Рішення

від 17.07.2020 по справі 120/1428/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2020 р. Справа № 120/1428/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончик В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.

представника позивача та третьої особи: Овчіннікової О.С.,

представника відповідача: Паничука Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Агкод" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

30.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 28.02.2020 року державні інспектори Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі наказу №209-ДК від 24.02.2020 року мали намір провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів земельних ділянок №№ 0257, 0258, 0259, 0260, 0261.

Оскільки, наказ №209-ДК від 24.02.2020 року не містив найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід контролю та предмет перевірки, як того вимагає ч. 1 ст. 7 Закону України №877-V, а також через відсутність складеного на підставі названого наказу посвідчення (направлення) на перевірку - ТОВ "Агкод" не допустило державних інспекторів до перевірки. При цьому, акт про відмову у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю), інспекторами не складався.

03.03.2020 року, на підставі наказу №209-ДК від 24.02.2020 року та за відсутності посвідчення (направлення) на перевірку державні інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провели перевірку земельних ділянок №№ 0257, 0258, 0259, 0260, 0261 без участі уповноваженого представника товариства, склавши за її результатами акт обстеження та акт перевірки.

За результатами обстеження/перевірки, державними інспекторами встановлено, що на частині земельної ділянки № 0257 площею 0,1878 га, на частинах ділянки № 0258 площами 0.3297 га та 1,9188 га, на частинах ділянки № 0259 площами 0,1482 га та 0,0556 га, а також на частинах ділянки № 0260 площами 0.1697 га та 0.0975 га (загальна площа 2.9073 га) - здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Вказав, що державними інспекторами, без дослідження відповідних документів, встановлено, що керівником ТОВ "Агкод" здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на загальній площі 2.9073 га, за відсутності спеціального дозволу, що є порушенням вимог ст. 168 Земельного кодексу України.

Даний факт та дії керівника Товариства, згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфіковані інспекторами як "невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту", відповідальність за яке передбачена ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, в акті перевірки зазначено, що на частинах Ділянки №0258 , площами 0.7551 га, 0.2059 га та 0.0250 га здійснено планування території гранітним щебенем, що призвело до зміни її первісного стану та псування, що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України.

На підставі виявлених правопорушень, 12.03.2020 року державними інспекторами складені та вручені позивачу протоколи про адміністративне правопорушення № 209-ДК/0067П/07/01/-20 та № 209-ДК/0066П/07/01/-20 , на підставі яких, 18.03.2020 року, за результатами їх розгляду державним інспектором винесені постанови про накладення на позивача адміністративних стягнень № 209-ДК/0073По/08/01/-20 та № 209- ДК/0074По/08/01/-20. Крім того, 18.03.2020 року відповідачем винесено припис про необхідність усунення в 30-денний термін порушення вимог законодавства в частині планування території гранітним щебенем.

На переконання позивача, у разі виявлення відповідачем при проведенні заходу державного контролю порушення ґрунтового покриву, що проводилось без спеціального Дозволу, для встановлення події та складу правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП, він мав визначити: коли провадилось таке зняття та перенесення ґрунтового покриву; чи є знятий ґрунтовий покрив родючим шаром ґрунту; яке цільове призначення земельної ділянки, на якій було порушено ґрунтовий покрив, а якщо воно змінювалось - то яким було цільове призначення ділянки на момент зняття ґрунтового покриву; куди перенесено знятий шар ґрунту - в межах тієї самої ділянки чи за її межами. Разом з тим, відповідачем ці обставини не встановлені та не зафіксовані ні в актах, ні в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, позивач вважає, що встановлення моменту зняття та перенесення ґрунтового покриву є визначальним ще й тому, що згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено щодо вже вчиненого правопорушення не пізніш як через два місяці з дня його вчинення. За відсутності встановлення такої обставини (моменту), не можливе вирішення справи у відповідності із законом. Таке обмежене та неповне з`ясування обставин справи, в порушення ст. 245, 251 та 280 КУпАП, зумовило початок та розгляд відповідачем провадження в справі про адміністративне правопорушення, що взагалі не мало бути розпочато згідно положень ст. 247 КУпАП.

Також, позивач вважає, що припис про усунення порушень вимог земельного законодавства є безпідставним, оскільки планування земельної ділянки щебенем провадилось після її переведення у категорію земель промисловості з цільовим призначенням 11.02 та видом використання "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості", а тому такі дії відповідали встановленому режиму її використання.

На переконання позивача, проведена перевірка відносно об`єкта - Ділянок була неправомірною, так як не передбачена жодним законом, зокрема, ні Законом №877-V, ні Законом №963-IV. Крім того, розпорядчі документи, що були складені відповідачем для здійснення перевірки та за результатами її проведення не містили необхідної інформації, були складені не у повному обсязі та не відповідали затвердженим уніфікованим формам , що є грубим порушенням вимог Закону №877- V.

Також позивач зазначає, що роботи по зняттю ґрунту проведено у період, коли земельна ділянка мала цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, а переміщення відбувалось в її межах, що у відповідності до п.3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не потребує відповідного дозволу.

Вважаючи дії відповідача з проведення позапланових перевірок ТОВ "Агкод" за дотриманням вимог земельного законодавства неправомірними та такими, що підлягають припиненню, а винесені за їх результатами постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення та припис, скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з ініціації проведення 28 лютого 2020 року та з проведення 03 березня 2020 року, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.02.2020 року №209-ДК, - заходу державного контролю за використанням та охороною земель з питання дотримання вимог земельного законодавства використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок площею 0.331га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0257, площею 4.6332га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0258, площею 1.4755га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0259, площею 2.7603га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0260; площею 1га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0261 на території Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області та шляхом їх обстеження, що був оформлений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 03 березня 2020 року № 209-ДК/146/АП/09/01 /-20 та Актом обстеження земельної ділянки № 209-ДК/57/АО/Ю/01/-20 від 03 березня 2020 року, та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області утриматися від вчинення такий дій, а саме від проведення позапланових перевірок або обстежень земельних ділянок за відсутності підстав та в порушення порядку, встановленого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007;

- визнати протиправною та скасувати постанову №209-ДК/0073По/08/01-20 про накладення адміністративного стягнення і закрити справу про адміністративне правопорушення;

- визнати протиправною та скасувати постанову №209-ДК/0074По/08/01-20 про накладення адміністративного стягнення закрити справу про адміністративне правопорушення;

- визнати протиправним та скасувати припис "про усунення порушення вимог земельного законодавства у 30-денний термін", винесений за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення 18 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 05.05.2020 року.

27.04.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, повноваження визначені статтею 15-2 Земельного кодексу України покладені на Держгеокадастр, як на центральний орган виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок.

На переконання представника відповідача, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком Держгеокадастру. При цьому, посилаючись на положення статтю 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" представник вважає, що законодавство чітко визначило повноваження державного інспектора в рамках встановлених форм здійснення контролю, а саме проведення перевірки земельної ділянки.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №209-ДК від 14.02.2020 року, 3 березня 2020 року державними інспекторами проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок, як об`єкта перевірки, площею 0,331 га з кадастровим номером 0257; площею 4,6332 га з кадастровим номером 0258; площею 1,4755га з кадастровим номером 0259; площею 2,7603 га з кадастровим номером 0260; площею 1 га з кадастровим номером 0261 на території Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Представник відповідача вважає, що в даному випадку, в наказі, відповідно до якого проводилась перевірка, чітко зазначено, що перевіряється використання земельних ділянок саме як об`єкта перевірки, тому висновки позивача відносно того, що на підставі вищевказаного наказу виникли правовідносини між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області є помилковими. При цьому, позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що Головне управління у своїй діяльності повинно керуватися Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", проте даний факт не відповідає дійсності, адже сфера цього закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. У даному випадку Головне управління не здійснювало державного контролю перевірки діяльності суб`єкта господарювання.

Стосовно тверджень позивача щодо проведення перевірки без участі позивача повідомили, що державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель проводився стосовно земельних ділянок, як об`єктів перевірки, а не за суб`єктом господарювання, участь якого в даному випадку не є обов`язковою.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №209-ДК/146/А11/09/01/-20 від 03.03.2020 року, акт обстеження земельної ділянки №209-ДК/146/А11/09/01/-20 від 03.03.2020 року, протокол про адміністративне правопорушення №209-ДК/0067/П/07/01/-20 від 12.03.2020 року, протокол про адміністративне правопорушення №209-ДК/0066/ГІ/07/01/-20 від 12.03.2020 року, постанову про накладення адміністративного стягнення №209 - ДК/0074/По/07/01/-20 від 12.03.2020 року, постанову про накладення адміністративного стягнення №209 - ДК/0073/По/07/01/-20 від 12.03.2020 року, припис про усунення порушень №209 - ДК/0098Пр/03/01/-19 від 18.03.2020 року.

Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №209 - ДК/0067/П/07/01/-20 від 12.03.2020 року, позивачем не заперечувався факт зняття родючого шару ґрунту.

Також, державним інспектором Ковалем А.В. 18.03.2020 року директору ТОВ "Агкод" Бонецькому О. Б. вручено припис про усунення порушень №209-Дк/0098Пр/03/01/-20 з вимогою про усунення у 30 - денний термін порушення вимог земельного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 02.06.2020 року.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року занесеною до протоколу судового засідання для вирішення питання щодо належного позивача у справі, викликано у судове засідання представника ТОВ "Агкод", у зв`язку із чим, у судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2020 року.

10.06.2020 року представником позивача подано клопотання про не згоду щодо заміни позивача у справі.

Водночас, 10.06.2020 року представником ТОВ "Агкод", яка є також представником позивача, подано заяву про вступ у справу у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому просили:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з проведення 03 березня 2020 року, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.02.2020 року №209-ДК, - заходу державного контролю за використанням та охороною земель з питання дотримання вимог земельного законодавства використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок площею 0.331га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0257, площею 4.6332га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0258, площею 1.4755га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0259, площею 2.7603га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0260; площею 1га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0261 на території Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області та шляхом їх обстеження, що був оформлений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 03 березня 2020 року № 209-ДК/146/АП/09/01 /-20 та Актом обстеження земельної ділянки № 209-ДК/57/АО/Ю/01/-20 від 03 березня 2020 року, та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області утриматися від вчинення такий дій, а саме від проведення позапланових перевірок або обстежень земельних ділянок за відсутності підстав та в порушення порядку, встановленого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007;

- визнати протиправним та скасувати припис "про усунення порушення вимог земельного законодавства у 30-денний термін", винесений за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення 18 березня 2020 року.

Обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агкод" є аналогічними обґрунтуванням позивача викладених у позовні заяві, за виключенням протправності дій при винесені постанов про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Агкод". Цією ж ухвалою відкладено підготовче судове засідання на 02.07.2020 року.

22.06.2020 року представником ТОВ "Агкод" подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

30.06.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив. Зокрема вказала, що якщо предметом заходу державного контролю є додержання вимог земельного законодавства України відповідним суб`єктом, а формою його здійснення - перевірка, то очевидно, що така перевірка не може здійснюватися безвідносно до суб`єкта.

Враховуючи вищевикладене, просила адміністративний позов позивача та третьої особи задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 02.07.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 17.07.2020 року.

У судовому засіданні 17.07.2020 року представник позивача та третьої особи підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовних заявах.

Також, представник позивача та третьої особи у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України заявила клопотання про розподіл судових витрат.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, з мотивів наведених у відзиві на позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агкод" (код ЄДРПОУ 42119309) новостворене підприємство, керівником якого є ОСОБА_1 , одним із видів господарської діяльності якого, є - будівельно-монтажні роботи.

Судом встановлено, що власником та засновником ТОВ "Агкод" є ОСОБА_4 , що також підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, власником земельної ділянки кадастровий номер 0521487200:06:001.0244 є ОСОБА_4

14.09.2018 року на підставі договору оренди земельної ділянки ОСОБА_4 передано в оренду ТОВ "Агкод" земельну ділянку кадастровий номер 0521487200:06:001.0244 площа 9,2 га, цільове призначення 01.03 "для ведення особистого селянського господарства", що підтверджується витягом з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а/с 33).

03.12.2018 року ТОВ "Агкод" та ТОВ "Монтажекспрес" укладено договір підряду № 03/12/2018-1, згідно якого, останній до 11.02.2019 року мав здійснити комплекс земляних робіт, а саме: розкопка, навантаження та переміщення вибраного ґрунту в межах будівельного майданчика, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на території Сокілецької сільської ради Козятинського район Вінницької області передбачено поділ існуючої земельної ділянки кадастровий номер 0521487200:06:001.0244 площею 9.2 га, на чотири окремі земельні ділянки, а саме: ділянка №1 площею 4,6332 га; ділянка №2 площею 0,3310 га; ділянка №3 площею 1,4755 га; ділянка №4 площею 2,7603 га (а/с 19, 20).

04.06.2019 року ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельні ділянки, а саме: - ділянка з кадастровим №0521487200:06:001:0257 площею 0,3310 га (далі - Ділянка №0257);- ділянка з кадастровим №0521487200:06:001:0258 площею 4,6332 га (далі - "Ділянка №0258"); - ділянка з кадастровим №0521487200:06:001:0259 площею 1,4755 га (далі-"Ділянка №0259"); - ділянка з кадастровим №0521487200:06:001:0260 площею 2,7603 га (далі - "Ділянка №0260") (а/с 29-32).

В липні 2019 року змінено цільове призначення земельної ділянки № 0258 з 01.03 "для ведення особистого селянського господарства" на "для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" (а/с 34-41).

22.07.2019 року на підставі договору оренди земельної ділянки ОСОБА_4 передано в оренду ТОВ "Агкод" земельну ділянку №0258 площа 4.6332 га, цільове призначення Для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а/с 42).

05.11.2019 року, ОСОБА_4 придбана земельна ділянка кадастровий №0521487200:06:001:0261, площа - 1 га, яка з 18.12.2019 року також передана в оренду Товариству (а/с 43).

15.11.2019 року ТОВ "Агкод" отримало дозвіл на початок будівельних робіт з будівництва під`їзної залізничної колії при станції Козятин - 1 на території ТОВ "Агкод" по вул. Білоцерківська, 44, с.Сокілець, Козятинський район, Вінницька область, ( а/с 44).

В грудні 2019 року проведено зміна цільового призначення з 01.03 "для ведення особистого селянського господарства" на 14.01 "для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд, об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій" щодо Ділянок №0257 та №0260 (а/с 45-52).

24.02.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, на підставі листа Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 03.01.2020 року №857/55/101/01-2020, видано наказ №209-ДК про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок № № 0257, 0258, 0259, 0260, 2061 на території Сокілецької сільської ради Козятинського району (а/с 55).

03.03.2020 року, на підставі наказу №209-ДК від 24.02.2020 року державні інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провели перевірку земельних ділянок № 0257, 0258, 0259, 0260, 0261 без участі уповноваженого представника товариства, склавши за її результатами акт обстеження та акт перевірки.

За результатами обстеження/перевірки, державними інспекторами встановлено, що на частині земельної ділянки № 0257 площею 0,1878 га, на частинах ділянки № 0258 площами 0.3297 га та 1,9188 га, на частинах ділянки № 0259 площами 0,1482 га та 0,0556 га, а також на частинах ділянки № 0260 площами 0.1697 га та 0.0975 га (загальна площа 2,9073 га) - керівником ТОВ "Агкод" здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) за відсутності спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Також, в ході перевірки встановлено, що на частинах земельної ділянки №0258 площами 0.7551 га, 0.2059 га та 0.0250 га здійснено планування території гранітним щебенем, що призвело до зміни її первісного стану та псування, що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" даний факт та дії керівника Товариства ОСОБА_1 при використанні вищезазначеної ділянки кваліфіковані як псування земель (а/с 56, 57).

На підставі виявлених правопорушень, 12.03.2020 року державними інспекторами складені та вручені позивачу протоколи про адміністративне правопорушення № 209-ДК/0067П/07/01/-20 та № 209-ДК/0066П/07/01/-20 , на підставі яких, 18.03.2020 року державним інспектором винесені постанови про накладення на позивача адміністративних стягнень № 209-ДК/0073По/08/01/-20 та № 209- ДК/0074По/08/01/-20 (а/с 58-61).

18.03.2020 року відповідачем винесено припис про необхідність усунення в 30-денний термін порушення вимог земельного законодавства, в частині планування території гранітним щебенем.

Вищевикладені обставини зумовили позивача та третю особу звернутися з цими позовами до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Нормами статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" регламентовано, що органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

За приписами статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, мають право, зокрема, здійснювати перевірку об`єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб, складати акти та приписи, за результатами таких перевірок.

При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначається іншими нормативно-правовими актами.

Як вже встановлено судом, 24.02.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, на підставі листа Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 03.01.2020 року №857/55/101/01-2020, видано наказ №209-ДК про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок № № 0257, 0258, 0259, 0260, 2061 на території Сокілецької сільської ради Козятинського району.

За результатами проведеної перевірки 03.03.2020 року складено акт перевірки №209-ДК/146/АП/09/01/-20 та акт обстеження земельної ділянки № 209-ДК/57АО/10/01/-20.

Згідно акту обстеження/перевірки, державними інспекторами встановлено, що на частині земельної ділянки № 0257 площею 0,1878 га, на частинах ділянки № 0258 площами 0.3297 га та 1,9188 га, на частинах ділянки № 0259 площами 0,1482 га та 0,0556 га, а також на частинах ділянки № 0260 площами 0.1697 га та 0.0975 га - керівником ТОВ "Агкод" здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) за відсутності спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Також, в ході перевірки встановлено, що на частинах земельної ділянки №0258 площами 0.7551 га, 0.2059 га та 0.0250 га здійснено планування території гранітним щебенем, що призвело до зміни її первісного стану та псування, що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України.

При цьому слід вказати, що Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 року № 424, який втратив чинність 20 січня 2017 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 січня 2017 року № 24, у зв`язку з невідповідністю Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання.

Отже, станом на момент призначення оскаржуваної перевірки Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 104, втратив чинність згідно Наказу Мінагрополітики та продовольства України від 20 січня 2017 року № 24.

Вищезазначеними наказами визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання та були скасовані у зв`язку з невідповідністю їх Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з цим, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не визначено підстави та порядок проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

На переконання суду, після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 104 та від 12 липня 2012 року № 424, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Такий висновок узгоджується також з підставами, за якими попередній порядок перевірки був скасований, а саме його невідповідність вимогам Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За правилами статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у системному зв`язку із статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об`єктом державного контролю (перевірки) є дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель конкретним суб`єктом - органом державної влади або місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що суть виявлених порушень полягає у використанні земельних ділянок, що здійснюється ТОВ "Агкод", як суб`єктом господарювання. При даних обставинах земельні ділянки не могли бути самостійним предметом перевірки. Предметом перевірки не є земельні ділянки, а господарська діяльність позивача з їх використання.

Більше того, підставою для проведення перевірки став лист Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 03.01.2020 року, яким просили провести перевірку законності зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару гранту) на земельних ділянках ТОВ "Агкод", тобто законності використання суб`єктом господарювання земельних ділянках.

Отже, доводи відповідача про те, що в питаннях контролю за використанням земель слід керуватись Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", є помилковими.

В свою чергу, стаття 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" говорить, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не оформлено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки, що є порушенням вимог, встановлених у статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Невиконання вимог ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель проведена відповідачем із суттєвим порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання дій щодо її проведення неправомірними та скасування актів, складених за наслідками такої перевірки.

Вирішуючи питання наявності порушення оскаржуваною перевіркою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прав чи інтересів позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування.

Як зазначено судом вище, суть виявлених під час здійснення перевірки порушень, полягає у використанні ТОВ "Агкод" земельних ділянок, як суб`єктом господарювання. При цьому, винесені за наслідком перевірки акти та припис стосуються виключно прав та обов`язків третьої особи, як фактичного користувача земельних ділянок, на яких виявлено порушення. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскаржувана перевірка та винесені за її наслідками акти та припис порушують права та законні інтереси третьої особи.

Разом з тим, суд не вбачає порушень прав чи законних інтересів позивача, в частині оскарження перевірки та припису, оскільки на відміну від третьої особи, позивач не має у власності чи користуванні земельних ділянок, щодо яких проведено перевірку, а тому позов позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

В той же час, суд критично ставиться до тверджень представника позивача та третьої особи про відсутність обов`язку отримати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, враховуючи ту обставину, що роботи по зняттю ґрунту проведено у період, коли земельна ділянка мала цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, а переміщення відбувалось в її межах, що у відповідності до п.3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 грудня 2005 року №1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350, не потребує відповідного дозволу, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 3 ЗК України визначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частина 1, 2 статті 168 ЗК України говорить, що ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;

в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Тобто, положеннями Земельного кодексу України чітко визначено, що землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву за відсутності спеціального дозволу, окрім випадків визначених підпунктами "а", "б" і "в".

Натомість, згідно пункту 3.2. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Отже, нормативно - правові акти, якими врегульоване питання отримання спеціального дозволу на знаття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, мають різну юридичну силу та не узгоджуються між собою.

Згідно ч. 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Питання застосування нормативно-правових актів, виданих одним і тим же органом, які мають різну юридичну силу та не узгоджуються між собою, відображені у листі Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", у якому зазначено, що у разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти обґрунтованого висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин, застосуванню підлягає ч.2 ст.168 ЗК України, якою передбачено, що власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Разом з тим, такі порушення зафіксовані за наслідками проведеної перевірки, яка проведена з порушенням вимог законодавства, що на переконання суду, виключає правову відповідальність за такі порушення.

Що стосується вимог позивача про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.

Згідно статті 168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення.

в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Відповідно до пункту "и" частини 1 статті 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Відповідно до частини 1 статті 53-3 КУпАП, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту - тягне за собою накладення штрафу на громадян - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 52 КУпАП, псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавством передбачено адміністративну відповідальність за порушення виявленні під час перевірки. Натомість, суд дійшов висновку про те, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель проведена відповідачем із суттєвим порушенням вимог законодавства, що є підставою для скасування актів, складених за наслідками такої перевірки.

Оскільки, постанови про накладення адміністративного стягнення вчинені Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі протоколів про адміністративне правопорушення, які в свою чергу є незаконними у зв`язку із визнанням перевірки, на підставі якої вони винесені, протиправною, постанови про накладення адміністративного стягнення № 209-ДК/0074По/08/01/-20, № 209-ДК/0073По/08/01/-20 від 18.03.2020 року також є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, вимоги позивача щодо закриття справ про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

При цьому, п. 1 статті 247 КУпАП визначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочате за наслідками складання державними інспекторами протоколу про адміністративне правопорушення, та за їх розглядом винесено оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі підлягало закриттю на підставі п.1 статті 247 КУпАП на стадії їх розгляду, однак, не на стадії оскарження в суді постанови про накладення адміністративних стягнень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання постанов про накладення адміністративних стягнень № 209-ДК/0074По/08/01/-20, № 209-ДК/0073По/08/01/-20 від 18.03.2020 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Що стосується вимоги позивача та третьої особи про зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо проведення перевірки, такі задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, виходячи з завдання адміністративного судочинства, судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення певних дій на майбутнє, зокрема, утриматися від проведення позапланових перевірок або обстежень земельних ділянок.

Враховуючи викладене, вимоги позивача та третьої особи у цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подібні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 823/922/17, від 10 липня 2018 року у справі 818/1511/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17 та від 13 червня 2019 року у справі № 815/5113/17, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані судом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Крім того, у пункті 227 рішення у справі "Кудла проти Польщі" Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем та третьою особою, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують правомірності дій відповідача при проведенні перевірки, а відтак, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про накладення адміністративного стягнення від 18.03.2020 року №209-ДК/0073По/08/01-20.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про накладення адміністративного стягнення від 18.03.2020 року №209-ДК/0074По/08/01-20.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агкод" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо проведення 03 березня 2020 року заходу державного контролю за використанням та охороною земель з питання дотримання вимог земельного законодавства використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення перевірки стосовно земельних ділянок площею 0.331 га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0257, площею 4.6332 га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0258, площею 1.4755 га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0259, площею 2.7603 га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0260; площею 1 га з кадастровим номером 0521487200:06:001:0261 на території Сокілецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 18.03.2020 року № 209-ДК/0098Пр/03/01/-20.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агкод" вул. Білоцерківська, 44, с.Сокілець, Козятинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42119309).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 27.07.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович