Рішення

від 29.07.2020 по справі 440/2485/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2485/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2020 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" (надалі - відповідач; ТОВ "Кремторг") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 65866,67 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 553,28 грн. (позовна заява здана на пошту 13 травня 2020 року).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2019 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2485/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості.

02 червня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 23-27/, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ним у 2019 році створено одне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю та протягом 2019 року відповідачем подавалися відповідні звіти форми №3-ПН до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості. На переконання відповідача, ним у повній мірі виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", що виключає можливість застосування адміністративно-господарських санкцій.

12 червня 2020 року до суду подано відповідь на відзив /а.с. 78-79/, у якій представником позивача зазначено, що у відзиві не наведено норм законодавства, які б визначали перелік підстав для звільнення роботодавця, який не виконує норматив від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені. Вказує, що відповідно до інформації Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості відповідачем ТОВ "Кремторг" у березні 2019 року було відмовлено особі з інвалідністю в прийнятті на посаду "Прибиральник територій" з зазначенням підстави "не відповідає вимогам", але у звітах форми №3-ПН, що подавались до центру зайнятості, жодних вимог до претендентів не заявлялось.

12 червня 2020 року до суду надійшло клопотання Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про витребування від відповідача посадової інструкції прибиральника територій, документи з встановленими критеріями відбору та зафіксовані результати конкурсного відбору, співбесіди, перевірку професійних знань, умінь та навиків, проходження тестів тощо, що підтверджують невідповідність вимогам встановлених для даної посади та правомірність відмови; документи щодо направлення особи з інвалідністю на медичний профогляд до лікувального закладу та його результати /а.с. 80/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишено без задоволення клопотання Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про витребування доказів у справі №440/2485/20 /а.с. 88-89/.

Відповідач не скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив.

У період із 18.06.2020 по 28.07.2020 суддя Сич С.С. перебувала у відпустці.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "Кремторг" зареєстроване як юридична особа 09.07.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1 585 102 0000 007317 /а.с. 12-15/.

28.02.2020 ТОВ "Кремторг" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ) від 19.02.0202 (вх. № 3529 від 28.02.2020) /а.с. 3/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2019 році становила 18 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядку 02) складає 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) (код рядка 03) становить 1 особа.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано ТОВ "Кремторг" адміністративно-господарські санкції у розмірі 65866,67 грн. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 553,28 грн. (за 28 днів (з 16.04.2019 по 13.05.2019)) /а.с. 5/.

Відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб`єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 цього Закону встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування осіб з інвалідністю, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов`язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

На виконання вимог ухвали суду від 20 травня 2020 року листом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 03.06.2020 вих. №746/16/542-20 суд повідомлено, що протягом 2019 року ТОВ "Кремторг" подавало звіти до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для працевлаштування особи з інвалідністю на посаду "прибиральник територій" та Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості були видані направлення на працевлаштування п`яти особам з інвалідністю /а.с. 56/.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2019 року ТОВ "Кремторг" подавалася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН із зазначенням вакансій для осіб з інвалідністю: вх. №143/16/50/1-19 від 04.01.2019 /а.с. 57/, вх. №1570/16/50/1-19 від 06.02.2019 /а.с. 58/, вх. №19075/16/50/1-19 від 04.03.2019 /а.с. 59/, вх. №19834/16/50/1-19 від 05.04.2019 /а.с. 60/, вх. №20459/16/50/1-19 від 07.05.2019 /а.с. 61/, вх. №21238/16/50/1-19 від 04.06.2019 /а.с. 62/, вх. №22013/16/50/1-19 від 04.07.2019 /а.с. 63/, вх. №23136/16/50/1-19 від 08.08.2019 /а.с. 64/, вх. №23546/16/50/1-19 від 27.08.2019 /а.с. 65/, вх. №24069/16/50/1-19 від 10.09.2019 /а.с. 66/, вх. №24784/16/50/1-19 від 08.10.2019 /а.с. 67/, вх. №25513/16/50/1-19 від 05.11.2019 /а.с. 68/, вх. №26226/16/50/1-19 від 09.12.2019 /а.с. 69/.

Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості направлено на працевлаштування до ТОВ "Кремторг":

- ОСОБА_1 на робоче місце (вакансію): "прибиральник території". У корінці направлення на працевлаштування ОСОБА_1 від 17.05.2019 зазначено: відмова особи /а.с.71а/.

- ОСОБА_2 на робоче місце (вакансію): "прибиральник території". У корінці направлення на працевлаштування ОСОБА_2 від 11.10.2019 зазначено: відмова особи /а.с.72а/.

- ОСОБА_3 на робоче місце (вакансію): "прибиральник території". У корінці направлення на працевлаштування ОСОБА_3 від 18.10.2019 зазначено: відмова особи /а.с.73а/.

- ОСОБА_4 на робоче місце (вакансію): "прибиральник території". У корінці направлення на працевлаштування ОСОБА_4 від 22.11.2019 зазначено: відмова особи /а.с.75/.

Отже, вказані вище особи з інвалідністю самостійно відмовилися від запропонованої роботи в ТОВ "Кремторг".

Водночас, у березні 2019 року Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості до ТОВ "Кремторг" направлено ОСОБА_5 на робоче місце (вакансію): "прибиральник території". У корінці направлення на працевлаштування ОСОБА_5 від 01.03.2019 зазначено: за телефонною розмовою не відповідає вимогам /а.с. 70/.

Разом з тим, у поданій 05.02.2019 звітності форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" відповідачем не зазначено жодних вимог до кандидата /а.с. 58/.

Відповідачем не обґрунтовано та не надано до суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 не відповідав вимогам для робочого місця (вакансії) "прибиральник території".

Суд враховує, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.

Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Підприємство, установа, організація, фізична особа, яка використовує найману працю, не несуть відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо вони розробили необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створили робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформували відповідні установи, але фактично не працевлаштували інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог ч.3 ст.18 Закону №875-XII, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ст. 18, ч. 2, 3 та 5 ст. 19 Закону № 875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №824/643/18-а.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач вживав необхідні заходи для працевлаштування інвалідів у січні, лютому, квітні, травні, червені, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2019 року, а саме, виділив робоче місце та щомісячно подавав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, а також безпідставно не відмовляв у працевлаштуванні інвалідам, які направлялися до ТОВ "Кремторг" державною службою зайнятості у травні 2019 року, жовтні 2019 року, листопаді 2019 року, тому відповідач позбавлений обов`язку сплачувати штрафні санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, отже, позовні вимоги у цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Натомість, адміністративно-господарські санкції підлягають стягненню з відповідача за одне робоче місце за один місяць у розмірі 5488 грн. 89 коп. (65866,67 грн. (середньорічна заробітна плата штатного працівника) : 12) х 1 (місяці) х 1 (робоче місце)) - за березень 2019 року, у якому відповідачем безпідставно відмовлено у працевлаштуванні особи з інвалідністю ОСОБА_5 , який був направлений до ТОВ "Кремторг" державною службою зайнятості, а отже, у березні 2019 року відповідачем не вживалися передбачені законом належні заходи для працевлаштування інвалідів за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи те, що судом підтверджено правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій на суму 5488 грн. 89 коп., сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 45 грн. 92 коп. (5488 грн. 89 коп. х 0,03%) х 28 днів).

Таким чином, адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 77, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" (ідентифікаційний код 37154268, вул. Юрія Кондратюка, 15-В, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремторг" (ідентифікаційний код 37154268, вул. Юрія Кондратюка, 15-В, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) адміністративно-господарські санкції у розмірі 5488 грн. 89 коп. (п`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень вісімдесят дев`ять копійок) та пеню у розмірі 45 грн. 92 коп. (сорок п`ять гривень дев`яносто дві копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич