Постанова

від 28.07.2020 по справі 200/1549/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року справа №200/1549/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (повний текст складено 19 травня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/1549/20-а (суддя І інстанції - Мозговая Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМВУГЛЕСЕРВИС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

10 лютого 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМВУГЛЕСЕРВИС» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, з урахуванням уточненого адміністративного позову, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2019 року № 0005855504 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено абз.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, оскільки не розглянуті та не враховані заперечення до акту перевірки. Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято до спливу строку для надання заперечень до акту перевірку.

Крім того, зазначає про відсутність факту порушення ним підпункту 49.18.1 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України. Жодних об`єктів оподаткування, інших показників чи сум від`ємного значення податку на додану вартість попередніх періодів (до червня 2018 року), які б підлягали декларуванню в червні 2018 року у позивача не виникало, у зв`язку з чим у підприємства не виникало зобов`язання з подання до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2018 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 200/1549/20-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 04 листопада 2019 року № 0005855504 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Також, в апеляційній скарзі зазначено, що підприємством в порушення вимог п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п.49.18 ст.49, п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України не подано податкової декларації з ПДВ за червень 2018 року - за період, у якому виникли показники, які за приписами ПКУ підлягають оподаткуванню.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМВУГЛЕСЕРВИС» (код ЄДРПОУ 41728125, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пров.Світлодарський, 6-А) є юридичною особою, який пройшов, передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59) є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

11.07.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМВУГЛЕСЕРВИС» зареєстровано в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить виписка з даного реєстру (арк.с. 14-15).

В якості платника податків товариство зареєстровано 01.05.2018 року та перебувало на обліку в Слов`янсько - Лиманському управлінні ГУ ДПС у Донецькій області до 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року - у Слов`янській ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області.

Відповідачем по справі проведено перевірку з питань дотримання граничних термінів надання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2018 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2019 року № 341/05-99-55-04/41728125 (арк.с.26).

За змістом викладеного в акті перевіркою дотримання граничних термінів надання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2018 року встановлено порушення ТОВ«РЕМВУГЛЕСЕРВИС» підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних за червень 2018 року на адресу ТОВ «РЕМВУГЛЕСЕРВИС» виписано та зареєстровано податкову накладну на придбання товарів (робіт/послуг) на загальну суму ПДВ 961,28 грн.

Враховуючи вимоги пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України позивач, як зазначено в акті перевірки, зобов`язаний був надати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року.

Вказаний акт перевірки вручено позивачу 30.10.2019 року згідно трекінгу Укрпошти (арк.с.28).

Даний факт позивачем не оспорюється.

Не погодившись з висновками вказаного акту перевірки, позивач подав до ГУ ДПС у Донецькій області заперечення від 06.11.2019 року вих.№ 6/11/19-1 до акту №341/05-99-55-04/41728125 від 29.10.2019 року, яке вручено відповідачу 12.11.2019 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 32).

Згідно листа Слов`янсько-Лиманського управління ГУ ДПС у Донецькій області від 13.11.2019 року №23476/10/05-99-55-04 розгляд заперечень призначено на 19.11.2019 року (арк.с. 33).

Листом від 19.11.2019 року позивача повідомлено про результати розгляду заперечень, які визнані необґрунтованими (арк.с.35).

14.11.2019 року позивач звернувся зі скаргою вих.№14/11/19-1 до Державної податкової служби України на спірне податкове повідомлення-рішення, яка рішенням від 15.01.2020 року залишена без задоволення (арк.с.36-39).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з абз.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень.

Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що акт камеральної перевірки від 29.10.2019 року № 341/05-99-55-04/41728125 отримано позивачем 30.10.2019 року, що підтверджується скріншотом роздруківкою інформації АТ «Укрпошта» про рук поштового відправлення з трек-кодом 8412206429157 (арк.с. 27-28) та не оспорюється позивачем.

Виходячи з положень абз.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивачу надано право в строк до 13.11.2019 року включно подати у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, свої заперечення та/або додаткові документи.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки подав до ГУ ДПС у Донецькій області заперечення від 06.11.2019с року вих.№ 6/11/19-1, яке вручено відповідачу 12.11.2019 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 32).

Тобто позивачем дотриманий строк, передбачений абз.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Однак, враховуючи право контролюючого органу надіслати податкове повідомлення - рішення протягом 10 робочих днів з дня отримання позивачем акта перевірки, яке передбачене ст.86 Податкового кодексу України, доводи позивача щодо передчасності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення 04 листопада 2019 року, тобто до спливу строку для надання платником податків заперечень до акту перевірки, є необґрунтованими.

Суд не приймає доводи позивача щодо неповідомлення його про дату розгляду заперечень до акту перевірки з огляду на копію повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що лист - запрошення від 13.11.2019 року №23476/10/05-99-55-04 про розгляд заперечень 19.11.2019 року о 10 год. отриманий позивачем 14.11.2019 року (арк.с.65-66).

Щодо відсутності об`єктів оподаткування, інших показників чи сум від`ємного значення податку на додану вартість попередніх періодів (до червня 2018 року), які б підлягали декларуванню в червні 2018 року позивачем, слід зазначити наступне.

Обов`язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів передбачено нормами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пункту 49.1 та пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлених цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином, законодавець визначає наявність однієї з двох підстав для обов`язкового надання платником податків податкової декларації: наявність об`єкту оподаткування або наявність показників, які підлягають декларуванню.

Згідно з підпунктом «а» та «б» пункту 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операція платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу з користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операції з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на адресу позивача (Покупець) Публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (Постачальник) 30.06.2018 року виписано податкову накладну № 589 на загальну суму 4806,4 грн., у тому числі ПДВ - 961,28 грн., яка оформлена по факту надання позивачу послуг з навчання (арк.с.18).

Дана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в червні 2018 року, що не оспорюється сторонами.

Виходячи зі змісту статті 185 Податкового кодексу України об`єкта оподаткування ПДВ у позивача по даній операції не виникає, оскільки він виступає в даній операції покупцем (замовником) послуг, а не постачальником.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

Позивачем суму ПДВ в розмірі 961,28 грн. згідно податкової накладної № 589 від 30.06.2018 року включено до складу податкового кредиту липня 2018 року, що вбачається з податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року, яка подана до контролюючого органу 09.08.2018 року (арк.с. 19-23). Тобто з дотриманням строків, передбачених пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на той факт, що по спірній операції у позивача виникає виключно право на податковий кредит, що свідчить про відсутність інших показників податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, враховуючи відсутність у позивача об`єкта оподаткування по операції згідно податкової накладної №589 від 30.06.2018 року, зважаючи на право задекларувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати складання податкової накладної, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ТОВ «РЕМВУГЛЕСЕРВІС» показників, які підлягають декларуванню у червні 2018 року шляхом подання декларації з ПДВ за червень 2018 року.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 75 КАС України передбачає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 200/1549/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 200/1549/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 30 липня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко