Рішення

від 23.07.2020 по справі 906/326/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/326/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

- від позивача: Білогор Л.А. - директор відокремленого структурного підрозділу "Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури", дов. від 27.09.2018 вих. №14-1.9/1065/1

- від відповідача: Буханевич М.Й. - керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ) в особі відокремленого структурного підрозділу Житомирського технологічного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Житомир)

до Державного підприємства "Навчально-виробничі майстерні" (м. Житомир)

про стягнення 259854,84 грн.

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Київський національний університет будівництва і архітектури в особі відокремленого структурного підрозділу Житомирського технологічного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Навчально-виробничі майстерні" про стягнення 259854,84 грн., з яких 142538,49 грн. основного боргу за надані комунальні послуги та по орендній платі, 64865,43 грн. пені, 39610,82 грн. інфляційних втрат, 12840,10 грн. 3 % річних, а також 3897,82 грн. судових витрат (з врахуванням ухвали господарського суду 17.07.2020).

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 25.12.2006 між РВ ФДМУ по Житомирській області (орендодавцем) і Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу (орендарем) (правонаступник ДП "Навчально - виробничі майстерні") укладено договір оренди № 641 нерухомого майна, що належить до державної власності; станом на грудень 2012 р. (дата розірвання договору) на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2012 у справі № 6/5007/1087/12 за орендарем обліковувалось 68490,75 грн. боргу по орендній платі та 74047,74 грн. боргу по оплаті комунальних послуг.

Стягнення боргу по орендній платі перед РВ ФДМ України по Житомирській області припинено у зв`язку із добровільною сплатою орендарем; питання щодо боргу перед Житомирським технологічним коледжем в межах вказаної судової справи не розглядалось; окремий позов про його стягнення не подавався у зв`язку з процесом реорганізації орендаря, що стало причиною звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 23.04.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 85).

Ухвалою від 17.06.2020 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі по 21.07.2020, відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 17.07.2020 о 14:30 (а. с.109).

Відповідними ухвалами від 17.07.2020 господарський суд задоволив заяву позивача від 01.06.2020, вих. № 01.11-203 про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені та збільшення- в частині інфляційних втрат і 3% річних; постановив вважати заявленим спір про стягнення 259854,84 грн., з яких 142538,49 грн. основного боргу за надані комунальні послуги та по орендній платі, 64865,43 грн. пені, 39610,82 грн. інфляційних, 12840,10 грн. 3 % річних, а також 3897,82 грн. судових витрат; відкласти підготовче засідання на 21.07.2020 о 16:00; повернути позивачу з Держбюджету України частину судового збору у розмірі 659,71 грн. (а. с. 116 - 119).

Ухвалою від 21.07.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.07.2020 о 12:00 год. (а. с. 123).

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову не заперечив; як вбачається з відзиву на позовну заяву від 29.05.2020 (а. с. 94, 95), відповідач визнав суму основного боргу повністю, а в частині застосування господарських санкцій вказав на їх часткову обгрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

25.12.2006 між Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області (орендодавець) та Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу (позивач) було укладено договір оренди № 641 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір № 641) (а. с. 20, 21), за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення в будівлі навчально-виробничих майстерень корисною площею 205 кв.м. (далі - майно), що перебуває на балансі Житомирського технологічного коледжу (далі - балансоутримувач) та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Московська, 37. Вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку майна, здійсненим приватною фірмою "ЮрЕкс" за станом на 31.10.2006, становить 166411,70 грн.

Згідно з п. 3.1 договору № 641) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ 1411,73 грн. за базовий місяць оренди - листопад 2006 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2006 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2006 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору № 641).

Згідно з п. 3.3 договору № 641 орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету балансоутримувачу, у співвідношенні 50% до 50 %, щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Між вказаними сторонами також укладено:

- 25.12.2006 - додаток № 1 до договору оренди державного майна № 641 (а. с. 25, 26);

- 26.12.2008 - додатковий договір № 2 (а. с. 28), яким, зокрема, погоджено, що строк дії договору оренди від 25.12.2006 № 641 з врахуванням змін від 29.01.2007 продовжується до 19.12.2009; внесено зміни до розділу 2, пункти 3.3., 3.5., розділ 3 доповнено п. 3.7 та 3.8, пункти 5.5, 5.6, 10.6 викладено в нових редакціях; так, п. 3.3 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж; п. 3.8 договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу;

- 19.12.2009 - додатковий договір № 3 (а. с. 29), яким, зокрема, погоджено, що строк дії договору оренди від 25.12.2006 № 641 з врахуванням змін від 29.01.2007 та від 26.12.2008 продовжується до 18.12.2010 включно; внесено зміни до розділу 10 договору № 641;

- 01.12.2010 - додатковий договір № 4 (а. с. 30 на звороті), яким продовжено на 2 роки строк дії договору оренди № 641 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.12.2006 до 18.12.2012 включно.

25.12.2006 між сторонами укладено акт приймання - передачі орендованого державного майна (а. с. 22 на звороті).

За даними комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" з`ясовано, що рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 6/5007/1087/12 від 23.10.2012, зокрема, розірвано договір оренди № 641 від 25.12.2006 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між РВ ФДМУ по Житомирській області та Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу; припинено провадження у справі в частині стягнення 16684,32 грн.; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 2682,50 грн. судового збору. На виконання рішення, 23.10.2012 між сторонами укладено акт приймання - передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності (а. с. 35 на звороті).

Позивачем зазначено, що станом на грудень 2012 року, тобто дату розірвання договору (23.10.2012) за Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу обліковувався борг у сумі 142538,49 грн., з яких 68490,75 грн. - по орендній платі, 74047,74 грн. - по оплаті комунальних послуг, про що свідчить гарантійний лист відповідача вих. № 2 від 22.10.2015, акти звірки розрахунків від 16.02.2015 (а. с. 36, 47) та від 11.01.2018, які підписані відповідачем

Оскільки, позов про стягнення боргу не подавався у зв`язку з реорганізацією орендаря, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 259854,84 грн., з яких 142538,49 грн. основного боргу за надані комунальні послуги та по орендній платі, 64865,43 грн. пені, 39610,82 грн. інфляційних втрат, 12840,10 грн. 3 % річних.

2. Встановлення обставин правонаступництва сторони.

Госпрозрахункові навчально - виробничі майстерні Житомирського технологічного коледжу створені відповідно до наказу Міністерства лісової і деревообробної промисловості № 176 від 29.06.1972 на принципах самофінансування, для забезпечення проходження практики студентам коледжу.

Наказом Міносвіти та науки України № 388 від 02.04.2015 "Про реорганізацію Житомирського технологічного коледжу", зокрема, реорганізовано Житомирський технологічний коледж шляхом його приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури (далі - університет) як відокремлений структурний підрозділ - Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури (далі - коледж) із збереженням ліцензованого обсягу державного замовлення на підготовку фахівців та надано йому окремі права фінансово-господарської самостійності, а саме: право вести окремий баланс, право на відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі; установлено, що університет є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Житомирського технологічного коледжу (а. с. 23).

Наказом Київського національного університету будівництва і архітектури від 08.06.2015 № 226 створено відокремлений структурний підрозділ "Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури"; місце розташування - м. Житомир, вул. Небесної сотні, 37 (а. с. 24).

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1344 від 15.08.2016 "Про перейменуванування "Госпрозрахункових навчально-виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу"" Госпрозрахункові навчально-виробничі майстерні Житомирського технологічного коледжу були перейменовані в Державне підприємство "Навчально - виробничі майстерні". Вказане державне підприємство являється правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Госпрозрахункових навчально-виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу.

Позивачем пояснено, що з 16.10.2013 було розпочато процес отримання дозволів на реорганізацію Госпрозрахункових навчально-виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу в структурний підрозділ Житомирського технологічного коледжу з передачею основних засобів та матеріалів в рахунок погашення заборгованості по орендній платі. В результаті чого було отримано дозволи відповідних міністерств та подано всі необхідні документи для реорганізації, але процес реорганізації не було завершено, про що Житомирський технологічний коледж повідомлено не було. Наголошено, що факт вчинення Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу дій щодо реорганізації та щодо передачі майна на баланс Житомирського технологічного коледжу свідчить про визнання юридичною особою свого боргу та є підставою для переривання перебігу позовної давності.

3. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна, зокрема, вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими за цивільним законодавством.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 142538,49 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 142538,49 грн. боргу, з яких 68490,75 грн. - по орендній платі та 74047,74 грн. - по оплаті комунальних послуг з 01.02.2009 по 31.11.2012, згідно з розрахунками, наведеними у позовній заяві, відомостях нарахувань орендної плати та комунальних послуг (а. с. 37 - 40; 41 - 44).

Позивачем наголошено, що позов про стягнення наявного боргу не подавався у зв`язку з тим, що було розпочато процес реорганізації Госпрозрахункових навчально-виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу в структурний підрозділ Житомирського технологічного коледжу на принципах самоокупності з передачею основних засобів та матеріалів в рахунок погашення заборгованості по орендній платі, але даний процес не було завершено.

Станом на 31.12.2019 ДП "Навчально-виробничі майстерні" як правонаступник Госпрозрахункових навчально - виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу має борг перед Житомирським технологічним коледжем Київського національного університету будівництва і архітектури - правонаступником Житомирського технологічного коледжу у сумі 142538,49 грн.

Так, в матеріалах справи є гарантійний лист вих. № 2 від 22.10.2015 (а. с. 36), в якому вказано, що станом на 01.12.2012 за Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу обліковується 68490,75 грн. боргу по орендній платі та 74047,74 грн. боргу по оплаті комунальних послуг, а всього - 142538,49 грн.; вказано про гарантування повної оплати боргу та виконання свого зобов`язання на суму 142538,49 грн.; гарантійний лист підписано директором відповідача Буханевичем М. Й.

Також відповідачем підписувались акти звірок розрахунків від 16.02.2015 (а. с. 47) та від 11.01.2018 (а. с. 51) на вказану суму загального боргу.

Відповідач не заперечив проти боргу у розмірі 142538,49 грн. і з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а. с. 94, 95).

Зважаючи на повне визнання відповідачем суми боргу у розмірі 142538,49 грн., слід задовольнити позов в частині стягнення з відповідача боргу по орендній платі в сумі 68490,75 грн. та по оплаті комунальних послуг в сумі 74047,74 грн.

5. Щодо обгрунтованості позову в частині стягнення пені у сумі 64865,43 грн., згідно із заявою від 01.06.2020, вих. № 01.11-203 (а. с. 96 - 101).

Відповідно до п. 3.5 договору (з врахуванням додаткового договору № 2 від 26.12.2008) сторонами передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь термін прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати, в терміни встановлені п. 3.3. договору (а. с. 28).

Як вбачається з заяви від 01.06.2020 вих. № 01.11-203 (а. с. 96-101), позивач здійснив перерахування пені за період з 31.12.2016 по 31.12.2019 на загальну суму 64865,43 грн.; до вказаної заяви додано розрахунок пені (а. с.103).

За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, стягнення неустойки (штрафу, пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), в якому вона нарахована, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Тому в задоволені вимог щодо стягнення пені в розмірі 64865,43 грн., яка заявлена до стягнення за межами строку позовної давності, слід відмовити.

6. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 39610,82 грн. інфляційних втрат за період з січня 2017 року по грудень 2019 року включно та 12840,10 грн. 3% річних за період з 31.12.2016 по 31.12.2019 згідно з розрахунками позивача, доданими до заяви від 01.06.2020, вих. № 01.11-203 (а. с.104,105).

6.1. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, внаслідок чого встановлено, що розмір 3 % річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих 3 % річних, до задоволення підлягають 3% річних в сумі 12840,10 грн., тобто в межах заявлених ним позовних вимог.

6.2. Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем, судом встановлено таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 39610,82 грн., тобто в межах заявлених ним позовних вимог.

7. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заявленої суми боргу.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 194989,41 грн., з яких 68490,75 грн. боргу з орендної плати, 74047,74 грн. боргу за комунальні послуги, 39610,82 грн. інфляційних втрат, 12840,10 грн. 3% річних. В задоволенні позову в частині стягнення 64865,43 грн. пені слід відмовити.

8. Розподіл сплаченого судового збору між сторонами.

У матеріалах справи є копія платіжного доручення № 54 від 13.02.2020 про сплату позивачем судового збору в сумі 4557,53 грн. (а. с. 18).

Ухвалою від 17.07.2020 господарський суд повернув позивачу з Держбюджету України частину судового збору в розмірі 659,71 грн., сплаченого згідно з вказаним платіжним дорученням, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Тому залишок судового збору у розмірі 3897,82 грн. слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Навчально - виробничі майстерні" (10029, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, буд. 37, код ЄДРПОУ 00274660) на користь Київського національного університету будівництва і архітектури (03680, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 31, код ЄДРПОУ 02070909) в особі відокремленого структурного підрозділу Житомирського технологічного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури (10029, м. Житомир, вул. Небесної Сотні, буд. 37, код ЄДРПОУ ВП 39891833):

- 68490,75 грн. боргу з орендної плати;

- 74047,74 грн. боргу за комунальні послуги;

- 39610,82 грн. інфляційних втрат;

- 12840,10 грн. 3% річних;

- 3897,82 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 64865,43 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.07.20

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам