П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5750/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Цехмейстренко Ю.В.,
за участю: представника позивача - Слюсаря О.В.,
представника відповідача - Кисельова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року по справі № 420/5750/20 за позовом Приватного підприємства ВІСТА СПЕЙС до Головного управління ДПС в Одеській області , Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2020 року ПП ВІСТА СПЕЙС звернулось з адміністративним позовом у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області № 8915 від 24.02.2020 про відповідність Приватного Підприємства Віста Спейс критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне Підприємство Віста Спейс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 24.02.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 8915 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 липня 2020 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області № 8915 від 24.02.2020 про відповідність Приватного Підприємства Віста Спейс критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне Підприємство Віста Спейс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Віста Спейс" (код ЭДРПОУ 36635510) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) та 9500 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом не враховано , що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що вона відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН;
- платником податків не надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ПП ВІСТА СПЕЙС зареєстровано 09.09.2009, реєстрація платником ПДВ із 11.09.2009 року, індивідуальний податковий номер - 3663551 15039.
Основним видом діяльності ПП ВІСТА СПЕЙС є КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля та додатково КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та інші.
Станом на день надання позову директором підприємства є ОСОБА_1 , який являється і єдиним засновником підприємства з моменту його реєстрації зі статутним внеском 12 000 000 грн частка 100%.
Штатна чисельність працівників станом на подання позову становить 6 осіб: директор, головний бухгалтер, бухгалтер, начальник відділу кадрів, менеджер з постачання.
Підприємство зареєстровано за адресою: 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Лазурна, будинок 7А, офіс 9, де і знаходиться фактично на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2014 року з МПП Полана , код ЄДРПОУ 20971496 за період з 01.04.2014 по 01.01.2020 року, і Договір оренди нежитлового приміщення № 7 від року дійсний на цей час.
Всі вищезазначені дані стосовно ПП ВІСТА СПЕЙС є загальновідомими і загальнодоступними за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань. Податкові декларації з ПДВ направляються до органів ДПС у встановленому порядку в рамках зазначеного терміну. Протягом 2019 року та на теперішній час платник не мав та немає податкового боргу. ПП ВІСТА СПЕЙС має відкриті рахунки у банківських установах, зокрема у ПАТ МТБ БАНК .
Формування податкового кредиту у Декларації з податку па додану вартість відбувається за рахунок придбання у сільськогосподарських виробників сільськогосподарських культур українського походження, а саме - пшениці 1, 2, З та 4 класу (код УКТ ЗЕД 1001). та кукурудзи (код УКТ ЗЕД 1005).
Сільськогосподарська продукція купується згідно укладених договорів у виробників сільськогосподарської продукції.
Позивачем зазначено, що вказана інформація наявна у Відповідачів, оскільки Позивачем подавались до Відповідачів пояснення стосовно здійсненних Позивачем операцій у лютому 2020 року (підтверджується документами), а саме:
щодо податкових накладних № 36 від 22.02.2020, № 37 від 23.02.2020, № 38 від 23.02.2020 , № 39 від 23.02.202, № 40 від 13.02.2020. Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення № 2 від 01.04.2020 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками та відповідними поясненнями. В поясненнях зазначено, що ПП ВІСТА СПЕЙС здійснює діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21). При цьому ПП ВІСТА СПЕЙС не є виробником зазначеного товару, а придбаває його у виробників для подальшого продажу.
Так ПП ВІСТА СПЕЙС придбало у ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ (код СДРПОУ: 42299889) згідно укладеного договору поставки № 03/01/20 від 03.01.2020 продовольчу пшеницю урожаю 2019 року, отримання товару підтверджується видатковими накладними №12021 від 13.02.2020 р., №12033-1 від 18.02.2020 р., №12033-5 від 18.02.2020 р. зазначений товар був придбаний на умовах поставки Інкотермс 2010 - DAP Термінал ТОВ М.В. КАРГО (Одеська область. Лиманський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60), тобто транспортування продукції здійснюється постачальником безпосередньо на термінал, де ПП ВІСТА СПЕЙС продає цю продукцію своїм покупцям. Відтак необхідності в оренді складів \ Позивача відсутня. Транспортування товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Перехід права власності на продукцію підтверджується видатковою накладною, фактична передача товару здійснюється на терміналі. Належність продукції до класності визначається на терміналі.
За зазначеним договором поставки ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило оплату за поставлену продукцію на користь ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ на загальну суму 2 196 265 грн. (платіжні доручення від 05.02.2020, 10.02.2020, 20.02.2020, 24.02.2020).
У подальшому ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило поставку зазначеної продукції в тому числі на користь TOB АТ КАРГІЛЛ відповідно до договору поставки № 2100048879 від 12.02.2020. Отримання товару підтверджується видатковими накладними.
Оплата за вказаний товар була отримана ПП ВІСТА СПЕЙС відповідно до умов договору частково, а саме: 17.02.2020 в сумі 451423.19 грн, 24.02.2020 в сумі 1 206 722, 06 грн.
До повідомлення були додані: пояснення № 2/03 від 30.03.2020; копія реєстру платіжних документів з 01.02.2020 по 29.02.2020; виписка по рахунку ПП ВІСТА СПЕЙС з 17.02.2020 по 24.02.2020 по контрагенту TOB АТ КАРГІЛЛ ; довіреність № 9400 від 29.01.2020; договір поставки № 2100048879 від 12.02.2020 з додатками; договір поставки № 03/01/20 від 03.01.2020 з додатками; видаткова накладна № 53 від 22.02.2020; видаткова накладна № 54 від 23.02.2020: видаткова накладна № 55 від 23.02.2020; видаткова накладна № 56 від 23.02.2020; видаткова накладна № 24 від 13.02.2020; видаткова накладна № 12021 від 13.02.2020, видаткова накладна № 12033-1 від 18.02.2020; видаткова накладна № 12033-5 від 18.02.2020; рахунок на оплату № 24 від 13.02.2020; рахунок на оплату № 53 від 22.02.2020; рахунок на оплату № 54 від 23.02.2020; рахунок на оплату № 55 від 23.02.2020: рахунок на оплату № 56 від 23.02.2020; товарно-транспортна накладна № 047 від 21.02.2020; товарно-транспортна накладна № 217 від 13.02.2020; товарно-транспортна накладна № 10 від 22.02.2020; товарно-транспортна накладна № 17 від 22.02.2020; товарно-транспортна накладна № 25 від 22.02.2020; товарно-транспортна накладна № 166 від 22.02.2020; товарно - транспортна накладна № 0777 від 13.02.2020: товарно-транспортна накладна № 4124 від 12.02.2020; товарно-транспортна накладна № 6006 від 22.02.2020; товарно-транспортна накладна № 7583 від 22.02.2020.
Щодо податкових накладних № 33 від 21.02.2020 , № 34 від 22.02.2020 , № 35 від 22.02.2020. Позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення № 1 від 30.03.2020 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення ) з додатками та відповідними поясненнями. В поясненнях зазначено, що ПП ВІСТА СПЕЙС здійснює діяльність з оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21). При цьому ПП ВІСТА СПЕИС не є виробником зазначеного товару, а придбаває нього у виробників для подальшого продажу.
Так ПП ВІСТА СПЕЙС придбало у ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ (код ЄДРПОУ: 42299889) згідно укладеного договору поставки № 03/01/20 від 03.01.2020 продовольчу пшеницю урожаю 2019 року, отримання товар) підтверджується видатковими накладними № 120jj-j від 18.02.2020 , №12033-2 від 18.02.2020 зазначений товар був придбаний на умовах поставки Інкотермс 2010 - DAP Термінал ТОВ Аскет Шиппінг Жовтневий (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/8. Спеціальний морський порт Ольвія ), тобто транспортування продукції здійснюється постачальником безпосередньо на термінал, де ПП ВІСТА СПЕЙС продає цю продукцію своїм покупцям. Відтак необхідності в оренді складів у Позивача відсутня. Транспортування товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Перехід права власності на продукцію підтверджується видатковою накладною, фактична передача товару здійснюється на терміналі. Належність продукції до класності визначається на терміналі.
За зазначеним договором поставки. ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило оплату за поставлену продукцію на користь ТОВ ГОЛДЕН-ХАРВЕСТ на загальну суму 2 196 265 грн (платіжні доручення від 05.02.2020, 10.02.2020, 20.02.2020, 24.02.2020, 27.02.2020).
У подальшому ПП ВІСТА СПЕЙС здійснило поставку зазначеної продукції, в тому числі на користь TOB АТ КАРГІЛЛ відповідно до договору поставки № 00048890 від 12.02.2020. Отримання товару підтверджується видатковими накладними.
Оплата за вказаний товар була отримана ПП ВІСТА СПЕЙС відповідно до умов договору частково, а саме: 24.02.2020 у сумі 593 121,11 грн.
До повідомлення були додані: пояснення № 3/03 від 30.03.2020 копія реєстру платіжних документів з 01.02.2020 по 29.02.2020: виписка по рахунку ПП ВІСТА СПЕЙС за 24.02.2020 по контрагенту TOB АТ КАРГІЛЛ : довіреність № 9400 від 29.01.2020; договір поставки № 2100048890 від 12.02.2020 з додатками; договір поставки № 03/01/20 від 03.01.2020 з додатками: видаткова накладна № 50 від 21.02.2020; видаткова накладна № 51 від 22.02.2020: видаткова накладна № 52 від 22.02.2020, видаткова накладна № 12033-3 від 18.02.2020, видаткова накладна № 12033- 2 від 18.02.2020; рахунок на оплату № 50 від 21.02.2020; рахунок на оплату № 51 від 22.02.2020, рахунок на оплату № 52 від 22.02.2020: товарно-транспортна накладна № 18 від 20.02.2020; товарно-транспортна накладна № 26 від 21.02.2020: товарно - транспортна накладна №131 від 21.02.2020.
24.02.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 8915 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким була встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав встановлених п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган належно не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі частини 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» .
Як вбачається з оскаржуваного рішення, вказане поле замість зазначення, яка саме податкова інформація наявна у відповідача, зазначено наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування .
Відповідачем не зазначено, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення, вона підтверджується, і чому відповідач не прийняв до уваги надані позивачем первинні документи та пояснення.
Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Натомість, апелянтом протоколу засідання Комісії або витягу з нього до матеріалів справи не надано.
Податковий аналіз, який міститься у матеріалах справи ( а.с. 131) колегія суддів не сприймає як належний та допустимий доказ , оскільки він не датований та не підписаний особою , яка його складала, а також із нього не можливо встановити підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним .
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , у зв`язку з чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області від 24.02.2020 року № 8915 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на те, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності ( змінює порядок реєстрації податкової накладної)
Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Як правильно зазначено судом першої інстанції - внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
Колегія суддів також зазначає, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.
Колегія суддів зауважує, що за своєю суттю даний спір стосується неправомірного віднесення позивача до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості та на момент розгляду даної справи по суті, позивача віднесено до ризикових платників саме рішенням Комісії ГУ ДПС у Одеській області від 24.02.2020 № 8915, аналіз правомірності якого і має бути здійснено судом під час вирішення даної адміністративної справи, з огляду на положення частини 2 статті 9 КАС України.
Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення від 24.02.2020 № 8915, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача про компенсацію заявлених витрат позивача на правову допомогу, колегія суддів зазначає, що в цій частині рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання апелянта на те, що платником податків не надані первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, колегія суддів відхиляє, адже ПП ВІСТА СПЕЙС надало податковому органу всі наявні у нього документи, що виключало зупинення реєстрації податкової накладної позивача, що підтверджується матеріалами справи.
На спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів також зазначає наступне.
У відповідності до положень Порядку № 1165 внесення скаржника до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.
Отже, визнання контролюючим органом платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, у даному випадку впливає на його господарську діяльність, та завдає шкоди його діловій репутації.
Оскаржуване рішення не містить, а апелянтом не було наведено, жодних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тобто вказані рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України.
Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі «Щокін проти України» (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі «Серков проти України» (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року по справі № 420/5750/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 02 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2020 |
Оприлюднено | 04.12.2020 |
Номер документу | 93267028 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шляхтицький О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні