн. грн. за І квартал 2019 року та які первинні документи та/або відомості з бухгалтерського та податкового обліків ТОВ Концерт ЮА використовувалися під час підготовки висновку дослідження спеціаліста № 12.01/1-А від 12.06.2019, за підписом директора ПП Аудиторська фірма Альта ОСОБА_4 , та зазначити джерело походження таких документів (відомостей); витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують інформацію про те, які первинні документи та/або відомості з бухгалтерського та податкового обліків ТОВ Концерт ЮА були надані ГУ ДФС у м. Києві для підготовки висновку дослідження спеціаліста № 12.01/1-А від 12.06.2019, за підписом директора ПП Аудиторська фірма Альта ОСОБА_4, та зазначити джерело походження таких документів (відомостей); підготовче засідання відкладено на 16.06.2020 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 16.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/2181/20 до судового розгляду по суті на 14.07.2020 року.

В судовому засіданні 14.07.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2020 року не з`явився.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, Приватним підприємством "Аудиторська фірма "Альта" у Висновку дослідження спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 року стосовно діяльності ТОВ Концерт ЮА поширена недостовірна інформації, на підставі якої службовими особами СУ ФР ТУ ДФС у м. Києві розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 32019100000000489 від 13.07.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року зазначено:

Крім цього приховування доходів від оподаткування відбувається при продажі квитків, коли відбувається ряд махінацій, пов`язаних з їх ціною, а також з неправильним відображенням фактичної кількості реалізованих квитків в офіційних документах, що дозволяє отримувати надприбутки й додатково заробляти на торгівлі готівковими й електронними коштами, які фактично ніде офіційно не опубліковані ;

....з врахуванням даних відкритих джерел засобів масової інформації, фактичний дохід від реалізації квитків ТОВ Концерт ЮА за 2018 рік складає 300 млн. грн. ;

....з врахуванням даних відкритих джерел засобів масової інформації фактичний дохід від реалізації квитків ТОВ Концерт ЮА за І квартал складає 120 млн. грн. ;

Так, 31 серпня 2018 року на НСК Олімпійський відбувався концерт північно-американської рок-групи Imagine Dragons . При цьому на даний концертний захід реалізовано близько 60 тис. квитків, хоча : з декларовано було лише 30 тисяч. За таких обставин дохід, що склав близько 1,5 млн. доларів США, не декларовано. ;

Враховуючи викладене вище, вбачається, що ТОВ Концерт ЮА у 2018-2019 отримано інші : входи, ніж відображені в офіційній бухгалтерській та податковій звітності. .

Позивач зазначає, що при формуванні Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року ПП Аудиторська фірма Альта було:

- проведено дослідження без аналізу первинних господарських документів ТОВ Концерт ЮА ;

- безпідставно взято за вихідні дані для дослідження відомості невідомого походження із засобів масової інформації, які не ґрунтуються на реальних показниках фінансово-господарської діяльності ТОВ Концерт ЮА ;

- безпідставно сформовано висновок щодо розміру доходу ТОВ Концерт ЮА за 2018 та 2019 роки, який не ґрунтується на документах фінансової звітності платника податків;

- переведено на себе дискреційні повноваження органу державної влади та зазначено про порушення вимог законодавства ТОВ Концерт ЮА ;

- сформовано безапеляційні твердження про порушення посадовими особами ТОВ Концерт ЮА вимог податкового законодавства без будь-якого правового підґрунтя.

На твердження позивача, поширена у Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року недостовірна інформація не відповідає дійсності, оскільки ПП Аудиторська фірма Альта не досліджено:

- господарські відносини між платником податків та контрагентами відповідно до угод (контрактів) та первинних документів, повноти відображення їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку;

- наявність отриманих та виданих податкових накладних, актів виконаних робіт (надання послуг), накладних, рахунків на оплату виконаних робіт (наданих послуг), фіскальних чеків;

- касових чеків/видаткових касових ордерів/виписок банку, що підтверджують факт розрахунків;

- стану розрахунків між платником податків і контрагентом на кінець звітних періодів;

- інших платіжних документів та документів фінансово-господарської діяльності, пов`язаних з виплатою доходу в період 2018-2019 рр.

На думку позивача, при складанні Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року не було проаналізовано ні первинні документи бухгалтерського обліку, договори, накладні, специфікації, акти тощо, ні будь-які інші документи, що можуть встановити невідповідність задекларованим даних фактичним обсягам прибутку товариства.

При цьому, позивач вказує, що податкова перевірка у ТОВ Концерт ЮА не проводилася; акт за результатами податкової перевірки не складався; факт податкових порушень у діяльності ТОВ Концерт ЮА не встановлено; податкові повідомлення-рішення не оформлялись; відсутній податковий борг; первинні документи бухгалтерського обліку, договори, накладні, специфікації, акти тощо, ні будь-які інші документи, що можуть встановити невідповідність задекларованим даних фактичним обсягам прибутку товариства відповідачем не досліджувались; у відповідача відсутні будь-які належні юридичні факти на підтвердження достовірності поширеної ним інформації.

При зверненні до суду з даним позовом позивач зазначає, що інформація, яка була поширена відповідачем, шляхом викладення її у Висновку дослідженні спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 року адресованого ГУ ДФС у м. Києві, була доведена до відома невизначеної кількості посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві, стосувалася безпосередньо позивача та є неправдивою. Оспорювана інформація не належить до оціночних суджень, а є негативною інформацією, що містить твердження про начебто існуючі факти не нарахування та несплати в бюджет посадовими особами ТОВ Концерт ЮА ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. та податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн. Крім того, позивач вказує, що оспорювана інформація становить предмет загального суспільного інтересу, є резонансною та такою, що впливає на громадську думку стосовно позивача, оскільки за наслідками її поширення посадовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32019100000000489 від 03.07.2019, відкритого щодо посадових осіб ТОВ Концерт ЮА за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що зумовлює втручання в господарську діяльність позивача.

Позивач стверджує, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що негативно відображається на іміджі та діловій репутації позивача, тому підлягає спростуванню.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абз. 4 ст. 1 Закону України "Про інформацію").

Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

В ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.

При цьому, повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

При цьому під поняттям "спростування" розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов`язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання.

В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року № 1 зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При цьому, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Висновок дослідження спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 року, складений ПП Аудиторська фірма Альта , в якому встановлено не нарахування та несплата в бюджет посадовими особами ТОВ Концерт ЮА ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. та податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн.; при проведенні дослідження спеціаліста наданих матеріалів встановлено порушення посадовими особами ТОВ Концерт ЮА (ідентифікаційний код 22868160) п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Так, зі змісту Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року слідує, що дослідження проведено на підставі реєстраційних даних ТОВ Концерт ЮА , копій декларацій з ПДВ та податку на прибуток, фінансових звітів та електронних примірників податкових накладних за 2018-2019 роки ТОВ Концерт ЮА , а також відомостей Інтернет-ресурсів, інших засобів масової інформації щодо організації культурно-масових заходів, реалізації квитків на концерти та інші культурно-масові заходи за участю ТОВ Концерт ЮА .

Як вбачається з матеріалів справи, в листі № 949/АДВ/26-15-05-05-02-16 від 21.11.2019 року ГУ ДФС у м. Києві вказано, що відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України документальні (планові/позапланові) перевірки ТОВ Концерт ЮА за період з 13.12.2017 року не проводились.

При цьому, в листі № 12/2 від 03.12.2019 року ПП Аудиторська фірма Альта зазначено, що ПП Аудиторська фірма Альта не здійснювала аудит або іншу перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ Концерт ЮА , взаємовідносини між ПП Аудиторська фірма Альта та ТОВ Концерт ЮА відсутні. ГУ ДФС у м. Києві звернулося з проханням надати спеціаліста-професійного бухгалтера на безкоштовній основі для проведення дослідження питань викладених у листі від 10.06.2019 року № 109592/10//26-15-21-3109.

Також у листі № 9/6 від 09.06.2020 року ПП Аудиторська фірма Альта повідомило, що Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року виконано на підставі листа від 10.06.2019 року № 109592/10//26-15-21-3109 ГУ ДФС у м. Києві та доданих до нього документів.

В свою чергу, позивач вказує, що Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року сформовано виключно на підставі відкритих джерел засобів масової інформації, які у Висновку хоч і не зазначені, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 опубліковано статтю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій вказано, що у розслідуванні використано матеріали з відкритих баз, відомості, отримані від колег з інших видань, а також інсайдерську інформацію з джерел близьких до силових структур.

Як стверджує позивач, вказана стаття містить схожі тези, що містить Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року, що свідчить про те, що даний Висновок став підставою для розповсюдження недостовірної інформації про діяльність позивача.

За викладених вище обставин позивач зазначає, що поширена у Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року інформація була доведена до відома невизначеної кількості посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві є недостовірною та такою, що негативно відображається на іміджі та діловій репутації позивача, з підстав того, що за наслідками її поширення посадовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32019100000000489 від 03.07.2019 року, відкритого щодо посадових осіб ТОВ Концерт ЮА за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що зумовлює втручання в господарську діяльність позивача.

Позивач має довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Оцінюючи Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року, суд звертає увагу, що він носять характер оціночних, критичних суджень, а не конкретних фактичних обставин, при цьому судом не встановлено, що мало місце поширення відповідачем Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року.

До того ж судом встановлено, що зі змісту статті ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 не вбачається, що підставою для журналістського розслідування та написання вказаної статті став саме Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року.

Більше того, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що підставою для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000489 від 03.07.2019 року також став Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року.

Разом з цим, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про те, що Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 року сформовано виключно на підставі відкритих джерел засобів масової інформації, оскільки, як вже зазначалося судом вище, у Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 року вказано, що дослідження проведено на підставі реєстраційних даних ТОВ Концерт ЮА , копій декларацій з ПДВ та податку на прибуток, фінансових звітів та електронних примірників податкових накладних за 2018-2019 роки ТОВ Концерт ЮА , а також відомостей Інтернет-ресурсів, інших засобів масової інформації щодо організації культурно-масових заходів, реалізації квитків на концерти та інші культурно-масові заходи за участю ТОВ Концерт ЮА , доказів у підтвердження зворотного позивачем не надано.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.07.2020р.

Суддя О.В. Котков