Ухвала

від 30.07.2020 по справі 391/149/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 391/149/19

провадження № 61-11009ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства Скляренка Івана Володимировича на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Скляренко Івана Володимировича про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив розірвати укладений між ним та Фермерським господарством Скляренко Івана Володимировича (далі - ФГ Скляренко Івана Володимировича ) договір оренди землі від 08 листопада 2010 року.

Компаніївський районний суд Кіровоградської області рішенням від 18 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, позов задовольнив. Розірвав договір оренди землі зареєстрованого 08 листопада 2010 року Компаніївським відділом Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України за № 041037300128 між ОСОБА_1 , орендодавцем, та ФГ Скляренко Івана Володимировича , орендарем, зі змінами від 20 грудня 2016 року на підставі додаткової угоди, які зареєстровані приватним нотаріусом Солодовою Л. А., (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05 січня 2017 року, індексний номер 77770356), предметом якого є земельна ділянка № 35 площею 6,93 га, кадастровий номер 3522885900:02:002:0035, що розташована в межах згідно з планом на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Стягнув ФГ Скляренко Івана Володимировича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4 173 грн.

21 липня 2020 року ФГ Скляренко Івана Володимировича подало засобами поштового звязку касаційну скаргу на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

ФГ Скляренко Івана Володимировича в касаційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ).

Враховуючи те, що повний текст оскаржуваної постанови складено 02 березня 2020 року, Закон № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, тому строк на касаційне оскарження судових рішень заявником не пропущено, так як закінчується через 20 днів після набрання чинності цим законом.

Разом із цим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу скасування судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме - суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу .

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, або певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Крім цього, в прохальній частині касаційної скарги ФГ Скляренко Івана Володимировича просить скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду без дати її постановлення, однак, зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року та постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), уточнити прохальну частину касаційної скарги, в якій чітко зазначити, які саме судові рішення він оскаржує з датою їх постановлення та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства Скляренка Івана Володимировича на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев