Рішення

від 16.07.2020 по справі 734/4596/19

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/218/20 Справа № 734/4596/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 липня 2020 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської областї, в складі:

головуючого-судді Бараненко С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Артюх Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянської позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва» про стягнення заборгованості та поновлення на роботі

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом до Деснянської позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва» про стягнення заборгованості по заробітній платі та поновлення на роботі, звернулась ОСОБА_1 , мотивуючи позов зокрема тим, що у період з 01 вересня 2017 року вона, ОСОБА_1 знаходилася у трудових відносинах з Деснянським позашкільним навчальним закладом «Центр творчості дітей та юнацтва» (далі - Відповідач). Працювала на посаді керівника гуртка. Зазначене підтверджується записами у її трудовій книжці, копія додана у додатках.

29 листопада 2017 року, вона, ОСОБА_1 підписала контракт із Міністерством оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та відповідно до наказу № 109-РС від 29.11.2019 року їй було присвоєно звання «солдат» та призначено курсантом навчального взводу навчальної батареї навчального ракетного дивізіону, що підтверджується копією, доданою до її позовної заяви у додатках.

Строк контракту на три роки з 29.11.2017 року по 28.11.2020р.

Вона звернулася до свого директора Деснянського позашкільного навчального закладу «Центру творчості дітей та юнацтва» з заявою про виплату їй заробітної плати, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення отримане Відповідачем 12.11.2019 року, що додається. № відправлення 1702401088910.

Але у відповіді на її заяву відповідач відповіла, що її було звільнено з посади керівника гуртка, при цьому інших документів на це ствердження не було їй надано. У наказі про звільнення вона не розписувалася, більш того вона його взагалі не бачила. Їй перестали сплачувати мою заробітну плату коли вона підписала контракт з Збройними Силами України та пішла служити. Відповідач знала про те, що вона пішла служити та стала військовослужбовцем, бачила її не одноразово по військовій формі, але в усному порядку вона нічого добитися не може і тому змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додала, що вона не просила її звільняти, але директор зателефонувала командиру військової частини де вона проходила службу і він її викликав і попросив написати заяву про звільнення з навчального закладу, вона написала. Вона надавала контракт про проходження військової служби. Все це вона може підтвердити на словах, а також в усній формі просила відкликати заяву. Її незаконно звільнили і незаконно не виплачують заробітну плату. Вона забирала трудову книжку, чи розписувалась, вже не пам`ятає, вона розуміє, що трудова книжка видається при звільненні. З наказом про звільнення від 30.11.2017 року її не ознайомлювали.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що позивача не ознайомлювали з наказом про звільнення. Позивач була звільнена у зв`язку з переходом на військову контрактну службу та 30.11.2017 року забрала трудову книжку. Заява про звільнення була написана пізніше, а не в день звільнення. На час проходження служби за позивачем зберігалась заробітна плата і місце роботи на час служби.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав відзив на позовну заяву, а також в судовому засіданні пояснив, що позивачем було подано заяву про звільнення і роботодавець повинен був виконати вимоги закону і звільнити позивача. Взагалі не зрозуміло яке право позивача порушено і яке право хоче захистити. Позов не містить позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування. Трудові відносини між сторонами припинились після написання заяви про звільнення. Є наказ про звільнення № 31 з яким позивач була ознайомлена і поставила свій підпис, а щодо дати звільнення то було допущено помилку, яку виправили, і тому формою захисту може бути дата звільнення. Позивач пропустила строки звернення до суду з заявою про поновлення на роботі і це є окремою підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст..80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України - працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно заяви ОСОБА_1 , вона просила її звільнити з роботи з 30. 11.17 в зв`язку з призовом на військову службу за контрактом. Заява датована 30.11.17 /а.с. 29/.

В судовому засіданні позивач підтвердила, що писала дану заяву, та що показувала керівництву де працювала контракт про проходження військової служби. Доказів в підтвердження своїх пояснень, що її попросили написати заяву про звільнення і що потім просила відкликати заяву про звільнення, зі сторони позивача суду надано не було.

Згідно наказу від 28 листопада 2017 року № 31 по Деснянському позашкільному навчальному закладу ««Центр творчості дітей та юнацтва» - керівника гуртка ОСОБА_1 звільнити з роботи 28 листопада 2017 року в зв`язку з призовом на контрактну військову службу. Підстава: заява ОСОБА_1 . Також в заяві міститься підпис ОСОБА_1 , що з наказом ознайомлена /а.с. 27/.

Згідно наказу № 31 від 30 листопада 2017 року по Деснянському позашкільному навчальному закладу ««Центр творчості дітей та юнацтва» (далі в межах даного тексту наказ № 31) - керівника гуртка ОСОБА_1 звільнити з роботи 30 листопада 2017 року в зв`язку з призовом на контрактну військову службу. Підстава: заява ОСОБА_1 /а.с. 28/.

Згідно наказу № 31А від 30 листопада 2017 року по Деснянському позашкільному навчальному закладу ««Центр творчості дітей та юнацтва» Про відміну помилкового запису в трудовій книжці ОСОБА_1 , вважати дати наказу № 31 та дату звільнення в наказі 28.11.2017 року помилковою. Вважати звільнення та дату наказу № 31 дійсним від 30.11.2017 року.

Отже, як було встановлено в судовому засіданні, позивач була звільнена з роботи за її заявою наказом № 31, з яким позивач була ознайомлена, але помилково було зазначено іншу дату, у зв`язку з відповідачем було видано наказу № 31А від 30 листопада 2017 року по Деснянському позашкільному навчальному закладу ««Центр творчості дітей та юнацтва» Про відміну помилкового запису в трудовій книжці ОСОБА_1 . Помилкове зазначення в наказі № 31 дати звільнення не може бути підставою його недійсності. Крім того в позові відсутні позовні вимоги про визнання наказу № 31 незаконним та його скасування, і він на час розгляду справи є чинним.

Згідно акту № 1 від 30.11.2017 року, комісією зазначено, що керівник гуртка ОСОБА_1 подала заву й звільнилася, забрала трудову книжку, про що свідчить її власний підпис у книзі руху трудових книжок і вкладишів до них, але через її поспіх у ознайомленому нею наказі № 31 від 30.11.2017 року звільнена особа не поставила свій підпис /а.с. 30/.

У книзі руху трудових книжок і вкладишів до них в графі «дата і підстава видачі працівнику трудової книжки при звільненні» під п/п № 15 зазначенО. ОСОБА_1 отримала трудову книжку 30.11.2017 року, наказ № 31. Також в графі « розписка працівника в отриманні трудової книжки» мається підпис /а.с.32/.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 08.11.2019 року, адресованої директору ЦТДЮ Мироновій Л.М., в першому абзаці зазначено, що вона була звільнена з роботи на підставі наказу № 31 від 30.11.2017 року.

Отже, враховуючи вище викладене, позивач була ознайомлена з наказом про звільнення № 31саме від 30.11. 2017 року, але по всяким сумнівом вона була ознайомлена з наказом № 31, і їй було відомо про існування даного наказу, про що свідчить акт комісії № 1 від 30.11.2017 року, та те, що у своїй заяві від 08.11.2019 року, адресованій директору ЦТДЮ ОСОБА_4 , де в першому абзаці зазначено, що позивач була звільнена з роботи на підставі наказу № 31 від 30.11.2017 року.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як було встановлено в судовому засіданні позивач в судовому засіданні 03.02.2020 року збільшив позовні вимоги , а саме про поновлення на роботі і цю дату слід вважати датою звернення до суду з даною позовною вимогою, а з наказом про звільнення № 31 була ознайомлена 30.11.2017 року і в цей же день під розписку отримала трудову книжку, і цю дату слід вважати початком строку, з якого позивач мала право звернутись до суду для захисту свої прав та інтересів, але з позовною вимогою про поновлення на роботі, позивач звернулася зі значним порушенням строків визначених ч.1 ст. 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України - якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стороною позивача під час судового розгляду справи не заявлялося клопотання про поновлення позовної давності, а суд не знаходить причин поважності пропущення позовної давності.

Стороною відповідача під час судового розгляду справи заявлялося, що позивач пропустила строки звернення до суду з заявою про поновлення на роботі і це є окремою підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Аналізуючи в сукупності вище викладене суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропущення позовної давності позивачем при зверненні до суду, тому в задоволенні позову в частині поновлення на роботі необхідно відмовити у зв`язку з пропущенням строків позовної давності звернення до суду.

Згідно витягу з наказу № 109-РС від29.11.2017 року командира 1121 навчального зенітного ракетно-артилерійського полку (по особовому складу) призначено ОСОБА_1 курсантом навчального взводу навчальної батареї навчального зенітного ракетного дивізіону. ВОС 104221. Контракт на три роки з 29.11.2017 по 28.11.2020 /а.с. 8/.

Згідно ч.3 ст. 119 КЗпП України - за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Позивач на час проходження служби не була працівником установи відповідача і не перебувала з ним в трудових відносинах, так-як наказом № 31 від 30.11.2017 року (який на час розгляду справи є чинним) була звільнена з займаної посади за власним бажанням на підставі зави позивача, тому гарантії ч.3 ст. 119 КЗпП України на неї не поширюються і тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Деснянського позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва» на користь позивача заборгованість по заробітній платі, необхідно відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 38, 119, 233 КЗпП України, ст. 267 ЦК України, ст. 259, 265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Деснянської позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва», щодо стягнення з Деснянського позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_5 , ІНП: НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 115859 (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 05 коп. та щодо поновлення ОСОБА_1 , НОМЕР_2 на посаді керівника гуртка у Деснянському позашкільнму навчальному закладі «Центр творчості дітей та юнацтва», ЄДРПОУ 41493319, яку вона займала до звільнення відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 27 липня 2020 року.

Головуючий суддя С.М. Бараненко