Постанова

від 10.11.2020 по справі 340/1455/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1455/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2020р. у справі №340/1455/20 за позовом:Приватного підприємства Кіровоград-Руфь до: про: 1. Державної податкової служби України 2. Головного управління ДПС у Кіровоградській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

05.05.2020р. Приватне підприємство Кіровоград-Руфь (далі - ПП Кіровоград-Руфь ) за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС), Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 08.05.2020р.. / а.с. 1-7/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №340/1455/20 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 64/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточненого адміністративного позову / а.с 49-55/ на те, що підприємством під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин було складено податкову накладну (далі - ПН) №7 від 16.12.2019р., яку засобами електронного зв`язку було надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цієї ПН у якій в графі результат обробки вказано, що ПН відповідає пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризикованості платника податків , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Після отримання квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірної ПН, але комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, 15.01.2020р. прийнято рішення №1439241/33797314 про відмову в реєстрації вищезазначеної ПН через ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позивач вважає прийняте податковим органом рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарської операції за якою було сформовано спірну ПН необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, крім цього у прийнятому рішення відповідач не підкреслив яких саме документів не було надано позивачем, а саме такого оформлення прийнятого відповідачем рішення вимагає його форма, яка затверджена у встановлений законом спосіб. Тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1439241/33797314 від 15.01.2020р., та зобов`язати відповідача зареєструвати ПН позивача №7 від 16.12.2019р.. у ЄРПН датою її первісного направлення на реєстрацію.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2020р. у справі №340/1455/20 адміністративний позов задоволено / а.с. 134-140/.

Відповідачі у справі, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 28.07.2020р. подали апеляційні скарги / а.с. 145-147,159-161/, які разом з матеріалами адміністративної справи №340/1455/20 надійшли до суду апеляційної інстанції 09.09.2020р./а.с.144/

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020р. у справі №340/1455/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2020р. у справі №340/1455/20 /а.с. 176/ та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 15-00 годин 20.10.2020р. / а.с. 177/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 178-180,182-184/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020р. у справі №340/1455/20 апеляційна скарга ДПС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2020р. у справі №340/1455/20 була залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги /а.с. 174/ та у подальшому, через не усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.11.2020р. апеляційна скарга ДПС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2020р. у справі №340/1455/20 повернута заявнику / а.с 192/.

Відповідач - ГУ ДПС у Кіровоградській області, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 159-161/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 28.07.2020р. у цій справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

20.10.2020р. справу було знято с судового розгляду та розгляд справи у судовому засіданні перенесено на 13-00 годин 10.11.2020р. / а.с. 188/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи /а.с. 189-191,194-195/

У судове засідання представники учасників справи не з`явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду справи повідомлені належним чином / а.с. 189-191,194-195/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників учасників справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП Кіровоград-Руфь , позивач у справі, зареєстровано як юридична особа 03.11.2005р., ідентифікаційний код 33797314, основний вид діяльності підприємства оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, допоміжна діяльність у рослинництві та інше, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі - ПДВ), позивач має ліцензію на проведення фумігації (знезараження) об`єктів регулювання, визначених Законом України Про карантин рослин , які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони та дозвіл на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки /а.с.9,10,11,13,14/.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем у справі під час виконання зобов`язань за укладеним ним з ПрАТ Миколаївський комбінат хлібопродуктів (замовник) договором 342-Пр/12 від 05.12.2019р. /а.с. 15-16/, по факту виконання робіт та здійснення замовником оплати / а.с. 17,18/, було сформовано податкову накладну (далі - ПН) за цією операцією №7 від 16.12.2019р. / а.с. 19-20/, яку було надіслано засобами електронного зв`язку до податкового органу для її реєстрації, але ПН не була прийнята та її реєстрація зупинена, про що повідомлено позивача відповідною квитанцією / а.с.21/ у якій зазначено реєстрація зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 86.90 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операції. ПН /РК відповідає пп.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН

Позивачем у справі, після отримання вищезазначеної квитанції, було подано до контролюючого органу пояснення та копії щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірної ПН / а.с. 22-23/, але за результатами розгляду поданих документів комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1439241/33797314 від 15.01.2020р. /а.с. 25/, і саме це рішення є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На момент прийняття відповідачем у справі рішення від 15.01.2020р., яке є предметом оскарження у справі, були відсутні будь-які нормативно правові акти які встановлювали певний перелік критеріїв ризиковості платника податків, але такий перелік було наведено у листі ДФС від 1962/99/99-29-05-01-01 від 07.08.2019р., який у свою чергу не є нормативно-правовим актом, отже вищенаведене свідчить що, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не існувало будь-якого нормативно-правового акту який регулював питання віднесення платників податків до ризикових, а обґрунтування правомірності прийняття відповідачем цього рішення листом ДФС України, яким затверджені критерії ризиковості платника податку платника податку, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що такий лист не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України, а тому відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття цього рішення в частині що стосується позивача у справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому аналогічна правова позиція щодо застосування листів міністерств та інших органів державної виконавчої влади до регулювання певних відносин за відсутності їх регулювання нормативно-правовими актами висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019р. у справі №822/1878/18.

Під час розгляду справи встановлено, що реєстрація спірної ПН позивача не відбулась через ненадання ним, на думку відповідача, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що надало можливість податковому органу зробити висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС №1962/99/99-29-05-01-01 від 07.08.2019р. Критерії ризиковості платника податку , що ним зазначено у відповідних квитанціях, але колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ці квитанції містять лише загальні посилання , тоді як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку №117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію, що не було зроблено відповідачем, як і не було надано ним інших документів, з яких можливо встановити обставини через які відповідач, як контролюючий орган, зробив висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, і не доведено під час розгляду цієї справи судом правомірності зупинення реєстрації спірної ПН.

Отже, відповідач - контролюючий орган, був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 вищенаведених критеріїв, які зазначені у листі №1962/99/99-29-05-01-01 від 07.08.2019р., а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників, але відповідачем цього не було зроблено.

При цьому сукупний аналіз положень пунктів 6 та 7 Порядку №117 дає можливість зробити висновок про те, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

і положення цих пунктів є чітко визначеним і не припускає неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Але під час розгляду справи встановлено, що реєстрація поданої позивачем ПН зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , що свідчить про застосування відповідачем у справі критерії ризиковості платника податку до ПН, а не до платника податку - позивача, що у свою чергу дає можливість зробити висновок про зупинення контролюючим органом реєстрації спірної ПН з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

Також необхідно зазначити, що положення п. 14, 15 Порядку №117 визначають перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та встановлюють право платник податку на подання до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування письмових пояснень та копії документів до поданих ним на реєстрацію ПН, які відповідно до положень п. 18-21 цього ж Порядку №117 розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС), до повноважень яких віднесено прийняття певних рішень, у тому числі про: - реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; при цьому підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що позивачем у справі направлено до контролюючого органу пояснення та копії документів по господарським операціям за якою видано спірні ПН відповідно до положень Порядку №117 / а.с. 22-24/.

Щодо форми та змісту прийнятих відповідачем у справі рішення №1439241/33797314 від 15.01.2020р. про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №7 від 16.12.2019р., яке є предметом оскарження у цій справі, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що це рішення не відповідає вимогам Порядку №117, зокрема додатку 2 до цього Порядку, який встановлює форму такого рішення і серед іншого передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані, але спірне рішення відповідача містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, що фактично свідчить про те, що це рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для прийняття, а тому є необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1439241/33797314 від 15.01.2020р. (стосовно ПН №7 від 16.12.2019р.) є безпідставним, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що такі рішення суб`єкта владних повноважень підлягають скасуванню.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція щодо застосування вищенаведених норм матеріального права під час розв`язання подібних відносин була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019р. у справі №826/10649/17, від 14.05.2019р. у справі №1940/1306/18, від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18.

Також колегія суддів , враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача про відмову в реєстрації поданих позивачем ПН №7 від 16.12.2019р. з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірних ПН датою їх фактичного подання платником податків, позивачем у справі, на реєстрацію.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо посилань відповідача у апеляційній скарзі на положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення цього порядку не можуть бути застосовані до спірних відносин з огляду на те, що спірне рішення відповідачем прийнято 15.01.2020р. / а.с. 25/, а вищезазначена постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р. набула чинності з 01.02.2020р., що з урахуванням норм щодо дії нормативно-правових актів в часі виключає можливість застосування норм цього Порядку по спірних відносин.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 28.07.2020р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310,315,316, 321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення .

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2020р. у справі №340/1455/20- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано - 18.11.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко