Рішення

від 29.07.2020 по справі 360/1992/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1992/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 19 травня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач, ДПРЧ-27 ГУ ДСНС у Луганській області), в якій позивач просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 10367,77 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01 серпня 1995 року по 24 квітня 2019 року позивач проходив службу у відповідача.

Згідно з наказом (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.04.2019 № 132 позивача за станом здоров`я звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил.

Відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 07.04.2020 № 5701-1788/57130140 позивач в період з 22.07.2015 по 15.04.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підставою для моєї участі в антитерористичній операції є накази керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України та накази першого заступника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

У період з 22.07.2015 по 31.12.2015 позивач приймав безпосередню участь в АТО на території Луганської області.

При звільнені у запас грошова винагорода за безпосередню участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 позивачу не була виплачена. Позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача 21.01.2020.

Листом відповідача від 29.01.2020 № 01-17/44 позивачу відмовлено у виплаті грошової винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 22.07.2015 по 31.12.2015 у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік.

На підставі зазначеного просив стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 10367,77 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою від 20 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 20-21).

Від представника відповідача 16 липня 2020 року надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення вимог позивача з таких підстав (арк. спр. 26-29).

Позивач дійсно перебував на службі у системі МВС України, МНС України та ДСНС України по 22 квітня 2019 року. На момент звільнення проходив службу в ДПРЧ-27, звільнений із служби цивільного захисту за станом здоров`я згідно з наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 22 квітня 2019 року № 132.

Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 08 серпня 2015 року № 220 з 22 липня 2015 року позивач прибув до складу сил та засобів, що залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку та умов виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49, передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО. Позивачем не доведено фактів виконання завдань керівництва штабу АТО, що повинні підтверджуватися відповідними наказами.

Зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, видається відповідний наказ, який у свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО. Такі накази щодо позивача відсутні.

Посилання позивача на те, що він брав безпосередню участь в АТО з липня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідач вважає безпідставними, оскільки вказаний період часу є загальним періодом, що визначає участь позивача в проведенні антитерористичної операції.

З вищевикладених підстав, представник відповідача вважає, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

22 липня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 34), в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проходив службу в ДСНС України, зокрема, в ДПРЧ-27 ГУ ДСНС у Луганській області, з якої звільнений 22 квітня 2019 року за станом здоров`я. Зазначені обставини підтверджені наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України, картки платника податків, витягу із наказу ГУ ДСНС у Луганській області від 22 квітня 2019 року № 132 (арк. спр. 8, 15-17).

Згідно з посвідченням від 24 грудня 2015 року № 168388 позивач є учасником бойових дій (арк. спр. 10).

Інформація про безпосередню участь позивача в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області з 22 липня 2015 року по 15 квітня 2016 року, з 28 квітня 2016 року по 16 жовтня 2016 року, з 30 жовтня 2016 року по 07 листопада 2016 року, з 25 листопада 2016 року по 17 квітня 2017 року, з 20 травня 2017 року по 05 червня 2017 року, з 02 липня 2017 року по 25 серпня 2017 року, з 01 вересня 2017 року по 20 жовтня 2017 року, з 18 липня 2017 року по 08 грудня 2018 року, з 11 березня 2018 року по 16 березня 2018 року, з 24 березня 2018 року по 28 квітня 2018 року підтверджено довідкою ГУ ДСНС України у Луганській області від 07 квітня 2020 року № 57-01-1788/57-130140, сформованою на підставі: наказів першого заступника керівника АТЦ при СБУ (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) від 08 серпня 2015 року № 220, від 29 квітня 2016 року № 120, від 19 червня 2016 року № 171 дск, від 04 листопада 2016 року № 309 дск, від 05 грудня 2016 року № 341 дск, від 11 травня 2017 року № 132 дск, від 09 червня 2017 року № 179 дск, від 09 серпня 2017 року № 225 дск, від 07 вересня 2017 року № 254 дск, від 22 вересня 2018 року № 269 дск, від 28 квітня 2018 року № 118 дск, наказів начальника ГУДСНС України у Луганській області від 02 листопада 2017 року № 326-НО, від 20 листопада 2017 року № 335-НО, від 16 лютого 2018 року № 48-НО, від 16 березня 2018 року № 77-НО, від 20 березня 2018 року № 83-НО, від 26 березня 2018 року № 90-НО (арк. спр. 14).

Згідно з витягом із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 08 серпня 2015 року № 220 встановлено, що ОСОБА_1 з 22 липня 2015 року залучений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь з метою виконання службових (бойових) завдань (арк. спр. 9).

Згідно з довідкою про доходи від 13.02.2020 № 01-17/80 загальний дохід ОСОБА_1 за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року складав 21687,61 грн, а саме:

- за липень - 2433,18 грн, з яких 645,00 грн - посадовий оклад, 65,00 - оклад за військовим званням, 213,00 грн - надбавка за вислугу років, 21,50 грн - надбавка за дихання в ЗІДА, 43,74 грн - надбавка за нічний час, 177,50 грн - надбавка за ризик, 461,50 грн - надбавка за виконання особливо важливих завдань, 451,50 грн - щомісячна премія, 354,44 грн - індексація грошового забезпечення;

- за серпень - 3297,37 грн, з яких 645,00 грн - посадовий оклад, 65,00 - оклад за військовим званням, 213,00 грн - надбавка за вислугу років, 8,06 грн - надбавка за дихання в ЗІДА, 45,15 грн - надбавка за нічний час, 177,50 грн - надбавка за ризик, 461,50 грн - надбавка за виконання особливо важливих завдань, 580,50 грн - щомісячна премія, 500,00 грн - одноразова премія, 601,66 грн - індексація грошового забезпечення;

- за вересень - 3422,14 грн, з яких 645,00 грн - посадовий оклад, 65,00 - оклад за військовим званням, 213,00 грн - надбавка за вислугу років, 8,06 грн - надбавка за дихання в ЗІДА, 40,92 грн - надбавка за нічний час, 177,50 грн - надбавка за ризик, 461,50 грн - надбавка за виконання особливо важливих завдань, 709,50 грн - щомісячна премія, 500,00 грн - одноразова премія, 601,66 грн - індексація грошового забезпечення;

- за жовтень - 3398,83 грн, з яких 645,00 грн - посадовий оклад, 65,00 - оклад за військовим званням, 213,00 грн - надбавка за вислугу років, 8,06 грн - надбавка за дихання в ЗІДА, 39,76 грн - надбавка за нічний час, 177,50 грн - надбавка за ризик, 461,50 грн - надбавка за виконання особливо важливих завдань, 774,00 грн - щомісячна премія, 1015,01 грн - індексація грошового забезпечення;

- за листопад - 4204,84 грн, з яких 645,00 грн - посадовий оклад, 65,00 - оклад за військовим званням, 213,00 грн - надбавка за вислугу років, 13,44 грн - надбавка за дихання в ЗІДА, 46,18 грн - надбавка за нічний час, 177,50 грн - надбавка за ризик, 461,50 грн - надбавка за виконання особливо важливих завдань, 1935,00 грн - щомісячна премія, 648,22 грн - індексація грошового забезпечення;

- за грудень - 4931,25 грн, з яких 645,00 грн - посадовий оклад, 65,00 - оклад за військовим званням, 227,89 грн - надбавка за вислугу років, 8,06 грн - надбавка за дихання в ЗІДА, 37,63 грн - надбавка за нічний час, 177,50 грн - надбавка за ризик, 468,95 грн - надбавка за виконання особливо важливих завдань, 806,25 грн - щомісячна премія, 1900,00 грн - одноразова премія, 594,97 грн - індексація грошового забезпечення.

Відповідно до довідки відповідача від 13 лютого 2020 року № 01-17/74 слідує, що у період з 22 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року позивач у відпустці та на лікарняному не перебував (арк. спр. 12).

Згідно з інформацією зазначеною в довідці від 13 лютого 2020 року № 01-17/73, встановлено, що згідно з табелями кількість відпрацьованих днів у ОСОБА_1 за період 22 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року всього 84 дні, а саме: з 22 липня 2015 року по 31 липня 2015 року - 6 днів; з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 15 днів; з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року - 15 днів, з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року - 18 днів, з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року - 14 днів, з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 16 днів (арк. спр. 11).

Відповідно до листа від 29 січня 2020 року № 01-17/44 встановлено, що виплата винагороди за безпосередню участь в АТО з 22 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року не виплачувалась у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на 2015 рік (арк. спр. 5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі - Постанова № 24), яка була чинною до 21 січня 2016 року, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

На виконання Постанови № 24 наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49), який діяв до 18.03.2016.

Вказаний Порядок визначав механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);

перебувають у районі проведення АТО.

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у пункті 2 Постанови № 24, пункті 1 додатку № 1 до Постанови № 24, пункті 1 розділу ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що у період до 21 січня 2016 року за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачувалася винагорода, яка обчислювалася у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VI Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 жовтня 2014 року № 1032 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2014 року за № 1563/26340, служба в чергових караулах підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ здійснюється з урахуванням кількості відпрацьованого особовим складом часу згідно з чинним законодавством України. Організація служби в чергових караулах здійснюється в чотири чергові зміни. Тривалість чергової зміни - 24 години.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475 затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція про виплату грошового забезпечення).

Відповідно до пункту 3 Інструкції про виплату грошового забезпечення до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом IV Надбавки і доплати Інструкції про виплату грошового забезпечення передбачено такі види надбавок і доплат: надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за знання та використання іноземної мови, доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, надбавка за спортивні звання, надбавка за почесне звання, надбавка фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за кваліфікацію, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка за операторське обслуговування і збереження засобів засекреченого автоматичного зв`язку, доплата за службу в нічний час, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах, курсантська посадова надбавка, надбавка за службу у високогірних місцевостях, надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн.

При цьому, особи вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО, підтвердженням чого, зокрема, є: витяги з наказів штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО.

Судом встановлено, що відповідно до довідки ГУ ДСНС України у Луганській області від 07 квітня 2020 року № 57-01-1788/57-130140 позивача дійсно було залучено до Антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області з 22 липня 2015 року по 15 квітня 2016 року, з 28 квітня 2016 року по 16 жовтня 2016 року, з 30 жовтня 2016 року по 07 листопада 2016 року, з 25 листопада 2016 року по 17 квітня 2017 року, з 20 травня 2017 року по 05 червня 2017 року, з 02 липня 2017 року по 25 серпня 2017 року, з 01 вересня 2017 року по 20 жовтня 2017 року, з 18 липня 2017 року по 08 грудня 2018 року, з 11 березня 2018 року по 16 березня 2018 року, з 24 березня 2018 року по 28 квітня 2018 року підтверджено довідкою ГУ ДСНС України у Луганській області від 07 квітня 2020 року № 57-01-1788/57-130140, сформованою на підставі: наказів першого заступника керівника АТЦ при СБУ (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) від 08 серпня 2015 року № 220, від 29 квітня 2016 року № 120, від 19 червня 2016 року № 171 дск, від 04 листопада 2016 року № 309 дск, від 05 грудня 2016 року № 341 дск, від 11 травня 2017 року № 132 дск, від 09 червня 2017 року № 179 дск, від 09 серпня 2017 року № 225 дск, від 07 вересня 2017 року № 254 дск, від 22 вересня 2018 року № 269 дск, від 28 квітня 2018 року № 118 дск, наказів начальника ГУДСНС України у Луганській області від 02 листопада 2017 року № 326-НО, від 20 листопада 2017 року № 335-НО, від 16 лютого 2018 року № 48-НО, від 16 березня 2018 року № 77-НО, від 20 березня 2018 року № 83-НО, від 26 березня 2018 року № 90-НО (арк. спр. 14).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача, відповідач суду не надав.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на те, що позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, а саме звернувся до відповідача із заявою від 21 січня 2020 року про виплату винагороди за безпосередню участь в АТО, на яку отримав відповідь від 29 січня 2020 року № 01-17/44 з відмовою в її виплаті з підстав відсутності кошторисних призначень на 2015 рік. Тобто, в ході досудового врегулювання спору відповідач не заперечував права позивача на отримання цих виплат. Проте, після звернення позивача за вирішенням спору, відповідач змінив обставини, з яких позивачу не виплачена винагорода за безпосередню участь в АТО за спірний період, що на думку суду є неприпустимим, оскільки суб`єкт владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи певні дії (бездіяльність) має діяти послідовно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що єдиною підставою для невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за спірний період була відсутність у відповідача коштів на таку виплату.

Однак твердження відповідача про відсутність фінансування на виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у спірному періоді, суд вважає необґрунтованими та відхиляє з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи Кечко проти України (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 Бурдов проти Росії ).

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивачу у період з липня 2015 року по грудень 2015 року відповідно до Постанови № 24, Порядку № 49 мала бути нарахована та виплачена винагорода за весь час безпосередньої участі в антитерористичній операції згідно з наказами Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та наказами начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області.

З урахуванням зазначеного, враховуючи положення Інструкції, суд дійшов висновку, що обчислення винагороди повинно здійснюватися з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.

Обраховуючи розмір винагороди позивача за безпосередню участь в АТО, суд враховує, що згідно з Інструкцією про виплату грошового забезпечення, матеріальна допомога на оздоровлення, разові премії та індексація носять разовий характер, відповідно, не враховуються при обчисленні суми винагороди за безпосередню участь в АТО.

Таким чином, за обрахунком суду розмір винагороди за безпосередню участь в АТО мав складати відповідно до Постанови № 24:

- за липень 2015 року - 580,62 грн (2433,18 грн - 354,44 грн (індексація) = 2078,74 грн, але не менше 3000,00 грн : 31 день = 96,77 грн х 6 діб участі в АТО);

- за серпень 2015 року - 1451,55 грн (3297,37 грн - 601,66 грн (індексація) - 500,00 грн (одноразова премія) = 2195,71 грн, але не менше 3000,00 грн : 31 день = 96,77 грн х 15 діб участі в АТО);

- за вересень 2015 року - 1500,00 грн (3422,14 грн - 601,66 грн (індексація) - 500,00 грн (одноразова премія) = 2320,48 грн, але не менше 3000,00 грн : 30 день = 100,00 грн х 15 діб участі в АТО);

- за жовтень 2015 року - 1741,88 грн (3398,83 грн - 1015,01 грн (індексація) = 2383,82 грн, але не менше 3000,00 грн : 31 день = 96,77 грн х 18 діб участі в АТО);

- за листопад 2015 року - 1659,77 грн (4204,84 грн - 648,22 грн (індексація) = 3556,62 грн : 30 днів = 118,55 грн х 14 день участь в АТО);

- за грудень 2015 року - 1548,32 грн (4931,25 грн - 594,97 грн (індексація) - 1900,00 грн (одноразова премія) = 2436,28 грн, але не менше 3000,00 грн : 31 день = 96,77 грн х 16 діб участі в АТО).

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача по виплаті позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за період з липня 2015 року по грудень 2015 року складає 8482,12 грн.

Розрахунок суми винагороди за безпосередню участь в АТО у спірному періоді, наведений позивачем у позовній заяві є відмінним від розрахунку суми такої винагороди, здійсненого судом, оскільки позивачем під час розрахунку безпідставно враховано разову премію та індексацію, які носять разовий характер та, як вже вищевказано, не враховуються при обчисленні суми винагороди за безпосередню участь в АТО.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в АТО за період з липня 2015 року по грудень 2015 року є частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення з відповідача винагороди в розмірі 8482,12 грн.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідач як податковий агент згідно з вимогами Податкового кодексу України зобов`язаний виплатити позивачеві заробітну плату, утримавши з неї при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Центральна, будинок 115, код за ЄДРПОУ 38016085) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року у загальній сумі 8482 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 12 копійок з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні позовних вимог про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по 31 грудня 2015 року у розмірі 1885,65 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова