Рішення

від 28.07.2020 по справі 340/1455/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1455/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кіровоград-Руфь» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області , Державної податкової служби України , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 №1439241/33797314, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 16.12.2019;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП «Кіровоград-Руфь» №7 від 16.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Ухвалою судді від 29.05.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.64-65).

Ухвалою суду від 18.06.2020 у позивача витребовувалися додаткові докази (а.с.95).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України. Оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані пояснення та документи, вичерпний перелік яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р., зокрема: договір на виконання робіт, посвідчення про відрядження, квитанцію про оплату проживання, акт виконаних робіт, платіжне доручення про оплату виконаних робіт, а також видаткові накладні на придбання препарату, яким виконувались дані роботи та їх оплату. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість податковий орган як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної вказав на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Також зазначає, 15.01.2020 року було подано скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної. Комісією з питань розгляду скарг ДФС України прийнято рішення №2532/33797314/2 від 28.01.2020 р. про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін. Позивач вважає, що відповідач-2 не лише не здійснив будь-якого дослідження або перевірки обставин, викладених у скарзі позивача, але і жодним чином не мотивував прийняття такого рішення, в тому числі не зазначив з яких саме підстав скаргу залишено без задоволення. Позивач стверджує, що він є сумлінним платником податків, а господарські операції з надання послуг, за якими складено податкову накладну, підтверджуються необхідними первинними документами, копії яких надавалися відповідачам.

Представником відповідачів надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.72-73), у яких позов не визнали. Стверджували про законність спірного рішення, посилаючись на те, що у рішенні комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 року №1439241/33797314, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 16.12.2019 року чітко вказано про те, що платником податків не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У свою чергу, які саме документи не було надано платником податків вже конкретизовано у протоколі засіданні Комісії з цього питання від 15.01.2020 року №3. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що по ПП «Кіровоград-Руфь» на момент розгляду питання щодо реєстрації ПН №7 від 16.12.2019 року - відсутні копії повного пакету документів щодо формування податкового кредиту, калькуляції виконаних робіт з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; відсутня звітність про наявні об`єкти оподаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності. За таких умов, на переконання відповідачів, рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 15.01.2020 р. №1439241/33797314 є правомірним.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що заперечення відповідача у відзиві на позов не спростовують його доводів про протиправність оскаржуваного рішення. Тому вважає, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між ПП Кіровоград-Руфь та ПрАТ Миколаївський комбінат хлібопродуктів , а також те, що такі документи були подані ним до контролюючого органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної (а.с.98-100).

У відповідності до п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 262 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

ПП «Кіровоград-Руфь» зареєстровано 03.11.2005, як юридичну особу, перебуває на податковому обліку як платник податків, видами діяльності якого є, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; допоміжна діяльність у рослинництві (а.с.8-11).

Судом встановлено, що ПП «Кіровоград-Руфь» має безстрокову ліцензію Міністерства аграрної політики та продовольства України на проведення фумігації (знезараження) об`єктів регулювання, визначених Законом України «Про карантин рослин» , які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони (а.с.13).

Також, ПП «Кіровоград-Руфь» має дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки, який діє до 25.10.2020 р. (а.с.14).

Між позивачем (виконавець) та ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (замовник) укладено договір №05/12 від 05.12.2019 р. (а.с.15-16).

За умовами вказаного Договору, виконавець виконує на об`єкті замовника дезінсекцію з газацією цеху грануляції комбікормів (п.1.1 Договору).

На виконання умов цього договору позивач надав ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» послуги з дезінсекції з газацією цеху грануляції комбікормів на загальну суму 18118,08 грн., у т.ч. ПДВ 3019,68 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №06/12 від 16.12.2019 р. (а.с.17).

Оплата за надані послуги здійснена замовником в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1807862997 від 24.12.2019 (а.с.18).

Позивач на дату виникнення податкових зобов`язань у зв`язку з оформленням акту №06/12 від 16.12.2019 року, що засвідчує факт виконання робіт, складено податкову накладну №7 від 16.12.2019 року, яка в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку 27.12.2019 року направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.19-20).

Згідно квитанції від 27.12.2019 №9314250713 податкову накладну №7 від 16.12.2019 доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с.21).

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано обсяг постачання товару/послуги 86.90 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» . ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У зв`язку з цим, позивач 14.01.2020 року формує та подає в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено та додає пояснення та документи що підтверджують господарські взаємовідносини, а також документи, що підтверджують виконання взятих на себе зобов`язань за Договором №05/12 від 05.12.2019 р (а.с.22-24, 110, 113-117, 120-122, 124-125).

Між тим, Комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 15.01.2020 №1439241/33797314 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 16.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови вказано на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.25, 131-132).

Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся 23.01.2020 зі скаргою на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до Державної податкової служби України, додавши копії документів на підтвердження господарської операції та додаткові пояснення (а.с.26-29).

Комісією з питань розгляду скарг ДПС України прийнято рішення від 28.01.2020 року №2532/33797314/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с.30).

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 22.03.2018 року та діяла до 01.02.2020 та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Отже, суд зазначає, що посилання представника відповідачів на положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , яка набрала чинності 01.02.2020, є недоречними, оскільки оскаржуване рішення прийнято у період чинності Постанови №117.

Так, відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 у №117 (надалі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд зазначає, що пунктом 1 листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 визначено критерії ризиковості платника податку. Зокрема, відповідно до підпункту 1.6 цього пункту комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Пунктом 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зокрема підпунктом 2.1. визначено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДФС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме із зазначених у підпункті 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної ПП «Кіровоград-Руфь» податкової накладної, фіскальний орган у них вказав, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пп.1.6 п.1 Критеріїв, проте не вказав якому з 7 підкритеріїв цього пункту він відповідав.

До того ж, доказів, що комісією ГУ ДПС в Кіровоградській області у встановленому порядку щодо позивача розглядалося питання про встановлення його ризиковості та про те, що він внесений до переліку ризикових платників, суду не надано та не доведено, що позивач відповідав Критеріям ризиковості платників податку, або складені ним податкові накладні відповідали Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та/або документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Відтак, з аналізу квитанції неможливо встановити щодо критеріїв ризиковості платника податків чи щодо критеріїв ризиковості господарських операцій контролюючий орган має сумніви, які належить спростувати позивачу під час надання пояснень з метою здійснення реєстрації в ЄРПН своїх податкових накладних.

Отже, під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з надання послуг, дані про які зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 15, 16, 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктами 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до п.п.1-3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пунктів 19, 21-23 Порядку рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну (п.1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації).

Відповідно до п.п.11-13 вказаного Порядку платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу (п.п.15-16 Порядку).

Так, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що «платником податків не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, як вбачається із протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 №3, по результатах розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вирішили відмовити у реєстрації накладної №7 від 16.12.2019 ПП «Кіровоград-Руфь» , у зв`язку з тим, що на момент розгляду відсутні копії повного пакету документів щодо формування податкового кредиту, калькуляції виконаних робіт з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; відсутня звітність про наявні об`єкти оподаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності (а.с.93-94).

Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 16.12.2019.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем - 1 по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «Кіровоград-Руфь» №7 від 16.12.2019 р., днем її прийняття.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, в тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

При фактичних обставинах даної справи суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №7 від 16.12.2019 на загальну суму 18118,08 грн., виписану ПП «Кіровоград-Руфь» , яку 27.12.2019 останнім направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подання.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 2102 грн. (а.с.47), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивачем надано суду копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; договору про надання правової допомоги від 21.04.2020 №21/04, згідно умов якого адвокат Степанова Н.В. бере на себе зобов`язання надавати ПП Кіровоград-Руфь (клієнт) правову допомогу. Здійснює комплекс заходів, пов`язаних з наданням консультування, складання документів правового характеру, підписання позовів та представництва прав і обов`язків позивача та здійснення інших необхідних видів правової допомоги, пов`язаних зі змістом договору (а.с.31-35), додаток 1 до договору (а.с.36).

Крім того, позивачем надано суду акт наданих послуг від 05.05.2020, згідно якого адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: усна консультація - 167 грн., підготовка та складання позовної заяви 1 год. 30 хв. - 2833 грн. (а.с.37); рахунок-фактуру №2 від 05.05.2020, довідку №2 від 05.05.2020, про те, що адвокатом отримано від ПП Кіровоград-Руфь на рахунок адвоката гонорар у розмірі 3000,00 грн. (а.с.38)

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Кіровоград-Руфь» (25030, м. Кропивницький, вул. Саксаганського, 14, ЄДРПОУ 33797314) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2020 №1439241/33797314.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 16.12.2019, складену Приватним підприємством «Кіровоград-Руфь» , в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Кіровоград-Руфь» (ЄДРПОУ 33797314) судові витрати: на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн . (дві тисячі сто дві гривні) ; на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43142606) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина

Виготовлено з АСДС

Рішення суду, станом на 30.07.2020, не набрало законної сили

Помічник судді Ю.А. Кондратенко

30.07.2020