Рішення

від 30.07.2020 по справі 642/2979/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"30" липня 2020 р.

Справа №642/2979/20

Провадження № 2/642/1098/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря- Бондаренко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління про скасування заборони відчуження об`єкту нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просить скасувати арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, код 34952477, реєстраційний номер обтяження - 9511675, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження, 17319822, 11.02.2010, зареєстровано 11.02.2010 року за № 9511675 реєстратором - Харківською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за нею - позивачкою, та її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кожним на Ѕ частку.

При оформленні спадщини після смерті чоловіка вона дізналась про накладення постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 11.02.2010 року арешту на вказану квартиру на виконання виконавчого провадження про стягнення грошових коштів з її дочки - ОСОБА_3 , однак остання не була власником квартири на час накладення арешту. Накладення арешту на квартиру порушує її права власника на квартиру та є перешкодою у оформленні спадкових прав після смерті чоловіка, тому вона звертається до суду з даним позовом для захисту свого права.

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 185 ЦПК України, позивачці наданий строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 1 липня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, пояснила, що вказана квартира належала на праві власності в результаті приватизації їй, її чоловіку та двом дітям - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному по ј частці. Діти подарували свою частку батькам, про що укладено договір дарування 22 квітня 2009 року. Оскільки дочка права власності на квартиру станом на 11.02.2010 не мала, підстави для накладення арешту державним виконавцем за її боргом 11 лютого 2010 року були відсутні.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, представник відповідача ОСОБА_5 згідно з наданими їй повноваженнями подала заяву про розгляд справи у відсутності представника, та надала 16 липня 2020 року відзив на позов.

У відзиві на позов представник відповідача зазначила, що в провадженні державного виконавця Ленінського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № 17319822 з примусового виконання виконавчого листа №2-3511/09 від 11.02.2010, виданого Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ВАТ Банк Кіпру суму боргу в розмірі 158 529,88 грн.11.02.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржників. 14.07.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Передбачені ст.50 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (в редакції, що діяла на момент перебування виконавчого документа на примусовому виконанні у відділі) підстави для зняття арешту відсутні.

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні державного виконавця Ленінського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № 17319822 з примусового виконання виконавчого листа №2-3511/09 від 11.02.2010, виданого Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ВАТ Банк Кіпру суму боргу в розмірі 158 529,88 грн.

11.02.2010 державним виконавцем Близнюковим Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржників, у тому числі на майно ОСОБА_3 .

З Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, код 34952477, про відкриття виконавчого провадження № 17319822 від 11.02.2010 реєстратором - Харківською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 , реєстраційний номер обтяження - 9511675 від 11.02.2010 року.

14.07.2010 страшим державним виконавцем Близнюковим Ю.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до договору дарування частини квартири від 22 квітня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кривошеїною І.М., реєстровий № 1421 від 22.04.2009 р., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували батькам - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожний 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала кожному з них на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду від 09.12.1998 р., реєстрований № 4-98-14667-А1, зареєстрованого у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 10.12.1998г р. за реєстровим № П-4-8308. Решта Ѕ частина квартири відповідно до вказаного свідоцтва на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України п раво власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. П раво власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 211879841 від 10 червня 2020 року на підставі вищезазначеного договору дарування право власності на вказану квартиру зареєстровано 27 квітня 2009 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за кожним на ј частку.

Отже, з моменту реєстрації права власності на частку квартири на підставі договору дарування, з 27 квітня 2009 року, вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції, діючої на момент винесення постанови державним виконавцем 11.02.2010 року) арешт на майно боржника може накладатися держаним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона його відчуження.

Таким чином, судом встановлено, що на момент винесення постанови державного виконавця про накладення арешту 11 лютого 2010 року боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_3 не була власником вказаного нерухомого майна.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При оформленні спадкових прав на нерухоме майно після смерті чоловіка у позивачки виникли перешкоди у зв`язку з накладенням арешту на квартиру.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що передбачені законом підстави для арешту квартири, право власності на яку зареєстровано за позивачкою та її чоловіком, за боргами їхньої дочки - ОСОБА_3 - відсутні, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, код 34952477, реєстраційний номер обтяження - 9511675, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, 17319822, 11.02.2010, зареєстровано 11.02.2010 року за № 9511675 реєстратором - Харківською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 30 липня 2020 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко