Рішення

від 28.07.2020 по справі 140/9695/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9695/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", про визнання протиправними дій, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (далі - ТзОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"), про визнання протиправними дій приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року.

У заяві про зміну предмета позову (фактичне збільшення розміру позовних вимог), яка надійшла до суду 22 липня 2020 року (арк. спр. 46-47), ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року; скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника від 09 липня 2020 року у ВП № 62389492.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22 червня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62389492 із примусового виконання виконавчого напису №13164, вчиненого 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс заборгованості у сумі 11 037 грн 17 коп. Окрім того, в межах вказаного виконавчого провадження відповідач виніс постанову від 09 липня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника.

ОСОБА_1 дії з приводу відкриття виконавчого провадження та оскаржені постанови вважає протиправними, оскільки відповідач діяв із порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до частини другої статті 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

В оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець зазначив місце проживання боржника: АДРЕСА_2. Однак, за вказаною адресою ОСОБА_1 не проживає і ніколи не проживав. Позивач постійно проживає у місті Луцьку, про що відповідачу було відомо, оскільки оскаржені постанови направлялись туди поштовим зв`язком.

Позивач вважає, що відповідач, приймаючи постанови від 22 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62389492, від 08 липня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника, діяв усупереч вимогам пункту 10 частини четвертої статті 4, частини другої статті 24 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану, як це визначено частиною першою статті 24 Закону України Про виконавче провадження .

Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 13164 від 15 травня 2020 року, заяви стягувача ТзОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", у яких місце проживання боржника визначено: м. Київ, вул. Празька, 12/16. Зауважив, що Законом України Про виконавче провадження , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено обов`язку приватного виконавця проводи виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

Керуючись наведеним, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ КАС України; судове засідання призначене на 14:20 год. 28 липня 2020 року (арк. спр. 33).

Позивач у судове засідання не прибув, водночас 28 липня 2020 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю підготувати відповідь на відзив. Вказав, що відзиву на позовну заяву не отримував.

Суд, розглянувши вказане клопотання, вирішив у його задоволенні відмовити з огляду на таке.

Фотокопії відзиву на адміністративний позов позивач отримав 27 липня 2020 року за результатами ознайомлення з матеріалами справи, що він власноручно засвідчив своїм підписом на відповідній заяві (арк. спр. 101).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.

Як установлено частиною першою статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

За результатами аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що відповідь на відзив не є заявою по суті справи є у категорії спору, що розглядається, у розумінні частини першої статті 269 КАС України. Окрім того, суд у своїй ухвалі не встановлював обов`язку позивачу надавати відповідь на відзив.

На переконання суду, наявні у справі докази є достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення у справі. Про можливість або необхідність подачі додаткових доказів позивач у клопотанні від 28 липня 2020 року не зазначив.

З огляду на вказане, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи та дійшов висновку про можливість судового розгляду на підставі доказів, які містяться у справі.

Відповідач у призначене судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду був належно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України, у зв`язку із відсутністю перешкод для розгляду справи по суті, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області 15 травня 2020 року вчинив виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 13164) про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 29 грудня 2011 року у загальній сумі 11 037 грн 17 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс 12 червня 2020 року звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни із заявою про примусове виконання рішення, якою просило:

- відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №13164 від 15 травня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у сумі 11 037 грн.;

- накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках боржника в межах суми заборгованості;

- у випадку встановлення доходу боржника - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника (арк. спр. 56-57).

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 15 травня 2020 року № 13164 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. відкрила виконавче провадження № 62389492 про стягнення із боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТзОВ Фінансова компанія Сіті Фінанс заборгованості у сумі 11 037 грн 17 коп. (арк. спр. 66).

Також, в межах вказаного виконавчого провадження відповідач постановою від 08 липня 2020 року звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника (арк. спр. 78).

Непогоджуючись із вказаними постановами, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з вимогами частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, у період здійснення виконавчого провадження ВП №62389492 з виконання виконавчого напису № 13164 від 15 травня 2020 року визначені Законом України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Таким чином, приватні виконавці є суб`єктами владних повноважень в розумінні положень пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наділений владними управлінськими функціями щодо здійснення виконавчих дій відповідно до вказаних вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 названого Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Як уже зазначалось, частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII установлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною першою статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

А відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення, згідно із пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Як установлено частиною другою статті 25 Закону № 1403-VII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану (частина перша статті 24 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, повноваження приватного виконавця обмежені його виконавчим округом.

На підставі відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України судом установлено, що виконавчим округом приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни (посвідчення № 0332 від 12 квітня 2019 року) є місто Київ (арк. спр. 102).

При цьому суд вважає безпідставним посилання відповідача на частину першу статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказана норма урегульовує місце виконання рішення у випадку вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Оскільки у спірних правовідносинах приватний виконавець діє як суб`єкт владних повноважень відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства, з`ясовуючи наявність в нього повноважень на відкриття виконавчого провадження стосовно певного боржника, він має діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На переконання суду, з метою встановлення наявності повноважень на вчинення виконавчих дій, приватний виконавець зобов`язаний оцінити подані йому документи разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, зокрема у частині з`ясування обставин щодо місця проживання (перебування) боржника.

Судом установлено, що у виконавчому написі № 13164 від 15 травня 2020 року вказана адреса реєстрації боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (арк. спр. 61). При цьому адреса АДРЕСА_2 визначена як місце проживання боржника.

Аналогічні відомості зазначені і в заяві ТзОВ Фінансова компанія Сіті фінанс про примусове виконання рішення (арк. спр. 56).

За результатами дослідження копії договору на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки № 003-02990-291211 від 29 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк , правонаступником якого є ТзОВ Фінансова компанія Сіті фінанс та ОСОБА_1 , судом установлено, що адресою останнього визначено: АДРЕСА_1 (арк. спр. 58-60).

Окрім того, позивач до позовної заяви додав копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , на підставі якого установлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 було: АДРЕСА_1 та у подальшому - АДРЕСА_3 (арк. спр. 27-31).

Водночас, відповідач не надав суду жодного доказу про зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 . Обставини щодо проживання за вказаною адресою ОСОБА_1 заперечив.

Більше того, з метою отримання інформації про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , відповідач 22 червня 2020 року направляв запити до Державної фіскальної служби України. Із відповіді ДФС від 22 червня 2020 року випливає, що ОСОБА_1 отримує доходи від податкових агентів за кодами: 13364293, 01289681 (арк. спр. 74-76).

На підставі інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом установлено, що такими податковими агентами є: 1) Волинський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів Інваспорт (код ЄДРПОУ 13364293, місцезнаходження юридичної особи: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Привокзальна, 13-А); 2) Громадська організація Волинська територіальна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос (код ЄДРПОУ 01289681, місцезнаходження юридичної особи: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, 3) (арк. спр. 95-100).

У постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09 липня 2020 року приватний виконавець зазначив, що боржник ОСОБА_1 отримує дохід - пенсію у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (арк спр. 78).

Відтак, судом установлено, що станом на день відкриття виконавчого провадження № 62389492 (22 червня 2020 року) у відповідача, як у суб`єкта владних повноважень, не було достатніх підстав вважати, що боржник за виконавчим написом від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 проживає або перебуває у АДРЕСА_2 .

Водночас, відповідач володів достатнім обсягом інформації та доказів про те, що ОСОБА_1 зареєстрований, проживає, працює та отримує доходи у місті Луцьку Волинської області.

Керуючись статтями 73, 75, 76 КАС України, суд визнає виконавчий напис нотаріуса № 13164 від 15 травня 2020 року, заяву від 12 червня 2020 року про його примусове виконання неналежними, достатніми, достовірними доказами у справі на спростування факту зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 .

При цьому судом взято до уваги, що цими доказами відповідач володів на момент вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, ці обидва докази створені за ініціативою стягувача, на підставі документів кредитування позивача, однак ані в самому договорі № 003-02990-291211 від 29 грудня 2011 року ані в жодному іншому із наданих суду доказів, не міститься відомостей про реєстрацію місця проживання або перебування позивача за вказаною адресою у місті Києві.

Відтак, станом на 22 червня 2020 року відповідач, у силу своїх повноважень, володів достатнім обсягом відомостей та інформації для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки такий виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Вказані обставини підтверджено відповідними доказами і під час судового розгляду даної справи.

При цьому, посилання відповідача на ухвалу Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 511/1342/17 суд не враховує, оскільки обставини у справах не є тотожними (у справі № 511/1342/17 виконавчі дії провадились державним виконавцем на підставі частини першої статті 24 Закону України Про виконавче провадження , а у справі, що розглядається примусове виконання здійснюється приватним виконавцем відповідно до вимог частини другої статті 24 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведених вище обставин, враховуючи те, що позивач зареєстрований, проживає, працює, отримує доходи у місті Луцьку Волинської області, а повноваження приватного виконавця Клітченко О.А. поширюються виключно на місто Київ, суд вважає, що відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами не спростовано доводи адміністративного позову, не доведено правомірності вчинених дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року, та правомірності постанов про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника від 09 липня 2020 року у ВП № 62389492, а відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Беручи до уваги зібрані та досліджені у справі докази у їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнати протиправними дій приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року, визнання протиправними і скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника від 09 липня 2020 року у ВП № 62389492.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають до задоволення з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідачем у даній справі є приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., як самостійний суб`єкт владних повноважень у межах спірних правовідносин, тому з останньої на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у сумі 1 681 грн 60 коп., сплачений відповідно до квитанцій від 02 липня 2020 року, від 16 липня 2020 року (арк. спр. 4, 52).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, 4А/35-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 37/41, ідентифікаційний код юридичної особи 39508708), про визнання протиправними дій, скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправним дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року.

Визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 62389492 від 22 червня 2020 року.

Визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника від 09 липня 2020 року у виконавчому провадженні № 62389492.

Стягнути із приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївнина на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 681 грн 60 коп. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст судового рішення виготовлено 28 липня 2020 року.