Постанова

від 29.07.2020 по справі 128/3361/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/3361/16-ц

Провадження № 22-ц/801/1200/2020

Категорія: 105

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 рокуСправа № 128/3361/16-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Рибчинського В. П., Денишенко Т. О.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за заявою Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, заінтересована особа Державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович, про визнання спадщини відумерлою,

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, Приватного підприємств Агрофірма Батьківщина на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2016 року, ухвалене у складі судді Саєнко О. Б. в приміщенні суду в м. Вінниця, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області звернулась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , яка мала на праві власності земельну ділянку, площею 2,41 га, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Зазначає, що за наявними даними, спадкоємців за законом та заповітом, після смерті ОСОБА_1 не має, тому залишену після смерті ОСОБА_1 спадщину у встановлений законодавством термін ніхто не прийняв. 14 липня 2016 року у Вінницькій регіональній газеті Подільська зоря опубліковано оголошення про початок процедури визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлою та запропоновано потенційним спадкоємцям звернутись до селищної ради з підтверджуючими документами про вступ у спадщину. Станом на дату подання до суду даної заяви до селищної ради з питань прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 ніхто не звертався. 12 грудня 2011 року земельна ділянка передана в оренду приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма Батьківщина . Спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з наведеного, заявник просив :

-визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку розміром 2,4058 га, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_1 ;

-передати земельну ділянку розміром 2,4058 га, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, як відумерлу спадщину, у власність територіальній громаді смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2016 року заяву задоволено.

Визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді земельної ділянки розміром 2,4058 га, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241, розташованої на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії І НОМЕР_1 №015515 - відумерлою.

Передано земельну ділянку розміром 2,4058 га, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, як відумерлу спадщину, у власність територіальній громаді смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заява є обґрунтованою, з часу відкриття спадщини пройшло більше одного року, на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_1 ніхто не претендує, спадкоємці відсутні, із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, вказана обставина свідчить про відсутність спадкоємців за законом та заповітом і відсутність спору про право, відтак наявні підстави для задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою.

Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яка не брала участі у розгляді справи, ПП Агрофірма Батьківщина подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що 12 грудня 2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та ПП Агрофірма Батьківщина було укладено договір оренди землі, на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерозподілену (не витребувану) земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241.

Відповідно до пункту 7 договору оренди сторони визначили за взаємною згодою термін його дії - до моменту витребування земельної частки (паю) власником. 16 березня 2020 року на адресу ПП Агрофірма Батьківщина надійшов лист Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо припинення дії договору оренди землі у зв`язку з набрання законної сили рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2016 року. Таким чином, ухвалення судом першої інстанції рішення про передачу вказаної земельної ділянки Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області порушує права та інтереси ПП Агрофірма Батьківщина .

Стверджується, що судом першої інстанції при вирішенні заяви допущено неправильне застосування норм матеріального права, адже відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 ІНФОРМАЦІЯ_1 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час, зокрема відповідні правила ЦК УРСР. У даній справі спадщина відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто під час дії ЦК УРСР, а тому положення саме цього кодексу підлягали застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

Оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.

У відзиві на апеляційну скаргу Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

20 липня 2020 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про розгляд справи за його відсутності. У вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце її розгляду.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , що підтверджується листом з Вінницького районного відділу ДРАУС.

Після смерті ОСОБА_1 , залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 2,4058 га, кадастровий номер 0520655900:07:008:0241, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на землю серія І ВН №015515, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 534.

14 липня 2016 року у Вінницькій регіональній газеті Подільська зоря опубліковано оголошення про початок процедури визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлою та запропоновано потенційним спадкоємцям звернутись до селищної ради з підтверджуючими документами про вступ у спадщину.

12 грудня 2011 року вищезазначена земельна ділянка передана в оренду приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма Батьківщина , що підтверджується копією реєстраційної справи договору оренди земельної частки.

З листа Вінницької районної державної нотаріальної контори від 07 жовтня 2016 року № 2549/01-16 вбачається, що відповідно до спадкового реєстру спадкоємці померлої 18 січня 1996 року ОСОБА_1 до нотаріальних контор та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заява є обґрунтованою, з часу відкриття спадщини пройшло більше одного року, на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_1 ніхто не претендує, спадкоємці відсутні, із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, вказана обставина свідчить про відсутність спадкоємців за законом та заповітом і відсутність спору про право, відтак наявні підстави для задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою.

Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви зроблений за неповного з`ясування усіх обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17 наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Земельна частка (пай) з кадастровим номером 0520655900:07:008:0241 розміром 2,4058 га за договором оренди землі була передана в оренду Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області ПСП Агрофірма Батьківщина 12 грудня 2011 року. Даний договір є дійсним.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПП Агрофірма Батьківщина зазначає, що оскаржуваним рішенням було вирішено питання про його права та обв`язки як орендаря спірної земельної ділянки. Підставою звернення з апеляційною скаргою стало повідомлення Стрижавської селищної ради від 16 березня 2020 року щодо припинення дії договору оренди у зв`язку з набранням законної сили рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2016 року у цій справі.

Отже, ПП Агрофірма Батьківщина вказує на те, що рішення порушує його права, оскільки земельна ділянка, якою він користується, перейшла у власність за рішенням суду особі, яка не мала на це право і яка в свою чергу наполягає на припиненні договору оренди.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 під час дії ЦК УРСР, тому підлягають застосуванню норми даного Кодексу при вирішення питання про спадкування майна померлої.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або кожен з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме-місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно з статтею 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо, у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

ЦК Української РСР 1963 року не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження № 61-39068св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353св19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/23/19 (провадження №61-7584св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19, (провадження № 61-8643св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18 (провадження № 61-15487св19), від 13 січня 2020 року у справі № 671/1090/18 (провадження № 61-1383св19, від 26 березня 2020 року у справі № 391/766/17 (провадження № 61-39074св18).

Окрім цього, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що державний акт був Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області на підставі рішення 25 сесії 3 скликання Стрижавської селищної ради народних депутатів від 20 грудня 2001 року, тобто вже після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, матеріали справи не місять і доказів, що земельна ділянка, яка є предметом судового розгляду, належала померлому на день смерті, тобто входила до спадкової маси.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК Української РСР.

Із метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (стаття 555 ЦК Української РСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (стаття 1277 ЦК України), правила абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України необхідно застосовувати, якщо спадщина відкрилась після ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК Української РСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого частиною другою статті 1277 ЦК України та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 671/1656/17; від 21.10.2019 у справі № 671/1153/18-ц та від 26.03.2020 у справі №391/766/17.

Отже задовольняючи вимоги заявника, суд застосував норми права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин та неправомірно передав земельну ділянку у власність Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області.

У справі спірні правовідносини виникли щодо спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 та визнана судом відумерлою перейшла у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку.

До предмета доказування у справі за заявою про визнання спадщини відумерлою встановленню підлягають обставини, які стосуються наявності спадкового майна, часу відкриття спадщини, відсутності спадкоємців, а також обставини щодо прийняття або відмови від спадщини.

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у різі якщо відоме їх місцезнаходження.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 19 Закону України Про оренду землі передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12 грудня 2011 між Вінницькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем та ПСП Агрофірма Батьківщина укладено договір оренди землі, згідно якого передано в платне користування нерозподілену (не витребувану) земельну частку (пай) кадастровий номер 0520655900:07:008:0241 розміром 2,4058 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до пункту 6 Договору, щодо строків договір укладено до моменту витребування земельної частки (паю) власником.

Звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, Стрижавська селищна рада, обґрунтовуючи свої вимоги, вказувала на існування договірних правовідносин між Вінницькою районною державною адміністрацією та ПСП Агрофірма Батьківщина .

Суд першої інстанції, враховуючи обставини справи, не вирішив питання про залучення до участі у справі усіх зацікавлених осіб- сторін договору оренди землі, зокрема орендаря ПСП Агрофірма Батьківщина , адже дане рішення може вплинути на права і обов`язки останнього.

Відповідно до частини першої статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відмерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Суд першої інстанції не перевірив дані обставини, не дав їм належну оцінку та не залучив до участі у справі особу, яка є стороною договору на час ухвалення рішення та порушив норми статті 337 ЦПК України.

Нормами ЦПК України не передбачено повноважень у суду апеляційної інстанції щодо заміни сторони або залучення до участі у справі заінтересованих осіб за заявою про визнання спадщини відумерлою.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Вінницькому районі 29 грудня 2011 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №НВ-052060004004184, що підтверджується витягом, який був предметом розгляду справи, тобто на момент розгляду справи суду першої інстанції дана інформація була відома.

Ураховуючи наведене, рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ПСП Агрофірма Батьківщина , як орендаря земельної ділянки, якого не було залучено до участі в даній справі, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що приймаються до уваги.

Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З викладеного випливає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив усі обставини справи та не правильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви.

Щодо розподілу судових витрат.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ПП Агрофірма Батьківщина слід компенсувати за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1033,50 гривень, оскільки відповідно до пункту 15-1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи, Приватного підприємства Агрофірма Батьківщина задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2016 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні заяви Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, заінтересована особа Державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович , про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Компенсувати за рахунок держави на користь Приватного підприємства Агрофірма Батьківщина судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1033,50 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. П. Рибчинський

Т. О. Денишенко