Рішення

від 28.07.2020 по справі 916/1171/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1171/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс» (68001, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Є.Колісниченка, 140) ;

про стягнення 31854,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 27.04.2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою вх. ГСОО №1212/20 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс» , в якій просить суд стягнути з відповідача штраф за дострокове припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу у розмірі 31854,24 грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог п. 11 комерційної пропозиції не було повідомлено позивача про дострокове припинення дії договору, що стало підставою для нарахування штрафу, відповідно до п. 13.3 публічного договору про постачання електричної енергії, який у добровільному порядку відповідачем сплачено не було, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1171/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також було роз`яснено право щодо звернення до суду у відповідний строк з клопотанням про призначення проведення справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду від 04.05.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 12.05.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, яка була отримана ним 14.05.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, суд зазначає, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

21.05.2020 року до канцелярії суду представником відповідача подано клопотання вх. ГСОО №12896/20 від 21.05.2020 року, в якому відповідач просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, яке обґрунтоване відсутністю можливості скористатися правовою допомогою з метою захисту своїх прав та законних інтересів, зокрема подання в строк до 25.05.2020 року відзиву на позовну заяву, через введення на рівні держави карантину.

Водночас, 09.06.2020 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання вх. ГСОО №14756/20, в якому представник відповідача, посилаючись на набрання чинності 02.04.2020 року Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» просив суд поновити строк на подання відзиву, а раніше подане клопотання з аналогічного питання не брати до відома.

За результатами розгляду зазначеного клопотання судом було прийнято ухвалу, в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, якою, серед іншого, у задоволенні зазначеного вище клопотання відповідача відмовлено.

24.06.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. ГСОО №16407/20, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами та зазначає, що лист про зміну електропостачальника ним було помилково надіслано, внаслідок нещодавньої зміни ринку електроенергії - працівники відповідача переплутали постачальника електричної енергії з оператором системи розподілу, адже АТ „Одесаобленерго» також виставляло рахунки за сплату своїх послуг, направлено саме АТ „Одесаобленерго» . При цьому відповідач вважає, що тлумачення умов укладеного договору між сторонами у справі має здійснюватися у системному взаємозв`язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах, а тому зазначає, що оскільки відповідач розірвав договір №3-ПВЦ з обставин які передбачені як Правилами так і даним договором, в якому передбачено право на дострокове припинення договору у зв`язку зі зміною електропостачальника, а тому, за думкою відповідача, відсутні підстави для застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 13.3 договору.

15.07.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вх. ГСОО № 18576/20, в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що відповідачем підписано договір саме на таких умовах, окремі положення якого не визнавались відповідачем недійсними, а тому його умови, за твердженням позивача, мають розповсюджуватись на спірні правовідносини.

Своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався, при цьому суд враховує, що згідно до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повинен подати до суду докази разом із поданням відзиву, а якщо доказ не може бути поданий у встановлений строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд. Між тим, відповідач не повідомив суд про необхідність подання додаткових доказів, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про подання сторонами всіх доказів необхідних для розгляду справи по суті та можливість прийняття рішення за наявними в справі матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1. та п.2 ч.2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (надалі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія» та ТОВ „Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс» виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією №3-ПВЦ (а.с.19-25) , який укладено шляхом підписання відповідачем 05.12.2018р. заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з 01.01.2019р. (а.с.26).

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно п. 3.2 договору, споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

За умовами п. 5.11 договору, споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.

Розділом 10 договору визначено, що споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ та цим договором.

За умовами п. 13.1 договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком до цього договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Положеннями п. 13.3 договору встановлено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Пунктом 13.7 договору передбачено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Пунктом 6.1.1 ПРРЕЕ передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вказано позивачем та жодним чином не заперечується відповідачем у справі, 24.06.2019р. на адресу позивача надійшов лист від АТ „Одесаобленерго» , яким позивача було повідомлено про зміну з 01.07.2019р. відповідачем електропостачальника та як наслідок розірвання договору про постачання електричної енергії №13-922-ПВЦ з 30.06.2019 року.

Пунктом 6.1.3 ПРРЕЕ передбачено, що зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Як вбачається з комерційної пропозиції №3-ПВЦ (додаток 2 до договору), на умовах якої відповідач приєднався до публічного договору, договір діє до 31.12.2019 року.

Пунктом 11 комерційної пропозиції №3-ПВЦ встановлено, що споживач, який має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, зобов`язаний в розрахунковому періоді в якому ініційовано дострокове розірвання договору, окрім фактично спожитих обсягів електроенергії, сплатити штраф за дострокове припинення дії договору. Штраф сплачується в тому випадку коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Отже, як встановлено судом, відповідно до умов вказаної комерційної пропозиції, договір діє до 31.12.2019 року та комерційною пропозицією і п. 13.3 договору передбачено штраф саме за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача у випадку коли повідомлення споживача про дострокове припинення терміну (строку) дії договору здійснено пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення дії чинного договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії» умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором про постачання електричної енергії споживачу, у якому, у тому числі, визначаються строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Проаналізувавши умови договору, укладеного між сторонами та умови, зазначені у комерційній пропозиції, суд дійшов висновку, що відповідно до умов договору штраф передбачено за дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, та у випадку коли повідомлення споживача про дострокове припинення строку дії договору здійснено пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення дії чинного договору про постачання електричної енергії.

Судом також встановлено, що умови комерційної пропозиції відповідають п. 3.2.7 ПРРЕЕ, відповідно до яких комерційна пропозиція електропостачальника повинна мати унікальну назву в межах одного електропостачальника та має містити, зокрема, інформацію про наявність або відсутність штрафу за дострокове припинення дії договору, розмір штрафу.

Крім того, порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача визначено Розділом VI ПРРЕЕ, в якому також передбачається можливість застосування штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між тим, відповідачем в порушення приписів ст.ст. 73-74, 77 Господарського процесуального кодексу України, не надано до матеріалів справи доказів належного повідомлення позивача, за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення дії чинного договору про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами у справі. Більш того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні взагалі докази здійснення такого повідомлення, навіть на адресу іншої особи в результаті помилки.

При цьому, помилковість надіслання відповідачем такого повідомлення іншій особі, ніж позивачу у справі, не можуть бути прийнятті судом до уваги, оскільки відповідач, шляхом укладення відповідного договору був достеменно обізнаний про здійснення листування з позивачем на конкретну адресу, згідно положень п. 3.7 договору про постачання електричної енергії.

Відтак, суд дійшов висновку, що застосування штрафу, передбаченого умовами договору укладеного між сторонами, не суперечить положенням ч.7 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії» , в зв`язку з чим, дії позивача по нарахуванню відповідачу штрафу за дострокове розірвання (припинення) договору про постачання електричної енергії споживачу, стягнення якого є предметом цієї справи, є правомірними, відповідає ст. Закону України „Про ринок електричної енергії» , п. 6.1.3 ПРРЕЕ, умовам договору та комерційної пропозиції.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач має законне право на стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору, а відповідачем у відзиві на позовну заяву наведено норми законодавства, які не спростовують позовні вимоги ТОВ „ООЕК» .

В матеріалах справи наявна заява відповідача від 07.11.2018 року (а.с. 27), згідно якої вбачається, що очікуваний (договірний) обсяг споживання у червні 2019 року становить 18000 кВт./год.

Згідно підрахунку позивача, з урахуванням, тарифу у розмірі 1,769 грн. за кВт*год та очікуваного (договірного) обсягу споживання у червні 2019 року у розмірі 18000 кВт./год., розмір штрафу становить 31854,24 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу у розмірі 31854,24 грн. вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „ООЕК» та стягнення з відповідача штрафу за дострокове припинення договору укладеного з позивачем, внаслідок порушення порядку здійснення відповідного повідомлення.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько-зерновий комплекс» (68001, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Є.Колісниченка, 140; код ЄДРПОУ: 36851782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ: 42114410) 31854/тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири/ грн. 24 коп. штрафу та 2102/дві тисячі сто дві/грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 28 липня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська