Рішення

від 30.07.2020 по справі 160/6656/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року Справа № 160/6656/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради, третя особа - Байдаківська філія комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

18 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VІІ про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів".

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 є мешканцем с. Байдаківка, що входить в склад Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, та є членом громади. Із прийняттям рішення Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів" порушено права і інтереси ОСОБА_1 . Порушення прав та інтересів позивача складається в тому, що остання була позбавлена свого законного права висловити свою думку в обговоренні проекту рішення про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів". До того ж закриття означеного закладу призведе до порушення прав та інтересів неповнолітніх дітей позивача, який є небезпечним для здоров`я дітей, та безпеки навчання, та направлення дітей до навчального закладу, в якому велика скупченість дітей, відсутність обладнаних зупинок, де дитині можна сховатись від злив та хурделиць при очікуванні шкільного автобуса, небезпечність перевезення дитини автобусом де велика скупченість дітей та відсутність відремонтованих доріг що призводить до значних ризиків захворювань, каліцтв та непомірного навантаження на дітей, що впливає на засвоювання навчального матеріалу та отримання знань дітьми. Отже, позивач вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем є протиправним та підлягає до скасування.

17.07.2020 року від Лихівської селищної ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного відповідач зазначив, що Байдаківська філія комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів Лихівської селищної ради , щодо ліквідації якої було прийнято оскаржуване рішення, є структурним підрозділом комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів Лихівської селищної ради та не має статусу юридичної особи. Таким чином, жодного порушення абз. 2 ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" під час прийняття оскаржуваного рішення з боку відповідача не було. Також позивачем зазначається щодо порушення відповідачем норм, встановлених абз. 1 ч. 2, абз. 3 ч. 2 Положення про освітній округ і опорний заклад освіти, затвердженого постановою КМУ від 19.06.2019 №532. Однак, таке посилання позивача є безпідставним, оскільки в частині 2 Положення про освітній округ, на яку посилається позивач, наводиться визначення термінів, що вживаються у Положенні. Так, в абзаці 1 частини 2 Положення про освітній округ надається визначення терміну "безпечне освітнє середовище". В абзаці 3 ч. 2 Положення про освітній округ наведено визначення терміну "мотивуючий простір". Таким чином, виходячи із зазначеного, є незрозумілим, яким саме чином відповідачем порушено норми, в яких наведено лише визначення певних термінів, а, отже, таке посилання позивача є безпідставним та не свідчить про жодні порушення з боку відповідача. Крім того, позивачем зазначається щодо порушення з боку відповідача норм абз. 6 частини 6 Положення про освітній округ. Варто зазначити, що таке посилання позивача є також безпідставним, так як відповідно до ч. 6 Положення про освітній округ засновник визначає опорні заклади освіти серед закладів загальної середньої освіти, що належать до сфери його управління, на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов. Під час проведення конкурсу обов`язково враховуються серед іншого ... наявність та зручність автомобільних доріг з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання (абзац 6 ч. 6 Положення про освітній округ). Отже, позивач посилається на норму, що регламентує порядок та умови проведення конкурсу щодо визначення опорних закладів освіти серед закладів загальної середньої освіти, що жодним чином на стосується спірних правовідносин, які є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Відповідач стверджує, що в Лихівській селищній об`єднаній територіальній громаді відбувається формування спроможної освітньої мережі з метою забезпечення доступності та якості надання освітніх послуг усім дітям громади відповідно до стандартів та нормативів, встановлених державою та спираючись на демографічні, економічні та інфраструктурні фактори. Байдаківська філія І-ІІ ступенів комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІП ступенів Лихівської селищної ради була утворена та приєднана до опорного закладу у 2018 році. Станом на 01.07.2020 в Байдаківській філії налічується 24 учня (що підтверджується протоколами батьківських зборів, наданих позивачем, та довідкою відповідача). В філії повних класів - 2 (3 клас і 5 клас), 15 учнів середньої школи навчаються за індивідуальною формою, а саме: педагогічний патронаж. Ця форма освіти розрахована на учнів початкових та базових шкіл у селах з класами, у яких менш як 5 учнів. Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід учня з боку вчителя, проте велику частину матеріалу учень має опрацювати самостійно. Крім того, відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 №8, визначається кількість навчальних годин, які оплачують педагогічним працівникам за індивідуальну форму навчання. Вона значно відрізняється від кількості годин за груповою формою і становить 5 навчальних годин для початкової школи, 8 - для середньої школи, 12 - для старшої. Індивідуальна форма навчання (педагогічний патронаж), особливо впродовж тривалого часу, не дає здобувачам освіти можливості виконати вимоги Державного стандарту освіти. Такі учні не мають змоги взаємодіяти з однолітками під час навчання, спектр комунікативних ситуацій, у яких вони опиняються, обмежений. І чим старші учні, тим яскравіше проявляється дана проблема. Відсутність класно-урочної системи не дає змоги розвивати у дітей такі важливі компетенції, як ефективна комунікативна здатність, уміння працювати в команді, проективність в умовах конкуренції, готовність до постійного навчання, яке диктується динамічними змінами на ринку праці. Дитина ізольована від життя школи. Розвиток соціальної компетентності, зокрема, вміння відстоювати власні інтереси та інтереси інших осіб, надавати допомогу та поводитися етично, також обмежений, адже дитина не має змоги практикувати соціальну компетентність у групі та з однолітками. Сучасна людина повинна вміти співпрацювати, співіснувати в щільному соціумі. Шкільний колектив має соціалізувати дитину. Таку функцію ще виконують позакласні та позашкільні колективи, гуртки, які формуються за спільними вподобаннями. За відсутності таких в питанні соціалізації виникає великий провал. Отже, виконання вимог нового Державного стандарту освіти щодо навчання за індивідуальною формою освіти є ускладненим, якщо взагалі можливим. Там, де немає дітей, зазвичай, немає в достатній кількості вчителів-предметників, вчителі викладають 3-5 предметів. Викладання багатьох навчальних предметів педагогами-нефахівцями через неможливість забезпечення повного навантаження вчителів-фахівців призводить до зниження якості викладання предметів і, як наслідок, зниження якості знань учнів. У Байдаківській філії працюють 12 педагогічних працівників і 8 працівників обслуговуючого персоналу, таким чином, на 24 дитини маємо 20 осіб працівників школи. Утримання 1 учня на рік у 2019 році становило 74,2 тис. грн., у той час як в опорному закладі - 33,3 тис. грн. Всього дітей шкільного віку та дітей віком від 0 до 6 років станом на 01.07.2020 складає 37 осіб При цьому варто зазначити, що відповідно до частини 2 статті 12 ЗУ "Про повну загальну середню освіту" кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів. У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності.

Відповідач також зазначає, що з метою формування спроможної освітньої мережі та забезпечення якісними освітніми послугами дітей громади Лихівською селищною радою було прийнято рішення про ліквідацію Байдаківської філії з 01 вересня 2020 року. Всі учні Байдаківської філії та вчителі, яким було запропоновано працевлаштування в опорному закладі, будуть підвозитися до опорного закладу з 01 вересня 2020 року. Під час проведення консультацій та обговорень даного питання виникла соціальна напруженість та протестні настрої з боку батьків, які аргументують свої протести проведенням капітального ремонту в опорному закладі. Але необхідно зазначити, що незважаючи на проведення ремонтних робіт, опорний заклад Лихівської селищної ради відповідає усім вимогам Державних стандартів початкової, базової і старшої школи та спроможний забезпечити доступність та якість надання освітніх послуг усім дітям громади, та є абсолютно безпечним. За три останні роки значно зміцнена навчальна та матеріально-технічна база закладу, наразі створений новий освітній простір, що надає можливості для швидкої зміни просторової організації для різних видів діяльності, які мотивують учнів до навчання, роботи в групах, командної роботи, активного та тихого відпочинку дітей різних вікових категорій, а також сприяє соціалізації, різнобічному розвитку творчої особистості, формуванню національної самосвідомості та загальної культури. Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

23.07.2020 року ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, яка вмотивована тим, що позивач, як мати двох дітей, що навчаються в Байдаківській філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів задоволена отриманими знаннями в школі її дітьми, та вважає їх достатніми, щоб після закінчення школи діти у подальшому мали можливість навчатись в інших навчальних закладах. Утримання 1 учня в Байдаківській філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів становить 74,2 тис. грн. на рік. Доводи відповідача з приводу того, що в Лихівському опорному закладі загальної середньої освіти І - III ступенів утримання 1 учня становить 33,3 тис. грн. є необґрунтованими, оскільки до суду не надано будь-яких документів, які б свідчили про витрати на утримання одного учня як в опорному закладі так і в філії. Натомість ОСОБА_1 як і інші батьки учнів Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів проживають в с. Байдаківка, що знаходиться на території Лихівської сільської ради, та сплачують податки що входять до бюджету Лихівської сільської ради, і вправі вимагати використання бюджету сільської ради на утримання філії. Окрім цього, батьки учнів філії щороку надають особисту матеріальну допомогу на утримання філії. Твердження відповідача стосовно демографічної ситуації по Байдаківській філії на 2020 - 2025 p.p. є безпідставним та будь-якими доказами не підтверджено, так як до суду не надано будь-яких документів, на підставі яких зроблені висновки по демографічній ситуації на 2020 - 2025 p.p., та не може бути обґрунтуванням прийняття рішення про закриття Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів саме в травні 2020 року. Відповідач стверджує, що Байдаківська філія комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів не є юридичною особою, а тому рішення про її закриття не підлягає обговоренню - дане твердження є хибним, та таким, що суперечить припасам ст.32 Закону України Про повну загальну середню освіту № 463-ІХ від 16.01.2020р. Так, Байдаківський навчальний заклад є структурним підрозділом комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів , та закриття Байдаківського навчального закладу є наслідком реорганізації комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів , а тому відповідно до абз.2 ч.2 ст.32 Закону України Про повну загальну середню освіту № 463-ІХ від 16.01.2020р. громадське обговорення проекту рішення про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів є обов`язковим. Окрім того, відповідач не вірно трактує таке поняття як демографічна ситуація, посилаючись лише на прогнозуємо кількість дітей на 2020-2025 роки в Байдаківському навчальному закладі. Демографічна ситуація - це місце-знаходження населеного пункту, відстань навчального закладу до населеного пункту в сільській місцевості, стан доріг, безпечність перевезення дітей, наявність обладнаних зупинок для очікування дітьми автобуса для перевезення, а також безпека здоров`я дітей в умовах пандемії COVID-19 , та відповідно до п.1 ч. 1 ст. 32 Закону України Про повну загальну середню освіту , зобов`язує відповідача проводити обговорення проекту рішення про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів з жителями с. Байдаківка відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.32 Закону України Про повну загальну середню освіту .

На думку позивача, перед створенням опорного навчального закладу на території Лихівської селищної ради в 2018 році проводилось громадське обговорення про створення опорного закладу на базі Лихівської середньої школи, в ході якого відповідач запевнив громадян в тому числі й позивача, що вимоги передбачені абз.1 ч.2, абз.3 ч.2, абз.6 ч. 6 Положення про освітній округ і опорний заклад освіти затверджене постановою Кабінету Міністрів України №532 від 19.06.2019р. будуть виконані в повному обсязі. Однак, на теперішній час вимоги, які передбачені абз. 1 ч. 2, абз. 3 ч. 2, абз. 6 ч. 6 Положення про освітній округ і опорний заклад освіти не виконані, що в свою чергу відповідачем не заперечується. Так, в опорному закладі проводиться ремонт будівлі, що є небезпечним для дітей. автомбільн6і дороги для перевезення дітей а аварійному стані та потребують ремонту, відсутні спеціально обладнані зупинки для очікування дітьми шкільного автобусу, не передбачені запобіжні заходи для безпеки здоров`я дітей в умовах пандемії COVID-19 .

Отже, відповідач приймаючи рішення про закриття Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів грубо порушив права ОСОБА_1 як громадянина України та її неповнолітніх дітей, що є порушенням також ст. 3, ст.19, ст.21 Конституції України.

29.07.2020 року від Лихівської селищної ради до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про те, що твердження позивача щодо відсутності громадських обговорень проекту рішення щодо ліквідації Байдаківської філії не відповідають дійсності та спростовуються наступними доказами: протоколом загальних зборів педагогічного, батьківського колективів Байдаківської філії, членів виконавчого комітету Лихівської селищної ради від 22.05.2020 №1, на яких було, у тому числі обговорено проект рішення щодо закриття Байдаківської філії. Крім того, постійною комісією Лихівської селищної ради з гуманітарних та соціальних питань та постійною комісією Лихівської селищної ради з фінансово-економічних питань та бюджету, питань прав людини, депутатської діяльності і етики було надано відповідні висновки та рекомендації щодо проекту оскаржуваного рішення. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти та наведені докази, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Байдаківську філію комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів" .

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як зазначила позивач у поданій до суду позовній заяві, остання є мешканкою с. Байдаківка, (яке було переіменоване з с. Холодіївка) з 2002 року, що входить в склад Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; які є учнями Байдаківської філії комунального закладу Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів , що підтверджується довідкою №18 від 29.05.2020р.

Разом з цим, рішенням Лихівської селищної ради (п`ятдесят перша сесія VII скликання) від 27.05.2020 року №1552-51/VII відповідно до статей 26, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Положення про Байдаківську філію комунального закладу Лихівській опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лихівської селищної ради , затвердженого рішенням селищної ради від 31 серпня 2018 року № 548-35/VII, з метою підвищення якості освіти, економічної ефективності функціонування закладів загальної середньої освіти, раціонального використання фінансових та інших ресурсів, приведення освітньої мережі громади у відповідність до вимог законодавства, враховуючи низьку наповнюваність класів учнями у Байдаківській філії комунального закладу Лихівській опорний заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Лихівської селищної ради , ураховуючи висновки постійних комісій селищної ради, селищна рада вирішено з 01 вересня 2020 року ліквідувати Байдаківську філію комунального закладу Лихівській опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лихівської селищної ради (адреса місцезнаходження: 52123, вул. Б.Хмельницького, 40, с. Байдаківка, П`ятихатського району Дніпропетровської області).

Відповідно до протоколу засідання батьківських зборів Байдаківську філію комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів" від 28.05.2020 року №3 с. Байдаківка, усього були присутні батьки учнів філії 25 осіб, де голова зборів - ОСОБА_10., секретар - ОСОБА_1. Означеним протоколом ухвалено недоцільність прийняття відповідачем рішення Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VІІ про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів" з огляду недобудованість школи і зруйнованість дороги. Голосували за -25, проти -0, утримались -0. Також, вказаним протоколом запропоновано звернутися до суду із позовам задля скасування рішення Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VІІ. Голосували за -25, проти -0, утримались -0.

Вважаючи, що спірне рішення прийнято відповідачем протиправно та безпідставно, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративний суд має з`ясувати, чи було рішення Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VІІ про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів" прийняте, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були таке рішення прийняте на законних підставах, на засадах розумності, добросовісності та пропорційності.

Повноваження Лихівської селищної ради та порядок їх реалізації у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про освіту , Про загальну середню освіту .

Відповідно до абзацу 2 пункту тридцятого частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Закону України Про освіту та частини шостої статті 11 Закону України Про загальну середню освіту реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників).

Правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу і опорного закладу освіти визначаються Положенням про освітній округ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532 (далі - Положення №532).

Відповідно до п.8, 9 цього Положення опорний заклад освіти та його філії діють на підставі установчих документів (статуту опорного закладу освіти, положення про філію), що розробляються відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", цього Положення, інших нормативно-правових актів і затверджуються засновником опорного закладу освіти.

Засновник утворює, ліквідовує, реорганізовує чи перепрофільовує (змінює тип) опорний заклад освіти та його філії (у тому числі шляхом реорганізації закладів освіти, що належать до сфери його управління) відповідно до вимог законодавства.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Відповідно до п.2 Положення про Байдаківську філію опорного закладу "Лихівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Лихівської селищної ради, затвердженого рішенням Лихівської селищної ради від 31.08.2018 №548-35/VII, Байдаківська філія - територіально відокремлений структурний підрозділ комунального закладу освіти Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Лихівської селищної ради , що не має статусу юридичної особи і діє на підставі положення, затвердженого засновником цього закладу -Лихівською селищною радою.

Філія забезпечує здобуття початкової та/або базової середньої освіти.

Згідно з п. 6 Положення створює, змінює тип, ліквідовує та реорганізовує філію опорного закладу освіти засновник.

Відповідно до Статуту комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів Лихівської селищної ради" комунальний заклад "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів Лихівської селищної ради" заснований на комунальній формі власності. Засновником закладу є Лихівська селищна рада.

Опорний заклад освіти є юридичною особою, має статус закладу освіти, як суб`єкт господарювання діє в статусі неприбуткового закладу освіти. За своєю організаційно-правовою формою заклад освіти має статус комунального закладу.

Опорний заклад освіти має у своєму складі структурні підрозділи, а саме філії:

Байдаківську філію комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів Лихівської селищної ради",

Яковлівську філію комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів Лихівської селищної ради".

Філія не є юридичною особою і діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що до повноважень Лихівської селищної ради віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації, та ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності.

Досліджуючи правову процедуру прийняття оскаржуваного рішення, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

За приписами частини шостої статті 11 Закону України Про загальну середню освіту реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про освіту місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції: забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Нормами абзаців 4, 5 частини четвертої статті 18 Закону України Про освіту визначено, що потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок створення, реорганізації і ліквідації навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу визначаються Положенням про освітній округ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 777 (надалі також Положення № 777).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення № 777 округ - об`єднання навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту. До складу округу можуть входити опорні загальноосвітні навчальні заклади (далі - опорні заклади), їх філії.

Пункт 2 Положення № 777 передбачає, що засновниками (співзасновниками) освітнього округу (опорного закладу, його філій) можуть бути представницькі органи місцевого самоврядування об`єднаних територіальних громад, районні ради (далі - засновники).

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Зокрема, судом встановлено, що Байдаківська філія комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів" є навчальним закладом та її засновником є відповідач, що підтверджується Положенням про Байдаківську філію опорного закладу "Лихівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Лихівської селищної ради, затвердженого рішенням Лихівської селищної ради від 31.08.2018 №548-35/VII.

Частиною першою статті 11 Закону України Про загальну середню освіту передбачено, що рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники). Засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Відповідно до абзацу 2 пункту тридцятого частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Разом з тим повноваження районних та обласних рад визначені статтею 43 Закону № 280/97-ВР. Зі змісту даної статті вбачається, що до виключних повноважень районної ради не відноситься вирішення питань про утворення чи ліквідацію навчальних закладів комунальної форми власності.

Відповідно до частин 1, 2, 3, та 11 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55,56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти врегульовані Законом України Про освіту від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII (в редакції станом на 05 вересня 2017 року, далі - Закон № 2145-VIII).

Законом № 2145-VIII визначено, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки. Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти) (частина 3 статті 12 Закону № 2145-VIII).

Відповідно до частини 7 статті 12 Закону № 2145-VIIІ здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування: академічне - профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти; професійне - орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за одним чи обома спрямуваннями.

За приписами частини 2 статті 66 Закону № 2145-VIIІ районні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч - самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч - за погодженням з обласною радою); мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх; закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами); забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті; забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних); ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Частиною 3 статті 66 Закону № 2145-VIIІ встановлено, що сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України Про загальну середню освіту від 13 травня 1999 року № 651-XIV (далі - Закон № 651-XIV) батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності закладу загальної середньої освіти; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладів загальної середньої освіти; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей.

Відповідно до приписів статті 8 Закону № 280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Згідно з нормами статті 13 Закону № 280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03 листопада 2010 року, консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Згідно із пунктами 8-12 Порядку № 996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них.

До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо:

проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов`язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;

проектів регуляторних актів;

проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання;

звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

Як видно із регламенту Лихівської селищної ради VII скликання (опубліковано 11 серпня 2018 року о 12:00 на сайті відповідача - https://lykhivska.otg.dp.gov.ua/ua/rada/reglament-lihivskoyi-selishchnoyi-radi-vii-sklikannya#), статтею 1 встановлено, що порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про статус депутатів місцевих рад , Про службу в органах місцевого самоврядування , Про запобігання корупції , іншими законодавчими актами, статутом територіальної громади, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.

Рішенням сесії Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017р. № 259-23/VII затверджено Статут Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади (опубліковано на сайті відповідача: https://lykhivska.otg.dp.gov.ua/ua/rishennya-gromadi/pro-statut-lihivskoyi-selishchnoyi obyednanoyi-teritorialnoyi-gromadi?v=5ba2041230679 -17.10.2017 року).

Статтею 2.8.3. означеного Статуту визначено:

1. Предметом громадських слухань може бути:

1) обговорення проектів нормативно-правових актів Ради, її виконавчих органів, Голови громади та внесення пропозицій щодо їх прийняття;

2) обговорення проектів та програм соціально-економічного та культурного розвитку, проекту бюджету Територіальної громади на наступний рік, інших проектів документів планування розвитку територіальної громади та її населених пунктів та подання пропозицій щодо їх прийняття відповідним органам місцевого самоврядування Територіальної громади;

3) розгляд соціальних, економічних, культурних, екологічних, інших значимих для Територіальної громади або внутрішніх громад питань, внесення пропозицій щодо їх вирішення відповідними органами місцевого самоврядування Територіальної громади;

4) обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

2. На загальні громадські слухання в обов`язковому порядку виносяться проекти бюджету, ставок місцевих податків і зборів, комунальних тарифів, які затверджуються Радою, довгострокових програм соціально-економічного і культурного розвитку громади.

3. Не можуть бути предметом громадських слухань:

1) питання, не віднесені законодавством України до відання територіальних громад та їхніх органів;

2) питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України.

Відповідно до стаття 2.2.1.Стаутту:

1. Територіальна громада - первинний суб`єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень. Вона може вирішувати на території громади будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до питань місцевого значення, за винятком тих, які, відповідно до принципу субсидіарності, вирішуються органами місцевого самоврядування районного та обласного територіальних рівнів.

2. Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

Частиною 1 стаття 2.2.3. Статуту визначено, що структурними елементами Територіальної громади є внутрішні громади, членами яких є жителі населених пунктів, крім адміністративного центру громади.

В свою ж чергу за приписами статті 19 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Держава забезпечує право на вибір навчального закладу у державних і комунальних навчальних закладах.

Як зазначено у ст. 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-яких правових колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень ст. 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Рішенням Конституційного суду України від 04 березня 2004 року № 5-рп/2004(справа №1-4/2004), у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 3 ст. 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти) встановлено, що поняття доступність , яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, доступність освіти за конституційно-правовим змістом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржуване рішення впливає на таке конституційне право позивача (її дітей), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про ліквідацію навчального закладу.

Так, у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач зазначає, що протоколом загальних зборів педагогічного, батьківського колективів Байдаківської філії, членів виконавчого комітету Лихівської селищної ради від 22.05.2020 №1, на яких було, у тому числі обговорено проект рішення щодо закриття Байдаківської філії. Крім того, постійною комісією Лихівської селищної ради з гуманітарних та соціальних питань та постійною комісією Лихівської селищної ради з фінансово-економічних питань та бюджету, питань прав людини, депутатської діяльності і етики було надано відповідні висновки та рекомендації щодо проекту оскаржуваного рішення.

Стосовно цього суд зазначає, що судом досліджено протокол загальних зборів педагогічного, батьківського колективів Байдиківської філії, членів виконавчого комітету Лихівської селищної ради від 22.05.2020 року № 1. Так, як видно тексту означеного протоколу на зборах були присутні: батьки учнів Байдаківської філії (всього 26 осіб), вчителі та працівники Байдаківської філії (всього 15 осіб),члени виконавчого комітету Горб Т.І., Горнова О.М., Лисенко І.Ю., Дерід Л.А. Голова зборів - ОСОБА_10. Секретар зборів - Чорнуська Т .В.

На порядку денному були включені питання: 1) Про завершення 2019/2020 навчального року у Байдаківській філії КЗ Лихівський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів ; 2) Про організацію освітнього процесу в новому навчальному 2020/2021 році у Байдаківській філії КЗ Лихівський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів . 3) Про відкриття навчально-виховного дошкільного навчального закладу при Байдаківській філії КЗ Лихівський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів . СЛУХАЛИ: 1 ОСОБА_5 , директора КЗ Лихівський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів , яка розповіла присутнім про особливості закінчення навчального року в умовах карантину та отримання учнями табелів успішності та свідоцтв про базову середню освіту. ВИСТУПИЛИ: ОСОБА_6 , який запропонував прийняти інформацію директора опорного закладу до відома. СЛУХАЛИ: ОСОБА_7 , начальника відділу освіти виконавчого комітету Лихівської селищної ради, яка ознайомила присутніх із основними аспектами Положення про індивідуальну форму навчання та зазначила, що, навчаючись індивідуально, діти не отримують знань у повному обсязі, відносно вимог Державного стандарту.

ВИСТУПИЛИ: ОСОБА_8 , в.о. старости Байдаківського старостинського округу, яка погодилась з тим, що індивідуальне навчання не є самою ефективною формою здобуття якісних знань, але в умовах, коли опорний заклад на ремонті, який триватиме ще довгий час, не відремонтована дорога, з 01.09.2020 р. МОН України рекомендує вводити змішане навчання, коли необхідно використовувати індивідуальний підхід до кожного класу і кожного учня, питання ліквідації Байдаківської філії піднімати зарано. ОСОБА_9 , яка зазначила, що не зважаючи на навчання за індивідуальним планом, випускники школи успішно долають вступні іспити та отримують вищу освіту на бюджетній основі нарівні із випускникам опорного закладу.

СЛУХАЛИ: ОСОБА_10 , голову піклувальної ради філії, яка сказала, що для соціалізації, якісного виховання та дошкільної освіти дітей, необхідно відкрити дитячий дошкільний заклад при Байдаківській філії, тим паче, що великих фінансових вкладень робити не треба, адже збережена навчальна ігрова база колишньої групи короткотривалого перебування дітей. ВИСТУПИЛИ: ОСОБА_11 , яка підтримала ОСОБА_10 та розповіла , які складнощі вона долала, підвозячи свою дитину до Лихівського дитсадка і наголосила, що відкриття дитячого садка в Байдаківці є необхідною справо для дітей та їх батьків.

УХВАЛИЛИ: Інформацію ОСОБА_5 прийняти до відома. Клопотати перед сесією Лихівської селищної ради про зняття з черги день сесії питання про ліквідацію Байдаківської філії. ГОЛОСУВАЛИ за - 41, проти - 0, утримались - 0. Клопотати перед сесією Лихівської селищної ради про відкриття дитячого садка на базі Байдаківської філії. ГОЛОСУВАЛИ за - 41, проти - 0, утримались - 0.

У подальшому головою постійною комісії з гуманітарних та соціально-культурних питань С.В. Самойленко складені висновки і рекомендації до проекту рішення Лихівської селищної ради Про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів", аркуш погодження до проекту рішення Лихівської селищної ради.

Отже, як убачається із тексту протоколу загальних зборів педагогічного, батьківського колективів Байдиківської філії, членів виконавчого комітету Лихівської селищної ради від 22.05.2020 року № 1 обговорення проекту рішення про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів" не проводилося. Тип паче, означеним протоколом запропоновано клопотати перед сесією Лихівської селищної ради про зняття з черги день сесії питання про ліквідацію Байдаківської філії.

Відтак, аналізуючи вище наведене, слід дійти до висновку про те, що не проведення обговорень проекту рішення про ліквідацію начального закладу без урахування думки батьків учнів з цього приводу вказує на те, що спірне рішення органу місцевого самоврядування не відповідає критеріям, визначеним частині третій статті 2 КАС України.

Отже, суд вважає, що оскаржуваним рішенням відповідача вирішено питання про конституційні права мешканців с. Байдаківка на освіту.

Під час вирішення питання щодо необхідності проведення консультацій з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій, яке відповідно до чинного законодавства є правом відповідача, Лихівська селищна рада мала виходити з того, що право на освіту є конституційним правом мешканців с. Байдаківка.

До того ж, відповідно до пункту 12 Порядку № 996 у даному випадку прийняттю оскаржуваного рішення відповідача мали б передувати консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій.

Проведення таких консультацій є необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов`язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції Про права дитини , ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII.

Правова позиція щодо необхідності проведення консультацій з громадськістю у разі вирішення питання про ліквідацію, створення, реорганізацію навчальних закладів викладена Верховним Судом у постановах від 14 серпня 2018 року у справі №359/6814/17, 06 лютого 2019 року у справі №720/1536/16-а, від 27 лютого 2018 року № 495/7147/16-а, від 12.12.2019 року №200/13942/18-а, від 07.04.2020 року №2140/1730/18, від 13.05.2020 року №324/1296/16-а.

З огляду на зазначене суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача та про необхідність його скасування.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 31 від 16.06.2020 року.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради, третя особа - Байдаківська філія комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - III ступенів" про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року №1551-51/VІІ про ліквідацію Байдаківської філії комунального закладу "Лихівський опорний заклад загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Лихівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338523) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник