Постанова

від 19.11.2020 по справі 910/2181/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2020 р. м.Київ Справа№ 910/2181/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Цибульському Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.07.2020 (повне рішення складено 28.07.2020)

у справі №910/2181/20 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА"

до Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Альта"

про захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" (далі - позивач, ТОВ "Концерт ЮА") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Альта" (далі - відповідач, ТОВ "Аудиторська фірма "Альта"), в якому позивач просив в судовому порядку:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" (ідентифікаційний код 41805984), на недоторканість ділової репутації, інформацію, що опублікована Приватним підприємством "Аудиторська фірма "Альта" (ідентифікаційний код 35417282, адреса місцезнаходження: 03162, м. Київ, вул. Тулузи, будинок 22, квартира 81) у Висновку дослідженні спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 стосовно діяльності ТОВ "Концерт ЮА", наступну інформацію:

"При проведенні дослідження спеціаліста встановлено не нарахування та несплата в бюджет посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" (ідентифікаційний код 22868160) ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. на податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн." (сторінка 8 Висновку);

"При проведенні дослідження спеціаліста наданих матеріалів встановлено порушення посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" (ідентифікаційний код 22868160) п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ від 02.12.2010 № 2755-VІ." (сторінка 8 Висновку);

- зобов`язати Приватне підприємство "Аудиторська фірма "Альта" (ідентифікаційний код 35417282) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа на ГУ ДПС у м. Києві:

"При проведенні дослідження спеціаліста встановлено не нарахування та несплата в бюджет посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" (ідентифікаційний код 22868160) ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. на податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн." (сторінка 8 Висновку);

"При проведенні дослідження спеціаліста наданих матеріалів встановлено порушення посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" (ідентифікаційний код 22868160) п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ від 02.12.2010 № 2755- VІ." (сторінка 8 Висновку).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що негативно відображається на іміджі та діловій репутації позивача, тому підлягає спростуванню.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/2181/20 в задоволенні позову - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач (ТОВ "Концерт ЮА") 17.08.2020 (згідно штемпеля печатки вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва на поданій апеляційній скарзі) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/2181/20 - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" в повному обсязі. Крім того, скаржник просить стягнути з Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Альта" суму сплаченого судового збору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не було враховано те, що:

- у висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 наявні фактичні твердження, оскільки у висновку наявна інформація, яку можна перевірити, відповідно, за формою вона є фактичним твердженням, а позивачем були надані докази на підтвердження того, що інформація, яка міститься у висновку у формі фактичного твердження не відповідає дійсності, і яку, відповідно можна визнати недостовірною;

- відповідач у висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 не мав правових підстав стверджувати про несплату до бюджету позивачем податку на прибуток та про встановлені порушення посадовими особами позивача норм Податкового кодексу України (пп.134.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200), оскільки контролюючий орган у листі від 28.11.2019 № 1026/АДВ/26-15-10-02-11 підтвердив правильність дій позивача;

- способом поширення відповідної інформації є те, що висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 був виконаний на замовлення контролюючого органу та був використаний службовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві як додаток до клопотання про доступ до речей та документів;

- недостовірна інформація висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 слугувала однією з підстав на основі якої службовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Дикунська С.Я, Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2181/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020, розгляд справи призначено на 08.10.2020, встановлено учасникам справи строк на подання заяв, клопотань, відзивів.

08.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. на лікарняному до 10.10.2020.

У зв`язку з перебуванням з 12.10.2020 судді Дикунської С.Я., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі колегії суддів - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.10.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 справу №910/2181/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Хрипун О.О., розгляд справи призначено на 19.11.2020.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 19.11.2020 з`явився представник скаржника (позивача).

Представник скаржника в судовому засіданні 19.11.2020 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представники відповідача у судове засідання 19.11.2020 - не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача - не надходив, проте, згідно з частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники відповідача, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників відповідача, що не з`явились у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників відповідача у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи,у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся з відповідним позовом посилаючись на те, що Приватним підприємством "Аудиторська фірма "Альта" у Висновку дослідження спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019 стосовно діяльності ТОВ "Концерт ЮА" поширена недостовірна інформації, на підставі якої службовими особами СУ ФР ТУ ДФС у м. Києві розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 32019100000000489 від 13.07.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 зазначено:

"Крім цього приховування доходів від оподаткування відбувається при продажі квитків, коли відбувається ряд махінацій, пов`язаних з їх ціною, а також з неправильним відображенням фактичної кількості реалізованих квитків в офіційних документах, що дозволяє отримувати надприбутки й додатково заробляти на торгівлі готівковими й електронними коштами, які фактично ніде офіційно не опубліковані";

"....з врахуванням даних відкритих джерел засобів масової інформації, фактичний дохід від реалізації квитків ТОВ "Концерт ЮА" за 2018 рік складає 300 млн. грн.";

"....з врахуванням даних відкритих джерел засобів масової інформації фактичний дохід від реалізації квитків ТОВ "Концерт ЮА" за І квартал складає 120 млн. грн.";

"Так, 31 серпня 2018 року на НСК "Олімпійський" відбувався концерт північно-американської рок-групи "Imagine Dragons". При цьому на даний концертний захід реалізовано близько 60 тис. квитків, хоча : з декларовано було лише 30 тисяч. За таких обставин дохід, що склав близько 1,5 млн. доларів США, не декларовано.";

"Враховуючи викладене вище, вбачається, що ТОВ "Концерт ЮА" у 2018-2019 отримано інші : входи, ніж відображені в офіційній бухгалтерській та податковій звітності.".

Позивач посилався у позові на те, що при формуванні Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 ПП "Аудиторська фірма "Альта" було:

- проведено дослідження без аналізу первинних господарських документів ТОВ "Концерт ЮА";

- безпідставно взято за вихідні дані для дослідження відомості невідомого походження із засобів масової інформації, які не ґрунтуються на реальних показниках фінансово-господарської діяльності ТОВ "Концерт ЮА";

- безпідставно сформовано висновок щодо розміру доходу ТОВ "Концерт ЮА" за 2018 та 2019 роки, який не ґрунтується на документах фінансової звітності платника податків;

- переведено на себе дискреційні повноваження органу державної влади та зазначено про порушення вимог законодавства ТОВ "Концерт ЮА";

- сформовано безапеляційні твердження про порушення посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" вимог податкового законодавства без будь-якого правового підґрунтя.

Позивач вкаував, що поширена у Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 недостовірна інформація - не відповідає дійсності, оскільки ПП "Аудиторська фірма "Альта" не досліджено:

- господарські відносини між платником податків та контрагентами відповідно до угод (контрактів) та первинних документів, повноти відображення їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку;

- наявність отриманих та виданих податкових накладних, актів виконаних робіт (надання послуг), накладних, рахунків на оплату виконаних робіт (наданих послуг), фіскальних чеків;

- касових чеків/видаткових касових ордерів/виписок банку, що підтверджують факт розрахунків;

- стану розрахунків між платником податків і контрагентом на кінець звітних періодів;

- інших платіжних документів та документів фінансово-господарської діяльності, пов`язаних з виплатою доходу в період 2018-2019 рр.

Позивач наголошував, що:

- при складанні Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 не було проаналізовано ні первинні документи бухгалтерського обліку, договори, накладні, специфікації, акти тощо, ні будь-які інші документи, що можуть встановити невідповідність задекларованим даних фактичним обсягам прибутку товариства;

- податкова перевірка у ТОВ "Концерт ЮА" не проводилася; акт за результатами податкової перевірки не складався; факт податкових порушень у діяльності ТОВ "Концерт ЮА" не встановлено; податкові повідомлення-рішення не оформлялись; відсутній податковий борг; первинні документи бухгалтерського обліку, договори, накладні, специфікації, акти тощо, ні будь-які інші документи, що можуть встановити невідповідність задекларованим даних фактичним обсягам прибутку товариства відповідачем не досліджувались; у відповідача відсутні будь-які належні юридичні факти на підтвердження достовірності поширеної ним інформації;

- інформація, яка була поширена відповідачем, шляхом викладення її у Висновку дослідженні спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019, адресованого ГУ ДФС у м. Києві, була доведена до відома невизначеної кількості посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві, стосувалася безпосередньо позивача та є неправдивою;

- інформація не належить до оціночних суджень, а є негативною інформацією, що містить твердження про начебто існуючі факти не нарахування та несплати в бюджет посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. та податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн.;

- оспорювана інформація становить предмет загального суспільного інтересу, є резонансною та такою, що впливає на громадську думку стосовно позивача, оскільки за наслідками її поширення посадовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32019100000000489 від 03.07.2019, відкритого щодо посадових осіб ТОВ "Концерт ЮА" за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що зумовлює втручання в господарську діяльність позивача.

Позивач вважає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що негативно відображається на іміджі та діловій репутації позивача, тому підлягає спростуванню в судовому порядку визначеним законом способом захисту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України, дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абз. 4 ст. 1 Закону України "Про інформацію").

Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

В ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.

При цьому, повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

При цьому під поняттям "спростування" розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов`язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання.

В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року № 1 зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При цьому, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивач в обґрунтування як позовних вимог, так і апеляційної скарги, посилається на Висновок дослідження спеціаліста № 12.06/1-А від 12.06.2019, складений ПП "Аудиторська фірма "Альта", в якому встановлено не нарахування та несплата в бюджет посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" ПДВ за податкові (звітні) періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 2 937 983,41 грн. та податку на прибуток за податкові (звітні) періоди 2018 та 1 квартал 2019 р. в розмірі 2 644 184,67 грн., а всього на загальну суму податків 5 582 168,08 грн.; при проведенні дослідження спеціаліста наданих матеріалів встановлено порушення посадовими особами ТОВ "Концерт ЮА" (ідентифікаційний код 22868160) п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ від 02.12.2010 № 2755-VІ."

Зі змісту Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 слідує, що дослідження проведено на підставі реєстраційних даних ТОВ "Концерт ЮА", копій декларацій з ПДВ та податку на прибуток, фінансових звітів та електронних примірників податкових накладних за 2018-2019 роки ТОВ "Концерт ЮА", а також відомостей Інтернет-ресурсів, інших засобів масової інформації щодо організації культурно-масових заходів, реалізації квитків на концерти та інші культурно-масові заходи за участю ТОВ "Концерт ЮА".

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в листі № 949/АДВ/26-15-05-05-02-16 від 21.11.2019 ГУ ДФС у м. Києві вказано, що відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України документальні (планові/позапланові) перевірки ТОВ "Концерт ЮА" за період з 13.12.2017 року - не проводились.

Також, в листі № 12/2 від 03.12.2019 ПП "Аудиторська фірма "Альта" зазначено, що ПП "Аудиторська фірма "Альта" не здійснювала аудит або іншу перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Концерт ЮА", взаємовідносини між ПП "Аудиторська фірма "Альта" та ТОВ "Концерт ЮА" відсутні. ГУ ДФС у м. Києві звернулося з проханням надати спеціаліста-професійного бухгалтера на безкоштовній основі для проведення дослідження питань викладених у листі від 10.06.2019 № 109592/10//26-15-21-3109.

Також, у листі № 9/6 від 09.06.2020 ПП "Аудиторська фірма "Альта" повідомило, що Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 виконано на підставі листа від 10.06.2019 № 109592/10//26-15-21-3109 ГУ ДФС у м. Києві та доданих до нього документів.

Позивач посилався на те, що Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 сформовано виключно на підставі відкритих джерел засобів масової інформації, які у Висновку хоч і не зазначені, проте ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті "westnews.info" та ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті " 4studio" опубліковано статтю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", у якій вказано, що у розслідуванні використано матеріали з відкритих баз, відомості, отримані від колег з інших видань, а також інсайдерську інформацію з джерел близьких до силових структур.

Як стверджував позивач у позові та апеляційній скарзі, вказана стаття містить схожі тези, що містить Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019, що свідчить про те, що даний Висновок став підставою для розповсюдження недостовірної інформації про діяльність позивача.

Позивач вважає, що поширена у Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 інформація була доведена до відома невизначеної кількості посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві, є недостовірною та такою, що негативно відображається на іміджі та діловій репутації позивача, з підстав того, що за наслідками її поширення посадовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32019100000000489 від 03.07.2019, відкритого щодо посадових осіб ТОВ "Концерт ЮА" за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що зумовлює втручання в господарську діяльність позивача.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, встановив, що позивач має довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 в сукупності з іншими матеріалами справи, дійшов висновку, що він носить характер оціночних, критичних суджень, а не конкретних фактичних обставин. Крім того, матеріали справи не містять, а позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, що мало місце поширення відповідачем Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 у будь-який спосіб.

До того ж як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, зі змісту статті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" - не вбачається, що підставою для журналістського розслідування та написання вказаної статті став саме Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019.

Крім того, матеріали справи не містять, а позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, що підставою для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000489 від 03.07.2019 також став Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019.

Разом з цим, під час розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження і доводи скаржника про те, що Висновок № 12.06/1-А від 12.06.2019 сформовано виключно на підставі відкритих джерел засобів масової інформації, оскільки у Висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 вказано, що дослідження проведено на підставі реєстраційних даних ТОВ "Концерт ЮА", копій декларацій з ПДВ та податку на прибуток, фінансових звітів та електронних примірників податкових накладних за 2018-2019 роки ТОВ "Концерт ЮА", а також відомостей Інтернет-ресурсів, інших засобів масової інформації щодо організації культурно-масових заходів, реалізації квитків на концерти та інші культурно-масові заходи за участю ТОВ "Концерт ЮА", доказів у підтвердження зворотного позивачем не надано.

Доводи скаржника про те, що відповідач у висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 не мав правових підстав стверджувати про несплату до бюджету позивачем податку на прибуток та про встановлені порушення посадовими особами позивача норм Податкового кодексу України (пп.134.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200), оскільки контролюючий орган у листі від 28.11.2019 № 1026/АДВ/26-15-10-02-11 підтвердив правильність дій позивача - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідність вчинення позивачем дій стосовно норм Податкового кодексу України (пп.134.1. п. 134.1 ст. 134, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200) - не входить до меж дослідження в контексті даного спору між сторонами.

Також, доводи скаржника про те, що недостовірна інформація висновку № 12.06/1-А від 12.06.2019 слугувала однією з підстав на основі якої службовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України -також відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вчинення службовими особами СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві - також не входить до меж дослідження щодо оцінки дій вказаного органу в контексті даного спору між сторонами.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/2181/20, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/2181/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/2181/20- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерт ЮА".

4. Матеріали справи №910/2181/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 02.12.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.О. Хрипун

О.В. Тищенко