Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 р. Справа № 520/5350/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 по справі № 520/5350/2020
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати дії Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на реконструкцію з прибудовою до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 протиправними, зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради виготувати та надати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки на реконструкцію з прибудовою до житлового будинку відповідно до земельного кадастру України та цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 У задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду, винести постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.03.2018 за реєстровим номером 319, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 119171943, право власності позивача на вказану земельну ділянку, площею 0,0674 га кадастровий номер 6310136600:09:008:0012 зареєстрованого у встановленому порядку.
З метою отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки ОСОБА_1 06.02.2020 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з листом та пакетом документів про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради листом від 17.02.2020 № Д-5-193/0/333-20.01.01-12 повернуто пакет документів для видачі будівельного паспорту ОСОБА_1 посилаючись на те, що наміри забудови зазначеної земельної ділянки не відповідають вимогам затвердженої містобудівної документації. Також зазначено, що наданий ескіз намірів забудови земельної ділянки не відповідає п. 2.1 розділу II Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а саме: на схемі розташування будівель та споруд не зазначено усіх відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та відстані до об`єктів, розташованих на усіх сусідніх земельних ділянках; не зазначено габаритних розмірів на планах та фасадах житлового будинку.
Позивач не погодившись із такою відповіддю відповідача звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що що після виправлення помилок у технічному паспорті, зазначених у відповіді, позивач не позбавлений права повторного звернення до відповідача з урахуванням висновків суду. При цьому, даний спір не стосується зміни цільового призначення земельної ділянки, та не зачіпає права власності позивача на його земельну ділянку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Виходячи з ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.
Стяттями 24, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що: режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій; режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації; встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Відповідно ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Частинами 3, 4 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення у встановленому законодавством порядку, відповідно до рішень ради, території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Так, рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04 затверджений генеральний план м. Харкова до 2026 року.
В силу ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування розробляється на основі генерального плану населеного пункту.
У свою чергу рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1024/13 Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Харкова затверджено план зонування території міста Харкова.
Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19 затверджено в складі генерального плану зміни до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 27.02.2013 № 1024/13 (зі змінами).
У ході судового розгляду встановлено, що позивач звертався до Департаменту містобудування та архітектури щодо видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3 .
Відповідно до генерального плану м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1023/13 та рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19, земельна ділянка за вказаною адресою розташована у зоні громадської забудови.
Згідно із планом зонування території (зонінгом) міста Харкова зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19, зазначена земельна ділянка розташована у торгівельній зоні, підзоні Г6 - зона розміщення об`єктів торгівлі, та за думкою відповідача - за межами червоних ліній.
Згідно публічної кадастрової карти України, спірна земельна ділянка не виходить за межі червоних ліній.
Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності позивача на спірну земельну ділянку та об`єкт нерухомості визнається відповідачем.
Наявність можливих помилок у технічному паспорті, на які посилається відповідач, а саме вихід за червоні лінії, та відстані, позначені знаком питання, є такими, які можливо виправити позивачу та подати до відповідача без помилок.
Згідно публічної кадастрової карти України, земельна ділянка в установленому законом порядку зареєстрована, має цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Встановлений Харківською міською радою зонінг не повинен перешкоджати позивачу у праві користування житловим будинком.
Встановлений зонінг Г6 розповсюджується не тільки на спірну земельну ділянку позивача, та весь провулок Муромський, а також наприклад на вулицю Муромську.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.2 Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Згідно з п. 2.4 Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених п. 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до п. 2.5. Порядку повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.
Таким чином, видача будівельного паспорта здійснюється, зокрема уповноваженим органом містобудування та архітектури, протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного пакета документів. В свою чергу, неподання повного пакета документів, про які зазначено вище, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, є підставою для повернення пакету документів уповноваженим органом з відповідним обґрунтуванням.
Так, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Таким чином, даний спір не стосується зміни цільового призначення земельної ділянки, та не зачіпає права власності позивача на його земельну ділянку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 по справі № 520/5350/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93562692 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Ральченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні