Ухвала

від 29.07.2020 по справі 910/3766/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.07.2020Справа № 910/3766/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛАКС

на бездіяльність Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 910/3766/18

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ЛАКС

до Товариства з обмеженою відповідальністю Академія сучасного розвитку

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 171 583,85 грн. на підставі Договору поставки № ЮП/143 від 11.04.2017

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ЛАКС звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Академія сучасного розвитку заборгованості у розмірі 171 583,85 грн. на підставі Договору поставки № ЮП/143 від 11.04.2017

30.03.2018 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Академія сучасного розвитку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАКС заборгованості за Договором поставки № ЮП/143 від 11.04.2017 у сумі 171 583 грн. 85 коп. та судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп.

27.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛАКС надійшла скарга на бездіяльність Державного виконавця Солом`янського Районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні судового наказу Господарського суду міста Києві від 30.03.2018 № 910/3766/18.

Відповідно до Розпорядження № 05-23/848 від 27.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛАКС , за результатами якого означену скаргу передано на розгляд судді Грєховій О.А.

Розділ VІ Господарського процесуального кодексу регулює процесуальні питання, пов`язані з судовим контролем за виконанням судових рішень.

Зокрема, відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Водночас, частиною 2 ст. 170 ГПК України визначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

При цьому, відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення .

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи та ДВС копії скарги та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак, в підтвердження направлення поданої скарги учасникам справи та ДВС, скаржником надано лише фіскальні чеки, з яких не можливо встановити зміст вкладення, тобто що саме було направлено та обставини щодо направлення заяви з доданими до неї документами на юридичні адреси учасників справи та ДВС.

Частиною 4 ст. 170 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За наведених обставин, оскільки подана скарга не містить належних доказів надіслання поданої скарги учасникам справи та ДВС, суд дійшов висновку про необхідність повернення поданої заявником скарги без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу скаржника, що про означені недоліки скаржнику вже було зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.06.2020 у даній справі іншим складом суду.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику приватного правосуддя , що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 170, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ЛАКС на бездіяльність Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А.Грєхова