Рішення

від 28.07.2020 по справі 420/5750/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5750/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Слободянюка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Приватного підприємства "Віста Спейс" до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 8915 від 24.02.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Віста Спейс" до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області № 8915 від 24.02.2020 року про відповідність Приватного Підприємства Віста Спейс критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне Підприємство Віста Спейс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою від 06.07.2020 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

15.07.2020 року (вх. № ЕП/10713/20) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про залучення до матеріалів справи письмових доказів.

17.07.2020 року (вх. № 27897/20) представником ГУ ДПС в Одеській області до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

22.07.2020 року (вх. № 28590/20) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 28.07.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 24.02.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 8915 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Приватного підприємства "Віста Спейс" Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, ПП ВІСТА СПЕЙС зареєстровано 09.09.2009 року, реєстрація платником ПДВ із 11.09.2009 року, індивідуальний податковий номер - 3663551 15039.

Основним видом діяльності ПП ВІСТА СПЕЙС є КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля та додатково КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та інші.

Станом на день надання позову директором підприємства є ОСОБА_1 , який являється і єдиним засновником підприємства з моменту його реєстрації зі статутним внеском 12 000 000 грн. частка 100%.

Штатна чисельність працівників станом на подання позову становить 6 осіб: директор, головний бухгалтер, бухгалтер, начальник відділу кадрів, менеджер з постачання.

Підприємство зареєстровано за адресою: 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Лазурна, будинок 7А, офіс 9, де і знаходиться фактично на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2014 року з МПП Полана , код ЄДРПОУ 20971496 за період з 01.04.2014 по 01.01.2020 року, і Договір оренди нежитлового приміщення № 7 від року дійсний на цей час.

Всі вищезазначені дані стосовно ПП ВІСТА СПЕЙС є загальновідомими і загальнодоступними за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Податкові декларації з ПДВ направляються до органів ДПС у встановленому порядку в рамках зазначеного терміну. Протягом 2019 року та на теперішній час платник не мав та немає податкового боргу. ПП ВІСТА СПЕЙС має відкриті рахунки у банківських установах, зокрема у ПАТ МТБ БАНК .

Формування податкового кредиту у Декларації з податку па додану вартість відбувається за рахунок придбання у сільськогосподарських виробників сільськогосподарських культур українського походження, а саме - пшениці 1, 2, З та 4 класу (код УКТ ЗЕД 1001). та кукурудзи (код УКТ ЗЕД 1005).

Сільськогосподарська продукція купується згідно укладених договорів у виробників сільськогосподарської продукції.

Позивачем зазначено, що вказана інформація наявна у Відповідачів, оскільки Позивачем подавались до Відповідачів пояснення стосовно здійсненних Позивачем операцій у лютому 2020 року (підтверджується документами), а саме:

щодо податкових накладних №36 від 22.02.2020 року, №37 від 23.02.2020 року, №38 від 23.02.2020 року, №39 від 23.02.2020 року. №40 від 13.02.2020 року. Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення № 2 від 01.04.2020 року щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками та відповідними поясненнями. В поясненнях зазначено, що ПП ВІСТА СПЕЙС здійснює діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21). При цьому ПП ВІСТА СПЕЙС не є виробником зазначеного товару, а придбаває його у виробників для подальшого продажу.

Так ПП ВІСТА СПЕЙС придбало у ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ (код СДРПОУ: 42299889) згідно укладеного договору поставки №03/01/20 від 03.01.2020 р. продовольчу пшеницю урожаю 2019 року, отримання товару підтверджується видатковими накладними №12021 від 13.02.2020 р., №12033-1 від 18.02.2020 р., №12033-5 від 18.02.2020 р. зазначений товар був придбаний на умовах поставки Інкотермс 2010 - DAP Термінал ТОВ М.В. КАРГО (Одеська область. Лиманський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60), тобто транспортування продукції здійснюється постачальником безпосередньо на термінал, де ПП ВІСТА СПЕЙС продає цю продукцію своїм покупцям. Відтак необхідності в оренді складів \ Позивача відсутня. Транспортування товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Перехід права власності на продукцію підтверджується видатковою накладною, фактична передача товару здійснюється на терміналі. Належність продукції до класності визначається на терміналі.

За зазначеним договором поставки. ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило оплату за поставлену продукцію на користь ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ на загальну суму 2 196 265 грн. (платіжні доручення від 05.02.2020р., 10.02.2020р., 20.02.2020 р., 24.02.2020 р.).

У подальшому ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило поставку зазначеної продукції в тому числі на користь TOB АТ КАРГІЛЛ відповідно до договору поставки №2100048879 від 12.02.2020р. Отримання товару підтверджується видатковими накладними.

Оплата за вказаний товар була отримана ПП ВІСТА СПЕЙС відповідно до умов договору частково, а саме: 17.02.2020 року в сумі 451423.19 грн.. 24.02.2020 р в сумі 1 206 722, 06 грн.

До повідомлення були додані: пояснення №2/03 від 30.03.2020 р.; копія реєстру платіжних документів з 01.02.2020 р. по 29.02.2020р.; виписка по рахунку ПП ВІСТА СПЕЙС з 17.02.2020 р. по 24.02.2020 р. по контрагенту TOB АТ КАРГІЛЛ ; довіреність №9400 від 29.01.2020р.; договір поставки №2100048879 від 12.02.2020 р. з додатками; договір поставки №03/01/20 від 03.01.2020 р. з додатками; видаткова накладна №53 від 22.02.2020р.; видаткова накладна №54 від 23.02.2020р.: видаткова накладна №55 від 23.02.2020р.; видаткова накладна №56 від 23.02.2020р.; видаткова накладна №24 від 13.02.2020р.; видаткова накладна №12021 від 13.02.2020 р., видаткова накладна №12033-1 від 18.02.2020 р.; видаткова накладна №12033-5 від 18.02.2020 р.; рахунок на оплату №24 від 13.02.2020 р.; рахунок на оплату №53 від 22.02.2020 р.; рахунок на оплату №54 від 23.02.2020р.; рахунок на оплату №55 від 23.02.2020 р.: рахунок на оплату №56 від 23.02.2020р.; товарно-транспортна накладна №047 від 21.02.2020 р.; товарно-транспортна накладна №217 від 13.02.2020 р.; товарно-транспортна накладна №10 від 22.02.2020 р.; товарно-транспортна накладна №17 від 22.02.2020 р.; товарно-транспортна накладна №25 від 22.02.2020 р.; товарно-транспортна накладна №166 від 22.02.2020 р.; товарно- транспортна накладна №0777 від 13.02.2020 р.: товарно-транспортна накладна №4124 від 12.02.2020р.; товарно-транспортна накладна № 6006 від 22.02.2020р.; товарно-транспортна накладна № 7583 від 22.02.2020р.

Щодо податкових накладних №33 від 21.02.2020 рокл . №34 від 22.02.2020 року. №35 від 22.02.2020 року. Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення № 1 від 30.03.2020 року щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних 'розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення ) з додатками та відповідними поясненнями. В поясненнях зазначено, що ПП ВІСТА СПЕЙС здійснює діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21). При цьому ПП ВІСТА СПЕИС не є виробником зазначеного товару, а придбаває ного у виробників для подальшого продажу.

Так ПП ВІСТА СПЕЙС придбало у ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ (код ЄДРПОУ: 42299889) згідно укладеного договору поставки №03/01/20 від 03.01.2020 р. продовольчу пшеницю урожаю 2019 року, отримання товар підтверджується видатковими накладними №120 jj-j від 18.02.2020 р.. №12033-2 від 18.02.2020 р.. зазначений товар був придбаний на умовах поставки Інкотермс 2010 - DAP Термінал ТОВ Аскет Шиппінг Жовтневий (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського. 13/8. Спеціальний морський порт Ольвія ), тобто транспортування продукції здійснюється постачальником безпосередньо на термінал, де ПП ВІСГА СПЕЙС продає цю продукцію своїм покупцям. Відтак необхідності в оренді складів у Позивача відсутня. Транспортування товар підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Перехід права власності на продукцію підтверджується видатковою накладною, фактична передача товару здійснюється на терміналі. Належність продукції до класності визначається на терміналі. '

За зазначеним договором поставки. ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило оплату за поставлену продукцію на користь ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ на загальну суму 2 196 265 грн. (платіжні доручення від 05.02.2020р., 10.02.2020р., 20.02.2020р., 24.02.2020р., 27.02.2020Р.).

У подальшому ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило поставку зазначеної продукції в тому числі на користь TOB АТ КАРГІЛЛ відповідно до договору поставки №№00048890 від 12.02.2020р. Отримання товару підтверджується видатковими накладними.

Оплата за вказаний товар була отримана ПП ВІСТА СПЕЙС відповідно до умов договору частково, а саме: 24.02.2020 р. у сумі 593 121.11 грн.

До повідомлення були додані: пояснення №3/03 від 30.03.2020 р. копія реєстру платіжних документів з 01.02.2020 р. по 29.02.2020р.: виписка по рахунку ПП ВІСТА СПЕЙС за 24.02.2020 р. по контрагент ' TOB АТ КАРГІЛЛ : довіреність №9400 від 29.01.2020р.; договір поставки №2100048890 від 12.02.2020 р. з додатками; договір поставки №03/01/20 від 03.01.2020 р. з додатками: видаткова накладна №50 від 21.02.2020р.; видаткова накладна №51 від 22.02.2020р.: видаткова накладна №52 від 22.02.2020р., видаткова накладна №12033-3 від 18.02.2020 р., видаткова накладна №12033- 2 від 18.02.2020 р.; рахунок на оплату №50 від 21.02.2020 р.; рахунок на оплату №51 від 22.02.2020р., рахунок на оплату №52 від 22.02.2020 р.: товарно-транспортна накладна №18 від 20.02.2020 р.; товарно-транспортна накладна №26 від 21.02.2020 р.: товарно- транспортна накладна №131 від 21.02.2020 р.

24.02.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 8915 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу №8915 від 24.02.2020 відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.

Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ПП Віста Спейс критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, вказане поле замість зазначення, яка саме податкова інформація наявна у відповідача, зазначено наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування .

При цьому, відповідачем не зазначено, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення, вона підтверджується, і чому відповідач не прийняв до уваги надані позивачем первинні документи та пояснення.

Отже, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Натомість, відповідачем протоколу засідання Комісії або витягу з нього до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , у зв`язку з чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області від 24.02.2020 року № 8915 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає усім критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в контексті положень ст.201 ПК України та Порядку №117, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст оскаржуваних рішень, не містить будь-яких аргументів на противагу доводам позивача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2-4 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У матеріалах справи наявні Договір №1/26-2 про надання правової допомоги (а.с.26), Опис юридичних послуг (а.с.27), Акт прийому-передачі юридичних послуг (а.с.28), а також прибутковий касовий ордер на суму 11700 грн. (а.с.29), Акт прийому-передачі юридичних послуг (а.с.76), прибутковий касовий ордер на суму 2500 грн. (а.с.77).

Загалом представником позивача заявлено стягнення 14200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши клопотання представника позивача та проаналізувавши чинне процесуальне законодавство суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявленого клопотання.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У матеріалах справи міститься Договір №1906 про надання правової допомоги.

Згідно додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1906 від 19.06.2020 року позивачу було надано наступні послуги:

1. Зустріч, консультація клієнта, узгодження плану дії та правової позиції;

2. Збір доказів, подача позовної заяви до суду;

2.1 Визначення переліку доказів, здійснення їх збирання, інше;

2.2 Вивчення судової практики, підготовка позовної заяви, клопотань, що подаються одночасно з позовною заявою, подача позовної заяви до суду.

Дослідивши вказані документи, суд частково з ними погоджується та вважає, що послуги за № 1, 2, 2.1, 2.2. по суті стосуються підготовки позовної заяви клієнту, а тому є взаємопохідними між собою та не можуть рахуватися окремо. Відтак, суд не враховує їх окремо, а вважає однією правовою послугою.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було подано позов та надано відповідь на відзив.

Згідно висновку Верховного Суду, наведеного у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, "розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги".

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Суд погоджується із доведеністю фактичного понесення витрат та з урахуванням встановлених ч.5 ст.134 КАС України вимог, суд вважає, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9500,00 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Віста Спейс" (місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 7А, офіс 9; код ЭДРПОУ 36635510) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЭДРПОУ 43142370), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення № 8915 від 24.02.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області № 8915 від 24.02.2020 року про відповідність Приватного Підприємства Віста Спейс критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне Підприємство Віста Спейс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Віста Спейс" (код ЭДРПОУ 36635510) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) та 9500 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.07.2020 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.