Постанова

від 27.07.2020 по справі 826/9607/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9607/16 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.06.2016 №0008151406 в частині нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 465 542,72 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.06.2016 №0008141406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 липня 2018 року, рішення суду першої інстанції скасував в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0008151406 в частині нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 465 542,72 грн. та прийняв в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Лакі Натс - відмовлено. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем допущено порушення в сфері зовнішньо-економічної діяльності, так як ним не було отримано відповідного висновку центрального органу виконавчої влади про продовження граничних строків по завершенню імпортної операції. Щодо міжнародної товарно-транспортної накладної, то в ній не зазначено реквізити контракту, відтак неможливо ідентифікувати який товар поставлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" - задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 826/9607/16 - скасовано в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015, від 08.07.2015 №GR/UA, згідно з повідомленнями ПАТ ВіЕсБанк від 05.10.2015 №09-3/21352 (вх. ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.10.2015 №45158/10), від 03.03.2016 №09-3/3653 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 04.04.2016 №13148/10), результати якої оформлено актом від 20.05.2016 р. №395/26-15-14-06-04/38804781.

В акті зазначено про порушення:

- статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 86 410,80 дол. США (екв. 1987214,14 грн.) за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 та несвоєчасне повернення валютних коштів у сумі 250,00 дол. США (екв. 6 363,04 грн.) за контрактом від 08.07.2015 р. №GR/UA;

- частини першої статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю (зі змінами та доповненнями), а саме: порушення строків декларування валютних цінностей станом на 01.10.2015, 01.04.2016.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2016 року:

- №0008141406, яким Товариству нараховано штрафні санкції за порушення валютного законодавства у розмірі 340,00 грн.;

- №0008151406, яким Товариству нараховано пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 467 238,03 грн.

Водночас, розмір нарахованої пені за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 становить 465542,72 грн., а за контрактом від 08.07.2015 №GR/UA - 1695,31 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням №0008151406 лише в частині нарахування пені по контракту від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015, тобто на суму 465 542,72 грн., позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що у силу положень Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті Національний банк України наділений повноваженнями на запровадження інших, відмінних від тих, що встановлені даним Законом, строків для здійснення розрахунків в іноземній валюті. Відтак, суд одразу звертає увагу, що вказані повноваження Національного банку України не суперечать положенням Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а тому не звужують в цій частині прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 1 постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, передбачені в ст.ст. 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження товару на суму 86 410,80 дол. США (екв. 1 987 214,14 грн.) за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 та несвоєчасного повернення валютних коштів у сумі 250,00 дол. США (екв. 6 363,04 грн.) за контрактом від 08.07.2015 №GR/UA. При цьому, слід зазначити, що у межах даної адміністративної справи, виходячи із заявленого предмету та підстав позову, позивачем оскаржується нарахування пені лише в частині контракту від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015, тобто на суму пені 465 542,72 грн.

Згідно з додатком 2 до акту перевірки, копія якого наявна у матеріалах справи, розрахунки за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 здійснювались на підставі платіжних доручень від 18.06.2015 на суму 914 783,92 грн. та від 23.07.2015 на суму 972 009,17 грн., що не заперечувалось позивачем під час судового розгляду справи. Натомість, граничним терміном надходження товару, згідно з додатком 2 до акту перевірки, зазначено 16.09.2015 та 21.10.2015 відповідно.

За висновками відповідача, вказаний товар надійшов з порушенням строків, встановлених у статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме: 24.12.2015, що підтверджується вантажно-митною декларацією за №100270002/2015/263813.

Позивач відповідно до Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), імпорт - це купівля українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачає здійснення суб`єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Судом встановлено, що протоколом про порушення митних правил від 06.08.2015 № 0609/10000/15 було зафіксовано поставку до митниці товару 28.07.2015 за митною декларацією від 31.07.2015 № 100270000/2015/835400.

03.08.2015 в зоні діяльності Одеської митниці ДФС на підставі інвойсу від 26.06.2015 №27/TD-CAS/2015 та коносаменту від 29.06.2015 №VNSGN114595 за попередньою митною декларацією від 31.07.2015 № 100270000/2015/835400, спірний товар (ядра горіхів кеш`ю) було переміщено на адресу ТОВ Лакі Натс . Втім, відповідно до графи 13 міжнародної товаро-транспортної накладної №1451 від 03.08.2015, товари доставлено до Київської митниці ДФС та вилучено протоколом про порушення митних правил від 06.08.2015 № 0609/10000/15.

Суд звертає увагу, що міжнародна товаро-транспортна накладна №1451 від 03.08.2015 містить відтиск печатки Одеської митниці Під митним контролем .

Водночас, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30.10.2015, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2015 у справі № 760/18045/15-п, провадження у справі у справі № 0609/10000/15 про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК, закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що спірний товар за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 було імпортовано у межах встановлених ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків, з урахуванням положень постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та, як наслідок, скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0008151406 в частині нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 465 542,72 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0008151406 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк