Постанова

від 27.07.2020 по справі 161/3009/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/3009/20 Провадження №33/802/430/20 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М. Категорія:ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю ОСОБА_1 , його захисника Степанюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання останнього про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ПрАТ "Дата Груп ", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 420 грн. 40 коп. судового збору.

Не погоджуючись із такою постановою судді захисник ОСОБА_1 - адвокат Степанюк О.В. 10 червня 2020 року подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність просить скасувати та закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Водночас, апелянт у поданій апеляційній скарзі просить поновити йому строк апеляційного оскарження цього судового рішення вважаючи, що він прощений з поважних причин.

Перевіривши доводи заявленого в апеляції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Степанюка О.В., які клопотання підтримали з підстав наведених в апеляції, доходжу висновку, що воно до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В апеляційній скарзі, як на підставу поважності пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення апелянт посилається на те, що хоча в день винесення та при проголошенні оскаржуваного судового рішення 15.05.2020 року, він та його довіритель в судовому засіданні були присутні, однак його копію повного тексту, отримав лише 09 червня 2020 року після подання заяви до суду про його видачу. Вважає, що саме з цієї дати - 09.06.2020 року слід рахувати строк апеляційного оскарження судового рішення в даній справі.

Проте, такі доводи апелянта на увагу суду не заслуговують з врахуванням наступного.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 15 травня 2020 року в присутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Степанюка О.В., які брали участь в розгляді справи.

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 та його захисник Степанюк О.В. були присутні при проголошенні судового рішення, і при цьому враховуючи положення ч.2 ст.294 КпАП України, останній день для подачі апеляційної скарги припадає на 25 травня 2020 року.

Апеляційна скарга до суду захисником ОСОБА_1 - адвокатом Степанюком О.В. подана лише 10 червня 2020 року, тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. Дана обставина об`єктивно стверджується відміткою на поштовому конверті.

Посилання апелянта на те, що оскаржувану постанову він отримав лише 09 червня 2020 року, і з цієї дати слід рахувати строк апеляційного оскарження постанови від 15.05.2020 року, на увагу суду не заслуговує, оскільки ч.2 ст.294 КпАП України перебіг строку апеляційного оскарження пов`язує саме з датою постановлення постанови, а не з датою отримання її копії. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, захисник Степанюк О.В., який наділений правами, передбаченими ст.271 КпАП України, в тому числі оскарження судових рішень, достеменно знаючи про ухвалення суддею постанови 15 травня 2020 року, клопотання про видачу його копії подає лише 27 травня 2020 року, після спливу 10-денного строку, який передбачений на її оскарження, а за її копією до суду прибув лише 09 червня 2020 року.

Апеляційний суд вважає, що захисник Степанюк О.В . будучи адвокатом та знаючи норми законодавства щодо строку апеляційного оскарження судового рішення в справі про адміністративне правопорушення, і в разі незгоди з ним, мав повне право та змогу оскаржити постанову судді у строк, передбачений ч.2 ст.294 КпАП України, або ж повідомити свого довірителя ОСОБА_1 про таке право, аби той оскаржив його у відповідні строки.

Твердження апелянта про те, що строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху обчислюється з дня вручення копії постанови, з посиланням на норми ст.289 КпАП України, на увагу суду не заслуговує, оскільки порядок оскарження постанови судді передбачений саме ч.2 ст.294 КпАП України, і він становить 10 днів з дня винесення постанови.

А тому, наведені апелянтом обставини не можна вважати поважними підставами пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та відповідно такою, що дає підстави для його поновлення.

Дослідивши дані обставини апеляційний суд вважає, що з наведених у заявленому в апеляції клопотанні підстав, строк апеляційного оскарження поновленню не підлягає.

При розгляді клопотання апеляційним судом ані ОСОБА_1 , ані її захисник Степанюк О.В., також не навели та не надали будь-яких належних і допустимих доказів з приводу поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду від 15.05.2020 року до задоволення не підлягає, оскільки не було наведено поважних підстав пропуску такого строку у зв`язку з чим він міг бути поновлений судом.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, і при цьому, ані в заявленому клопотанні, ані в ході розгляду цього клопотання апеляційним судом не було здобуто поважних підстав для поновлення такого строку, то апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на підставі ч.2 ст.294 КпАП України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2020 року в даній справі захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Степанюку Олександру Вікторовичу - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Степанюка Олександра Вікторовича на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2020 року в даній справі, - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк