Ухвала

від 28.07.2020 по справі 140/1034/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2020 року

Київ

справа №140/1034/19

адміністративне провадження №К/9901/17359/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Волиньгаз звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 387 від 22 березня 2019 року Про накладення штрафу на ПАТ Волиньгаз за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання , якою на позивача накладено штраф у розмірі 850 000 грн та зобов`язано до 05 квітня 2019 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачу за ЕІС-кодом 56ХМ05А381068801 за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, а також у разі здійснення неправомірних донарахувань із застосуванням коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов іншим побутовим споживачам до 05 квітня 2019 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 червня 2020 року скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року, позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 387 від 22 березня 2019 року.

Відповідач не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року залишити в силі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Желєзний І.В.

Розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року №1322/0/78-20 здійснено заміну судді Желєзного І.В. за допомогою автоматизованої системи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі відповідач вказує, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте, відповідного обґрунтування щодо підстави для касаційного оскарження судових рішень вона не містить.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Натомість касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи та підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною п`ятою статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з позовом до суду (у 2019 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено в 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 грн.

Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить одну позовну вимогу майнового характеру складав 12 750,00 грн (850 000 * 1,5% = 12 750,00 грн).

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 25 500, 00 грн (12 750,00 * 200% = 25 500, 00 грн).

Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 25 500, 00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу -судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без руху .

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме вказати підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням та сплатити судовий збір.

Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Судді: А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко