Ухвала

від 28.07.2020 по справі 826/19774/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2020 року

Київ

справа № 826/19774/16

адміністративне провадження № К/9901/17151/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №826/19774/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Форвард Ліга до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Вперше касаційну скаргу було подано 10.03.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 30.03.2020 повернув, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Верховний Суд ухвалою від 21.05.2020 вдруге подану касаційну скаргу повернув, зазначивши, що скаржник, наводячи перелік постанов Верховного Суду, висновки у яких до того ж ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи з урахуванням їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення, не обґрунтовує визначену ним підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, не містила касаційна скарга і обґрунтування підстави - частини другої статті 353 КАС України. Відповідно, суд визнав наведене обґрунтування таким, що не узгоджується з визначеними підставами.

Ухвалою від 22.06.2020 Верховний Суд втретє подану на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та частини другої статті 353 цього Кодексу касаційну скаргу повернув, визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Суд звернув увагу скаржника, що його посилання на неналежне оформлення договору не може бути єдиною підставою для підтвердження факту того, що фінансово-господарська діяльність між Позивачем та контрагентом відбувалась за формально складеними первинними документами. Суд акцентував увагу на усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу.

13.07.2020 Головне управління ДПС у м. Києві вчетверте подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, що направлена до суду поштою 09.07.2020, в якій визначило підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та частини другої статті 353 цього Кодексу.

Так, скаржник посилається на те, що при ухваленні судових рішень суди не прийняли до уваги висновки Верховного Суду, викладені у наведених в касаційній скарзі постановах щодо необхідності належного підтвердження реальності господарських операцій. При цьому, обґрунтування цих доводів зводиться до наведення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Скаржник не зазначає, висновок щодо застосування якої саме норми права викладено у наведених ним постановах Верховного Суду та в чому полягає подібність правовідносин зі справою, в якій подається касаційна скарга. Посилання на постанови Верховного Суду, з яких скаржник зробив витяги з їх контексту в частині надання правової оцінки тому чи іншому доводу контролюючого органу не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Крім того, не містить касаційна скарга і обґрунтування підстави - частини другої статті 353 КАС України. Скаржник не розкриває зміст, в чому саме він вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Скаржнику вже було роз`яснено, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. При цьому, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Водночас, суд звертає увагу, що пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Натомість, у поданій касаційній скарзі вищенаведені роз`яснення Верховного Суду щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень, ГУ ДПС не враховані, що свідчить про формальний підхід заявника до оформлення касаційної скарги.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ухвалами від 21.05.2020 та від 22.06.2020 скаржнику було надано вичерпні роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав. Зауважено, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту

Враховуючи, що скаржник, подаючи вчетверте касаційну скаргу так і не врахував роз`яснень Верховного Суду і не виправив виявлені судом недоліки, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №826/19774/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Форвард Ліга до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон