Рішення

від 27.07.2020 по справі 414/2235/19

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/2235/19

Провадження № 2/414/20/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

при секретареві: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Кремінське комгосподарство Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс , Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 07 серпня 2019 року звернувся до суду з позовною заявою, яку він спочатку уточнив 04 листопада того ж року (а.с. 98-99). Після проведення судової автотоварознавчої експертизи, заявою від 20 травня 2020 року він відповідно до вимог ст. 49 ЦПК України збільшив розмір позовних вимог (159-163), в обґрунтування якого посилається на наступне.

24 квітня 2019 року о 10 год. 50 хв. на пров. Дружби м. Кремінна Луганської області водій трактору МТЗ-80 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ПСЕФ реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , виконуючи маневр заднім рухом здійснив наїзд на належний йому на праві власності автомобіль Seat реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті цієї події його автомобіль отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 16 травня 2019 року постановою Кремінського районного суду було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Його автомобіль на момент дорожньо - транспортної пригоди було застраховано. Інформація про страхування трактору відсутня. Вартість відновленого ремонту автомобіля складає 69 910 грн. 14 коп. Власником трактору є Комбінат комунальних підприємств, а на момент події знаходився у оперативному управлінні Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс . Вказане підприємство 02 червня 2017 року уклало з Дочірнім підприємством Кремінське комгосподарство договір про спільну діяльність, але за жодним підприємством не зареєстрований. В свою чергу ОСОБА_2 під час ДТП виконував роботу за цивільно-правовим договором, укладеним між ним та КП Кремінна-Комунсервіс . Вказаний трактор спільно використовувався цим підприємством та ДП Кремінське комгосподарство з надання мешканцям міста комунальної послуги з вивезення сміття і незаконно без належного оформлення трудових відносин було передано ОСОБА_2 . Тому він просить стягнути з відповідачів цю шкоду та судові витрати у солідарному порядку.

Позивач та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали.

Директор Дочірнього Підприємства Кремінське комгосподарство Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс /далі ДП/ Фещенко О.В. надав відзив на позовну заяву з доказами (а.с.75-96), відповідно до яких ДП не є належним відповідачем, оскільки вказаний трактор належить Комбінату комунальних підприємств і на час скоєння ДТП знаходився в оперативному управлінні Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс /далі КП/. ОСОБА_2 під час скоєння ним ДТП не знаходився в трудових відносинах з ДП, а виконував свої обов`язки за цивільно-правовим договором з КП. Крім того, ДП та КП 02 червня 2017 року уклали договір про спільну діяльність, відповідно до якого ці комунальні підприємства спільно надають мешканцям міста комунальні послуги.

У судовому засіданні представник ДП ОСОБА_4 підтримав відзив та пояснив, що механік, який підписав подорожний лист ОСОБА_2 одночасно обслуговує КП та ДП., а ОСОБА_2 на постійній основі працює водієм у КП, де отримує заробітну плату.

Директор КП ОСОБА_5 надав відзив на позовну заяву (а.с.110-111) відповідно до якого він не заперечує проти позову, оскільки трактор МТЗ - 80 реєстраційний номер 07-29 НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 відповідно до рішення сесії Кремінської міської ради під час ДТП знаходився в оперативному управлінні КП. ОСОБА_2 у квітні цього року уклав з КП цивільно-правовий договір і під час ДТП виконував роботу зі збору піску з дороги міста. Разом з тим, підприємство не згодне до розміром шкоди, яке вважає позивачем завищено удвічі. Також вважає, що Кремінський комбінат комунальних підприємств, який є фактичним власником трактору, також повинен відповідати за спричинену шкоду. Наявність договору про спільну діяльність між КП та ДП не позбавляє кожного з них нести особисто ризики з приводу надання послуг і за дії іншого підприємства не відповідати, оскільки ці підприємства є самостійними і надають послуги за власні кошти і прибутки також нараховуються на власні рахунки.

Представник КП в судове засідання не з`явився, у клопотанні від 27 травня 2020 року (а.с.164) просить справу розглянути за його відсутністю.

ОСОБА_2 також надав відзив на позовну заяву (а.с.114-115) відповідно до якого позов не визнає з наступних підстав. Він дійсно за цивільно-правовим договором з КП виконував під час ДТП роботу на вищевказаному тракторі, який належить Кремінському комбінату комунальних підприємств. Позивач впритул під`їхав до трактору, який зупинився на вулиці. Коли він став рухатися під час виконання роботи він не побачив автомобіль позивача, тому трапилась ДТП. Він вважає що позивач діяв навмисно з метою заробити гроші або проявив безпечність, тому ДТП сталася з вини обох водіїв. Він не згоден з сумою збитків, яка повинна бути не більш 10 000 грн., розмір якої позивач неодноразово збільшував, тому просив одночасно з клопотанням позивача призначити автотехнічну експертизу та залучити власника трактору в якості відповідача.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свій відзив та пояснив, що він щодня виходить на роботу до КП, де його інструктують та щомісячно отримує заробітну плату.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Постановою КМУ від 20 березня 2013 року № 164 затверджено Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів внутрішніх військ МВС, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Оперативно-рятувальної служби цивільного стану /далі Порядок/.

Відповідно до п.п. 3,4 цього Порядку відомчої реєстрації підлягають трактори, експлуатації яких без цієї реєстрації забороняється.

Згідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зареєстрованим у МЮУ 16 серпня 2010 року за № 689/17784 трактор не відноситься до типів транспортних засобів, щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт та не підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах МВС України, а реєструється державними інспекціями сільського господарства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, районах на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою КМУ № 694 від 08 липня 2009 року.

Вказана позиція викладена у ст. 34 Закону України Про дорожній рух , а також у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 22 серпня 2019 року № 295/5514/17.

Відповідно до приписів ст.ст. 1172, 1187 ЦК України особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових /службових/ обов`язків на підставі трудового договору /контракту/ з особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана дорожньо-транспортною пригодою з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Така позиція висвітлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

ОСОБА_1 є власником автомобіля SEAT ALTEA реєстраційний номер НОМЕР_5 і цей автомобіль відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 квітня 2019 року застрахований на його ім`я зі строком дії договору страхування до 16 квітня 2020 року (а.с.9-11).

Відповідно до постанови Кремінського районного суду Луганської області від 16 травня 2019 року та матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.16, 31-38) ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за те, що 24 квітня 2019 року о 10 год. 50 хв. керуючи трактором МТЗ-80 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ПСЕФ реєстраційний номер НОМЕР_2 по пров. Дружби у м. Кремінна, Луганської області, не впевнився у безпеці даного маневру та заднім ходом здійснив наїзд на транспортний засіб позивача, який від цього отримав механічні пошкодження. У вказаній постанові зазначено, що правопорушник визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Ця постанова суду набула законної сили 28 травня 2019 року.

Відповідно до висновку експерта з оцінки збитку, заподіяного транспортному засобу №6 від 03 березня 2020 року (а.с.127-148) вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача у зв`язку з ДТП за участю трактора МТЗ-80 під керуванням ОСОБА_2 , яке сталась 24 квітня 2019 року, складає 69 910 грн. 14 коп.

ТДВ СК Ю.Ес.Ай відмовило у здійсненні страхової виплати ОСОБА_1 з формулюванням страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону (а.с.66).

На підставі запиту директора ДП О.Фещенка Головне управління держпродспоживслужба а Луганської області надало відомості про належність трактору МТЗ-80 з номерним знаком 0729 НОМЕР_4 , заводським номером № НОМЕР_6 та номером двигуна 974430 Кремінському комбінату комунальних услуг (а.с.77,78).

У зв`язку зі змінами виробничих функцій та складним фінансовим станом Кремінського комбінату комунальних підприємств його майно, у тому числі трактор МТЗ-80 №0729, рішенням Кремінської міської ради Луганської області від 20 травня 2012 року передано в оперативне управління КП (а.с.84-95).

Відповідно до договору про спільну діяльність від 02 червня 2017 року КП та ДП (а.с.79-83) уклали договір для спільного надання мешканцям міста та Кремінського району житлово-комунальних послуг, згідно до умов якого КП передало у спільну діяльність трактор МТЗ-80, державний номер НОМЕР_1 з зазначенням, що всі необхідні витрати учасники договору зобов`язуються покривати за власний рахунок, а при їхній нестачі робити пропорційні внески /п.2.1 договору/. КП зобов`язується у разі потреби безкоштовно надати ДП транспортні засоби, що перебувають на його балансі для надання послуги з вивозу сміття та надання інших послуг /п.2.2 договору/. ДП зобов`язується залучені транспортні засоби для надання послуги з вивозу сміття забезпечити за власний рахунок паливно-мастильними матеріалами та оплати роботу водіїв /п.2.3 договору/.

КП та ОСОБА_2 24 квітня 2019 року зі строком дії по 26 квітня 2019 року уклали цивільно-правовий договір (а.с.96), відповідно до якого підприємство передало фізичної особі трактор МТЗ-80 для виконання роботи з вивозу сміття з кладовищ, піску після прибирання доріг по АДРЕСА_1 Шевченка АДРЕСА_2 , Банкової м. Кремінна. При цьому зазначили, що на виконавця робіт не розповсюджується правила внутрішнього трудового розпорядку замовника цих робіт.

Подорожний лист № 421 від 24 квітня 2019 року, який міститься у матеріалах адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_2 , механік ДП дозволив останньому в цей день о 8 год. виїхати з гаражу на тракторі МТЗ-80 державний номер НОМЕР_1 з причепом 91-90 НОМЕР_7 для виконання певних робіт у вигляді благоустрою по місту з поверненням до гаражу о 16 год.

Крім того, згідно до подорожнього листа, наряд завдання, які долучені судом за клопотанням представника ДП, вбачається, що механік КП дозволив ОСОБА_2 24 квітня 2019 року о 8 год. виїхати з гаражу на тому ж тракторі для виконання робіт по благоустрію міста. ДП та КП у той же день у різні години надали ОСОБА_2 обов`язок щодо виконання певних робіт з благоустрою міста.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Зміст договору, укладеного між ОСОБА_2 та КП вказує на те, що його предметом є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться в ньому і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

В судовому засіданні з`ясувалося, що під видом цивільно-правових відносин ОСОБА_2 на постійній основі виконує трудові обов`язки з КП, тому суд вважає за необхідне визначити наявність між ними трудових відносин.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 травня 2018 року у справі №127/21595/16-ц.

Суд вважає, що спільними діями юридичних осіб спричинена шкода транспортному засобу позивача, які у солідарному порядку повинні відповідати перед власником пошкодженого автомобіля.

Суд не може погодитися з доводами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо наявності також вини у ДТП позивача, а також завищеним розміром шкоди, визначеного експертизою, оскільки під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 визнав лише свою вину у цій пригоді, вони не надали допустимих та належних доказів про спростування висновків судді та експерта.

Суд також не може погодитися з доводами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про відповідальність за спричинену шкоду власником трактора, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України лише за клопотанням позивача, а не відповідачів, залучається до участі у справі співвідповідачі або замінюється неналежний відповідач.

За змістом ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів /далі КТЗ/, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна від 24 листопада 2003 року № 142/5/2/2092 із змінами /далі Методика/, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт е ).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Таких по суті висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановляючи ухвали від 23 січня й 27 березня 2013 року, 29 жовтня 2014 року та 28 січня 2015 року в справах за позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП; та ВСУ у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15. Від цієї позиції не відходив і Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 522/15636/16-ц, у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17 тощо.

У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація про причину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6 Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втрати товарної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягає встановленню судом. У цьому випадку підлягають з`ясуванню також питання про необхідність фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чи погіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт е пункту 8.6.2 Методики).

У справі, яка розглядається, у товарознавчому дослідженні зазначено про необхідність заміни окремих складників КТЗ, а також указано величину втрати товарної вартості транспортного засобу.

Ухвалюючи рішення про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, суд застосовує до спірних правовідносин положення Методики, що буде відповідати принципу повного відшкодування шкоди позивачу та фактичному розміру заподіяних останньому збитків.

Судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., а також витрати пов`язані з оплатою автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 200 грн., які було сплачено позивачем (а.с.1, ), відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, п. 35 постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах підлягають стягненню з КП та ДП пропорційно до розміру задоволених вимог до кожного з відповідачів, тобто по 384 грн. 20 коп. та по 600 грн. відповідно, а всього по 984 грн. 20 коп. Солідарне стягнення суми судових витрат законодавством не передбачено.

Керуючись ст.ст. 12,13,77-81,263-265,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Кремінське комгосподарство Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс , Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс /код ЄДРПОУ 37796267, МФО 351005, яке зареєстровано за адресою: м. Кремінна, провулок Бульварний, будинок 4/ та Дочірного підприємства Кремінське комгосподарство комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс /ідентифікаційний код 4102763, яке зареєстровано за адресою: м. Кремінна, провулок Нагорний, будинок 149/ на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 69 910 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот десять) грн. 14 коп. у солідарному порядку.

Стягнути з Комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс /код ЄДРПОУ 37796267, МФО 351005, яке зареєстровано за адресою: м. Кремінна, провулк Бульварний, будинок 4/ та Дочірного підприємства Кремінське комунгосподарство комунального підприємства Кремінна-Комунсервіс /ідентифікаційний код 4102763, яке зареєстровано за адресою: м. Кремінна, провулок Нагорний, будинок 149/ на користь ОСОБА_1 судові витрати по 984 (дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп. з кожного.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Ковальов