Постанова

від 27.07.2020 по справі 922/530/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Справа № 922/530/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Горизонт , с. Липове Чернігівської області вх. № 1499 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2020 р. у справі № 922/530/20 (суддя - Хотенець П.В., повний текст складено та підписано 18.05.2020 р.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Горизонт , с. Липове Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Олівіт , м. Харків

про стягнення 19 620,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

19.02.2020 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Горизонт (далі - СГ ТОВ Агрофірма Горизонт , позивач) звернулося з позовом до господарського суду Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Олівіт (далі - ТОВ Олівіт , відповідач) 19 620,00 грн. внаслідок повернення поставленого відповідачем товару у зв`язку з виявленими недоліками.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що при замовленні товару відповідач був обізнаний його цільове призначення, що підтверджується фотографіями, надісланими покупцем продавцеві, натомість після отримання та огляду товару виявилося, що він не відповідає вимогам, зазначеним при його замовленні: невідповідність товару за технічними характеристиками, габаритами та товщиною металу, з якого виготовлений товар, внаслідок чого він не витримує мінімального тиску вакууму; торцеві стінки та зварювальні шви виготовлені неякісно, що унеможливлює використання товару за цільовим призначенням, тому позивач був вимушений повернути придбаний ним товар відповідачеві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що при замовленні товару сторони узгодили тип виробу та матеріал, з якого такий виріб виготовлено, а інші умови поставки сторонами не узгоджувалися, тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем вимог щодо якості поставленого товару, в т.ч. товщини металу, цільового використання товару тощо.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов про стягнення 19 620,00 грн. або зобов`язати відповідача замінити повернутий товар на аналогічний належної якості.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що при замовленні товару з відповідачем було обумовлено та узгоджено цільове призначення товару - відповідачеві надсилалися фотографії, які суд першої інстанції безпідставно відхилив у якості доказів у справі. Так, кришка бочки, замовлена позивачем та виготовлена відповідачем, призначена виключно для роботи за допомогою вакууму, тому відповідач в повній мірі володів інформацією щодо цільового використання замовленого товару.

Крім того, позивач не погоджується із застосуванням до спірних правовідносин вимог Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р. та посилається на істотність виявлених ним недоліків товару, оскільки фактично не міг ним користуватися.

27.07.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить розглядати апеляційну скаргу за участю представника ТОВ Олівіт .

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, у зв`язку з чим зазначене клопотання відповідача судовою колегією відхилено.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки позивачем у своїй позовній заяві заявлено одну вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача 19 620,00 грн., а на стадії підготовчого провадження у суді першої інстанції позовні вимоги ним не змінювалися в частині предмета позову, тому заявлена в апеляційній скарзі вимога про зобов`язання відповідача замінити повернутий товар на аналогічний належної якості не приймається до розгляду судом апеляційної інстанції.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Олівіт виставило СГ ТОВ Агрофірма Горизонт рахунок на оплату № 121 від 02.10.2019 р. на суму 19 620,00 грн. за товар: бочка 500 л, нерж. АІSІ 304 з люком, який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 5400 від 02.10.2019 р. на суму 13 734,00 грн. та № 16 від 28.10.2019 р. на суму 5 886,00 грн. При цьому, в призначенні платежу позивачем зазначено: Оплата (доплата) за бочку 500 л нерж. згідно рахунку № 121 від 02.10.2019 р. .

За видатковою накладною № 68 від 30.10.2019 р. ТОВ Олівіт поставило СГ ТОВ Агрофірма Горизонт товар - бочку 500 л, нерж. АІSІ 304 з люком вартістю 19 620,00 грн. Надана позивачем до матеріалів справи копія цієї видаткової накладної не містить підпису представника позивача та відбитку печатки агрофірми, проте позивач підтверджує як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі факт поставки відповідачем саме цього товару.

В позові позивач стверджує, що згідно з товарно-транспортною накладною отримав товар 01.11.2019 р., проте ця товарно-транспортна накладна в матеріалах справи відсутня.

Претензією № 3/19 від 14.11.2019 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти за товар в сумі 19 620,00 грн. протягом 7 днів з дня фактичного отримання повернутого товару.

В обґрунтування своєї претензії позивач посилається на те, що після отримання товару та детального огляду виявилося, що придбаний товар не задовольняє вимоги агрофірми за технічними характеристиками та габаритами, тому не може бути використаний за призначенням. В претензії позивач зауважує, що 07.11.2019 р. повернув відповідачеві придбаний товар у повній комплектації та з відповідними документами.

Судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачем відповідачеві товару - бочки 500 л нерж. АІSІ 304 з люком.

У відповідь на претензію відповідач листом № 28 від 15.11.2019 р. висловив прохання конкретизувати по яким технічним характеристикам і габаритам позивач не може використовувати спірну бочку, вироблену за індивідуальним замовленням. Проте, відповідних доказів виготовлення бочки за індивідуальним замовленням позивача (технічне завдання, креслення тощо) відповідачем до матеріалів справи не надано.

Листом № 136 від 18.11.2019 р. СГ ТОВ Агрофірма Горизонт повідомило, що при замовленні товару першочергово було зазначено, що даний товар призначений для заповнення молоком за допомогою вакууму. Після отримання товару виявлено невідповідність товщини металу, з якого виготовлена бочка, внаслідок чого вона не витримує мінімального тиску вакууму, отже є непридатною до використання за основним призначенням; торцеві стінки виготовлені неякісно.

Згідно з листом відповідача № 29 від 19.11.2019 р., при замовленні товару позивачем не було зазначено, що даний товар призначений для заповнення молоком за допомогою вакууму, у листуванні і на фотографіях не вказувалося про використання вакууму. В цьому листі відповідач наголосив, що позивачеві пропонувалося виготовлення бочки з різної товщини металу - 1,2, 1,5 і 2 мм, проте позивачем обрано виготовлення бочки з товщини металу 1,2 мм, згідно з цими вимогами і був виставлений рахунок на оплату.

Як стверджує відповідач, позивачеві в телефонній розмові пропонувалося посилити цю бочку ребрами жорсткості, які забезпечать глибину вакууму -0,3 атмосфери, за доопрацювання вартість робіт складе 6 000,00 грн., а також відповідачем запропоновано виставити бочку на продаж та після її реалізації повернути гроші, без урахування транспортних витрат з пересилання бочки.

У листі № 145 від 25.11.2019 р. позивач не погодився з тим, що не повідомляв при замовленні товару про його призначення - заповнення бочки молоком за допомогою вакууму, підтвердженням чого є надіслані відповідачеві фотографії бочки, на яких чітко видно, що вони розраховані на роботу за допомогою вакууму: на кришці люку розташовані 2 патрубки, один для забирання продукції з ємності, другий - для утворення вакууму, тому відповідач як виробник товарів такої спеціалізації повинен це розуміти, більше того дане питання неодноразово обговорювалося по телефону.

Також позивач наголошував на тому, що бочка має неякісно виготовлені бокові стінки та зварювальні шви.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до господарського суду, до якої, серед іншого, додано три фотографії товару.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частиною 2 ст.642 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами не укладався окремий договір на виготовлення та/або поставку бочки 500 л, нерж. АІSІ 304 з люком, проте сплата позивачем частини вартості товару згідно з рахунком № 121 від 02.10.2019 р. свідчить про прийняття пропозиції відповідача щодо поставки товару, характеристики якого визначені в цьому рахунку.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з поставки товару на підставі рахунку на оплату № 121 від 02.10.2019 р. та видаткової накладної № 68 від 30.10.2019 р.

Посилання відповідача на виготовлення товару за індивідуальним замовленням позивача, тобто на наявність відносин з підряду, не приймаються до уваги за недоведеністю.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 673 ЦК України унормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо сторонами не узгоджено умови щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Частина 3 ст. 268 Господарського кодексу України визначає, що у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

За змістом частини 1 ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частинами 1-2 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

При цьому, згідно з вимогами 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В рахунку № 121 від 02.10.2019 р., який в даному випадку слід розцінювати як оферту, визначено наступні характеристики товару: бочка 500 л нерж. АІSІ 304 з люком. Шляхом оплати більшої частини вартості товару за платіжним дорученням № 5400 від 02.10.2019 р. позивач погодився з цими характеристиками. Будь-які інші вимоги, або істотні умови поставки, зокрема щодо цільового призначення товару або його мети використання сторонами не погоджувалися.

Викладені у листуванні сторін обставини відносно попереднього узгодження характеристик товару, в т.ч. щодо товщини металу, не можуть бути розцінені як узгодження істотних умов поставки у зв`язку з тим, що такі твердження сторін не підтверджені відповідними доказами.

Посилання позивача на фотографії, які долучені ним до позовної заяви як на доказ інформування постачальника про цільове призначення товару та мету його використання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки:

- по-перше, позивачем не надано до матеріалів справи доказів їх надсилання відповідачеві;

- по-друге, сторонами не погоджено такої умови поставки як відповідність товару цим фотографіям;

- по-третє, сторонами в апеляційному провадженні не доведено, що фотографії бочки слід розцінювати як технічне завдання на виготовлення даного виробу, а також не доведено наявність відносин підряду.

Отже, надані позивачем фотографії не свідчать про узгодження сторонами мети та цільового використання товару.

Будь-яких інших доказів інформування відповідача про цільове використання металевої бочки об`ємом у 500 л (лист, повідомлення тощо) позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, позивач прийняв поставлений товар без зауважень та заперечень. Як зазначено вище, незважаючи на відсутність у видатковій накладній № 68 від 30.10.2019 р. підпису представника позивача та печатки агрофірми, позивач наполягає на тому, що отримав від відповідача спірну бочку за цією накладною. При цьому, твердження позивача про повернення товару 07.11.2019 р. відповідачеві не підтверджено жодним доказом.

З наведеного вбачається, що доводи позивача про те, що при замовленні товару відповідачу було відомо про цільове призначення товару не доведені належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на істотне порушення вимог відповідачем щодо якості товару, яке унеможливлює використання спірної бочки у господарській діяльності, а саме - неякісне виготовлення торцевих стінок та зварювальних швів також відхиляються за недоведеністю, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР № П-7 від 25.04.1966 р., у випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, а також іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами, до відносин застосовується ця Інструкція.

Оскільки сторонами не був визначений інший порядок прийому товару за якістю, ніж той, що передбачений цією Інструкцією, тому доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування її вимог до спірних правовідносин ґрунтуються на довільному тлумаченні вимог законодавства та не відповідають дійсності.

Згідно з п. 16 Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р., при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразків (еталонів), договору чи даними, зазначеним на маркуванні або у супровідних документах, які засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при її прийомі дефектів.

Отримувач також зобов`язаний викликати для участі в прийманні продукції та складанні двостороннього акту представника немісцевого виробника (відправника), якщо це передбачено основними або особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором. При немісцевій поставці виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції й складанні акту є обов`язковою.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів виконання вимог Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р. щодо складання згаданого акту та виклику представника відповідача з метою оформлення двостороннього акту відносно перевірки якості продукції, тому посилання позивача на істотність недоліків поставленої відповідачем бочки, внаслідок яких позивач позбавлений можливості її використовувати у своїй господарській діяльності є недоведеними та безпідставними.

Отже, судом першої інстанції правомірно визнано позовні вимоги необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим на законних підставах відмовлено у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2020 р. у справі № 922/530/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 28.07.2020

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя Н.М. Пелипенко