Постанова

від 29.07.2020 по справі 902/906/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 липня 2020 року Справа № 902/906/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане"

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р.

(о 11:54 год. у м.Вінниці, повний текст складено 29.05.2020р.)

у справі № 902/906/19 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорофіївське"

до відповідача Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане"

про стягнення 382037,79 грн. заборгованості згідно договору оренди

Відповідно до ч. 13 ст. 8, п. 9 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р. у справі №902/906/19 відмовлено в задоволенні клопотання представника ФГ "Ліщинецьке об`єднане" про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву. Відзив ФГ "Ліщинецьке об`єднане" від 28.05.2020 р. на позовну заяву залишено без розгляду. Оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі №902/906/19 до 01.07.2020 до 10 год. 00 хв.

При постановлені вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що 28.05.2020 р. до суду першої інстанції надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане" просило суд поновити відповідачу строк для надання відзиву, прийняти його до розгляду та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування підстав для поновлення строку на подання відзиву представником відповідача вказано, що у встановлений згідно ухвали від 04.11.2019 р. судом строк Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане" відзив на позов у справі №902/906/19 не подало. Зазначено, що у справі відбулася зміна представника відповідача у справі. Посилається на продовження строків у відповідності до внесених змін у розділ Х Прикінцевих положень ГПК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання представника ФГ "Ліщинецьке об`єднане" про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву суд вказав, що процесуальні строки на подання заяв по суті справи встановлені саме для сторін (позивач, відповідач), а не для кожного нового представника сторони у справі.

Також суд зазначив, що положення розділу Х Прикінцевих положень ГПК України про продовження строків на подання відзиву набрали законної сили 02.04.2020 р., тобто після встановленого судом строку для відповідача (до 25.11.2019 р.).

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин для пропуску строк подачі відзиву на позовну заяву, а тому відмовив в задоволенні клопотання про поновлення відповідного процесуального строку.

Враховуючи відмову в поновлення строку для надання відзиву, суд залишив без розгляду відзив ФГ "Ліщинецьке об`єднане" від 28.05.2020 р. на позовну заяву.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції застосував відповідні положення ст. ст. 118, 119, 161, 165, 207 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою в частині відмови у поновленні строку на подачу відзиву до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане", відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р. у справі №902/906/19 скасувати в частині відмови у поновленні строку на подачу відзиву.

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, положеннями ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, які відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, які наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У своєму відзиві, відповідач обґрунтував, що у зв`язку із тим, що у справі відбулась заміна представника відповідача, а також з урахуванням принципу поновлювальності права, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, необхідним є поновлення відповідачу строку для надання відзиву у даній справі та прийняти його до розгляду.

Однак, зазначені обставини судом були оцінені як недостатні, а поновлення строку для надання відзиву - безпідставне.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідач замість відзиву спершу подавав зустрічну позовну заяву по даній справі, у прийнятті якої йому також було відмовлено, після чого справа перебувала у апеляційному суді та повернулась у період встановленого на території України карантину.

Зазначає, що 02 квітня 2020 року набули чинності зміни до розділу X Прикінцевих положень ГПК України, якими передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Вказує, що після повернення справи з суду апеляційної інстанції та послаблення карантинних обмежень, відповідачем було здійснено заміну свого представника у даній судовій справі та одразу подано відзив.

Вважає, що відмова суду від прийняття до розгляду відзиву перешкоджає повному та об`єктивному розгляду та вирішенню даної справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, Фермерське господарство "Ліщинецьке об`єднане" просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29 травня 2020 р. у справі №902/906/19 в частині відмови ФГ "Ліщинецьке об`єднане" в поновленні строку для надання відзиву на позовну заяву.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорофіївське" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Під час розгляду справи № 902/906/19 судами всіх інстанцій підтверджено, що ФГ "Ліщинецьке об`єднане", як юридичною особою - суб`єктом спірних правовідносин і стороною в господарській справі, пропущені строки на подання відзиву на позовну заяву чи зустрічного позову.

Місцевий господарський суд, надаючи оцінку аргументам відповідача щодо поновлення строку, правомірно зазначив, що положення Господарського процесуального кодексу України спрямовані на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання відзиву.

Суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для висновку про поважність причин пропуску строку подання відзиву, і обґрунтовано вказав, що пропуск відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву є наслідком недобросовісного користування останнім своїми процесуальними правами та нездійснення відповідних процесуальних обов`язків.

За наведеного вище, позивач вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р. у справі № 902/906/19 постановлена з повним з`ясуванням і встановленням обставин, що мали значення для справи, відповідністю висновків обставинам справи та дотриманням всіх норм процесуального права та принципів господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції в оскарженій частині залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що на адресу суду першої інстанції надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорофіївське" про стягнення з Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане" 382037 грн. 79 коп. заборгованості з яких: 357750 грн. - основний борг; 15025 грн. 50 коп. - інфляційних втрат; 9262 грн. 29 коп. - 3% річних (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 2-14).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.11.2019 р. було серед іншого прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/906/19, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням ст.165 ГПК України (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 1).

Вказана ухвала була направлена відповідачу 05.11.2019 р. та отримана останнім 08.11.2019 р., що підтверджується повідомленням з пошти про вручення поштового відправлення (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 16 на звороті).

02.12.2019 р. через канцелярію суду відповідачем подана зустрічна позовна заява Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане" про визнання недійсним Договору оренди сільськогосподарської техніки №14/11-18, укладеного 11 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорофіївське" та Фермерським господарством "Ліщинецьке об`єднане" (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 18-20).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/906/19 зустрічну позовну заяву Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане" (вх.№1057/19 від 02.12.2019 р.) та додані до неї документи повернуто заявнику з посиланням на частину 1 статті 180 ГПК України (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 23-25).

Відповідач скористався своїм правом передбаченим ст. 254 ГПК України та оскаржив вказану ухвалу до суду апеляційної інстанції (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 30-35).

Відтак, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/906/19 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/906/19 залишено без змін (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р., а. с. 60-62).

Ухвалою ВС від 30.03.2020 р. у справі № 902/906/19 було відмовлено Фермерському господарству "Ліщинецьке об`єднане" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 р. у справі 902/906/19 (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р., а. с. 72-73).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.05.2020 р. у справі №902/906/19 призначено підготовче судового засідання на 21.05.2020 р. (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р., а. с. 85).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.05.2020 р. у справі №902/906/19 розгляд справи було відкладено на 29.05.2020 р. (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р., а. с. 93-94).

28.05.2020 р. до суду першої інстанції від представника відповідача Желіховського В.М. надійшов відзив на позовну заяву (том матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р., а. с. 98-101).

У вказаному відзиві представник просив поновити відповідачу строк для надання відзиву, прийняти його до розгляду та відмовити в задоволенні позовних вимог.

За приписами ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 161 ГПК України унормовано, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З вищевикладеного вбачається, що строк для подання відзиву встановлюється судом при відкритті провадження у справі, такий строк не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення такої ухвали.

Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.11.2019р. відкрито провадження у справі №902/906/19, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням ст.165 ГПК України.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 08.11.2019 р., а тому в силу вищенаведеного відзив на позовну заяву мав бути поданий в строк до 25.11.2019 р. (з врахуванням вихідних днів).

Однак, вище встановлено, що відзив було подано скаржником лише 28.05.2020 р., тобто з пропуском строку, встановленого судом для подання відзиву.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В той же час, статтею 119 ГПК України передбачено поновлення процесуального строку, зокрема суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Наведена норми процесуального права пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Аналізуючи наявність підстав для поновлення відповідачу строку на подання відзиву, апеляційний господарський суд бере до уваги наступне.

Мотивуючи підстави для поновлення строку на подання відзиву представник відповідача зазначає, що у справі відбулася заміна представника.

В той же час суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про те, що строк для подання відзиву в силу ст. ст. 161, 165, 176, 178 ГПК України встановлюється саме для відповідача у справі, а не його представника.

Також, суд зазначає, що скаржником не надано суду доказів неможливості подання відзиву на позовну заяву попереднім представником або наявності в попереднього представника обмежень на подання відзиву на позовну заяву.

З огляду на викладене, заміна представника у справі не є поважною причиною неможливості подання відповідачем у справі відзиву на позов.

Також, представник посилається на продовження строків у відповідності до внесених змін у розділ Х Прикінцевих положень ГПК України.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює такі твердження представника з огляду на те, що зміни розділу Х ГПК України внесені Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Однак, вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020 р., коли строк для подання відзиву сплив ще 25.11.2019 р.

Щодо доводів скаржника, що ним спочатку було подано зустрічну позовну заяву, яку було йому повернуто і в подальшому ухвала суду першої інстанції оскаржувалася в апеляційному та касаційному порядку та лише після надходження справи в суд першої інстанції відповідачем було подано відзив на позовну заяву, апеляційний господарський суд зазначає, що подання відзиву на позов і зустрічної позовної заяви є різними процесуальними діями відповідача та пов`язані лише моментом закінчення можливості вчинення таких дій (закінчення строку на подання відзиву).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву, як наслідок залишив відзив на позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних, допустимих доказів у розумінні ст.ст.76, 77 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р. у справі № 902/906/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане" - без задоволення.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ліщинецьке об`єднане" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020 р. у справі №902/906/19 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2020р. у справі № 902/906/19 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" липня 2020 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.