Рішення

від 28.07.2020 по справі 420/8091/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8091/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37838652) до Приватного акціонерного товариства "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" (адреса: 67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 20975152) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Приватного акціонерного товариства "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" заборгованості у загальному розмірі 46786,40грн., з яких 42562,96грн. - адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018році, 4223,44грн. - пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою суду від 02.01.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.02.2020 року (вх. №4938/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (а.с. 36-49).

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що доводи позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права з огляду на наступне.

Як вказує відповідач, протягом 2018 року він розміщував оголошення, які містять інформацію про пошук працівників з інвалідністю для працевлаштування в ПрАТ "Великомихайлівське АТП 15141". Дані обставини підтверджуються примірниками друкованого видання "Єдність" від 05 січня 2018 року, 02 лютого 2018 року, 02 березня 2018 року, 06 квітня 2018 року, 04 травня 2018 року, 01 червня 2018 року. Крім того, відповідач розміщував аналогічні оголошення на телебаченні у січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2018 року. Відповідача стверджує, що у звітному періоді на підприємстві був працевлаштований ОСОБА_1 , який має інвалідність третьої групи. Останній був прийнятий на роботу 20 липня 2018 року, що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу. Відповідач переконаний, що вищевказані дії свідчать про реальність намірів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про те, що відповідне робоче місце було створене відповідачем, однак з незалежних від нього підстав вакантним протягом першої половини 2018 року. Таким чином, зазначено у відзиві, відповідачем у 2018 році виконані вимоги Закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо вжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що виключає застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.03.2020 року

Ухвалою суду від 27.03.2020р. зупинено провадження по справі № 420/8091/19 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені до завершення протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 22.07.2020 р. поновлено провадження по справі №420/8091/19.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонду соціального захисту інвалідів. Одним із покладених на відділення Фонду завдань є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (п.6 Положення).

Згідно приписів ч.9 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон № 875-ХІІ, Закон), підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що відповідач - Приватне акціонерне товариство "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" (код ЄДРПОУ 20975152) зареєстровано як юридична особа 19.06.2007 року та знаходиться за адресою: 67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 4.

Згідно довідки Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 17.12.2019 року за № 13036 Приватне акціонерне товариство "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" (код ЄДРПОУ 20975152) зареєстроване в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів ( а.с.13).

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 (далі - Положення №70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" складено звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, який зареєстровано в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 17.12.2019 року за вхідним №5545 (а.с.8).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Тобто, відповідною нормою для підприємств, установ, організацій, зокрема, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

У поданому до позивача звіті за формою 10-ПІ за 2018 рік, відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 27 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 1149,20 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника - 42563грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - відсутня (а.с. 8, 42).

Згідно "Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів" за 2018 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ПАТ "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" склала 27 осіб.

У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з і інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, однак не створив жодного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) №6 від 20.07.2018р. ПАТ "Великомихайлівським автотранспортним підприємством 15141" прийнято на роботу з 21.07.2018р. ОСОБА_1 (а.с.46).

Згідно наданої ОСОБА_1 довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №248975 від 28.10.2019р. при повторному огляді, ОСОБА_1 безстроково встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням (а.с. 45).

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року N 875-XII визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно із ч.9 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно із ч.10,11 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

При цьому, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005р. за N1442/11722. У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Пунктом 3.4 Інструкції №42 встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Як вбачається з п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. N 286 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 працював на Приватному акціонерному товаристві "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" протягом 2018 року 5 місяців (5 : 12 = 0.42 = 0), суд вважає обґрунтованим висновки Фонду соціального захисту інвалідів про те, що товариством не створено жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року відповідачем не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З аналізу вищенаведених норм ст.18, ст.19 Закону № 875-ХІІ, вбачається, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. У той же час підприємство зобов`язане створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому, Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Разом з тим, як вбачається з приписів частини третьої статті 18 Закону № 875, до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067 (далі - Закон № 5067) визначено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - Наказ № 316).

Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії (й).

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб для працевлаштування.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й) (у період до 07.02.2017 року) та не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії (починаючи з 07.02.2017 року) може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування осіб з інвалідністю і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Відтак, у справах цієї категорії визначальним є дослідження факту подання роботодавцями звітності форми № 3-ПН.

Відповідно до ч.1-3 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Проте, всупереч ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2019 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплатив. Докази іншого не надано .

Таким чином, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду України від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (справи №№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно), у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі 825/1276/18 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

В свою чергу, суд зазначає, що доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Судом встановлено, що ПрАТ "Великомихайлівське АТП 15141" у 2018 році не інформувало відповідний територіальний центр зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні відповідачу центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування, що підтверджується довідкою Великомихайлівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості №965/01-30 від 26.12.2019р. (а.с. 59)

Посилання відповідача щодо самостійного пошуку працівника на робоче місце створене для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом розміщення оголошень, які містять інформацію про пошук працівників з інвалідністю для працевлаштування в ПрАТ "Великомихайлівське АТП 15141", у друкованому виданні "Єдність" від 05 січня 2018 року, 02 лютого 2018 року, 02 березня 2018 року, 06 квітня 2018 року, 04 травня 2018 року, 01 червня 2018 року та розміщення аналогічних оголошень на телебаченні у січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2018 року, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не вжито усіх залежних від нього та передбачених законом заходів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи те, що Приватним акціонерним товариством "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" не було дотримано установленого нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості передбаченій ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , а відтак на Приватне акціонерне товариство "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" покладається відповідальність у вигляді адміністративно- господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Враховуючи викладене та недотримання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд вважає, що позовні вимоги Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 42562,96грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4223,44грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.

В силу приписів ч.2 ст.139 КАС України, за відсутності залучення по вказаній справі свідків та проведення експертиз, судові витрати з відповідача, не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37838652) до Приватного акціонерного товариства "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" (адреса: 67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 20975152) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Великомихайлівське автотранспортне підприємство 15141" 67100, смт. Велика Михайлівка, вул. Центрально, 4, Код ЄДРПОУ 20975152, на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у Великомихайлівському р-ні /50070000, МФО 899998, р/р 768999980000031215230015175 Код ЄДРПОУ 37838652, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 42 562,96 грн. (сорок дві тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні 96 коп.) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4 223,44 грн. (чотири тисячі двісті двадцять три гривні 44 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.