Постанова

від 30.07.2020 по справі 580/859/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/859/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне некомерційне підприємство Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати п. 1 припису Управління Держпраці в Черкаській області про усунення виявлених порушень №ЧК 659/362/АВ від 26.12.2019.

В обґрунтування наведених вимог позивач зазначає, що на його думку оскаржувана постанова суперечить вимогам чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню, оскільки комунальне некомерційне підприємство Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області при встановленні окладу лікарю-стоматологу першої категорії на 2019 рік мало право не враховувати вимоги спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 №308/519, а правомірно керувалося статтею 15 Закону України Про оплату праці .

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при встановленні посадового окладу лікарю - стоматологу КНП Маньківський ЦПМСД в обов`язковому порядку мали враховуватися положення наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005№ 308/519 Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення , яким передбачено нарахування та виплата надбавки за тривалість безперервної роботи, та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я , якою передбачено нарахування та виплата надбавки за вислугу років. Неврахування вимог вищевказаних нормативно - правових актів у колективному договорі, укладеному між адміністрацією та трудовим колективом КНП Маньківський ЦПМСД , не є підставою для ненарахування та невиплати вищезазначених надбавок. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до статті 16 КЗпП України та статті 5 Закону України від 01.07.1993 № 3356 Про колективні договори і угоди умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року к задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання вірної правової оцінки обставинам справи та без повного дослідження обставин справи. Вказує, що суд першої інстанції мав керуватись ст.98 КЗпП України та ст.15 Закону України Про оплату праці , оскільки апелянт є підприємством, а не бюджетною установою. Наголошує, що оскільки наказ МОЗ №308/519 знаходиться у сфері регулювання постанови Кабінету Міністрів України №1298, його дія обмежена дією цієї постанови, тобто він поширюється виключно на установи, заклади та організації бюджетної сфери до якої позивач не відноситься. Виплата передбачена даним наказом надбавок та доплат можлива лише, якщо це буде прямо передбачено колективним договором підприємства.

Відповідачем подано відзив на апелянту скаргу, в якому вказано про безпідставність доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у період з 09.12.2019 по 10.12.2019 посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування комунального некомерційного підприємства Маньківський центр медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області.

Результати інспекційного відвідування оформлені актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.12.2019 за №ЧК 659/362/АВ.

Згідно із зазначеним актом у ході інспекційного відвідування КНП Маньківський ЦПМСД виявлено ряд порушень вимог законодавства, зокрема, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів, чим порушено вимоги статті 98 КЗпП України, частину 1 статті 13 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.

13 грудня 2019 року КНП Маньківський ЦПМСД подало до Державної служби України з питань праці заперечення №483 до акту перевірки від 10.12.2019 №ЧК 659/362/АВ.

26 грудня 2019 року відповідачем на підставі акта перевірки від 10.12.2019 за №ЧК 659/362/АВ, з урахуванням виявлених порушень законодавства з питань охорони праці, директору КНП Маньківський ЦПМСД винесено припис №ЧК 659/362/АВ-П, та надано термін для усунення недоліків до 16.01.2020.

08 січня 2020 року Управління Держпраці у Черкаській області направило позивачу лист про розгляд заперечень до акту інспекційного відвідування, відповідно до якого зазначило, що заперечення до акту інспекційного відвідування від 10.12.2019 №ЧК 659/362/АВ необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

22 січня 2020 року позивач звернувся до Управління Держпраці у Черкаській області з запереченнями № 54 від 21.01.2020 щодо скасування п.1 припису про усунення виявлених порушень №ЧК 659/362/АВ-П від 26.12.2019.

31 лютого 2020 року Управління Держпраці у Черкаській області надіслало КНП Маньківський ЦПМСД лист № 573/01-10/689 про розгляд оскарження п.1 припису, в якому зазначило, що припис на усунення виявлених порушень від 26.12.2019 №ЧК 659/362/АВ-П підлягає виконанню.

Позивач вважаючи вищевказаний припис протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду зданим адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановленні посадового окладу лікарю - стоматологу КНП Маньківський ЦПМСД в обов`язковому порядку мали враховуватися положення наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення , яким передбачено нарахування та виплата надбавки за тривалість безперервної роботи, та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я , якою передбачено нарахування та виплата надбавки за вислугу років.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок № 823).

Відповідно до абз.1 п.1 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно абз.1 п.3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Як свідчать матеріали справи, у період з 09.12.2019 по 10.12.2019 посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування комунального некомерційного підприємства Маньківський центр медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області.

Підставою для проведення вказаного інспекційного відвідування стало пп.1 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (за зверненням працівника ОСОБА_1 про порушення стосовно нього законодавства про працю від 19.11.2019).

Результати інспекційного відвідування оформлені актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.12.2019 за №ЧК 659/362/АВ.

Згідно із зазначеним актом у ході інспекційного відвідування КНП Маньківський ЦПМСД виявлено ряд порушень вимог законодавства, зокрема, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів, чим порушено вимоги статті 98 КЗпП України, частину 1 статті 13 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.

Враховуючи виявлені в ході інспекційного відвідування порушення законодавства про оплату праці, керівнику позивача Клясній Ю.В. винесено припис про усунення виявлених порушень від 26.12.2019 № ЧК 659/362/АВ-П.

Пунктом 1 вказаного припису керівника КНП Маньківський ЦПМСД Клясну Ю.В. зобов`язано усунути порушення вимог статті 98 Кодексу законів про України та частини 1 статті 13 Закону України від 24.03.1995 Про оплату праці , наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я щодо нарахування та виплати надбавок за тривалість безперервної роботи та за вислугу років працівникам підприємства.

Відповідно до статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно зі статтею 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР).

Статтею 13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 14 Закону № 108/95-ВР договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Згідно частини 1 статті 15 Закону № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Відповідно до п.4.1.1 розділу 4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 №308/519 Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення передбачено виплату надбавки за тривалість безперервної роботи лікарям - незалежно від найменування посади, дільничні медичні сестри, зубні лікарі, медичні сестри загальної практики - сімейної медицини дільничних лікарень, амбулаторій, у т.ч. лінійних на залізничному транспорті, та тих, що увійшли до складу центрів первинної медико-санітарної допомоги або до центральних районних, районних та міських лікарень, що розташовані в сільській місцевості, амбулаторій сімейної медицини у розмірі до 40 відсотків (від 3 до 5 років безперервної роботи - 10 відсотків, від 5 до 7 років - 20 відсотків, від 7 до 9 років - 30 відсотків, понад 9 років - 40 відсотків посадового окладу).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я (далі - Порядок № 1418).

Відповідно до п.1 Порядку № 1418 дія цього Порядку поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених у пункті 3 цього Порядку посадах у будь-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування і умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Розмір зазначеної надбавки згідно з пунктом 2 Порядку № 1418 встановлюється працівникам до посадового окладу залежно від стажу роботи в такому розмірі: 10 відсотків за стаж роботи понад 3 роки, 20 відсотків за стаж роботи понад 10 років, 30 відсотків за стаж роботи понад 20 років.

Згідно з п. 3 Порядку № 1418 надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров`я, їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, головним медичним сестрам, лікарям усіх спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, керівникам фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорам усіх спеціальностей, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічникам ентомолога.

Як визначено ч.1 ст.3 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII),зокрема, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням;

Відповідно до статті 16 Закону № 2801-XII за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами

Згідно з частиною 3 статті 64 ГК України підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства охорони здоров`я України з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалених робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров`я України від 14.02.2018 підприємство самостійно встановлює форми та системи оплати праці у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевим угодами.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту КНП Маньківський ЦПМСД , затвердженого рішенням Маньківської районної ради від 25.09.2018 № 30-9/VII, комунальне некомерційне підприємство Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області є закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу і здійснює управління медичним обслуговуванням населення Маньківського району, вживає заходи з профілактики захворювань населення і підтримання громадського здоров`я.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту підприємство створено за рішення Маньківської районної ради Черкаської області від 28.11.2017 № 21-22/VII відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 9.7 Статуту передбачено, що форми і системи оплати прах норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та іній заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачені законодавством, Генеральною та Галузевими угодами.

Підпунктом 5.1.1 колективного договору між адміністрацією та трудові колективом КНП Маньківський ЦПМСД , затвердженого загальними зборами трудового колективу підприємства 09.01.2019 (реєстраційний №14 від 14.01.2019), встановлено, що оплата праці здійснюється на підставі законів та інших нормативно - правових актів України генеральної, регіональної і галузевих угод, цього Договору, в межах надходжень з дотриманням гарантій, встановлених чинним законодавств.

Згідно з пунктом 5.1.7 колективного договору оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи зі встановленого посадового окладу, з урахуванням підвищень, доплат, надбавок та цим договором.

Підпунктом 5.2.1 колективного договору передбачено, що, адміністрація зобов`язується, здійснюючи оплату праці працівників, дотримуй затвердженого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, інших державних гарантій у сфері оплати праці.

Згідно з пунктами 1 - 2 Положення про оплату праці у комунальному некомерційному підприємстві Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області, затвердженого наказом від 01.07.2019 № 50/1, формування системи оплати праці у КНП Манківський ЦПМСД здійснюється на підставі законів та нормативно - правових актів України, Генеральної, Галузевої територіальної угод.

Розміри посадових окладів працівникам Центру встановлюються згідно затвердженого штатного розпису підвищення доплати, надбавки на рівні не нижчому, ніж визначені діючим законодавством: спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення , постановами Кабінету Міністрів України, Кодексом законів про працю України, Законом України Про оплату праці .

З огляду на вищевикладене, при встановленні посадового окладу лікарю - стоматологу КНП Маньківський ЦПМСД в обов`язковому порядку мали враховуватися положення наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення , яким передбачено нарахування та виплата надбавки за тривалість безперервної роботи, та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1418 Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я , якою передбачено нарахування та виплата надбавки за вислугу років.

Неврахування вимог вищевказаних нормативно - правових актів у колективному договорі, укладеному між адміністрацією та трудовим колективом КНП Маньківський ЦПМСД , не є підставою для ненарахування та невиплати вищезазначених надбавок.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги пункту 1 припису головного державного інспектора праці Проценка Р.О. від 26.12.2019 № ЧК 659/362/АВ-П, яким керівника КНП Маньківський ЦПМСД Клясну Ю.В. зобов`язано усунути порушення вимог статті 98 КЗпП України, частини 1 статті 13 Закону України № 108/95-ВР, наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я щодо нарахування та виплати надбавок за тривалість безперервної роботи та за вислугу років працівникам підприємства, є правомірними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що Положення про оплату праці у комунальному некомерційному підприємстві Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області, затверджено наказом позивача від 01.07.2019 №50/1, тобто після звільнення 25.06.2019 ОСОБА_1 з посади лікаря-стоматолога, оскільки обов`язок позивача застосовувати положення наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 №308/519 визначено не лише Положенням про оплату праці у позивача, а і ст.89 КЗпП України, ч.1 ст.13 Закону №108/95-ВР.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем відсутності порушень норм чинного законодавства України у сфері оплати праці своїх працівників та виконання нормативно-правових актів.

Неодноразові посилання апелянта, що оплата праці працівників Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області здійснюється виключно на підставі колективного договору не спростовую положень ст.97 КЗпП, згідно яких власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Враховуючи неврахування позивачем при виплаті працівникам надбавки за тривалість безперервної роботи та вислугу років, колегія суддів вважає, що дана обставина є такою, що погіршує умови, встановлені законодавством, а тому не може бути правомірною.

Крім того, працівники сфери охорони здоров`я, які законодавчо наділені відповідними гарантіями щодо отримання надбавок до заробітної плати, не можуть бути позбавлені таких гарантій в залежності від форми власності підприємства чи шляхів його фінансування.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328 , 329 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна