Постанова

від 29.07.2020 по справі 822/578/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 822/578/16

адміністративне провадження № К/9901/15174/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - СТУДІЯ АС-РЕКОРД до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Хмельницькій області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СТУДІЯ "АС-РЕКОРД" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Козачок І.С., Петриковича А.І., Блонського В.К. від 07.07.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А., Сапальової Т.В. від 05.09.2016,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю - СТУДІЯ АС-РЕКОРД (далі - ТОВ - СТУДІЯ АС-РЕКОРД , Товариство, позивач) звернулося з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Хмельницькій області (далі - управління ДАБІ), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило:

- визнати нечинними та скасувати рішення №5-д від 25.01.2016 управління ДАБІ про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та наказ №5-д від 25.01.2016 (далі - спірні рішення та наказ);

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити відомості про реєстрацію декларації серії ХМ143133400294 від 09.12.2013 про готовність об`єкта до експлуатації "Двоповерхове приміщення з надбудовою двох поверхів та мансардного приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1" в Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, надання дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - Єдиний реєстр).

2. У позові наводились аргументи про те, що в акті перевірки від 20.01.2016 та у прийнятих за її результатами рішенні та наказі не зазначено, які конкретні дані, наведені позивачем у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, є недостовірними.

3. Товариство також зазначало, що інспектор будівельного нагляду у зв`язку з відсутністю під час проведення перевірки представників ТОВ "Студія "АС-РЕКОРД" не мав доступу до об`єкта містобудування, а отже не міг встановити факт виходу будівлі позивача на територію суміжної земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2

4. Позивач, окрім іншого, стверджує, що у належній йому декларації, реєстрація якої була скасована, не було зазначено будь-яких недостовірних відомостей, а тому рішення відповідача є протиправними і підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.

6. Приймаючи такі судові рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, проводячи позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, діяв правомірно та з дотриманням процедури, встановленої Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Прядок №553 в редакції, яка діяла станом на час проведення відповідачем перевірки).

7. Позиція судів обґрунтована й тим, що під час судового розгляду було встановлено та підтверджено наявність підстав для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, передбачених частиною другою статті 39-1 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), а також пунктом 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750; далі - Порядок №461).

8. Зокрема, суди встановили факт невідповідності здійсненого будівництва (реконструкції) вимогам робочого проекту позивача, про що свідчить інформація, наявна у технічному паспорті на об`єкт реконструкції, а також матеріали перевірок об`єкта реконструкції, які проводились ДАБІ у Хмельницькій області у 2012 році.

9. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявними доказами та матеріалами численних перевірок підтверджується те, що під час реконструкції належної йому будівлі, позивач допустив вихід за межі земельної ділянки, наданої йому в оренду, частково забудувавши частину сусідньої земельної ділянки на надземному рівні (другий поверх і вище).

10. Тому, згідно з висновками судів, інформація, яка зазначена позивачем (замовником) у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не була повністю достовірною станом на час реєстрації декларації, а отже відповідач правомірно прийняв оскаржувані рішення та наказ й виключив відомості про реєстрацію декларації серії ХМ 143133400294 від 09.12.2013 про готовність об`єкта до експлуатації з Єдиного реєстру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями Товариством подано касаційну скаргу в якій останнє, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2015 було зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію провести перевірку реконструкції двоповерхового приміщення з надбудовою двох поверхів та мансардного приміщення по АДРЕСА_1 (забудовник ТОВ "Студія "АС-Рекорд") на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

13. На виконання рішення суду, а також на підставі заяв суміжних землевласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 управлінням ДАБІ проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Студія "АС-Рекорд" під час вищевказаної реконструкції.

14. Про дату, час та місце перевірки і про необхідність бути присутніми під час її проведення були повідомлені належним чином суб`єкти містобудування - замовник ТОВ "Студія "АС-Рекорд" та генеральний проектувальник - ТОВ "ІФ Проект". Факт належного повідомлення замовника про проведення перевірки підтверджується наявними у справі доказами.

15. Під час перевірки у розпорядженні управління ДАБІ були належним чином оформлені копії робочого проекту "Реконструкція двоповерхового приміщення з надбудовою двох поверхів та мансардного приміщення по АДРЕСА_1 ", матеріали технічної інвентаризації приміщення, документація із землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок, технічний паспорт на будівлі та інші документи.

16. Доступ до земельної ділянки був забезпечений сусідніми землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі сторони належної їм земельної ділянки, яка безпосередньо межує з земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді ТОВ "Студія "АС-Рекорд".

17. В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Студія "АС-Рекорд" було проведено реконструкцію двоповерхового приміщення з надбудовою двох поверхів та мансардного приміщення по АДРЕСА_1 з істотними відхиленнями від проектної документації, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, з порушеннями вимог чинного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень, чим порушено вимоги частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI, статті 9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність , пункти 1, 2 частини першої статті 5 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII Про основи містобудування , за результатами якої складено акт та припис від 20.01.2016.

18. На підставі вказаного акту, а також службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок було прийняте рішення №5-Д про скасування реєстрації декларації №ХМ 143133400294 від 09.12.2013 про готовність об`єкта до експлуатації, та наказ №5-д від 25.01.2016.

19. Підставою для прийняття цих рішень стало встановлення факту подання замовником будівництва недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації в частині виявлення відхилення від проектної документації, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, з істотним порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень.

20. Також, у рішенні зазначено про те, що вказані недостовірні дані є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а тому реєстрація декларації підлягає скасуванню.

21. За таких обставин, запис про реєстрацію декларації у зв`язку з цим був вилучений з Єдиного реєстру.

22. Незгода із вищевказаними рішення відповідача слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на те, що відповідачем проведено позапланову перевірку з порушенням приписів частини першої статті 41 Закону №3038-VI і пунктів 2, 7 Порядку №553.

24. Зокрема, Товариство вважає, що позаплановий захід архітектурно-будівельного контролю, під час якого виявлено факт подання недостовірних відомостей у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, проведено понад тримісячний строк, передбачений вищезгаданими положеннями законодавства, оскільки таку декларацію було подано ще в грудні 2015 року, тоді як перевірка проведена у січні 2016 року.

25. Скаржник, окрім іншого, наголошує на порушенні відповідачам вимог частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI і пункту 22 Порядку №461, оскільки скасовано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з підстав, які цими нормами не передбачені.

26. У касаційній скарзі Товариство також зазначає, що реконструкція об`єкта, стосовно якого було подано та зареєстровано органом державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, здійснювалась відповідно до проекту, затвердженого замовником згідно з наказом від 12.01.2012 №07.

27. Внесені ж до проекту зміни Товариством, як замовником будівництва, не затверджувались, а тому позивач вважає, що не повинен був їх враховувати при створенні об`єкта архітектури.

28. Згідно з позицією позивача, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації було зазначено про виконання будівельних робіт відповідно до затвердженої замовником проектної документації і це, на думку Товариства, відповідає дійсності, оскільки зміни до проекту реконструкції ним не затверджувались.

29. З цих підстав позивач вважає, що суди попередніх інстанцій не повинні були брати до уваги змінену проектну документацію не затверджену Товариством, тоді як належним робочим проектом у даному випадку слід вважати саме проект, затвердженого замовником згідно з наказом від 12.01.2012 №07, згідно з яким і виконано будівельні роботи.

30. Позивач також наполягає на порушенні відповідачем вимог пункту 22 Порядку №461, оскільки в актах та розпорядчих документах, прийнятих за наслідками проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, не було відображено конкретні пункти декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у яких позивачем наведено недостовірні дані.

31. Такі пункти декларації було названо відповідачем лише під час судового розгляду цієї справи, що, на переконання скаржника, свідчить про необґрунтованість спірних рішень.

32. Позивач звертає увагу на порушення відповідачем пункту 9 Порядку №553, оскільки перевірку було проведено без участі замовника реконструкції у присутності проектувальника, який, втім, не є особою, яка здійснювала будівництво.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Так, згідно з положеннями частини першої статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

34. У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування (частина друга статті 39-1 Закону №3038-VI).

35. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - об`єкти) визначає Порядок №461, відповідно до абзаців сьомого, восьмого пункту 22 якого у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

36. В той же час, як закріплено абзацом першим частин першої статті 38 Закону №3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

37. Питання, пов`язані з самочинним будівництвом унормовані й статтею 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з частинами першою. сьомою якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

38. В свою чергу, за приписами частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

39. Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI Урядом України затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 цього Порядку).

40. Пунктом 1 цього ж Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

41. Підпункти 1, 3 пункту 2 Порядку №553 визначають, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

42. За правилами пункту 5 вищевказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

43. Також, за змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

44. У відповідності з вимогами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

45. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

46. Окрім цього, за визначенням статті 1 Закону №687-XIV архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

47. Комплекс робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури регламентує стаття 4 Закону №687-XIV, згідно з частиною першою якої для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, в тому числі, пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту.

48. Як випливає зі змісту статті 7 цього ж Закону, проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Внесення до затвердженого проекту змін, пов`язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

49. Статтею 9 Закону №687-XIV також передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

50. Замовники ж на проектування і будівництво об`єктів архітектури, як встановлено статтею 23 Закону №687-XIV, мають право, зокрема, затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, а також здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об`єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва.

51. Спірні правовідносини врегульовані й Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів. Затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 №122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за №651/19389 (далі - Порядок №45), який, згідно з його пунктом 2, визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

52. Відповідно до наведеної у пункті термінології, коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування).

53. Підпункт 4.1 пункту 4 Порядку №45 встановлює, що завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

54. Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі виявлення за наслідками здійснення державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у декларації про готовність об`єкта до експлуатації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, така декларація підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

55. При цьому, зміст статті 38 Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України дозволяють стверджувати, що істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, віднесено законодавцем до ознак самочинного будівництва.

56. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 15 декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ 143133400294 від 09.12.2013, поданої Товариством і зареєстрованої органом державного архітектурно-будівельного контролю, позивачем зазначено, що на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.

57. Водночас, судовим розглядом встановлено, що до робочого проекту реконструкції будівлі, наданого позивачем в судове засідання, вносились відповідні технологічні проектні зміни, що підтверджується інформацією генерального проектувальника ТОВ "ІФ Проект".

58. Станом на час проведення перевірки відповідні зміни були фактично внесені до робочого проекту реконструкції будівлі, а невідповідність будівництва (реконструкції) вимогам робочого проекту підтверджена, в тому числі, висновком експертного дослідження №396ед/016 будівельно-технічної експертизи від 06.07.2016 року, де зазначено про те, що на висоті 1,0-1,3 м. над покрівлею приміщення № 2 площею 17,5 кв. м., що входить до складу приміщення бару та кафе загальною площею 298,2 кв. м. по АДРЕСА_1 , знаходяться виступаючі конструкції сусідньої будівлі №62/1.

59. Крім того, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що про невідповідність будівництва (реконструкції) вимогам робочого проекту позивача свідчить також і інформація, наявна у технічному паспорті на об`єкт реконструкції, а також матеріали перевірок об`єкта реконструкції, які проводились ДАБІ у Хмельницькій області у 2012 році.

60. Судовим розглядом підтверджено й те, що істотне відхилення від проекту, дійсно порушує права третіх осіб у цій справі, які є суміжними землекористувачами, оскільки внаслідок проведених Товариством будівельних робіт над належною їм земельною ділянкою та будинком виступають елементи конструкцій створеного позивачем об`єкта архітектури.

61. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що відповідні зміни до проектної документації позивачем не затверджувалися, а отже й не повинні були враховуватись при створенні об`єкта архітектури, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій у ході судового розгляду справи і підтверджується наявними у ній матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, такі зміни фактично були відображені у робочому проекті й про них було відомо Товариству, яке, втім, не взяло їх до уваги і продовжило виконання будівельних робіт, вважаючи, що такі не відповідають вимогам законодавства і безпідставно зменшували площу будівлі.

62. Зважаючи на пряму вимогу Закону №687-XIV здійснювати, зокрема, реконструкцію об`єкта архітектури відповідно до затвердженої проектної документації, Товариство, не погоджуючись із внесеними до неї змінами, повинно було привести таку документацію у відповідність до вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил й лише після цього продовжувати будівельні роботи.

63. Усе вищезазначене зумовлює висновок про те, що у даному випадку наведення позивачем у декларації про готовність об`єкта до експлуатації даних стосовно виконання всіх передбачених проектною документацією будівельних робіт не відповідає дійсності, а отже такі відомості є недостовірними і є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

64. За таких фактичних обставин справи та у світлі вищеназваних положень законодавства, наявні підставі вважати, що подана Товариством декларація підлягала скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю, а тому суди попередніх інстанцій правильно констатували факт законності спірних рішень відповідача.

65. Верховний Суд критично оцінює доводи Товариства про порушення відповідачем при проведенні позапланової перевірки вимог пункту 7 Порядку №553 і вважає їх необґрунтованими, оскільки проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації на підставі звернення фізичної особи, що мало місце у цій справі, тримісячний строк на проведення такої перевірки, який відраховується з дня подання, окрім іншого, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не застосовується.

66. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №803/883/16.

67. Верховний Суд не може взяти до уваги й зазначені у касаційній скарзі аргументи про те, що в акті перевірки, спірних рішенні та наказі не було відображено конкретні пункти декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у яких позивачем наведено недостовірні дані, а тому такі є необґрунтованими, оскільки ці недоліки оформлення результатів здійснення державного архітектурно-будівельного контролю і прийнятих відповідачем розпорядчих документів, які оспорюються Товариством, є формальними, не призвели до порушення процедурних гарантій і прав позивача, спотворення чи викривлення зафіксованих перевіркою фактів і обставин, які, при цьому, підтвердились у ході судового розгляду справи.

68. Помилковими Верховний Суд вважає і твердження Товариства про порушення відповідачем пункту 9 Порядку №553 в частині проведення перевірки без участі суб`єкта містобудування, оскільки, як з`ясовано судами попередніх інстанцій і не спростовано у ході судового розгляду справи позивачем, його, а також генерального проектувальника було завчасно і належним чином повідомлено про проведення перевірки, у зв`язку з чим вищезгадані суб`єкти мали реальну можливість взяти участь у такому позаплановому заході і забезпечити присутність своїх представників, однак позивач таким правом не скористався і не навів жодних об`єктивних причин, які б цьому перешкодили.

69. З цього приводу Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність суб`єкта містобудування належним чином повідомленого (проінформованого, обізнаного) про місце, день і час проведення перевірки, визначені у направленні, якщо така відсутність не обумовлена об`єктивними, непереборними обставинами, перешкодами, труднощами, а так само умисне і свідоме незабезпечення присутності при проведенні перевірки уповноважених ним осіб, не можуть бути перешкодою для виконання уповноваженими органами своїх повноважень шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позаяк присутність суб`єкта містобудування є лише суб`єктивним правом останнього, який розпоряджається ним без примусу і на власний розсуд.

70. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права і дійшли слушного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому ухвалені ними судові рішення скасуванню не підлягають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

72. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

73. Наведені ж у касаційній скарзі мотиви таких висновків суду не спростовують і не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б давали підстави для її задоволення.

74. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТУДІЯ "АС-РЕКОРД" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа