Рішення

від 20.07.2020 по справі 913/168/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Справа № 913/168/19

Провадження №19/913/168/19

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (вул. 8 Березня, 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-ТРЕЙД ГРУП" (вул. Енергетиків, буд.52, офіс 214, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 13654 грн 62 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від прокуратури - Владимирець А.О., прокурор відділу Прокуратури Харківської області за службовим посвідченням № 041301 від 10.02.2016;

від позивача - Ткаченко Л.М., представник на підставі Витягу з ЄДРПОУ;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-ТРЕЙД ГРУП" про стягнення на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин, механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 13654 грн 62 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2018 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Харківській області виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державною автомобільною інспекцією, та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 420,66 євро, що еквівалентно 13654 грн 62 коп. Станом на момент звернення до суду із цим позовом заборгованості відповідач не сплатив.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.04.2019 повернуто позовну заяву №2645вих19 від 27.03.2019 та додані до неї документи керівнику Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 апеляційну скаргу керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.04.2019 у справі №913/168/19 - задоволено; ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.04.2019 у справі №913/168/19 - скасувано; справу №913/168/19 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.12.2019.

Ухвалою суду від 24.12.2019 зупинено провадження у справі №913/168/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №926/16/19.

Ухвалою суду від 31.03.2020 провадження у справі №913/168/19 поновлено та призначено розгляд справи по суті на 10.04.2020.

Ухвалою суду від 10.04.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 27.04.2020.

Ухвалою суду від 27.04.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.05.2020.

Ухвалою суду від 25.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.06.2020.

Ухвалою суду від 23.06.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.07.2020.

23.06.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла заява б/н від 23.06.2020, в якій він зазначив нові реквізити для зарахування коштів класифікації доходів бюджету 22160100.

Заява розглянута та долучена судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 20.07.2020 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

На підставі направлення на перевірку від 10.09.2018 №029372, а також щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 10.09.2018 по 16.09.2018 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Харківській області 13.09.2018 на автодорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський 516 км провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF 95 XF 430 з реєстраційним номером НОМЕР_1 з причепом марки SAMRO CT 27MH з реєстраційним номером НОМЕР_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно з договором оренди автомобіля №1/ОР від 03.01.2018, вищевказані транспортні засоби передані в оренду ТОВ ВМ-Трейд Груп до 31.12.2018.

У товарно-транспортній накладній №1825 від 12.09.2018 вказано, що автомобіль (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 прямував з пункту навантаження - вул. Незалежності (Орджонікідзе), 128-8, м. Лисичанськ, до пункту розвантаження - вул. Достоєвського, 3, м. Харків, маса брутто - 22 т.

За результатами зважування вказаних транспортних засобів, які перебувають в користуванні ТОВ ВМ-Трейд Груп , співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Харківській області складено довідку №0023379 від 13.09.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0010379 від 13.09.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Зокрема, встановлено, що фактична вага транспортного засобу становить 37500 т при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 т та осьові навантаження: 6550 т, 14250 т, 5850 т, 5250 т, 5600 т при нормативно допустимому навантаженні: 11000 т, 11000 т, 7333 т, 73333 т, 7333 т відповідно.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0010379 від 13.09.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого щодо ТОВ ВМ-ТРЕЙД ГРУП нараховано плату за проїзд за перевищення нормативних параметрів у розмірі 420,66 євро.

27.09.2018 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області направило ТОВ ВМ-ТРЕЙД ГРУП лист №6031/36-18, в якому просило внести плату за проїзд, яка нарахована 13.09.2018 у сумі 13654 грн 62 коп. та не сплачена відповідачем.

Зазначене стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року №2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону №2344-III (у редакції на момент проведення перевірки) передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 22.5 Правил №1306 (у редакції на момент проведення перевірки) передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм -розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку №879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як вбачається з матеріалів справи, перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням транспортним засобом нормативно вагових параметрів транспортним засобом - автомобілем марки DAF 95 XF 430 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з причепом марки SAMRO CT 27MH з реєстраційним номером НОМЕР_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 , про що 13.09.2018 під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу працівниками Управління Укртрансбезпеки складено усі передбачені Порядком №879 документи.

Так, матеріали справи містять: довідку №0023379, акт № 0010379 та розрахунок плати за проїзд.

Судом встановлено, що розмір плати за проїзд визначено позивачем відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку №879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, однак цих коштів відповідач у встановлений строк не сплатив.

Згідно з частиною третьою статті 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.

Ураховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати у справі, у тому числі й сплачені за подання апеляційних та/або касаційних скарг, оскільки за результатами розгляду апеляційних скарг спір у даній справі не вирішено, має здійснюватися господарським судом, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Частиною 14 ст.129 ГПК України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що в даному випадку за результатами розгляду апеляційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи вищенаведене, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1921 грн 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1921 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-ТРЕЙД ГРУП" про стягнення 13654 грн 62 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-ТРЕЙД ГРУП" (вул. Енергетиків, буд.52, офіс 214, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 37945022) в дохід державного бюджету України (отримувач: УК м. Харкові, код ЄДРПОУ утримувача 37999649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 478999980313101216000020002, код класифікації доходів бюджету - 22160100) 13654 грн 62 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-ТРЕЙД ГРУП" (вул. Енергетиків, буд.52, офіс 214, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 37945022) на користь Прокуратури Луганської області (вул. Б. Ліщини, 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 02909921, розрахунковий рахунок №UA048201720343140001000000839, банк: ДКСУ у м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1921 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1921 грн 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки та порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 27.07.2020.

Суддя Т.В. Косенко