Ухвала

від 28.07.2020 по справі 915/1622/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 липня 2020 року Справа № 915/1622/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю :

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника прокуратури: Волкожи С.В. - посв.№043172 від 06.05.2016,

представника стягувача: Горобченко О.В. - посв.№956 від 22.11.2018,

представника боржника: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні

заяву Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 22440076) №1075/10/01/08/20 від 02.06.2020 про видачу дублікату наказу суду від 26.11.2013 та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання у справі №915/1622/13

за позовом: Прокурора Заводського району м.Миколаєва (54021, м.Миколаїв, вул.Бузника, буд.14)

в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності

Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 22440076),

до відповідача: Приватного підприємства "Південьфінекспертиза" (54055, м.Миколаїв, вул.68 Десантників, буд.17/1; ідент.код 35890569),

про: стягнення орендної плати у сумі 25567,60 грн та повернення нежитлових приміщень, -

в с т а н о в и в:

15.06.2020 Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою за вих.№1075/10/01/08/20 від 02.06.2020 (вх.№7106/20), в якій просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 від 26.11.2013 про стягнення з Приватного підприємства »Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошові кошти в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн - орендна плата; 981,44 грн - пеня, а також поновити пропущений строк для пред`явлення вказаного наказу до виконання.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 у справі №915/1622/13 задоволено позов прокурора Заводського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (далі -Управління) до Приватного підприємства »Південьфінекспертиза» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 25567,60 грн. На виконання вказаного рішення Господарським судом Миколаївської області 26.11.2013 у справі №915/1622/13 видано наказ про стягнення з Приватного підприємства »Південьфінекспертиза» на користь Управління грошових коштів в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн - орендна плата та 981,44 грн - пеня. Вищезазначений наказ скеровано на примусове виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Водночас, 24.07.2018 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - Управлінню. Проте, згідно з інформацією Управління наказ Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 від 26.11.2013 не надходив, що не дає можливості пред`явити останній на примусове виконання повторно. Посилаючись на п.19.4 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» , ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013, ч.1 ст.329 ГПК України зазначає, що так як, наказ Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 від 26.11.2013 втрачено взагалі, причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання можливо вважати за поважну.

Ухвалою суду від 17.06.2020 розгляд заяви призначено на 23.06.2020 та запропоновано заявнику - Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради надати суду докази скерування наказу суду на примусове виконання та повернення державною виконавчою службою такого виконавчого документу стягувачу, на які заявник посилається, як на підставу звернення до суду з даною заявою.

23.06.2020 суд ухвалив відкласти на розгляд заяви на 09.07.2020 та вдруге запропонував заявнику надати суду докази скерування наказу суду на примусове виконання до ДВС та повернення ДВС виконавчого документу стягувачу, на що заявник посилається, як на підставу звернення до суду з даною заявою.

09.07.2020 від Миколаївської місцевої прокуратури №1 надійшли письмові пояснення №05/2-600вих-20 від 09.07.2020 (вх.№8361/20), в яких обґрунтовує свою позицію та зазначає, що відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує права останнього. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою завоюю в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Посилаючись на викладені обставини та положення законодавства прокуратура просить видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2013 у справі №915/1622/13 про стягнення з ПП »Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошових коштів в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн - орендна плата та 981,44 грн - пеня.

Крім того, 09.07.2020 прокурор надав суду заяву б/н від 09.07.2020 (вх.№8377/20) про долучення до матеріалів справи копії листа Центрального ВДВС у м.Миколаєві ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) за вих.№70571 від 09.07.2020.

09.07.2020 суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 28.07.2020.

28.07.2020 від прокурора надійшов супровідний лист б/н б/д (вх.№9191/20) про долучення до матеріалів справи №915/1622/13 документів по даній справі.

Боржник (відповідач) в судові засідання 23.06.2020, 09.07.2020 та 28.07.2020 не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.329 ГПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності боржника за наявними в ній матеріалами.

28.07.2020 судом в судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяви №1075/10/01/08/20 від 02.06.2020 (вх.№7106/20) про видачу дублікату наказу суду від 26.11.2013 та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання у справі №915/1622/13, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 позов прокурора Заводського району м.Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради до Приватного підприємства »Південьфінекспертиза» задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошові кошти в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн орендної плати, 981,44 грн пені та стягнуто з доход Державного бюджету України грошові кошти на оплату позовної заяви судовим збором 1720,50 грн. Зобов`язано Приватне підприємство «Південьфінекспертиза» повернути Управлінню з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 138,10 кв.м., розташовані в будинку №9/11 по проспекту Леніна у місті Миколаєві. Стягнуто з Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» в доход Державного бюджету України грошові кошти на оплату позовної заяви судовим збором 1147,0 грн.

Зазначене рішення до суду вищої інстанції не оскаржувалось та набрало законної сили 26.11.2013.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 по справі №915/1622/13 судом було видано відповідні накази від 26.11.2013.

Строк пред`явлення наказів до виконання - протягом одного року, тобто з 26.11.2013 по 26.11.2014 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви Прокуратури Заводського району м.Миколаєва №(15-03)9140 від 24.12.2013, 10.01.2014 Центральним відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№41414408 за наказом Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 виданого 26.11.2013 про стягнення з Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошові кошти в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн - орендна плата; 981,44 грн - пеня.

26.12.2014 Центральним ВДВС Миколаївського МУЮ на підставі ст.50, п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» вказаний наказ було повернуто стягувачу. Крім того, п.2 резолютивної частини постанови було постановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26.12.2015.

25.05.2018 Миколаївська місцева прокуратура №1 зверталась до Управління комунального майна Миколаївської міської ради із запитом №(15-31)6954вих-18 від 24.05.2018 щодо надання інформації, про те чи не надходили до міської ради виконавчі документи згідно переліку з відділів державної виконавчої служби, чи направленні вони повторно стягувачем - міською радою до державної виконавчої служби, зокрема, стосувалося наказу Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 від 26.11.2013.

27.06.2018 супровідним листом Юридичним департаментом Миколаївської міської ради №487/02.07.02-07 було надіслано Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради оригінали наказів, в тому числі вищевказаний наказ №915/1622/13 від 26.11.2013 для направлення їх до Миколаївської місцевої прокуратури №1 для подальшого скерування до виконання.

03.07.2018 своїм листом №1190/10.01-07/18 Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради було перенаправлено Миколаївській місцевій прокуратурі №1 оригінали наказів, в тому числі наказ Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 від 26.11.2013, який отримано прокуратурою 06.07.2018 за вх.№9185, про що свідчить відмітка на листі.

24.07.2018 на підставі заяви Миколаївської місцевої прокуратури №(15-31)9231вих-18 від 13.07.2018 Центральним відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№56846069 за наказом Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 виданого 26.11.2013 про стягнення з Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради борг у сумі 25567,60 грн.

16.10.2018 Центральним ВДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову, якою було вищевказаний наказ повернуто стягувачу.

Згідно довідки №1080/10/01/08/20 від 02.06.2020 Управління комунального майна Миколаївської міської ради, в якій повідомлено суд, що наказ №915/1622/13 від 26.11.2013 втрачено і до виконання не пред`явлено.

09.07.2020 за вих.№70571 та 20.07.2020 за вих.№56846069 Центральним ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надано відповіді на лист Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 09.07.2020, в яких повідомляє, що станом на 09.07.2020 та 20.07.2020 вказаний виконавчий документ на повторне виконання до відділу не надходив. Крім того, звертає увагу прокуратури, що беручи до уваги той факт, що адресат (стягувач) не отримав виконавчий документ - наказ по справі №915/1622/13 Господарського суду Миколаївської області про стягнення з ПП «Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 25567,60 грн вважається втраченим. Та запропонував прокуратурі звернутись до суду з відповідною заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

28.07.2020 у судовому засіданні представником від Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи копії довідки №24348/10.01-08/20-2 від 24.07.2020, в якій повідомляє Юридичний департамент Миколаївської міської ради, що по справі №915/1622/13 про стягнення орендної плати в сумі 25567,60 грн за Договором оренди нерухомого майна з ПП «Південьфінекспертиза» станом на 23.07.2020 на розрахунковий рахунок управління кошти не надходили.

Прокуратура в письмових поясненнях вказує, що оскільки наказ Господарського суду Миколаївської області № 915/1622/13 від 26.11.2013 втрачено, що унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду, що і стало підставою для звернення стягувача до господарського суду з відповідною заявою.

Розглянувши подану заяву, письмові пояснення суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відповідності до ч.3 ст.327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно ч.2 ст.11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, що діяла на час видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05.10.2016 набрав чинності Закон України »Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до п.5 Розділу XIII »Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

24.07.2018, під час дії нової редакції Закону України »Про виконавче провадження» , Центральним відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№56846069, а 16.10.2018 винесено постанову, якою було вищевказаний наказ повернуто стягувачу.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України »Про виконавче провадження» (№1404-VIII від 02.06.2016) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, законодавець збільшив строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності Законом України »Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до цього.

Згідно ч.ч.4, 5, 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відповідності до п.5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, з урахуванням положень ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» до вказаного Закону, оскільки було збільшено строк для пред`явлення до примусового виконання наказу від одного до трьох років та відбулось переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з тим, що 16.10.2018 постановою ВП№56846069 Центрального ВДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області наказ було повернуто стягувачу, строк пред`явлення наказу Господарського суду Миколаївської області по даній справі сплине лише 16.10.2021 (16.10.2018 + 3 роки), тобто на час звернення стягувача із даною заявою цей строк ще не сплинув.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду від 26.11.2013 у справі №915/1622/13 відмовити.

Стосовно вимоги про видачу дублікату наказу від 26.11.2013 у справі №915/1622/13 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.19.4) п.19) Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зазначені приписи Перехідних положень не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №2-836/11).

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 по справі №916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Враховуючи те, що строк для пред`явлення наказу Господарського суду Миколаївської області №915/1622/13 від 26.11.2013 до виконання не сплив, суд дійшов висновку про наявність правових підстав й для видачі дубліката наказу на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1622/13 від 12.11.2013 про стягнення з Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошових коштів в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн орендної плати та 981,44 грн пені.

Таким чином, заява Управління комунального майна Миколаївської міської ради №1075/10/01/08/20 від 02.06.2020 (вх.№7106/20) про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.234, 235 ГПК України, п.п.19.4) п.19) Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, ч.ч.1, 4, 5, 6 ст.12, п.5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління комунального майна Миколаївської міської ради №1075/10/01/08/20 від 02.06.2020 (вх.№7106/20) задовольнити частково.

2. В задоволенні вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду від 26.11.2013 у справі №915/1622/13, відмовити.

3. В задоволенні вимог про видачу дублікату наказу від 26.11.2013 у справі №915/1622/13, задовольнити.

4. Видати дублікат наказу суду від 26.11.2013, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 по справі №915/1622/13 на стягнення з Приватного підприємства «Південьфінекспертиза» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради грошових коштів в загальній сумі 25567,60 грн, з яких: 24586,16 грн орендної плати та 981,44 грн пені.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 30 липня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва