Постанова

від 30.07.2020 по справі 521/10265/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3425/20

Номер справи місцевого суду: 521/10265/19

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Дрішлюка А.І.,

Комлевої О.С.,

за участю секретаря Воронової Є.Р.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відсутності учасників справиапеляційну скаргу Приватного підприємства Молочко на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Молочко про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, третя особа - ОСОБА_2 ,

встановив:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси з 20.06.2019 року перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПП Молочко , за участю третьої особи: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

26 вересня 2019 року до канцелярії суду позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на кошти ПП Молочко в розмірі 39969,65 грн., що знаходяться на банківському рахунку ПП ОСОБА_3 (а.с.128).

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначив, що до моменту ухвалення рішення по справі, відповідач має можливість вільно розпоряджатись коштами, що знаходяться на його рахунках та безперешкодно витрачати кошти, які підлягають сплаті позивачу. Станом на час звернення з заявою до суду є підстави вважати, що відповідач скористається часом судового розгляду та здійснить всі залежні від нього дії, що на момент ухвалення рішення у разі задоволення позовних вимог, отримати кошти з підприємства буде неможливим, у зв`язку з чим позивач буде позбавлений ефективного судового захисту.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 було задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти ПП Молочко у розмірі 39969 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 65 копійок, що знаходяться на банківському рахунку ПП Молочко .

В апеляційній скарзі ПП Молочко ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 , та постановлення нової, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Про час і місце судового засідання, призначеного на 29.07.2020 року, на 15.00 год. учасники справи повідомлені належним чином (а.с. 217-221).

При цьому представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бойко А.В. та директор ПП Молочко Каверзнєва Л.В. надали суду заяви про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника, а також без ПП Молочко (а.с.222-226).

Колегія суддів також враховує, що у відповідності до п.п. 1,5 Розпорядження голови Одеського апеляційного суду № 1 від 16.03.2020 року, з наступними змінами (а.с.227), апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч.ч.1,2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Оскільки жоден із учасників даної цивільної справи не надав суду заяви про бажання прийняти участь у справі особисто, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників і без проведення судового засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є постанова суду, є 30.07.2020 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП Молочко про стягнення на його користь матеріальної шкоди у сумі 22 269, 65 грн., моральної шкоди у сумі 16000 грн., витрат на встановлення майнової шкоди у сумі 1700 грн., а всього у сумі 39969,65 грн., а також судових витрат у справі (а.с.2-6).

26 вересня 2019 року до канцелярії суду позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на кошти ПП Молочко в розмірі 39969,65 гривень, що знаходяться на банківському рахунку ПП ОСОБА_3 (а.с.128).

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначив, що до моменту ухвалення рішення по справі, відповідач має можливість вільно розпоряджатись коштами, що знаходяться на його рахунках та безперешкодно витрачати кошти, які підлягають сплаті позивачу. Позивач вказав, що враховуючи його позовні вимоги та час судового розгляду, позивач може здійснити всі залежні від нього дії, щоб на момент ухвалення рішення отримати кошти з підприємства було б неможливо. Тобто, у разі задоволення його позовних вимог, та у разі відмови у забезпеченні позову, фактично буде неможливо виконати рішення суду, у зв`язку з чим позивач буде позбавлений ефективного судового захисту.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При цьому суд виходив із того, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначив, що згідно із вимогами ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Таким чином, суд виходив із того, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Також суд вказав, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказані обставини дають суду підстави вважати, що невжиття заходів у вигляді накладення арешту може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, виходячи з наступних підстав.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належить ПП ОСОБА_3 , не може бути розцінено як втручання у внутрішньогосподарську діяльність відповідача, так як позивач просив накласти арешт не на всі кошти відповідача, а лише на частину - в межах позовних вимог, у розмірі 39969,65 грн.

Оскільки заходи забезпечення позову, про які позивач просив застосувати суд, є співмірними із заявленими позовними вимогами, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин забезпечення позову в розмірі, про який просив позивач у своєму позові та заяві про забезпечення позову.

При цьому, на стадії вирішення питання про забезпечення позову, суд не має права вирішувати питання про обгрунтованість чи необгрунтованість позовних вимог, а повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, шо вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Зазначені обставини вказані в п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що 29 жовтня 2019 року по даній справі Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено судове рішення, яке не набрало законної сили через його апеляційне оскарження з боку ПП Молочко . Так, вказаним судовим рішенням на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто з ПП Молочко майнову шкоду у сумі 22 269,65 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн., витрати на оцінку вартості автомобіля у розмірі 1700 грн., судовий збір у сумі 755 грн., та витрати на правничу допомогу у сумі 4234 грн.

Зазначені обставини свідчать про те, що на думку суду першої інстанції на час вирішення питання про забезпечення позову, судом були враховані як права позивача, так і права відповідача - ПП Молочко .

Тобто, забезпечуючи позов, суд першої інстанції фактично виходив із того, що забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача, з цим повністю погоджується колегія суддів.

При цьому колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язковість виконання судових рішень задекларована статтею 1291 Конституції України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Доводи заявника апеляційної скарги - представника ПП Молочко про те, що вжитий судом захід забезпечення позову є нічим іншим, як незаконним втручанням та перешкоджанням господарській діяльності суб`єктів господарювання, в даному випадку ПП Молочко , є безпідставним, так як суд не забороняв ПП ОСОБА_3 здійснювати свою господарську діяльність, в той час як заходи забезпечення позову є тимчасовим заходом арешту грошових коштів відповідача в межах заявлених позовних вимог, що передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Що стосується зустрічного забезпечення, то суд правомірно не застосував його, оскільки у відповідності до ст. 154 ЦПК України в даному випадку застосування зустрічного забезпечення є правом суду, в той час як підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбаченого ч.3 ст. 154 ЦПК України, в даному випадку колегія суддів на вбачає.

Та обставина, що на рахунку ПП Молочко в ПАТ МТБ БАНК станом на 07.10.2019 року знаходиться 597, 62 грн., що підтверджується довідкою банку № 655-01/12 (а.с.171), в даному випадку правового значення для вирішення питання про забезпечення позову не відіграє, так як при вирішенні цього питання суд повинен з`ясувати інші обставини, про що вказано вище.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв`язку з цим, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Молочко залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.07.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

А.І. Дрішлюк

О.С. Комлева