Постанова

від 28.07.2020 по справі 826/16710/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16710/18 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засідані апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Філкон до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика Філкон (далі - позивач або ТОВ Фабрика Філкон ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2018 року №№ 0600381213, 0600421213.

Позов обґрунтовано тим, що податкові зобов`язання, за прострочення сплати яких відповідачем нараховані позивачу спірні штрафні санкції та пеня, є неузгодженими, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких вони виникли, були оскаржені ТОВ Фабрика Філкон до суду та рішенням суду у справі № 826/20161/16, що набрало законної сили 12 вересня 2017 року, визнані протиправними і скасовані.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року даний адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що податкові повідомлення-рішення, за невиконання яких (несвоєчасну сплати визначених ними зобов`язань) позивачу нараховано спірні штрафні санкції, були визнані протиправними та скасовані судовим рішенням у справі № 826/20161/16, яке набрало законної сили.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивачем порушенні граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, посилаючись на те, що таке порушення було встановлено в ході здійснення податкової перевірки.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на законності оскаржуваного рішення та просить залишити його в силі. Доводи відзиву аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідачем заявлено клопотання про допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни неналежного відповідача - ГУ ДФС у м. Києві на належного - ГУ ДПС у ум. Києві. Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, допустивши заміну Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24 листопада 2015 року по 15 січня 2016 року відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Фабрика Філкон з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт № 13/26-15-13-01/23152014 від 21 січня 2016 року про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ ФАБРИКА Ф1ЛКОН (код ЄДРПОУ 23152014) з питань дотримання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року:

1) № 0402615131 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем 1 703 103,00 грн. та за штрафними санкціями 00 грн.

2) № 0412615131 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ за основним платежем 1 351 747,00 грн. та за штрафними їй 675 874,00 грн.

3) № 0422615131 про зменшення суми бюджетного зобов`язання з ПДВ, зобов`язання сплатити суму ПДВ у розмірі 121 705,00 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 60 853,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2017 року у справі № 826/20161/16 визнані протиправними та скасовані в повному обсязі.

Зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та набрала законної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у відкритті касаційного провадження за скаргою ГУ ДФС у м. Києві на вказані судові рішення відмовлено.

Надалі, у серпні 2018 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ ФАБРИКА ФІЛКОН , за результатами якої складено акт № 15486/26-15-12-13-20 від 23 серпня 2018 року про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ до бюджету ТОВ ФАБРИКА ФІЛКОН (код ЄДРПОУ 23152014).

У зазначеному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, визначеної йому у податкових повідомленнях-рішеннях від 04 лютого 2016 року №№ 0402615131, 0412615131, 0422615131, а саме:

- за податковим повідомленням-рішенням № 0402615131: граничний термін сплати 12 травня 2016 року, фактична сплата 30 травня 2016 року, кількість днів затримки - 18; штраф 10%;

- за податковим повідомленням-рішенням № 0412615131: граничний термін сплати 12 травня 2016 року, фактична сплата 21 червня 2016 року, кількість днів затримки - 40; штраф 20%;

- за податковим повідомленням-рішенням № 0422615131: граничний термін сплати 12 травня 2016 року, фактична сплата 21 червня 2016 року, кількість днів затримки - 40; штраф 20%.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2018 року:

1) № 0600381213 форма Ш , яким позивачу за затримку на 18 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем ПДВ в розмірі 625760,10 грн. та нараховано штраф в розмірі 62576,01 грн.

2) № 0600421213 форма Ш , яким позивачу за затримку на 40 та 40 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем ПДВ в розмірі 121705,10 грн. та нараховано штраф в розмірі 24341,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.5 статті 36 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у випадках, встановлених п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України.

Згідно п.58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У п.п. 56.1, 56.18 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пп. 60.1.4 п. 60.1 та п. 60.5 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених пп. 60.1.4 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

В той же час, згідно п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, з наведеного вбачається, що обов`язок зі сплати податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, виникає у платника з моменту набуття таким зобов`язанням статусу узгодженого. Водночас, при оскарженні платником у судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене ним зобов`язання вважається неузгодженим до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. У разі скасування в судовому порядку такого податкового повідомлення-рішення воно вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як було зазначено вище, податкові повідомлення-рішення від 04 лютого 2016 року №№ 0402615131, 0412615131, 0422615131, за несвоєчасну сплату визначених якими зобов`язань, позивачу 06 вересня 2018 року нараховано спірні штрафні санкції, були визнані протиправними та скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили 12 вересня 2017 року.

Тобто, враховуючи дату набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2017 року, податкові повідомлення - рішення №№ 0402615131, 0412615131, 0422615131 від 04 лютого 2016 року є відкликаним з 12 вересня 2017 року.

Відтак, оскільки податкові повідомлення - рішення №№ 0402615131, 0412615131, 0422615131 від 04 лютого 2016 року, через їх скасування в судовому порядку, відповідно до норм ПКУ є відкликаними, то будь-які твердження відповідача про існування станом на вересень 2018 року у позивача пов`язаної з цими податковими повідомленнями - рішеннями недоїмки не відповідають дійсності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2018 року №№ 0600381213, 0600421213 щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за несплату узгодженого податкового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача Головне управління ДФС у місті Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев