Рішення

від 28.07.2020 по справі 440/1772/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1772/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

01.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк" (надалі - ТОВ "Майстер Мілк", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2020 №0003010501 та №0003020501.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податковою перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 289980,00 грн., в т.ч. за 2018 рік в розмірі 289980,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 46017,00 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2017 року - 1312,00 грн., березень 2017 року - 3046,00 грн., липень 2017 року - 8047,00 грн., серпень 2017 року - 1054,00 грн., вересень 2017 року - 1894,00 грн., червень 2019 року - 30664,00 грн. Позивач наголошує, що порушення вимог Податкового кодексу України, описані у акті, не мали місця у дійсності. Посилається на те, що висновки перевіряючих щодо заниження показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" всього у сумі 1611000,00 грн., у т. ч. за 4 квартал 2018 року 1611000,00 грн. внаслідок завищення показників собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050 фінансового звіту ф.№2) за рахунок розбіжностей відповідно до регістрів бухгалтерського обліку головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", не містять конкретних порушень норм закону, а ґрунтуються на загальних формулюваннях, без посилання на конкретні первинні та облікові документи, визначення фінансового результату здійснено перевіряючими виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована Товариством у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт, при цьому, відсутні жодні посилання, які ж саме суми витрат, чи їх частини, невірно враховано Товариством у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт. По взаємовідносинах з ТОВ "ТК Техком", в результаті чого було встановлено заниження податку на додану вартість, покликається на те, що порушення вимог Податкового кодексу України, описані у акті, не мали місця у дійсності, оскільки реальний характер та достовірність вчинених господарських операцій підтверджується змістом первинних документів (податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, документи, що підтверджують транспортування товару, його переміщення в межах виробничих циклів підприємства та ін.). Зазначає про те, що до перевірки надані документи, які були достатніми для однозначного висновку про те, що господарські операції з продавцем товару ТОВ "ТК Техком" спрямовані на настання реальних наслідків, мають легітимну економічну мету, повністю доводять виконання сторонами умов договірних зобов`язань та їх добросовісну поведінку. Вказував, що Акт перевірки був складений з порушенням пунктів 3, 4, 5 Наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

23.04.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що перевіркою повноти декларування ТОВ "Майстер Мілк" показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено його заниження за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму 1611000,00 грн., внаслідок завищення показників собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050 фінансового звіту ф.№2) за рахунок розбіжностей відповідно до регістрів бухгалтерського обліку головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", а саме при перевірці визначення рядка 2050 (ф.№2) та порівнянні статей регістрів бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовий відомостей по рахункам 901, 791, фінансової звітності з первинними документами встановлено розбіжність, в результаті чого Товариством завищено суму показників за 4 квартал 2018 року у розмірі 1611000,00 грн. Визначення фінансового результату здійснено перевіряючими виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт, за податковим обліком (відображених у податковій звітності за перевірений період), а саме за даними Головної книги здійснено співставлення рахунків 901, 791, в результаті чого встановлено завищення витрат за 4 квартал 2018 року в розмірі 1611000,00 грн. Зазначає, про безпідставність формування ТОВ "Майстер Мілк" податкового кредиту за результатом господарських операцій з ТОВ "ТК Техком" з огляду на безтоварність проведених операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків з огляду на те, що первинні документи оформленні з порушенням чинного законодавства, а саме: дефектність товарно-супровідних документів на доставку запчастин (у наданих до перевірки експрес-накладних ТОВ "Нова Пошта", місцем відправки зазначено м. Київ, з частини даних накладних не можливо ідентифікувати особу, яка фактично отримала товар, відсутні печатки та підпис постачальника.); відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання товарів/послуг, розвантаження/навантаження і зберігання, виконання оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами; невідповідність асортименту придбаних та реалізованих товарів, у зв`язку з відсутністю по ланцюгу постачання товарів з відповідними найменуванням та кодом УКТЗЕД; ТОВ "ТК Техком" у своїй господарській діяльності залучає ряд СГД-постачальників, які є учасниками кримінальних проваджень та згідно ухвал суду відносяться до транзитно-конвертаційної групи. До перевірки не надані сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо виробництва даної продукції, актів приймання-передачі. Таким чином, перевіряючими зроблено висновок про нереальність придбання товару, у ТОВ "ТК Техком", введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу від попередніх суб`єктів господарювання (а.с.60-65 т.2).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.07.2020.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.132 т.2). 10.07.2020 відповідач надав до суду заперечення проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Майстер Мілк" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31847512.

Видами діяльності позивача, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є зокрема: Код КВЕД 28.93 Виробництво машин і устатковання для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну (основний); Код КВЕД 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 15.01.2020 по 04.02.2020 ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Майстер Мілк" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2019.

За результатами перевірки складений акт від 11.02.2020 №146/16-31-05-01-10/31847512 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Майстер Мілк" (а.с.12-26 т.1).

У відповідності до розділу 4 Акта перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області зроблено, на думку платника, хибні висновки про встановлені порушення, а саме: п.44.1. ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5.4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", затвердженого Наказом МФУ від 25.02.2000р. №39, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджених Наказом МФУ від 31.12.1999р. №318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 289980,00 грн., в т.ч. за 2018 рік в розмірі 289980,00 грн.; п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14, п.198.1., 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 46017,00 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2017 року - 1312,00 грн., березень 2017 року - 3046,00 грн., липень 2017 року - 8047,00 грн., серпень 2017 року - 1054,00 грн., вересень 2017 року - 1894,00 грн., червень 2019 року - 30664,00 грн.

Висновки акту перевірки зводяться до того, що при перевірці повноти декларування ТОВ "Майстер Мілк" показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено його заниження за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму 1611000,00 грн., внаслідок завищення показників собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050 фінансового звіту ф.№2) за рахунок розбіжностей відповідно до регістрів бухгалтерського обліку головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", а саме при перевірці визначення рядка 2050 (ф.№2) та порівнянні статей регістрів бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовий відомостей по рахункам 901, 791, фінансової звітності з первинними документами встановлено розбіжність, в результаті чого, на думку перевіряючих, Товариством завищено суму показників за 4 квартал 2018 року у розмірі 1611000,00 грн. Визначення фінансового результату здійснено перевіряючими виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт, за податковим обліком (відображених у податковій звітності за перевірений період), а саме за даними Головної книги здійснено співставлення рахунків 901, 791, в результаті чого, на думку перевіряючих, встановлено завищення витрат за 4 квартал 2018 року в розмірі 1611000,00 грн. Надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не доводять факт поставки товарів позивачу від ТОВ "ТК "Техком", з огляду на безтоварність проведених операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних правових наслідків з огляду на те, що первинні документи оформленні з порушенням чинного законодавства, відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання товарів/послуг, розвантаження/навантаження і зберігання, виконання оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами; невідповідність асортименту придбаних та реалізованих товарів, у зв`язку з відсутністю по ланцюгу постачання товарів з відповідними найменуванням та кодом УКТЗЕД; ТОВ "ТК Техком" у своїй господарській діяльності залучає ряд СГД-постачальників, які є учасниками кримінальних проваджень та згідно ухвал суду відносяться до транзитно-конвертаційної групи. До перевірки не надані сертифікатів виробника, паспортів якості або інших підтверджуючих документів щодо виробництва даної продукції, актів приймання-передачі. Таким чином, перевіряючими зроблено висновок про нереальність придбання товару, у ТОВ "ТК Техком", введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу від попередніх суб`єктів господарювання.

Не погодившись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в акті перевірки ТОВ "Майстер Мілк" було подано заперечення до Акту перевірки від 11.02.2020 №146/16-31-05-01-10/31847512 (а.с.27-30 т.1).

Листом від 05.03.2020 №8151/10/16-31-05-01-18 ГУ ДПС у Полтавській області повідомило, що висновки акту перевірки від 11.02.2020 №146/16-31-05-01-10/31847512 залишаються без змін, а подане заперечення без задоволення (а.с.31-35 т.1).

На підставі висновків акту перевірки від 11.02.2020 №146/16-31-05-01-10/31847512 ГУ ДПС у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення

- №0003010501 від 11.03.2020 відповідно до якого ТОВ "Майстер Мілк" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 362475,00 грн., з яких 289980,00 грн. за основним платежем та 72495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.37-38 т.1);

- №000302051 від 11.03.2020 відповідно до якого ТОВ "Майстер Мілк" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 55881,25 грн., з яких 44705,00 грн. за основним платежем та 11176,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39-40 т.1).

Не погоджуючись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області, ТОВ "Майстер Мілк" звернулось до суду з цим позовом.

Оцінивши наведені доводи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст. 137 ПКУ).

Відповідно до п.5.4. П(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність", у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Відповідно до п.6., п.7. П(С)БО 16 "Витрати", витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до п.11. П(С)БО 16 "Витрати", собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Судом встановлено, що перевіркою повноти декларування ТОВ "Майстер Мілк" показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено його заниження за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму 1611000,00 грн., внаслідок завищення показників собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050 фінансового звіту ф.№2) за рахунок розбіжностей відповідно до регістрів бухгалтерського обліку головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", а саме при перевірці визначення рядка 2050 (ф.№2) та порівнянні статей регістрів бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовий відомостей по рахункам 901, 791, фінансової звітності з первинними документами встановлено розбіжність, в результаті чого, на думку перевіряючих, Товариством завищено суму показників за 4 квартал 2018 року у розмірі 1611000,00 грн. Визначення фінансового результату здійснено перевіряючими виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт, за податковим обліком (відображених у податковій звітності за перевірений період), а саме за даними Головної книги здійснено співставлення рахунків 901, 791, в результаті чого, на думку перевіряючих, встановлено завищення витрат за 4 квартал 2018 року в розмірі 1611000,00 грн.

Дану різницю Позивач пояснює тим, що остання виникла внаслідок значного документообігу та арифметичної помилки, що пов`язано із особливостями облікової політики, встановленої на підприємстві.

Відповідно до показників фінансової звітності за перевіряємий період за формою №2 "Звіт про фінансові результати" показник по рядку "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" (рядок 2050) визначено Товариством вірно, що ідентично даним бухгалтерського обліку та відповідає податковому обліку.

Розбіжності між даними бухгалтерського обліку та податкового обліку Товариства, про які зазначають перевіряючі, жодним чином не впливають на визначення об`єкту оподаткування.

Більше того, Товариством під час проведення перевірки, а саме 28.01.2020р., надавалися письмові пояснення, відповідно до яких перевіряючих було повідомлено, що дана розбіжність допущена в наслідок арифметичної помилки, оскільки на підприємстві відсутнє автоматизоване програмне забезпечення, у зв`язку з чим всі підрахунки бухгалтерського обліку ведуться в ручному режимі та наявний великий об`єм документообігу (а.с.42 т.1).

На підставі наданих перевіряючим для перевірки документів можливо дійти висновків про правильність та вірність визначення розміру витрат, проте перевіряючими не надано належної оцінки первинним документам, не вказано, які ж саме витрати неправомірно включено Товариством до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Також, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що визначення фінансового результату здійснено виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована Товариством у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт, при цьому, відсутні жодні посилання, які ж саме суми витрат, чи їх частини, невірно враховано Товариством у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження перевіряючого про завищення показників собівартості реалізованої продукції не знайшло документального підтвердження, оскільки відповідачем не надано пояснень та документів, які б підтверджували, які ж саме суми витрат, чи їх частини, невірно враховано Товариством у складі собівартості реалізованих товарів, послуг та робіт.

Надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу суд звертає увагу на те, що Актом перевірки не наведено обставин існування значної розбіжності між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, що призвело до завищення показників собівартості реалізованої продукції. Акт перевірки не міститься доказів суцільного дослідження первинних документів позивача, у зв`язку з чим неможливо встановити яким чином контролюючий орган дійшов висновків про заниження позивачем суми податку на прибуток на загальну суму 289980,00 грн., в т.ч. за 2018 рік в розмірі 289980,00 грн.

Викладені обставини, свідчать про те, що Акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку визначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та поєною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку. Фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 4 розділу III Порядку чітко наведено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення, викласти зміст порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, зі змісту Акта перевірки не можливо встановити яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов встановлених ним висновків. В Акті відсутні посилання на конкретні первинні документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання. Відсутня чіткість та системність викладу обставин порушення податкового законодавства.

Слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу проводити перевірку показників бухгалтерської та податкової звітності суб`єктів господарської діяльності та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб`єкту владних повноважень та фіскальному органу.

В межах розгляду даної справи податковим органом не надано беззаперечних доказів порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні податку на прибуток за 2018 рік, а тому прийняте з підстав вказаних порушень податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0003010501 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судом встановлено, що 09.03.2016 між ТОВ "Майстер Мілк" (Покупець) та ТОВ "ТК ТЕХКОМ" (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №6 (а.с.55-56 т.1).

Предметом постачання був наступний товар: витратні матеріали, комплектуючі і запасні частини для технологічного обладнання.

Купівля-продаж запасних частин відбувалася на протязі 2017-2019 років.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Майстер Мілк" придбало у ТОВ "ТК ТЕХКОМ" запасні запчастини (в асортименті).

Господарські операції з поставки підтверджуються видатковими та податковими накладними, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Вищевказані видаткові та податкові накладні містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб, печатки, відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "Майстер Мілк" та не викликають у суду сумнівів у їх достовірності. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Факт реєстрації податкових накладних відповідач не спростовує.

Розрахунки за поставлений товар відбувалися у безготівковій формі, згідно наступних платіжних доручень: №44 від 11.01.2017р. на суму 7871,50 грн.; №207 від 02.02.2017р., на суму 1767,34 грн; №337 від 17.02.2017р., на суму 774,24 грн.; №527 від 15.03.2017р., на суму 3260,88 грн.; №605 від 27.03.2017р., на суму 514,80 грн.;№696 від 31.03.2017р., на суму 689,10 грн.; №1508 від 19.07.2017р., на суму 26024,02 грн.; №1297 від 22.06.2017р., на суму 9705,91 грн.; №1121 від 29.05.2017р., на суму 1240,22 грн.; №980 від 15.05.2017р., на суму 3775,68 грн.; №754 від 07.04.2017р., на суму 7537,25 грн.; №694 від 31.03.2017р., на суму 11269,58 грн.; №1726 від 14.08.2017р., на суму 2541,79 грн.; №1849 від 30.08.2017р., на суму 3782,78 грн.; №1936 від 11.09.2017р., на суму 3931,20 грн.; №2010 від 18.09.2017р., на суму3512,16 грн.; №2058 від 25.09.2017р., на суму 678,41 грн.; №2253 від 20.10.2017р., на суму 351,00 грн.; №2191 від 11.10.2017р., на суму 4083,72 грн.; №2098 від 29.09.2017р., на суму 3240,12 грн.; №10 від 03.11.2017р., на суму 3 925,15 грн.; №2405 від 10.11.2017р., на суму 3388,32 грн.; №2532 від 29.11.2017р., на суму 1144,80 грн.; №2717 від 20.12.2017р., на суму 14145,12 грн.; №25 від 12.01.2018р., на суму 9721,92 грн.; №82 від 19.01.2018р., на суму 10138,92 грн.; №574 від 15.03.2018р., на суму 6741,84 грн.; №354 від 14.02.2018р., на суму 3612,82 грн.; №250 від 06.02.2018р., на суму 6511,49 грн.; №976 від 03.05.2018р., на суму 8664,91 грн.; №1515 від 05.07.2018р., на суму 1053,96 грн.; №1638 від 24.07.2018р., на суму 5240,52 грн.; №2215 від 22.10.2018р., на суму 3145,20 грн.; №2339 від 01.11.2018р., на суму 1020,96 грн.; №2343 від 01.11.2018р., на суму 23709,16 грн.; №2800 від 27.12.2018р., на суму 4354,94 грн.; №189 від 04.02.2019р., на суму 2868,00 грн.; №553 від 19.03.2019р., на суму 30568,00 грн.; №596 від 27.03.2019р., на суму 30000,00 грн.; №1146 від 06.06.2019р., на суму 6128,64 грн.; №1147 від 06.06.2019р., на суму 1722,14 грн.; №1229 від 13.06.2019р., на суму 1741,82грн. Факт оплати за товар відповідач не спростовує.

Перевезення запчастин від ТОВ "ТК Техком" до ТОВ "Майстер Мілк" здійснювалося компанією ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладними № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_35, НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_18 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33, НОМЕР_34.

Зазначені документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 ) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, які узгоджуються між собою.

Суд не погоджується з покликанням відповідача про те, що до перевірки не надані документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, оскільки дані документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.

Так само суд не погоджується з доводами відповідача стосовно спірності питання перевезення товару через дефектність товарно-супровідних документів на доставку запчастин, а саме у наданих до перевірки експрес-накладних ТОВ "Нова Пошта", місцем відправки зазначено м. Київ, з частини даних накладних не можливо ідентифікувати особу, яка фактично отримала товар, відсутні печатки та підпис постачальника, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.04.2018 (справа №815/2578/16), від 23.10.2018 (справа №815/2946/13) згідно з якою сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача певних активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій, не підтверджені жодними доказами. Суд встановив, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, доказів протилежного відповідачем не надано.

Разом з тим, щодо інформації з АІС "Податковий блок" на яку посилався контролюючий орган в акті перевірки суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації.

Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо реальності, а тому законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків (що мають наслідком збільшення податковим органом податкових зобов`язань цього платника) податкової інформації не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Не заслуговує на увагу і посилання контролюючого органу на те, що ТОВ "ТК Техком" у своїй господарській діяльності залучає ряд СГД-постачальників, які є учасниками кримінальних проваджень та згідно ухвал суду відносяться до транзитно-конвертаційної групи, оскільки інформація з кримінальних проваджень відносно контрагента платника податків буде належним доказом, лише якщо буде наявний вирок суду по взаємовідносинам сторін. Сам факт порушення кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Більше того, кримінальні провадження на які посилається контролюючий орган порушені навіть не відносно дій ТОВ "ТК "Техком", а відносно його контрагентів.

В межах розгляду даної справи податковим органом не надано беззаперечних доказів здійснення позивачем та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, слід також зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 року у справі №815/2946/13-а , від 17.04.2018 року у справі №820/475/17.

Суд зазначає, що при вирішенні податкових спорів суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас таких доказів податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій позивача з контрагентами не спростовано. ГУ ДПС в Полтавській області не наведено також жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договорів не виконувались.

Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про наявність таких порушень з боку ТОВ "Майстер Мілк", а також про відсутність у позивача, як покупця послуг, права на здійснення господарських витрат та формування податкового кредиту з ПДВ, а тому не позбавляють позивача права на їх відображення у податковому обліку.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року ("Булвес АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбачуваним і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Будь-яких доказів того, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, представниками відповідача до суду не надано.

Зокрема, в акті перевірки відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов`язань у зв`язку із ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам контрагентам за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Ними також не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентами недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб`єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано: рішень суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили та які б були прийняті в порядку ст. 55-1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання"); рішення суду, прийняті в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішеннями суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Крім того, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до п.2 Висновку Акту перевірки, контролюючим органом встановлено заниження ПДВ на загальну суму 46017,00 грн., в тому числі за січень 2017р. - 1312,00 грн., березень 2017р. - 3046,00 грн., липень 2017р. - 8047,00 грн., серпень 2017р. - 1054,00 грн., вересень 2017р. - 1894,00 грн. та червень 2019р - 30664,00 грн., а згідно розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №0003020501 та самого рішення, контролюючим органом визначену суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 44705,00 грн., в тому числі за березень 2017р. - 3046,00 грн., липень 2017р. - 8047,00 грн., серпень 2017р. 1054,00 грн., вересень 2017р. - 1894,00 грн. та червень 2019р. - 30664,00 грн., тобто, сума ПДВ за січень 2017р. у розмірі 1312,00 грн., яка виникла за результатами взаємовідносин Товариства з ТОВ "ТК "Техком" - є правомірною, а господарські взаємовідносини - реальними. Також, невідомо, звідки контролюючим органом взято суму ПДВ за червень 2019 у розмірі 30664,00 грн., оскільки загальна сума ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "Техком" за червень 2019 року становить 1598,96 грн., що підтверджує і сам контролюючий орган (сторінки 11-14 Акту перевірки). Взагалі, якщо співставити описову частину, висновок акту перевірки та податкове повідомлення-рішення №0003020501, виходить, що вони суперечать один одному. Пояснень щодо встановлених розбіжностей відповідачем суду надано не було.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищезазначеного, враховуючи надання позивачем всіх первинних документів, що стосуються господарських операцій за участі контрагента ТОВ "ТК "Техком", які фактично підтверджують їх реальне здійснення - придбання товару для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів та послуг в господарській діяльності, суд доходить висновку, що висновок перевіряючих щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 46017,00 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2017 року - 1312,00 грн., березень 2017 року - 3046,00 грн., липень 2017 року - 8047,00 грн., серпень 2017 року - 1054,00 грн., вересень 2017 року - 1894,00 грн., червень 2019 року - 30664,00 грн., є помилковим, а тому прийняте з підстав вказаних порушень податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №000302051 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у сумі 6275,34 грн (а.с.10 т.1).

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ "Майстер Мілк", суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з ГУ ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 6275,34 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк" (вул. Ярмаркова, 66, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 31847512) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 березня 2020 року №0003010501 та №000302051.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк" (вул. Ярмаркова, 66, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 31847512) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6275,34 (шість тисяч двісті сімдесят п`ять гривень тридцять чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко