Рішення

від 28.07.2020 по справі 640/10982/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року м. Київ № 640/10982/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (надалі по тексту також - позивач, ТОВ НВКФ Донбас-Термо ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (код 31445803) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Астра Стиль Груп (код 40467120), ТОВ Сірмой (код 39991877), ТОВ Люкс Консоріс (код 40207026), ТОВ Електропром Пласт (код 40515729) за період 01.01.2015 по 30.06.2017 на підставі направлення від 21.02.2019 №95/26-15-14-07-02-18, відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.201 та наказу ГУ ДФС у м. Києві №2132 від 19.02.2019; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №1192615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №1202615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган проводив перевірку на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к, яка в свою чергу скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2019. Отже, проводити перевірку у відповідача підстав не було, як наслідок, висновки, викладені в акті перевірки від 06.03.2019 № 54/26-15-14-07-02-10/31445803, є протиправними, а прийняті спірні податкові повідомлення-рішення на підставі такого акта перевірки підлягають скасуванню.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, у відзиві зазначив, що на час проведення перевірки та складання акта ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17 була чинною та підлягала виконанню. Також, зауважено, що під час перевірки на запити позивачем не надавалась первинна документація, що свідчить про фіктивність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами. За наявними документами та інформацією під час перевірки контролюючим органом установлено відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій.

В судовому засіданні 11.03.2020 суд протокольно ухвалив замінити сторону відповідача з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі також - ГУ ДПС у м. Києві).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представник позивача заявив про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Оскільки представником позивача виявлено бажання здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, а неявка відповідача без повідомлення причин не перешкоджає подальшому розгляду справи, дана адміністративна справа розглядається у письмовому порядку.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Головним управління ДФС у м. Києві винесено наказ від 19.02.2019 № 2132 про проведення документальної перевірки ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (код 31445803) на підставі пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, в рамках кримінального провадження № 32016100050000055 від 30.06.2016, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України.

На підставі направлення від 21.02.2019 № 95/26-15-14-07-02-18, відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.2016, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві №2132 від 19.02.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (код 31445803) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Астра Стиль Груп (код 40467120), ТОВ Сірмой (код 39991877), ТОВ Люкс Консоріс (код 40207026), ТОВ Електропром Пласт (код 40515729) за період 01.01.2015 по 30.06.2017.

За результатами проведення перевірки податковим органом складено акт від 06.03.2019 № 54/26-15-14-07-02-10/31445803.

Згідно з висновків вказаного акту в ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 266 059 грн, в т.ч. по періодам: за березень 2016 року на суму 430235 грн, за червень 2016 року на суму 212400 грн, за липень 2016 року на суму 663117 грн., за серпень 2016 року на суму 820929 грн, за вересень 2016 року на суму 114837 грн, за жовтень 2016 року на суму 24541 гривень

На підставі акта перевірки від 06.03.2019 №54/26-15-14-07-02-10/31445803 ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення: від 28.03.2019 № 1192615147 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 399 088,50 грн, у т.ч. основана сума грошового зобов`язання - 2 266 059,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 1 133 029,50 грн; від 28.03.2019 № 1202515147 , яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 510,00 грн.

У силу приписів пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України у редакції, яка була чинною на момент прийняття наказу про призначення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Посилання позивача на те, що ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2019, суд не бере до уваги, оскільки на момент перевірки з 21.02.2019 по 27.02.2019 вона була чинною, а тому підлягала виконанню.

Зазначений в ухвалі слідчого судді порядок оскарження даної ухвали фактично передбачає, що ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Строк пред`явлення ухвали до виконання не зазначено.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, у наказі від 19.02.2019 № 2132 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо Головним управлінням ДФС у м. Києві підставою для її проведення визначено пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року у справі № 756/10077/17-к. При цьому, даною ухвалою надано дозвіл прокурорам та слідчим ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на проведення у межах кримінального провадження № 32016100050000055 від 30 червня 2016 року позапланової документальної перевірки.

Таким чином, приймаючи наказ про призначення перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу про проведення перевірки, контролюючий орган діяв всупереч вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 813/1302/16.

Окрім цього, суд зазначає, що за своїм характером призначення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду може розцінюватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія (статті 91, 92, 93 Кримінального процесуального кодексу України).

Проведення перевірки контролюючим органом у межах кримінального провадження на виконання ухвали, зокрема, слідчого судді, є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 164 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, зокрема, строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Сплив строку дії ухвали постановленої в порядку кримінально-процесуального законодавства для забезпечення кримінального провадження в частині збирання доказів, свідчить про припинення дії такої для осіб, яких вона стосувалась і вчинення будь-яких дій на реалізацію такої, поза межами строку у ній зазначеному, не має правових підстав.

Наведений висновок щодо застосування вказаних правових норм викладений у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 810/615/17.

За своїм змістом, наданий ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року дозвіл на проведення перевірки згідно статті 93 КПК України є заходом кримінального провадження, який відповідно до статті 164 згаданого Кодексу не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. Відтак, на момент прийняття ГУ ДФС у м. Києві наказу від 19.02.2019 № 2132 строк дії цієї ухвали суду від 10 серпня 2017 року сплинув у вересні 2017 року.

Крім того, в указаній вже вище постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 810/615/17 Верховний Суд підкреслив, що дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов`язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки. Передбачене пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України право платника не допустити посадових (службових) осіб до перевірки є лише додатковою гарантією захисту прав платника у сфері публічного права, яким платник вправі скористатися на власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 810/1438/17.

За таких обставин, суд не надаючи оцінку щодо правильності висновків перевірки, приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування прийнятих за її наслідками оскаржуваних індивідуальних актів, як таких, що ухвалені на підставі недопустимих доказів.

Іншим доводам та обґрунтуванням сторін суд не надає оцінку, оскільки вони не доводять та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 28.04.2020 було зобов`язано здійснити привід в Окружний адміністративний суд м. Києва свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з тим, привід ОСОБА_1 здійснити не вдалося, оскільки останній за вказаною адресою не проживає, місце перебування не відоме. Привід ОСОБА_2 також здійснено не було, причин невиконання ухвали суду не надано.

Отже, враховуючи, що судом вчинено належні заходи для отримання пояснень від свідків в судовому засіданні, однак враховуючи неможливість забезпечити їх привід, з метою уникнення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність обов`язкових обставин, які б унеможливлювали розгляд справи по суті.

Щодо клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частинами 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

До матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 11.06.2019 № 63, рахунок на оплату від 19.07.2019 № 82, акт приймання-передачі наданих послуг від 02.12.2019, квитанцію від 22.07.2019 № 705.

Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в сумі 20 000,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Також суд звертає увагу на те, що чинне законодавство покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, матеріали справи не містять такого клопотання податкового органу та жодних інших пояснень відповідача з цього приводу. Суд зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи належні докази направлення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відповідачу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 287, 293, 295-297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (код 31445803) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Астра Стиль Груп (код 40467120), ТОВ Сірмой (код 39991877), ТОВ Люкс Консоріс (код 40207026), ТОВ Електропром Пласт (код 40515729) за період 01.01.2015 по 30.06.2017 на підставі направлення від 21.02.2019 №95/26-15-14-07-02-18, відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.201 та наказу ГУ ДФС у м. Києві №2132 від 19.02.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №1192615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №1202615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у розмірі 24 973,00 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят три гривні 00 коп.).

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31445803)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко