Постанова

від 28.07.2020 по справі 541/71/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/71/20 Номер провадження 22-ц/814/1733/20Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П.,при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від1 червня 2020 року (ухвалене суддею Андрущенко-Луценко С.В. повний текст рішення складено 5 червня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина-Агро про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина-Агро про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:007:0087 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,66 га., що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району. Вказував, що 15.03.2017 між ним та відповідачем ТОВ Батьківщина-Агро було укладено договір оренди землі, згідно якого він передав, а відповідач отримав у користування належну йому земельну ділянку строком на 10 років. Вважає, що виникли суттєві обставини, що унеможливлюють продовження оренди відповідачем вказаної земельної ділянки, оскільки ним порушуються суттєві умови договору оренди. Зокрема, відповідно до п.11 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Відповідно до п.15 угоди - розмір орендної плати переглядається за письмовою згодою сторін один раз на рік у разі зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством. Він підписав договір в 2017 році із зазначенням орендної плати 10757,58 грн. З моменту підписання договору оренди, орендна плата не переглядалася не зважаючи на ту обставину, що індекси інфляції змінювалися не тільки щорічно, а і щомісячно в бік збільшення. Отже, з його точки зору сторони повинні були переглядати вказаний розмір орендної плати, враховуючи зміни коефіцієнтів індексації, відповідно до наданої ним таблиці індексів інфляції. Він вживав заходів досудового врегулювання спору, адже звертався з письмовими зверненнями до відповідача з приводу перегляду розміру орендної плати та її підвищення з врахуванням індексів інфляції. Його звернення відповідачем були проігноровані.

Зважаючи на не дотримання відповідачем п.п. 11,15 Договору, він підлягає розірванню на підставі п.п. 36, 37 укладеного між сторонами Договору оренди. В зв`язку з чим, прохав суд розірвати договір оренди землі від 15 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Батьківщина-Агро в с. Остапівка Миргородського району Полтавської області по предмету оренди - земельної ділянки площею 3,66 га., кадастровий номер 5323284600:00:007:0087, яка розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина-Агро про розірвання договору оренди землі - відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2020 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи.

Зокрема вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги його достатні, належні, достовірні та допустимі докази, якими він обґрунтував свої вимоги, що давали об`єктивні і законні підстави для розірвання договору оренди землі. Підставами для дострокового розірвання договору є викладені в позові обставини, що підтверджуються письмовими доказами, з яких можна зробити правовий висновок та розірвати угоду.

Від відповідача ТзОВ Батьківщина-Агро надійшов відзив на апеляційну скаргу,в якому останні спростовуючи доводи апеляційної скарги та підтримуючи рішення суду першої інстанції, прохали апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2020 року залишити без змін.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку , що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав .

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України,суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району кадастровий номер 5323284600:00:007:0087. Його право власності підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 7-8).

15 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Батьківщина-Агро укладено договір оренди землі, предметом якого є належна позивачеві земельна ділянка кадастровий номер 5323284600:00:007:0087. Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 153679,66 грн. Відповідно до пункту 8 Договору вбачається, що він укладений на 10 років. Договір пройшов державну реєстрацію (а.с.4-6).

За умовами Договору (п.9, п.11, п.12) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою або у безготівковий спосіб (за вибором орендодавця), в розмірі: 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1 (один) рік користування земельною ділянкою, що становить 10757,58 гривень. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством. Орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до 31 грудня поточного року оренди земельної ділянки.

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 направив ТОВ Батьківщина-Агро пропозицію про усунення наявних, з його точки зору, порушень при нарахуванні орендної плати за землю, перегляду розміру орендної плати, відповідно до коефіцієнтів індексації визначених законодавством України (а.с.9,10). Однак, відповіді на своє звернення від відповідача не отримав.

Так, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що відповідачем не вірно, з порушенням закону, проводиться нарахування належної йому до виплати орендної плати, тобто має місце невиконання умов договору оренди, що є підставою для його розірвання.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата позивачеві виплачувалася ТОВ Батьківщина-Агро у відповідності до положень договору оренди землі від 15 березня 2017 року, а отже, позивачем не було доведено його позовних вимог, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України , зважаючи на що підстав для розірвання вказаного договору оренди землі немає.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому за результатами розгляду справи, після дослідження і оцінки обставин по справі, наданих сторонами доказів, прийшов до правильного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу (ЦК) України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України № 161-ХІУ від 06 жовтня 1998 року Про оренду землі (надалі Закон України Про оренду землі ) визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі зазначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі вбачається, що розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному, на час укладення договору оренди, законодавству.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, встановлених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (далі ЗК України) та іншими законами України.

У статті 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Системний аналіз зазначених положень законодавства, які регулюють відносини, пов`язані з орендою землі, зокрема, положень ЦК України , дає підстави зробити висновок, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України , застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України , згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статей 1 , 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня 2013 року у справі № 3-21гс13).

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:Кi = І : 100,де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Отже, орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 Про проведення індексації грошової оцінки земель (з 1995 по 2010 рік) та пункту 289.2 Податкового кодексу України (починаючи з 2011 і надалі) нормативна грошова оцінка земель індексується на відповідний коефіцієнт (по роках, за які проводилась індексація): за 2017 рік - 1,00; за 2018 рік - 1,00; за 2019 рік - 1,00.

Статтею 1 Закону України Про оцінку земель визначено, що дата оцінки земельної ділянки для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - це дата, вказана в технічній документації.

Матеріалами справи встановлено, що орендна плата позивачеві виплачувалася ТОВ Батьківщина-Агро у відповідності до положень договору оренди землі від 15 березня 2017 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було доведено його позовних вимог, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України , тому підстав для розірвання вказаного договору оренди землі немає.

Доводи апелянта про те, що відповідач допустив систематичної несплати орендної плати, є безпідставними, оскільки за умовами договору оренди землі, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням індексу інфляції, за встановленими обставинами орендна плата вносилась відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації нормативно грошової оцінки, тому його посилання про сплату відповідачем орендної плати не у повному обсязі (без урахування індексу інфляції), є необґрунтованим.

Таким чином доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18липня 2006року).

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 червня 2020 року - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2020 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

Т.В. Одринська

---

В.П. Пікуль