Рішення

від 28.07.2020 по справі 520/5350/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 липня 2020 р. № 520/5350/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 06716538) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на реконструкцію з прибудовою до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 протиправними;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради виготувати та надати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки на реконструкцію з прибудовою до житлового будинку відповідно до земельного кадастру України та цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 березня 2018 року за реєстровим номером 319, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А., ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.10)

Право власності позивача на вказану земельну ділянку, площею 0,0674 га кадастровий номер 6310136600:09:008:0012, зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №119171943. (а.с.12)

Позивач 06.02.2020 року з метою отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з листом та пакетом документів про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Листом від 17.02.2020 року №Д-5-193/0/333-20.01.01-12 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради повернуто пакет документів для видачі будівельного паспорту ОСОБА_1 з посиланням на те, що наміри забудови зазначеної земельної ділянки не відповідають вимогам затвердженої містобудівної документації. Також зазначено, що наданий ескіз намірів забудови земельної ділянки не відповідає п. 2.1 розділу II Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а саме: на схемі розташування будівель та споруд не зазначено усіх відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та відстані до об`єктів, розташованих на усіх сусідніх земельних ділянках; не зазначено габаритних розмірів на планах та фасадах житлового будинку.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Відповідно статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Відповідно до ч.1, 4 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що:

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій;

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації;

- встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення у встановленому законодавством порядку, відповідно до рішень ради, території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Розділ 4 Положення про Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15, зі змінами та доповненнями, встановлює сферу повноважень останнього, серед яких до його відання належить: аналіз стану містобудування на території міста, організація розробки, погодження, експертизи і забезпечення затвердження у встановленому порядку містобудівних програм, генерального плану та внесення змін до нього, іншої містобудівної документації; забезпечення дотримання законодавства в сфері містобудування, стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації; надання забудовникам містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та будівельних паспортів у відповідності до діючого законодавства.

Судом встановлено, що Рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 №89/04 був затверджений генеральний план м. Харкова до 2026 року.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування розробляється на основі генерального плану населеного пункту.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13 Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Харкова було затверджено план зонування території міста Харкова.

Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19 затверджено в складі генерального плану зміни до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 27.02.2013 №1024/13 (зі змінами).

З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Департаменту містобудування та архітектури щодо видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Згідно із генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 №89/04, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1023/13 та Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19, земельна ділянка за вказаною адресою розташована у зоні громадської забудови.

Згідно із планом зонування території (зонінгом) міста Харкова зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19, зазначена земельна ділянка розташована у торгівельній зоні, підзоні Г6 - зона розміщення об`єктів торгівлі, та за думкою відповідача - за межами червоних ліній.

Згідно публічної кадастрової карти України, спірна земельна ділянка не виходить за межі червоних ліній.

Згідно ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності позивача на спірну земельну ділянку та об`єкт нерухомості визнається відповідачем і не є предметом спірних правовідносин.

Наявність можливих помилок у технічному паспорті, на які посилається відповідач, а саме вихід за червоні лінії, та відстані, позначені знаком питання, є такими, які можливо виправити позивачу та подати до відповідача без помилок.

Згідно публічної кадастрової карти України, земельна ділянка в установленому законом порядку зареєстрована, має цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Встановлений Харківською міською радою зонінг не повинен перешкоджати позивачу у праві користування житловим будинком.

Встановлений зонінг Г6 розповсюджується не тільки на спірну земельну ділянку позивача, та весь АДРЕСА_2, а також наприклад на АДРЕСА_3. Зміна зонінгу, за його фактичним використанням, є можливою для Харківської міської ради.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі-Порядок).

Згідно з п. 1.2 Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

З приписами пункту 2.1. Порядку видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Відповідно до п. 2.3 Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Слід зазначити, щоч.2 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Даний спір не стосується зміни цільового призначення земельної ділянки, та не зачіпає права власності позивача на його земельну ділянку.

З урахуванням викладених обставин справи суд дійшов до висновку, що після виправлення помилок у технічному паспорті, зазначених у відповіді, позивач не позбавлений права повторного звернення до відповідача з урахуванням висновків суду. Підстави для задоволення позовних вимог за даних обставин відсутні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 06716538) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 липня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.