Постанова

від 16.07.2020 по справі 909/440/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. Справа №909/440/15

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Дубник О.П.

секретар судового засідання Гураль К.О.

за участі представника позивача Родікова Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Костурович Мирослави Йосифівни на рішення Господарського суду Івано-Франківськоїобласті від 15 листопада 2019 року (суддя Михайлишин В. В., повний текст складено 25листопада 2019 року) у справі №909/440/15 за позовом Приватного підприємства "Неллі" до Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичної особи - підприємця Костурович Мирослави Йосифівни про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Приватне підприємство "Неллі" (ПП "Неллі") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" (ДП "Осмолодське лісове господарство"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа - підприємець Костурович Мирослава Йосифівна (ФОП Костурович М. Й.), про стягнення 232 218, 99 гривень заборгованості, з яких: 146 725, 46 гривень - основного боргу, 5 583, 61 гривень - трьох відсотків річних, 73 663, 03 гривень - інфляційних втрат, 6 246, 89 гривень - пені.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі договору від 02.01.2013 №10 в частині оплати вартості виконаних робіт (послуги по перевезенні та навантаженню лісопродукції). Крім суми основного боргу в розмірі 146 725, 46 гривень, позивач просив стягнути 5 583, 61 гривень - трьох відсотків річних, 73 663, 03 гривень -інфляційних втрат, 6 246, 89 гривень - пені.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 26 травня 2015 року залучив для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізичну особу - підприємця Костурович Мирославу Йосифівну.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15 позов задовольнив частково. Стягнув з Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" на користь Приватного підприємства "Неллі" - 177 315, 96 грн заборгованості за договором від 02.01.2013 №10, з яких: 115 132, 65 грн - основного боргу, 4 381, 35 грн - трьох відсотків річних, 57 801, 96 грн - інфляційних втрат, а також 3 546, 33 грн - судового збору.

Рішення мотивоване тим, що факт виконання ПП "Неллі" робіт на загальну суму 961 979, 15 грн за договором від 02.01.2013 №10 підтверджується матеріалами справи та висновком експерта від 20.08.2019 № 191/18-28/1474/1475/19-28. Натомість, виконання робіт згідно з договором поруки від 02.01.2013 №10/2 ФОП Костурович М. Й. суду не доказано. Разом з цим, проведеною економічною експертизою встановлено, що з банківських виписок визначити, чи вищезазначена оплата здійснювалась за надані послуги за договором від 02.01.2013 №10 чи за іншим договором, не видається за можливе. Також, не можливо встановити обсяг виконання послуг з лісоперевезення та навантаження лісопродукції згідно з договором поруки від 02.01.2013 №10/2 ФОП Костурович М. Й.

Тому при вирішенні спору суд виходив з того, що у період з 02.01.2013 (день укладення договору №10) між сторонами у справі не існувало інших договірних відносин, ніж ті, що є підставою вимог позивача у цій справі. Суд урахував оплати, здійснені ДП "Осмолодське лісове господарство" протягом січня - жовтня 2013 року, як доказ часткової оплати отриманих послуг за договором №10 на загальну суму 846 846, 50 гривень. Разом із цим, суд відхилив платіж від 18.01.2013 на суму 15 466, 06 грн, оскільки така оплата не могла мати місце на виконання договору від 02.01.2013 №10, оскільки в призначенні платежу зазначено "Оплата за послуги зг. рах. № 320, 322 від 22.11.2012." Так, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договорами становить 115 132, 65 грн.

Акт звірки розрахунків та лист заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Варварука, на які посилався позивач як на докази підтвердження наявності заборгованості в сумі 146 725, 46 грн, суд відхилив як такі, що не належить до первинних документів в розумінні статті 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи позивача про встановлену заборгованість відповідача в сумі 146 725, 46 грн у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2016 та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 у справі 915/908/15, що набрали законної сили, і є преюдиційними, суд не прийняв до уваги з огляду на те, що під час розгляду справи №915/908/15, виходячи з меж предмета спору у ній (про визнання недійсним договору від 30.12.2013 № 30/12 про відступлення права вимоги) не досліджувались та не встановлювались обставини наявності у ДП "Осмолодське лісове господарство" перед ПП "Неллі" заборгованості в сумі 146 725, 46 грн за договором від 02.01.2013 №10. А оціночні судження суду з цього приводу не можуть брались до уваги в якості преюдиціальних фактів.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, 3 % річних, виходячи із суми боргу в розмірі 115 132, 65 гривень в межах періоду, визначеного позивачем, та дійшов висновку про задоволення інфляційних втрат на суму 57 801, 96 грн, три відсотки річних - 4 381, 35 грн.

Щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 6 246, 89 гривень за період з 08.04.2014 по 30.06.2014 за несвоєчасне виконання зобов`язань, суд зазначив, що сплата пені у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання не передбачена ні договором від 02.01.2013 №10, ні законом, відтак, у позивача відсутні правові підстави для її стягнення.

Фізична особа - підприємець Костурович Мирослава Йосифівна (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача) подала апеляційну скаргу.

Вважає рішення незаконним і необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а також недоведеними є ті обставини, які судом визнані встановленими. Просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15 скасувати повністю з таких підстав:

- за договором поруки №10/2 від 02.01.2013 ФОП Костурович Мирослава Йосифівна є поручителем перед ДП "Осмолодське лісове господарство" за виконання ПП "Неллі" зобов`язань за договором №10 від 02.01.2013;

- Висновок експерта від 20.08.2019 № 191/18-28/1474/1475/19-28 є неповний і такий не надав відповіді на питання, які вважає ключовими:

3) Чи можливо на підставі наданих документів ФОП Костурович М. Й. (ТТН, актів приймання виконаних робіт та ін.) достовірно і в повному обсязі встановити виконання ФОП Костурович М. Й. згідно договору поруки № 10/2 від 02.01.2013 послуг з лісоперевезення та навантаження лісопродукції, яка належить ДП "Осмолодське лісове господарство" на праві власності у період з 02 січня по 31 грудня 2013 року. Якщо так, то який грошовий розмір складають такі витрати?

4) Чи підтверджуються належними бухгалтерськими документами витрати понесені ПП "Неллі" та вказані в товарно-транспортних накладних щодо перевезення лісопродукції відповідно до умов договору №10 від 02.01.2013?

5) Чи відображені в бухгалтерському обліку позивача ПП "Неллі" фактичні витрати на паливо-мастильні матеріали, нарахування заробітної плати вказаним працівникам у товарно-транспортних накладних та інших витрат амортизації пов`язаних із здійсненням перевезення лісопродукції вказаних в товарно-транспортних накладних за період з 01.01.2013 по 31.12.2013?

- відповіді на ці питання мають істотне значення для справи, адже усупереч вимог ухвали від 12.09.2018 Господарського суду Івано-Франківської області позивач не надав додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи та не надав письмових пояснень з обґрунтуванням причин невиконання вимог ухвали;

- суд не з`ясував чи належать позивачу (іншій особі) транспортні засоби, які зазначені в товаро-транспортних накладних та якими здійснювалися перевезення згідно договору №10 від 02.01.2013; чи наявні трудові правовідносини позивача з водіями, інформація про яких внесена до товаро-транспортних накладних. Товарно-транспортна накладна є основним документом, що підтверджує факт надання послуг перевезення;

- тільки три транспортних засоби, зокрема КАМАЗ держ. Реєстр. № НОМЕР_1 , Камаз 056-40 НК, та Камаздерж. Реєстр НОМЕР_6 належать позивачу та вказані товаро-транспортній накладні;

- позивач не довів, що внесені в товаро-транспортні накладні дані є достовірними, а сума заборгованості за надані послуги перевезення є підтвердженою та обґрунтованою, оскільки акт приймання-передачі наданих послуг складається сторонами на підставі товаро-транспортних накладних. Згідно правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, товаро-транспортна накладна є основним документом, що підтверджує факт надання послуг перевезення.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 28 грудня 2019 року у справі №909/440/15 поновив Фізичній особі - підприємцю Костурович Мирославі Йосифівні строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Костурович Мирослави Йосифівни на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15; зупинив дію рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15 - до завершення апеляційного провадження.

Цією ж ухвалою суд встановив, що учасники справи мають право подати відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання відзиву учасникам справи у строк, не пізніше п`яти днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Ні позивач, ні відповідач у встановлений строк відзиву на апеляційну скаргу не подали. Також, до призначення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило жодних заяв, клопотань, зокрема, про призначення експертизи, витребування доказів.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи: за клопотанням Фізичної особи-підприємця Костурович Мирослава Йосифівна (ухвали від 05 березня 2020 року, 02 квітня 2020 року, 18 червня 2020 року), за клопотанням представника Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" (ухвала від 14 травня 2020 року).

10 липня 2020 року Державне підприємство "Осмолодське лісове господарство" відправило відзив на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Костурович Мирослава Йосифівна, який надійшов до суду 13 липня 2020 року.

Також, 10 липня 2020 року Фізична особа-підприємець Костурович Мирослава Йосифівна відправила суду клопотання про призначення економічної експертизи, яке надійшло до суду 13 липня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції констатує, що ухвалу від 28 грудня 2019 року про відкриття апеляційного провадження у справі у справі №909/440/15 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Костурович Мирослава Йосифівна відповідач отримав 08 січня 2020 року і відповідно до вимог статті 263 ГПК України мав право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження чи подати заяву про приєднання до апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Костурович Мирослави Йосифівни, як це передбачено статтею 265 ГПК України. Карантин на території України установлено з 12 березня 2020 року - через майже два з половиною місяці з дати відкриття провадження у справі.

Отже, відповідач і третя особа вчинили процесуальні дії (подали відзив і клопотання про призначення судової експертизи) після закінчення процесуальних строків, встановлених законом і судом.

Статтею 118 ГПК України визначено наслідки пропуску процесуальних строків. Установлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Заявники у поданих апеляційному суду відзиві на апеляційну скаргу, клопотанні про призначення економічної експертизи не заявили про поновлення пропущеного процесуального строку, як це передбачено статтею 119 ГПК України.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду відзив ДП "Осмолодське лісове господарство" на апеляційну скаргу і клопотання Фізичної особи-підприємця Костурович Мирослави Йосифівни про призначення економічної експертизи.

Відповідачу і третій особі належним чином повідомлено про призначення розгляду справи у судовому засіданні 16 липня 2020 року, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення.

Позивач не отримав поштового відправлення апеляційного суду, однак представник позивача прибув у судове засідання, просить розглядати справу.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї . Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Костурович Мирослави Йосифівни на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15 відсутні, з огляду на наступне:

Обставини справи №909/440/15:

02.01.2013 Державне підприємство "Осмолодське лісове господарство" (замовник) та Приватне підприємство "Неллі" (виконавець) уклали договір № 10 на таких умовах:

- замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги по перевезенні та навантаженню лісопродукції згідно з товарно-транспортними накладними КРАЗ держ. реєст. № НОМЕР_3 , КАМАЗ держ. реєстр. № НОМЕР_4 , КАМАЗ держ. реєстр. № НОМЕР_5 , які належать йому на правах власності (п. 1.1. договору).

- замовник зобов`язаний прийняти від виконавця роботу, згідно акту, підписаного обома сторонами та оплатити їх в розмірах передбачених договором (п. 3.2. договору).

- за виконання передбачених даним договором транспортних послуг, згідно акту, підписаного обома сторонами, замовник виплачує виконавцю кошти із розрахунку 1, 25 грн. за кубокілометр перевезеної лісопродукції та 10, 00 грн. з ПДВ за 1 м3 навантаженої лісопродукції до 15 числа наступного за звітним місяця (п. 4.1. договору).

- виконавець та замовник у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язань по цій угоді несуть взаємну відповідальність згідно з чинним законодавством та умовами договору (п. 5.1. договору) (т. 1, а. с. 28-29).

01.04.2013 сторони підписали додаткову угоду до укладеного договору, відповідно до якої внесли зміни до пункту 4.1., виклавши її у такій редакції: "За виконання передбачених даним договором транспортних послуг, згідно акту, підписаного обома сторонами, замовник виплачує виконавцю кошти із розрахунку 1, 25 грн. з ПДВ за 1 кубокілометр перевезення лісопродукції у випадку, якщо відстань перевезення більша 50 км. та 1, 35 грн. з ПДВ за 1 кубокілометр перевезення лісопродукції у випадку, якщо відстань перевезення менша 50 км. і 10 грн. з ПДВ за 1 м3 навантаженої лісопродукції (т. 3, а. с. 159).

02.01.2013 ДП "Осмолодське лісове господарство" та ФОП Костурович М. Й. уклали договір поруки №10/2, відповідно до якого ФОП Костурович М. Й. поручився перед ДП "Осмолодське лісове господарство" за виконання обов`язку ПП "Неллі" за договором від 02.01.2013 №10 (т. 3, а. с. 160 - 161).

30.12.2013 ПП "Неллі", ФОП Костурович М. Й., ДП "Осмолодське лісове господарство" уклали договір про відступлення права вимоги № 30/12, відповідно до якого новий кредитор - ФОП Костурович М. Й. отримав право вимагати від боржника - ДП "Осмолодське лісове господарство" сплати боргу в сумі 146 725, 46 гривень за надані послуги згідно з договором від 02.01.2013 № 10. Однак, Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 01.03.2016 у справі № 915/908/15, яке набрало законної сили, визнав недійсним договір № 30/12 від 30.12.2013 про відступлення права вимоги за договором від 02.01.2013 № 10 та застосував наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Івано-Франківської області призначив у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручив (з урахуванням уточнених питань згідно з ухвалою суду від 24.10.2018) Результати проведення судової економічної експертизи викладені у висновку експерта від 20 серпня 2019 року № 191/18-28/1474/1475/19-28.

Суд першої інстанції 15 листопада 2019 року ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов - стягнув з Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство" на користь Приватного підприємства "Неллі" - 177 315, 96 грн заборгованості за договором від 02.01.2013 №10, з яких: 115 132, 65 грн - основного боргу, 4 381, 35 грн - трьох відсотків річних, 57 801, 96 грн - інфляційних втрат, 3 546, 33 грн - судового збору.

Предметом апеляційного перегляду є рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У силу положень статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Надання позивачем послуг відповідачу за укладеним сторонами 02.01.2013 договором №10 на загальну суму 961 979,15 грн (у тому числі ПДВ 160 329,89 грн) підтверджено актами приймання виконаних робіт, у яких вказано замовник - ДП "Осмолодське лісове господарство", підрядник - ПП "Неллі", договір №10 від 02.01.2013. Акти підписані повноважними представниками, затверджені Головним інженером ДП "Осмолодське лісове господарство".(т.1, а.с. 6- 106).

Також, ПП "Неллі" виписало ДП "Осмолодське лісове господарство" податкові накладні за договором №10 від 02.01.2013, які відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту і які відповідач використав у податкових відносинах.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За результатами судової економічної експертизи складено Висновок від 20.08.2019 № 191/18-28/1474/1475/19-28 про те, що:

- господарські операції щодо перевезення та навантаження лісопродукції згідно з умовами договору від 02.01.2013 № 10 оформлялись та обліковувались позивачем ПП "Неллі" належними первинними документами відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку та звітності;

- документально підтверджується, що загальна вартість наданих послуг ПП "Неллі" з перевезення лісопродукції для ДП "Осмолодське лісове господарство" за лютий - грудень 2013 року згідно з договором від 02.01.2013 № 10 становить 961 979,15 гривень, в тому числі ПДВ - 160 329, 89 гривень. За період з січня по жовтень 2013 року ДП "Осмолодське лісове господарство" здійснено оплату ПП "Неллі" за надані послуги в сумі 862 312, 56 гривень, проте з банківських виписок визначити, чи вищезазначена оплата здійснювалась за надані послуги за договором від 02.01.2013 № 10 чи за іншим договором, не видається за можливе, оскільки в призначенні платежу, не вказано, за яким договором надавались послуги та проводиться оплата. На підставі наданих документів (ТТН, актів приймання виконаних робіт, виписок з банків) встановити достовірно і в повному обсязі наявність заборгованості ДП "Осмолодське лісове господарство" перед ПП "Неллі" за договором від 02.01.2013 № 10 не видається за можливе, оскільки експертом не встановлено розмір оплачених коштів ПП "Неллі" за надані послуги з перевезення лісопродукції за договором від 02.01.2013 № 10;

- на підставі наданих документів ФОП Костурович М. Й. (ТТН, актів приймання виконаних робіт та ін.) достовірно і в повному обсязі встановити виконання ФОП Костурович М. Й. згідно з договором поруки від 02.01.2013 № 10/2 послуг з лісоперевезення та навантаження лісопродукції, яка належить ДП "Осмолодське лісове господарство" на праві власності у період з 02 січня по 31 грудня 2013 року не видається за можливе, оскільки з наданих на дослідження актів приймання передачі послуг за 2013 рік не вбачається, що вказані в актах послуги надавались згідно з договором поруки № 10/2 від 02.01.2013 ФОП Костурович М. Й. для ДП "Осмолодське лісове господарство", а також оскільки товарно-транспортні накладні, надані на дослідження, не містять жодних відомостей, що замовником, вантажоодержувачем чи вантажовідправником лісопродукції виступала ФОП Костурович М. Й.

Експерт не вирішував четверте питання Чи підтверджуються належними бухгалтерськими документами витрати понесені ПП "Неллі" та вказані в товарно-транспортних накладних щодо перевезення лісопродукції відповідно до умов договору № 10 від 02.01.2013? , оскільки питання поставлено некоректно (в товарно-транспортних накладних не вказано витрат понесених підприємством за надані послуги), а зміст питання експерту незрозумілий.

Експерт вказав на те, що дати відповідь на п`яте питання Чи відображені в бухгалтерському обліку позивача ПП "Неллі" фактичні витрати на паливо-мастильні матеріали, нарахування заробітної плати вказаним працівникам у товарно-транспортних накладних та інших витрат амортизації пов`язаних із здійсненням перевезення лісопродукції вказаних в товарно-транспортних накладних за період з 01.01.2013 по 31.12.2013? не видається за можливе, оскільки у матеріалах справи відсутні та додатково на дослідження не надані дані бухгалтерського обліку ПП "Нелі".

З огляду на викладене суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що експертне дослідження проведено відповідно до Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом, висновок експерта відповідає вимогам, встановленим статтею 98 Господарського процесуального кодексу України, учасниками справи будь-яких заперечень щодо висновку експерта не подано. Тому суд прийняв до уваги Висновок експерта від 20 серпня 2019 року № 191/18-28/1474/1475/19-28, як належний, допустимий і достовірний доказ та оцінив за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд урахував приписи ст. 73, 98, 104 ГПК України, ст. 1, 3 Закону України "Про судову експертизу" та позицію Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) про те, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Так, приписами ст. 104 ГПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Доводи скаржника про неповне з`ясування обставин справи, оскільки оскаржене рішення ґрунтувалося на висновку експерта від 20.08.2019 № 191/18-28/1474/1475/19-28, який є неповний та такий, який не надав відповіді на питання №4, 5 спростовується наступним:

Суд першої інстанції встановив виконання ПП "Неллі" зобов`язань за договором №10 від 02.01.2013 на загальну суму 961 979, 15 грн не лише на підставі висновку експерта, а й на підставі наявних у справі доказів, про що вказано вище. Також, суд урахував період розрахунків між сторонами з дня укладення сторонами спірного договору - 02.01.2013 до жовтня 2013 року, коли між сторонами не існувало інших договірних відносин, ніж ті, що є підставою вимог позивача у цій справі, та прийняв до уваги докази часткової оплати здійснені ДП "Осмолодське лісове господарство" протягом січня - жовтня 2013 року, зокрема, оплати від 01.03.2013, від 07.03.2013, від 22.03.2013, від 03.04.2013, від 10.04.2013, від 29.04.2013, від 20.05.2013, від 19.06.2013, від 26.07.2013, від 31.07.2013, від 05.08.2013, від 20.08.2013, від 09.09.2013, від 18.09.2013, від 18.10.2013 на загальну суму 846 846, 50 гривень. Разом із цим, платіж від 18.01.2013 на суму 15 466, 06 суд відхилив оскільки така оплата не могла мати місце на виконання договору від 02.01.2013 № 10, так як в призначенні платежу зазначено "Оплата за послуги зг. рах. № 320, 322 від 22.11.2012.", тобто, до 02 січня 2013 року.

Ці обставини скаржник (ФОП Костурович Мирослава Йосифівна) не спростував.

За своїм процесуальним статусом у цій справі Фізична особа - підприємець Костурович Мирослава Йосифівна, є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Власне доводи Фізична особа - підприємець Костурович Мирослава Йосифівна зводяться до того, що не позивач (ПП "Неллі") виконував зобов`язання за договором №10 від 02.01.2013, а ці зобов`язання виконала саме ФОП Костурович Мирослава Йосифівна, як поручитель за договором поруки № 10/2 від 02.01.2013. Тому стягнена на користь позивача сума заборгованості за договором №10 від 02.01.2013 повинна бути сплачена їй.

У силу статті 546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання.

За змістом частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. (ст.558 ЦК України).

Отже, законом урегульовано зміст договору поруки, як одного із видів забезпечення виконання зобов`язання, та права поручителя, який виконав зобов`язання.

У цій справі предметом розгляду є спір між ПП "Неллі" (позивач) і ДП "Осмолодське лісове господарство" (відповідач), а не спір між ФОП Костурович Мирослава Йосифівна і ПП "Неллі". При цьому, ФОП Костурович Мирослава Йосифівна не має статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

З урахуванням викладеного, у цій справі доведенню підлягає наявність/відсутність підстав для задоволення позову.

Як вже вказано вище, матеріали справи містять докази заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 115 132,65 грн (основний борг). Натомість, документи надані суду першої інстанції ФОП Костурович М. Й., зокрема акти приймання передачі послуг за 2013 рік не містять жодних відомостей про те, що послуги надавались згідно з договором поруки №10/2 від 02.01.2013 ФОП Костурович М. Й. для ДП "Осмолодське лісове господарство", а товарно-транспортні накладні не містять відомостей, що замовником, вантажоодержувачем чи вантажовідправником лісопродукції виступала ФОП Костурович М. Й.

Так, встановити у повному обсязі наявність заборгованості ДП "Осмолодське лісове господарство" перед ПП "Неллі" за договором від 02.01.2013 №10 не видається за можливе, тому суд в межах наявних підтверджених документально операцій задовольнив позовні вимоги.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснював оплату на рахунок позивача за надані послуги за договором від 02.01.2013 № 10 чи за іншим договором, оскільки в призначенні платежу, не вказано, за яким договором надавались послуги та проводиться оплата послуги, однак матеріали справи і не містять доказів зворотнього. Доказів існування інших договірних відносин між сторонами у спірний період, ніж договір від 02.01.2013 №10, суду не надано і не названо. А часткова оплата відповідачем заборгованості позивачу свідчать про виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань.

Доводи скаржника про недоведеність позивачем достовірності відомостей у товарно-транспортних накладних, не підтвердження витрат позивача, недоведеність кому саме належать транспорті засоби, які вказані у товарно-транспортних накладних не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відтак, наявні у справі докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем є більш вірогідними, ніж доводи ФОП Костурович Мирослава Йосифівна про відсутність такої заборгованості у ДП "Осмолодське лісове господарство" перед ПП "Неллі".

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги викладені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Костурович Мирослави Йосифівни без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15 без змін.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі №909/440/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - Фізичної особи-підприємця Костурович Мирослави Йосифівни без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28 липня 2020 року.

Головуючий суддя В.М.Гриців

Суддя О.П.Дубник

Суддя О.В. Зварич