Ухвала

від 30.07.2020 по справі 1-262/11

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-262/11

№ 5/534/1/20

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

30 липня 2020 року м. Горішні Плавні

Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання власника арештованого майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, застосованого у кримінальній справі №113330155 щодо ОСОБА_5 обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

До Комсомольського міського суду Полтавської області із клопотанням звернулась ОСОБА_4 , в якому порушує питання про скасування арешту, накладеного постановою старшого слідчого СВ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області від 22.07.2011 на частку квартири АДРЕСА_1 ( нині Горішні Плавні) належної ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що її батько ОСОБА_4 помер, потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, а їй необхідно оформлювати документи на прийняття спадщини після його смерті , саме частину вказаної квартири.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність на клопотанні наполягає.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

З`ясувавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає про наступне.

Згідно із приєднаним до справи матеріалами постановою старшогослідчого СВКомсомольського МВУМВС Українив Полтавськійобласті від22.07.2011на частку квартири АДРЕСА_1 (нині ГорішніПлавні)належної ОСОБА_4 накладено арешт.

Вказаний арешт було застосовано у кримінальній справі №113330155 щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

Відповідно до матеріалів справи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_4 у вказаній справі було винесено 28.04.2012 (а.с.133), згідно якого останнього засудженого за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2019 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті спадщину прийняла його дочка ОСОБА_4 , до складу якої входить частка квартири АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Таким чином, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст.368 КПК України).

За своєю юридичною суттю та змістом, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Стаття 170 КПК Українипередбачає, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині першій статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поряд із цим, відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому суд враховує положення, закріплені в статті 1 Першого протоколу Конвенції, та практику Європейського суду з прав людини.

Так, виходячи із змісту п.168 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2013 року по справі «East/West Alliance Limited» проти України»(заява № 19336/04), будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурістатті 1Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі«Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»(James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

За таких обставин, враховуючи мету та завдання застосування арешту майна, зважаючи на те, що захід забезпечення у виді арешту майна був застосований за постановою слідчого, потреба в якому в даний час відпала, а власник арештованого майна обмежений у здійсненні ним права власності, яке є непорушним, слідчий суддя вважає недоцільним продовження дії застосованого заходу забезпечення, з огляду на що клопотання ОСОБА_4 є таким, що підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст.170,174,372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальній справі №113330155 щодо ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Скасувати арешт, накладений постановою старшогослідчого СВКомсомольського МВУМВС Українив Полтавськійобласті від22.07.2011на частку квартири АДРЕСА_1 (нині ГорішніПлавні)належної ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1