Постанова

від 28.07.2020 по справі 120/374/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/374/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович

Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.

28 липня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьменко Л.В.

суддів: Франовської К.С. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (рішення ухвалене суддею Богоніс М.Б. 09 квітня 2020 року в м.Вінниця в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Конівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2020 року адвокат Путілін Є.В. від імені та в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. У позовній заяві позивачі просять визнати протиправними та скасувати рішення 29 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 24.12.2019 № 215, № 216, № 217, № 218, № 219, № 220, № 221, № 222, № 223, № 224 та зобов`язати Раду прийняти рішення про надання дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

На обґрунтовання позовних вимог позивачі покликались на те, що вони звертались до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства.

Рішеннями 23 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 20.12.2018 №174, №175, №176, №177, №178, №179, №180, №181, №182, №183 їм відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Відмова мотивована тим, що бажані земельні ділянки є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0522683500:01:000:0530 площею 19,6435 га, яка передана із земель державної власності в комунальну власність для створення громадських пасовищ, згідно "Проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок Конівської сільської ради".

Вказані рішення відповідача позивачі оскаржували в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №120/849/19-а, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення 23 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 20.12.2018р. №174, №175, №176, №177, №178, №179, №180, №181, №182, №183 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства позивачам". Зобов`язано Конівську сільську раду Могилів - Подільського району Вінницькій області повторно розглянути заяви позивачів про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства на території Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області.

Однак, при повторному розгляді заяв на 29 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області прийнятіо рішення від 24.12.2019 № 215, № 216, № 217, № 218, № 219, № 220, № 221, № 222, № 223, № 224 якими повторно відмовлено позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відмова мотивована невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам закону, оскільки земельна ділянка на яку бажають отримати дозвіл позивачі, є частиною земельної ділянки кадастровий номер 0522683500:01:000:0530 площею 19,6435 га за видом цільового використання 01.08 для сінокосіння та випасання худоби та із 1996 року використовується виключно за цільовим призначенням жителями територіальної громади с. Конева.

Позивачі вважають вказані рішення 29 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 24.12.2019 протиправними, оскільки відповідачем порушено ст.118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою. Крім цього, позивачі зазначили, що звернувшись до Ради із заявами про надання їм бажаного дозволу на розроблення проектів землеустрою, мали намір змінити цільове призначення земельних ділянок.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій покликаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позову. Серед іншого зазначають, що підстав для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у відповідача не було, позаяк підстави для відмови є тими ж що і при оскарження рішень 23 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району вівд20.12.2018 року, які в свою чергу були предметом судового оскарження.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що 27 листопада 2018 року позивачі звернулися до відповідача із заявами про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність орієнтовною площею 2,0 га на території Конівської сільської ради Могилів - Подільського району для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (а.с.83-92).

Зі змісту заяв від 27.11.2018 встановлено, що позивачі клопотали перед відповідачем про надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність.

Із змісту інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку встановлено, що земельна ділянка за рахунок якої позивачі бажали отримати у власність земельні ділянки орієнтовною площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства є сформованою. Її площа становить 19,6435 га, а цільове призначення 01.08. для сінокосіння та випасання худоби (а.с. 81).

З наведеного можна дійти висновку, що метою позивачів при зверненні до відповідача із заявами від 27.11.2018 є одержання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у власність (а не дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки).

З матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка яка охоплює бажані для позивачів ділянки є сформованою та зареєстрована у Державному земельному кадастрі за цільовим призначенням 01.08 для сінокосіння та випасання худоби . І такий вид цільового призначення є відмінним від цільового призначення - 01.03 для особистого селянського господарства .

Рішеннями 23 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 20.12.2018 № 174 - 183 позивачам відмовлено у наданні дозволу, оскільки земельні ділянки, щодо яких подано клопотання, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0522683500:01:000:0530 площею 19,6435 га. Вказана ділянка передалась із земель державної власності в комунальну власність для створення громадських пасовищ згідно "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Конівської сільської ради з метою передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність на території Конівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області".

Вказані рішення сільської ради позивачі оскаржили в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі №120/849/19-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення 23 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 20.12.2018 № 174 - 183 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов`язано Конівську сільську раду Могилів - Подільського району Вінницької області повторно розглянути заяви позивачів про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Конівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Підставою для задоволення позову стало те, що відповідач дійшов помилкового висновку, що землі з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби не можливо використовувати для ведення особистого селянського господарства та не врахував, що передача громадянам земельних ділянок у межах цільового призначення для різних видів використання (для ведення особистого селянського господарства, сінокосіння та випасання худоби) здійснюється без зміни цільового призначення (а.с.27-32).

На виконання рішення суду у справі № 802/849/19-а від 16.05.2019, Конівською сільською радою Могилів - Подільського району Вінницької області повторно розглянуто заяви позивачів від 27.11.2018 про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність орієнтовною площею 2,0 га на території Конівської сільської ради Могилів - Подільського району для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту.

Рішеннями 29 сесії 7 скликання Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області від 24.12.2019 №215, №216, №217, №218, №219, №220, №221, №222, №223, №224 виконано судове рішення від 16.05.2019 проте повторно відмовлено позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відмова мотивована невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам закону, оскільки земельна ділянка на яку бажають отримати дозвіл позивачі, є частиною земельної ділянки кадастровий номер 0522683500:01:000:0530 площею 19,6435 га та із 1996 року використовується виключно для сінокосіння та випасання худоби жителями територіальної громади с. Конева, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 190248144 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0517328732019, дата державної реєстрації 15.07.2016 (а.с.12-21, 93-111).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 24.12.2019 №215 - №224 позивачі оскаржили їх до суду з метою скасування. При цьому у позові зазначили, що метою їх звернення до Ради із заявами є отримання дозволу на складення саме проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який повинен складатися для зміни цільового призначення бажаних земельних ділянок.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що бажана для позивачів земельна ділянка (щодо якої подано заяви про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою для відведення земельних ділянок та передачі у власність) знаходяться на території Конівської сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області, їй присвоєно кадастровий номер: 0522683500:01:000:0530; площа 19,6435 га; цільове призначення (01.08) "для сінокосіння і випасання худоби". За своїм правовим режимом та цільовим призначенням вказана земельна ділянка може використовуватися виключно для сінокосіння та випасання худоби та може бути передана громадянам лише в оренду, а не у власність, що узгоджується з приписами ч.1 ст.34 ЗК України

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно з частиною першою статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини першої цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:зокрема,

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

Частиною четвертою статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною п`ятою статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Разом з тим, в силу приписів ст. 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Таким чином, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання із раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, позаяк ч. 6 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Судом встановлено, що позивачами подано до уповноваженого органу клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства разом з відповідними додатками.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій":

- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

- технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з положеннями ЗК України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Аналогічні висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 року у справі №802/1447/17-а.

Як зазначено судом першої інстанції, згідно ч. 1 ст. 34 ЗК України, до зміни виду цільового призначення земельної ділянки із земель для сінокосіння та випасання худоби на землі для ведення особистого селянського господарства , громадяни можуть претендувати виключно на речове право оренди на землі для сінокосіння і випасання худоби, а не право власності як зазначають позивачі.

Судами встановлено, що бажана для позивачів земельна ділянка (щодо якої подано заяви про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою для відведення земельних ділянок та передачі у власність) знаходяться на території Конівської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області, їй присвоєно кадастровий номер: 0522683500:01:000:0530; площа - 19,6435 га; цільове призначення - (01.08) "для сінокосіння і випасання худоби".

Відтак, відповідачем в оскаржуваних рішеннях правильно зазначено правовий режим земельної ділянки кадастровий номер 0522683500:01:000:0530 площею 19,6435 га, як такої, що використовується виключно для сінокосіння та випасання худоби, що узгоджується із офіційно зареєстрованим її видом цільового призначення.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2020 року.

Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Франовська К.С. Совгира Д. І.